ЗЕЛЕНЕЧЫН (СЫКТЫВ УЕЗДЫН)


Босьтчин кӧ — вӧч!


1922 восянь нин крестьяна пессьӧны му-видз юклӧм понда. Таво тӧвнас вӧлі вӧлӧсьтын общӧй собранньӧ. Сэні шуисны тулыснас юклыны. Исполком тайӧ уджсӧ босьтіс ас вылас. Локтӧ нин ар — нинӧм на вӧчтӧм. Тыдалӧ, исполкомас пукалӧны олана йӧз, гӧль крестьяна пондаыд оз тӧждысьны.


Кооперативын


тӧвар кар серти донтӧм. Ньӧбасьысь оз и быравлы. Унджык тӧварыс — крестьяналы колантор. Неважӧн тӧварлаыс ветлісны Яткаӧ. Правленньӧ уджалӧ бура. Зэв бур тӧргуйтысьӧс пуктісны, нинӧмысь оз дӧзмы, — Камбаловӧс. Ситеч пома видлыны ньӧбасьысьыд корас да, стойка тырыд лэдзалас, быдсӧн мичаысь мичаӧсь. Он нин кӧсйи мукӧддырйиыс босьтны, да быть лоӧ, став тӧварсӧ пондас петкӧдлыны да быдӧнӧс зэв ёна ошкӧ.


Лыддьысян керка


уджалӧ омӧля. Избач Мальцев зэв дыш. Журналъяс да газетъяс туплясьӧны кыдзисюрӧ, оз-ӧ небось лӧсьӧдышт. Праздникъясӧ мукӧд сиктъяссянь воласны нига вежны да, избачӧс оз и аддзывны, бӧр лоӧ сідз мунны. Рытъяснад волан лыддьысян керкаад да, век шум, том йӧз чукӧртчасны да гудӧкасьӧны. Мыйла нӧ сэтчӧ локтас олӧма морт?..


Шеф.


Колян арсянь карса Финотдел Зеленечӧс босьтіс югдӧдны, ёна нин уна бур вӧчис. Газетъяс да журналъяс мӧдӧдӧ. Деньгаӧн отсалӧ лыддьысян керкалы. Волывлӧны сёрнитны, уна буртор нин крестьяналы висьтавлісны. Медся ёна тӧждысьӧ Фролов Ладимер ёрт.


Восьтісны ясли.


Гожӧм кежлӧ исполком, кооператив да шеф восьтісны посни челядьлы оланін. Шеф сетіс уна сьӧм. Сӧмын исполкомысь председательыс да милиционер вой коллявны сэтчӧ волывлӧны кага видзысьяс дорас (нывъяс дінӧ).

Абу сідз лӧсьыд, ёртъяс!


Биа ньӧв.


Гижӧд
Зеленечын (Сыктыв уездын)

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1