Ньӧтчыд энӧ повзьӧдлӧ челядьӧс Ԋӧтчыԁ енӧ повԅӧԁлӧ чеԉаԃӧс
Мамъяс, кага видзысьяс, кывзан да, пыр повзьӧдлӧны челядьӧс бӧрдіганыс, ыждаліганыс — «Эн бӧрд бара, бубуляыс сёяс», «Эн колӧкӧ ыждав бара, кӧинлы шыбита», «Аминьӧй, шышкыс локтӧ, регыд нопъяс сюяс». Тадзи уна ног повзьӧдлӧны быдӧн челядьтӧ. Скӧрджык батьяс мыжмӧм челядьсӧ чиршӧдласны: «Кучиктӧ куля, вирӧдз нӧйта!» Тӧдӧмысь, челядь татшӧмторъяссьыд повзьӧны, найӧ ӧд збыль чайтӧны, гырысьыдлысь кывъястӧ пыдди пуктӧны, веритӧны. Гырысьяс повзьӧм йывсьыс шуласны: «Юрсиӧй пӧ тай сувтліс повзьӧмла», кынмылі пӧ дзик места вылӧ. Гырысь да вӧлӧм со кыдз повзьӧны. Мый нӧ сэтшӧм повзьӧмыс? Мамјас, кага віԇыԍјас, кывзан-ԁа, пыр повԅӧԁлӧны чеԉаԃӧс бӧрԁіганыс, ыжԁаліганыс — „Ен бӧрԁ бара, бубуԉаыс ԍојас“, „Ен колӧ-кӧ ыжԁав бара, кӧјінлы шыбыта“, „Аміԋӧј, шышкыс локтӧ, регыԁ нопјас ԍујас“. Таԇі уна ног повԅӧԁлӧны быԁӧн чеԉаԃтӧ. Скӧрҗык баԏјас мыжмӧм чеԉаԃсӧ чіршӧԁласны: „Кучіктӧ куԉа, вірӧԇ нӧјта!“ Тӧԁӧмыԍ, чеԉаԃ тащӧм торјасԍыԁ повԅӧны, најӧ-ӧԁ збыԉ чајтӧны, гырыԍыԁлыԍ кывјастӧ пыԃԃі пуктӧны, верітӧны. Гырыԍјас повԅӧм-јывԍыс шуласны: „јурԍіӧј-пӧ-тај сувтліс повԅӧмла“, кынмылі-пӧ ԇік места вылӧ. Гырыԍ-ԁа вӧлӧм со кыԇ повԅӧны. Мыј-нӧ сещӧм повԅӧмыс?
Быд мортлӧн эм (пемӧсъяслӧн эм жӧ) нервъяс. Мый нӧ сійӧ нервыс лоӧ? — юаланныд ті. Тайӧ кывйыс велӧдчӧм йӧзлӧн, докторъяслӧн. Нервъяс — зэв вӧсньыдик, муртса тӧдчан сунис кодь визьяс став тушаад, юрад, пытшкӧсад, кынӧмад, сювъясад, сӧнъясад, сьӧлӧмад, тыад, мускад, вӧркад зэвтчӧмаӧсь. Найӧ зэв лябӧсь, доймысьӧс, кылысьӧсь. Нервъяс пыр телеграф сутуга кузя моз, мунӧ мортлы вемас быдсяматорйыс: дойыс, повзьӧмыс, нимкодьыс, шогыс. Нервъяс дзик летчан вуджъяс моз зэвтчӧмаӧсь уджаліганыс. Уджавны налы пыр лоӧ тшӧтш юркӧд, кикӧд, коккӧд и м. т. Сэсся дыр кӧ зэвтчӧмнад шойччытӧг уджаласны, — висьмӧны, сэки морт висьмӧ нервнӧй висьӧмӧн. Ми тӧдам, повзьӧмысь весиг гырысьлӧн сьӧлӧм дугдылӧ типкӧмысь, лов оз кут шедлыны. Повзьӧмсьыд кынӧмса, сювса, сьӧлӧмса нервъясыд зэлалӧны вывті ёна. Пыр зэвтӧмӧн оз позь нервъясӧс видзны, сэтысь вермӧ нервнӧй висьӧм босьтны. Посни челядьлӧн, тӧдӧмысь, нервъяс гырысьлӧнысь ёна омӧльӧсь, сійӧн найӧ быдторйысь повзьӧны ӧдйӧджык. Тӧдтӧм, аддзывлытӧм торъясысь, весиг найӧ повзьӧны куш висьталӧмысь, скӧр гӧлӧсысь, лёк сёрниысь. Челядь нервъяслы колӧ тшӧтш быдмигмозныс ёнмыны. Повзьӧдлыны кӧ кутан, налӧн пыр нервъясыд зэвтчӧмаӧсь лоӧны, ёнмӧм пыдди омӧльтчасны, висьмасны. Нервъяссянь висьмӧ тшӧтш вем, сэки мортлӧн юр вежӧр, юр паметь бырӧ. Сідзисӧ детина челядьыд вермасны йӧймыны, йӧй нисьӧ прӧсужӧсь лоӧны. Ныв поснияслӧн нервъяс висьмӧмыд пӧрӧ зэв омӧлик висьӧмӧ; велӧдчӧм йӧз ногӧн кӧ — нервнӧй висьӧм, миян коми ногӧн кӧ — шева. Коми аньяслы колӧ та йылысь ёна тӧдны. Ичӧтдырся полӧмыд ыджыдӧдз мортӧс оз эновт, сэтшӧм морт оз вермы ас вылас лачаӧн овны, пыр сійӧ йӧз синмӧ видзӧдӧ, быдӧнысь, быдторйысь полӧ. Быԁ мортлӧн ем (пемӧсјаслӧн ем-жӧ) ԋервы. Мыј-нӧ сіјӧ ԋервыс лоӧ? — јуаланныԁ ті. Тајӧ кывјыс велӧԁчӧм јӧзлӧн, ԁокторјаслӧн. Ԋервјас — зев вӧсԋіԃік, муртса тӧԁчан суԋіс-коԃ віԅјас став тушааԁ, јураԁ, пыщкӧсаԁ, кынӧмаԁ, ԍувјасаԁ, сӧнјасаԁ, ԍӧлӧмаԁ, тыаԁ, мускаԁ, вӧркаԁ зелтчӧмаӧԍ. Најӧ зев ԉабӧԍ, ԁојмыԍӧс, кылыԍӧԍ. Ԋервјас пыр ԏеԉеграп сутуга куԅа-моз, мунӧ мортлы вемас быԁԍама торјыс: ԁојыс, повԅӧмыс, ԋімкоԃыс, шогыс. Ԋервјас ԇік ԉетчан вужјас-моз зевтчӧмаӧԍ уҗаліганыс. Уҗавны налы пыр лоӧ щӧщ јуркӧԁ, кікӧԁ, коккӧԁ і м. т. Сеԍԍа ԁыр-кӧ зевтчӧмнаԁ шојтчытӧг уҗаласны, — віԍмӧны, секі морт віԍмӧ ԋервнӧј віԍӧмӧн. Мі тӧԁам, повԅӧмыԍ веԍіг гырыԍлӧн ԍӧлӧм ԁугԁылӧ ԏіпкӧмыԍ, лов оз кут шеԁлыны. Повԅӧмԍыԁ кынӧмса, ԍувса, ԍӧлӧмса ԋервјасыԁ зелалӧны вывті јона. Пыр зевтӧмӧн оз поԅ ԋервјасӧс віԇны, сетыԍ вермӧ ԋервнӧј віԍӧм боԍтны. Поԍԋі чеԉаԃлӧн, тӧԁӧмыԍ, ԋервјас гырыԍлӧныԍ јона омӧԉӧԍ, сіјӧн најӧ быԁ торјыԍ повԅӧны ӧԁјӧнҗык. Тӧԁтӧм, аԁԇывлытӧм торјасыԍ, веԍіг најӧ повԅӧны куш віԍталӧмыԍ, скӧр гӧлӧсыԍ, ԉок ԍорԋіыԍ. Чеԉаԃ ԋервјаслы колӧ щӧщ быԁміг-мозныс јонмыны. Повԅӧԁлыны-кӧ кутан, налӧн пыр ԋервјасыԁ зевтчӧмаӧԍ лоӧны, јонмӧм-пыԃԃі омӧԉтчасны, віԍмасны. Ԋервјасԍаԋ віԍмӧ щӧщ вем, секі мортлӧн јур вежӧр, јур памеԏ бырӧ. Сіԇісӧ ԃеԏіна чеԉаԃыԁ вермасны јӧјмыны, јӧј-ԋіԍӧ прӧсужӧԍ лоӧны. Ныв посԋіјаслӧн ԋервјас віԍмӧмыԁ пӧрӧ зев омӧԉік віԍӧмӧ; велӧԁчӧм јӧз ногӧн-кӧ ԋервнӧј віԍӧм, міјан комі ногӧн-кӧ шева. Комі аԋјаслы колӧ та-јылыԍ јона тӧԁны. Ічӧтԁырԍа полӧмыԁ ыҗыԁӧԇ мортӧс оз еновт, сещӧм морт оз вермы ас вылас лачаӧн овны, пыр сіјӧ јӧз ԍінмӧ віԇӧԁӧ, быԁӧныԍ, быԁ торјыԍ полӧ.
Мукӧддырйи гырысьяс челядьлы висьтавлӧны кулӧм йӧз ловзьӧм йылысь, омӧльяс, чӧртъяс йылысь, висьтавлӧны быттьӧ збыль кулӧмъясыс ловзьӧны, омӧльясыс эмӧсь. Челядь, дерт, гырысьлы веритӧны, асьныс оз на вермыны гӧгӧрвоны олӧмтӧ да, сэсся и повны кутасны быдторйысь, весиг оз лысьтны кутны ӧтнаныс керкаад овны, ывлаад петны. Сійӧ полӧмыс оз лэдз полысь морттӧ ас гӧгӧрсӧ, ывлавыв гӧгӧрсӧ тӧдӧдны, велӧдны. Сы вӧсна юр вежӧр сӧвмӧмыс, сюсьмӧмыс оз кут содны сылӧн (полысь морт некытчӧ шогмытӧм). Бать-мамлы кӧ колӧ дзоньвидза, тыр вежӧра, сюсь, збой челядь, энӧ ньӧтчыд повзьӧдлӧй найӧс. Мукӧԁ-ԁырјі гырыԍјас чеԉаԃлы віԍтавлӧны кулӧм јӧз ловԅӧм-јылыԍ, омӧԉјас, чӧртјас-јылыԍ, віԍтавлӧны быԏԏӧ забыԉ кулӧмјасыс ловԅӧны, омӧԉјасыс емӧԍ. Чеԉаԃ, ԃерт, гырыԍлы верітӧны, аԍныс оз на вермыны гӧгӧрвоны олӧмтӧ-ԁа, сеԍԍа і повны кутасны быԁ торјыԍ, веԍіг оз лыԍтны кутны ӧтнаныс керкааԁ овны, ывлааԁ петны. Сіјӧ полӧмыс оз леԇ полыԍ морттӧ ас гӧгӧрсӧ, ывлавыв гӧгӧрсӧ тӧԁӧԁны, велӧԁны. Сы-вӧсна јур вежӧр сӧвмӧмыс, ԍуԍмӧмыс оз кут соԁны сылӧн (полыԍ морт ԋекытчӧ шогмытӧм). Баԏ-мамлы-кӧ колӧ ԇоԋвіԇа, тыр вежӧра, ԍуԍ, збој чеԉаԃ, енӧ ԋӧтчыԁ повԅӧԁлӧј најӧс.
Комиӧн гижис
Ӧньӧ Агни
Важ коми гижӧд