СЕЗОННӦЙ РАБОЧӦЙЯС ОБЩЕЖИТТЬӦЯСЫН САНИТАРНӦЙ МИНИМУМ ԌЕЗОННӦЈ РОБОЧӦЈЈАС ОБЩЕЖІԎԎӦЈАСЫН САԊІТАРНӦЈ МІԊІМУМ
Уджалысь йӧзлысь дзоньвидзалун кутӧм — уджалысьяслӧн асланыс удж. Уҗалыԍ јӧзлыԍ ԇоԋвіԇалун кутӧм — уҗалыԍјаслӧн асланыс уҗ.
(Сӧветскӧй медициналӧн лозунг). (Сӧветскӧј меԃіціналӧн лозунг).
... Бурмӧдны рабочӧйяслысь оланінъяссӧ — татшӧм миян мог. ... Бурмӧԁны робочӧјјаслыԍ оланінјассӧ — тащӧм міјан мог.
1. МЫЙ ЙЫЛЫСЬ ВИСЬТАВЛӦ ТАЙӦ НИГАЫС? I. МЫЈ ЈЫЛЫԌ ВІԌТАВЛӦ ТАЈӦ ԊІГАЫС?
Ленинскӧй партия да сӧвет правительство веськӧдлӧм улын миян страна аддзывтӧм ӧдъясӧн мунӧ водзӧ. Сӧмын ӧти 1929–30-ӧд воӧ промышленносьтлӧн во гӧгӧръя продукцияыс содіс войнаӧдз дорысь кык мындаысь унджыкӧдз, а 1931-ӧд воӧ 1930-ӧд во дорын государственнӧй промышленносьт содіс 45% вылӧ. Ԉеԋінскӧј парԏіја ԁа сӧвет правіԏеԉство веԍкӧԁлӧм улын міјан страна аԁԇывтӧм ӧԁјасӧн мунӧ воԇӧ. Сӧмын ӧԏі 1929–30 воӧ промышԉенноԍтлӧн во гӧгӧрја проԁукціјаыс соԁіс војнаӧԇ ԁорыԍ кык мынԁаыԍ унҗыкӧԇ, а 1931 воӧ 1930 во ԁорын госуԁарственнӧј промышԉенноԍт соԁіс 45 прӧч. вылӧ.
Кӧть миян оз сетны капиталистъяс сьӧмтӧ уджйӧзӧн, ми 1931-ӧд воӧ народнӧй овмӧсӧ пуктім 17 миллиард шайт, м. н. куим нёльӧд юкӧд вылас (74%) унджык 1930-ӧд воын дорысь. Капиталистическӧй странаясын производствоыс усьӧ, содӧ безработича, а миян мӧдарӧ — оз тырмы уджалан выныс. Сӧмын ӧти 1931-ӧд воӧ уджӧ сувтісны 518 выль завод, на пиын эм уна зэв ыджыд гигантъяс, а видз-му овмӧслы 1931-ӧд воӧ сетісны 1040 выль машинно-тракторнӧй станция. Кӧԏ міјан оз ԍетны капітаԉістјас ԍӧмтӧ уҗјӧзӧн, мі 1931 воӧ нароԁнӧј овмӧсӧ пуктім 17 міԉԉарԁ шајт, м. н. куім ԋоԉӧԁ јукӧԁ вылас (74 прӧч.) унҗык 1930 воын ԁорыԍ. Капітаԉіԍԏіческӧј странајасын проізвоԁствоыс уԍӧ, соԁӧ безрабоԏіца, а міјан мӧԁарӧ, оз тырмы уҗалан выныс. Сӧмын ӧԏі 1931-ԁ воӧ уҗӧ сувтісны 518 выԉ завоԁ, на піын ем уна зев ыҗыԁ гігантјас, а віԇму овмӧслы 1931 воӧ ԍетісны 1040 выԉ машінно-тракторнӧј станціја.
Тайӧ ыджыд стрӧитчан уджас зэв ыджыд тыдалана удж нуӧдӧны стрӧительнӧй да мукӧд када рабочӧйяс. 1931-ӧд воӧ сезоннӧй рабочӧйяслӧн лыд вӧлі кыпӧдӧма став Союз пасьта 2 миллионӧдз, м. н 50% унджык 1930-ӧд во дорысь. Удж производительносьтсӧ налысь вӧлі кыпӧдӧма 33% вылӧ, удждон 4,5% вылӧ. Ми кӧ ӧткодялам 1928-ӧд воӧс кыдзи витвося план водзвыв воӧс, 1931-ӧд вокӧд, аддзам: бӧръя куим воӧ медӧн уджалысь йӧз лыд содіс 43% вылӧ, стрӧительнӧй рабочӧйяслӧн лыд содіс 309% вылӧ. Тајӧ ыҗыԁ стрӧітчан уҗас зев ыҗыԁ тыԁалана уҗ нуӧԁӧны строіԏеԉнӧј ԁа мукӧԁ каԁа робочӧјјас. 1931 воӧ ԍезоннӧј робочӧјјаслӧн лыԁ вӧліс кыпӧԁӧма став Сојуз паԍта 2 міԉԉонӧԇ, м. н 50 прӧч. унҗык 1930 во ԁорыԍ. Уҗ проізвоԃіԏеԉноԍтсӧ налыԍ вӧліс кыпӧԁӧма 33 прӧч. вылӧ, уҗԁон 4,5 прӧч. вылӧ. Мі-кӧ ӧткоԃалам 1928 воӧс кыԇі вітвоԍа план воԇвыв воӧс, 1931 вокӧԁ, аԁԇам, бӧрја куім воӧ меԁӧн уҗалыԍ јӧз лыԁ соԁіс 43 прӧч. вылӧ строіԏеԉнӧј робочӧјјаслӧн лыԁ соԁіс 309 прӧч. вылӧ.
Тайӧ рабочӧйясыс унджыкаыс олӧны ӧтувъя оланінъясын. Медым тырвыйӧ пӧртны олӧмӧ стрӧитчан планъяс, оз сӧмын ков стрӧитчан уджъяс кежлӧ лӧсьӧдны тырмымӧн стрӧитчан материалъяс да вайӧдны уджалысьясӧс, миян тшӧтш колӧ видзны дзоньвидзалунсӧ рабочӧй-стрӧительяслысь. Тајӧ робочӧјјасыс унҗыкаыс олӧны ӧтувја оланінјасын. Меԁым тырвыјӧн пӧртны олӧмӧ стрӧітчан планјас, оз сӧмын ков стрӧітчан уҗјас кежлӧ лӧԍӧԁны тырмымӧн стрӧітчан маԏеріалјас ԁа вајӧԁны уҗалыԍјасӧс, міјан щӧщ колӧ віԇны ԇоԋвіԇалунсӧ робочӧј — строіԏеԉјаслыԍ.
Сарскӧй правительство дырйи уна пӧлӧс уджъяс вылӧ медавлісны рабочӧйясӧс пӧдрадчикъяс. Найӧ нартитлісны рабочӧйясӧс эз сӧмын удждонӧн, но и оланінъяс лӧсьӧдалӧмӧн. Оланінъяссӧ лӧсьӧдавлісны омӧльӧс, а олӧмсьыс сьӧмсӧ босьтісны уна. Узьлісны джодж вылын, мый тӧрис водны, олісны ӧтувъя оланінъясын «мый тӧрис», керка пытшкӧсъяс вӧліны дуркӧсь. Уна пӧдрадчикъяс быть тшӧктывлісны рабочӧйяслы ньӧбавны тӧваръяс ас лавкаысь, ыджыд донъясӧн. Тӧварыс, сёйӧдыс пӧдрадчиклӧн лавкаас вӧлі омӧль. Царскӧј правіԏеԉство ԁырјі уна пӧлӧс уҗјас вылӧ меԁавлісны робочӧјјасӧс пӧԁраԁщікјас. Најӧ нарԏітлісны робочӧјјасӧс ез сӧмын уҗԁонӧн, но і оланінјас лӧԍӧԁалӧмӧн. Оланінјассӧ лӧԍӧԁавлісны омӧԉӧс, а олӧмԍыс ԍӧмсӧ боԍтісны уна. Уԅлісны җоҗ вылын, мыј тӧріс воԁны, олісны ӧтувја оланінјасын „мыј тӧріс“, керка пыщкӧсјас вӧлісны ԁуркӧԍ. Уна пӧԁраԁчікјас быԏ щӧктывлісны робочӧјјаслы ԋӧбавны тӧварјас ас лавкаыԍ, ыҗыԁ ԁонјасӧн. Тӧварыс, ԍојӧԁыс пӧԁраԁщіклӧн лавкаас вӧліс омӧԉ.
Рабочӧйяслы бур олӧм лӧсьӧдӧм йылысь оз вермы лоны некутшӧм сёрни. Эз нуӧдлыны некутшӧм югдӧдчан удж. Тӧдісны, мый югдӧдчан удж оз лӧсяв рабочӧйяслы, тайӧ оз ло бур вӧчӧм капиталистъяслы да помещикъяслы. Робочӧјјаслы бур олӧм лӧԍӧԁӧм јылыԍ оз вермы лоны ԋекущӧм ԍорԋі. Ез нуӧԁлыны ԋекущӧм југԁӧԁчан уҗ. Тӧԁісны, мыј југԁӧԁчан уҗ оз лӧԍав робочӧјјаслы, тајӧ оз ло бур вӧчӧм капітаԉістјаслы ԁа помешщікјаслы.
Капиталистъяс миянын войдӧр, а мукӧд странаясын век на ӧнӧдз, ньӧти эз тӧждысьны рабочӧйяслы бур оланінъяс, вӧчалӧм понда. Найӧ тӧждысисны этшаджык сьӧм бырӧдӧмӧн рабочӧй вынысь босьтны ыджыдджык барыш. Налы кажитчытӧм да висьысь рабочӧйясӧс найӧ удж вылысь вӧтлавлісны, найӧ местаӧ босьтавлісны выль рабочӧйясӧс. Капітаԉістјас міјанын војԁӧр, а мукӧԁ странајасын векна ӧнӧԇ, ԋӧԏі ез тӧжԁыԍны робочӧјјаслы бур оланінјас вӧчалӧм понԁа. Најӧ тӧжԁыԍісны: ещаҗык ԍӧм бырӧԁӧмӧн, робочӧј выныԍ боԍтны ыҗыԁҗык барыш. Налы кажітчытӧм ԁа віԍыԍ робочӧјјасӧс најӧ уҗ вылыԍ вӧтлавлісны, најӧ местаӧ боԍтавлісны выԉ робочӧјјасӧс.
Сӧвет странаын, кӧні власьтыс уджалысьяс киын, рабочӧйяс да уджалысьяс вылӧ видзӧдӧны дзик мӧд ногӧн. Государствоыс ачыс вӧчалӧ бур ӧтувъя оланінъяс, медым рабочӧйяслы сэні овнысӧ вӧлі бур, медым донсӧ олӧмсьыс лоис мынтыны ичӧтӧс, медым рабочӧйяс костын нуӧдісны культурно-просветительнӧй удж. Сӧвет странаын, кӧні влаԍтыс уҗалыԍјас кіын, робочӧјјас ԁа уҗалыԍјас вылӧ віԇӧԁӧны ԇік мӧԁногӧн. Госуԁарствоыс ачыс вӧчалӧ бур ӧтувја оланінјас, меԁым робочӧјјаслы сені овнысӧ вӧліс бур, меԁым ԁонсӧ олӧмԍыс лоіс мынтыны ічӧтӧс, меԁым робочӧјјас костын нуӧԁісны куԉтурно-проԍвеԏіԏеԉнӧј уҗ.
Кымын ӧдйӧнджык паськалӧ социализм стрӧитан удж, сымын ёнджыка тӧждысьӧ сӧвет власьт да коммунист партия рабочӧйяслы бур оланінъяс лӧсьӧдӧм понда. Коммунист партия Центральнӧй Комитетлӧн пленум 1931-ӧд воӧ юнь тӧлысьӧ шуис ударнӧй могӧн сувтӧдны быть паськӧдны жилищно-коммунальнӧй овмӧс, бурмӧдны рабочӧйяслысь олӧмсӧ, рабочӧй посёлокъяс. 1931-ӧд воӧ юнь 23-ӧд лунӧ кӧзяйственникъяс сӧвещанньӧ вылын Сталин ёрт шуис: Кымын ӧԁјӧнҗык паԍкалӧ соціаԉізм стрӧітан уҗ, сымын јонҗыка тӧжԁыԍӧ сӧвет влаԍт ԁа коммуԋіст парԏіја робочӧјјаслы бур оланінјас лӧԍӧԁӧм понԁа. Коммуԋіст парԏіја Центраԉнӧј Коміԏетлӧн пԉенум 1931 воӧ јуԋ тӧлыԍӧ шуіс уԁарнӧј могӧн сувтӧԁны быԏ паԍкӧԁны жіԉішщно-коммунаԉнӧј овмӧс, бурмӧԁны робочӧјјаслыԍ олӧмсӧ, робочӧј поԍолокјас. 1931 воӧ јуԋ 23 лунӧ хоԅајствеԋԋікјас совешщаԋԋӧ вылын Стаԉін јорт шуіс:
«...Колӧ... водзӧ бурмӧдны рабочӧйясӧс снабжайтӧм да налысь оланінъяссӧ... Ӧнія рабочӧй, миян сӧветскӧй рабочӧй кӧсйӧ овны став материальнӧй да культурнӧй потребносьтъяссӧ вевттьӧмӧн кыдз продовольствийӧӧн снабжайтӧм боксянь, оланінъяс боксянь, культурнӧй да мукӧд сикас потребносьтъяссӧ вевттьӧм боксянь, налӧн та вылӧ эм право, и ми обязанӧсь обеспечитны тайӧ условйӧяссӧ... Бурмӧдны рабочӧйяслысь бытӧвӧй условйӧяссӧ — татшӧм мог». „...Колӧ... воԇӧ бурмӧԁны робочӧјјасӧс снабжајтӧм ԁа налыԍ оланінјассӧ... Ӧніја робочӧј, міјан сӧветскӧј робочӧј кӧсјӧ овны став маԏеріаԉнӧј ԁа куԉтурнӧј потребноԍтјассӧ вевԏԏӧмӧн кыԇ проԁовоԉствіјӧӧн снабжајтӧм бокԍаԋ, оланінјас бокԍаԋ, куԉтурнӧј ԁа мукӧԁ ԍікас потребноԍтјассӧ вевԏԏӧм бокԍаԋ, налӧн та вылӧ ем право і мі објазанӧԍ обеспечітны тајӧ условіјӧјассӧ... Бурмӧԁны робочӧјјаслыԍ бытӧвӧј условіјӧјассӧ — тащӧм мог“.
Но медым бурмӧдны рабочӧйяслысь культурно-бытӧвӧй условйӧяс, этша тайӧс нуӧдны вывсянь. Колӧ, медым рабочӧйясыс асьныс культурнӧя кыптісны да отсалісны бурмӧдны ассьыныс олӧмнысӧ. Колӧ рабочӧйяслы аслыныс босьтчыны да водзмӧстчӧмӧн бырӧдны олӧмысь быдлунъя тырмытӧмторъяссӧ, кодъяс вайӧны рабочӧйяс дзоньвидзалунлы омӧль да мыйясӧс зэв кокниа позьӧ бырӧдны ас вынӧн да водзмӧстчӧмӧн. Но меԁым бурмӧԁны робочӧјјаслыԍ куԉтурно-бытӧвӧј условіјӧјас, еща тајӧс нуӧԁны вывԍаԋ. Колӧ, меԁым робочӧјјасыс аԍныс куԉтурнӧја кыптісны ԁа отсалісны бурмӧԁны асԍыныс олӧмнысӧ. Колӧ робочӧјјаслы аслыныс боԍԍыны ԁа воԇмӧстчӧмӧн бырӧԁны олӧмыԍ быԁ лунја тырмытӧмторјассӧ, коԁјас вајӧны робочӧјјас ԇоԋвіԇалунлы омӧԉ ԁа мыјјасӧс зев кокԋіа поԅӧ бырӧԁны ас вынӧн ԁа воԇмӧстчӧмӧн.
1930-ӧд воӧ май 20-ӧд лунӧ Совнарком вынсьӧдіс декрет санитарнӧй минимум йылысь. «Санитарнӧй минимум» кывъясыс висьталӧны: медся ичӧт, медся прӧстӧй торъяс йылысь, медым кутны ассьыным дзоньвидзалун. 1930 воӧ мај 20-ԁ лунӧ Совнарком вынԍӧԁіс ԃекрет саԋітарнӧј міԋімум јылыԍ. „Саԋітарнӧј міԋімум“ кывјасыс віԍталӧны: меԁԍа ічӧт, меԁԍа прӧстӧј торјас јылыԍ, меԁым кутны асԍыным ԇоԋвіԇалун.
Став учрежденньӧяслы да организацияяслы декрет тшӧктӧ пырысь-пыр босьтчыны медпрӧстӧй, медкокни да медколана санитарнӧй уджъяс нуӧдӧмӧ, медым кыпӧдны дзоньвидзалунсӧ став йӧзыслысь да кыскыны тайӧ уджас став уджалысь йӧзӧс. Став учрежԃеԋԋӧјаслы ԁа оргаԋізаціјајаслы ԃекрет щӧктӧ пырыԍ-пыр боԍԍыны меԁпрӧстӧј, меԁкокԋі ԁа меԁколана саԋітарнӧј уҗјас нуӧԁӧмӧ, меԁым кыпӧԁны ԇоԋвіԇалунсӧ став јӧзыслыԍ ԁа кыскыны тајӧ уҗас став уҗалыԍ јӧзӧс.
Сӧветскӧй медициналӧн медыджыд могыс сійӧ, медым мортсӧ видзны висьмӧмысь: «висьмӧмысь видзны лечитӧм дорысь кокниджык». Вот тайӧ могсӧ и сувтӧдӧ ас водзас санитарнӧй минимум. Став СССР пасьтала санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧмлӧн тӧдчаналуныс зэв ыджыд, сійӧ бурмӧдӧ олӧмсӧ став рабочӧйяслысь да колхозникъяслысь. Сӧветскӧј меԃіціналӧн меԁыҗыԁ могыс сіјӧ, меԁым мортсӧ віԇны віԍмӧмыԍ: „віԍмӧмыԍ віԇны ԉечітӧм ԁорыԍ кокԋіҗык“. Вот тајӧ могсӧ і сувтӧԁӧ ас воԇас саԋітарнӧј міԋімум. Став СССР паԍтала саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧмлӧн тӧԁчаналуныс зев ыҗыԁ, сіјӧ бурмӧԁӧ олӧмсӧ став робочӧјјаслыԍ ԁа колхоԅԋікјаслыԍ.
Санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧм понда колӧ аслыныс став уджалысь йӧзлы босьтчыны санитарнӧй уджъяс олӧмӧ нуӧдӧмӧ. Став рабочӧйяс отсӧгтӧг врачьяс ӧтнаныс олӧмӧ нуӧдны санминимум оз вермыны. Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧм понԁа колӧ аслыныс став уҗалыԍ јӧзлы боԍтԍыны саԋітарнӧј уҗјас олӧмӧ нуӧԁӧмӧ. Став робочӧјјас отсӧгтӧг врачјас ӧтнаныс олӧмӧ нуӧԁны санміԋімум оз вермыны.
Быд сезоннӧй рабочӧйлы колӧ чорыда тӧдны, мый сійӧ абу бокиса морт, сылы колӧ аслыс тӧждысьны ас матысса йӧз дзоньвидзалун йылысь. Ӧтувъя чорыд уджӧн сезоннӧй рабочӧйясӧн дзоньвидзалун кутӧм вылӧ видзӧдӧмӧн миян оланінъяс колӧ вӧчны сӧстӧмӧн, мед ӧтувъя оланінъясын вӧлі сӧстӧмысь-состӧм, мед вӧлі и ставыс. Сӧмын тадзикӧн ми вермам вермасьны да бырӧдны вуджан висьӧмъяс. Быԁ ԍезоннӧј робочӧјлы колӧ чорыԁа тӧԁны, мыј сіјӧ абу бокыса морт, сылы колӧ аслыс тӧжԁыԍны ас матысса јӧз ԇоԋвіԇалун јылыԍ. Ӧтувја чорыԁ уҗӧн ԍезоннӧј робочӧјјасӧн ԇоԋвіԇалун кутӧм вылӧ віԇӧԁӧмӧн міјан оланінјас колӧ вӧчны сӧстӧмӧн, меԁ ӧтувја оланінјасын вӧліс сӧстӧмыԍ-состӧм, меԁ вӧліс і ставыс. Сӧмын таԇікӧн мі вермам вермаԍны ԁа бырӧԁны вуҗан віԍӧмјас.
Тайӧ нигаыс лыддьысьлы висьтавлас, кутшӧмӧн колӧ лоны сезонникъяслӧн ӧтувъя оланінъяс, кыдзи сэні колӧ лӧсьӧдны олӧмсӧ да кутшӧм медпрӧстӧй санитарнӧй правилӧяс колӧ нуӧдны олӧмӧ, медым пӧртны олӧмӧ санитарнӧй минимум да сійӧн видзны рабочӧйясӧс висьмӧмысь да видзны налысь дзоньвидзалуннысӧ. Тајӧ ԋігаыс лыԃԃыԍлы віԍтавлас, кущӧмӧн колӧ лоны ԍезоԋԋікјаслӧн ӧтувја оланінјас, кыԇі сені колӧ лӧԍӧԁны олӧмсӧ ԁа кущӧм меԁпрӧстӧј саԋітарнӧј правілӧјас колӧ нуӧԁны олӧмӧ, меԁым пӧртны олӧмӧ саԋітарнӧј міԋімум ԁа сіјӧн віԇны робочӧјјасӧс віԍмӧмыԍ ԁа віԇны налыԍ ԇоԋвіԇалуннысӧ.
II. САНИТАРНӦЙ КОМИССИЯ (ЗДРАВЪЯЧЕЙКА) II. САԊІТАРНӦЈ КОМІԌԌІЈА (ЗԀРАВЈАЧЕЈКА)
Быд ӧтувъя оланінӧ — общежиттьӧӧ мед вӧлі бӧрйӧма тані олысь рабочӧйясысь санитарнӧй комиссия, кодӧс ӧні векджык шуӧны «дзоньвидзалун кутан уджысь отсасьысь группаӧн», «дзоньвидзалун кутан ячейкаӧн» либӧ прӧстӧ «здравъячейкаӧн». Быԁ ӧтувја оланінӧ — обшщежіԏԏӧӧ меԁ вӧліс бӧрјӧма тані олыԍ робочӧјјасыԍ саԋітарнӧј коміԍԍіја, коԁӧс ӧні векҗык шуӧны „ԇоԋвіԇалун кутан уҗыԍ отсаԍыԍ группаӧн“, „ԇоԋвіԇалун кутан јачејкаӧн“ ԉібӧ прӧстӧ „зԁравјачејкаӧн“.
Санитарнӧй комиссиялӧн мог — видзны да бурмӧдны дзоньвидзалунсӧ сезоннӧй рабочӧйяслысь. Медся ыджыд туйӧн, кыті колӧ нуӧдны удж санитарнӧй комиссиялы, лоӧ кыскыны дзоньвидзалун кутан уджас асьнысӧ рабочӧйясӧс да тадзи нуӧдны олӧмӧ ӧтувъя оланінын санитарнӧй минимум. Саԋітарнӧј коміԍԍіјалӧн мог — віԇны ԁа бурмӧԁны ԇоԋвіԇалунсӧ ԍезоннӧј робочӧјјаслыԍ. Меԁԍа ыҗыԁ тујӧн, кыті колӧ нуӧԁны уҗ саԋітарнӧј коміԍԍіјалы, лоӧ кыскыны ԇоԋвіԇалун кутан уҗас аԍнысӧ робочӧјјасӧс ԁа таԇі нуӧԁны олӧмӧ ӧтувја оланінын саԋітарнӧј міԋімум.
Санитарнӧй комиссия бӧрйӧм могысь вӧчӧны сезоннӧй уджалысьяс пӧвстын собранньӧ. Тайӧ собранньӧ вылас врач вӧчас доклад. Сэні сійӧ висьтавлас санкомиссия могъяс йылысь да кыдзи нуӧдны ӧтувъя оланінъясын санитарнӧй минимум. Саԋітарнӧј коміԍԍіја бӧрјӧм могыԍ вӧчӧны ԍезоннӧј уҗалыԍјас пӧвсын собраԋԋӧ. Тајӧ собраԋԋӧ вылас врач вӧчас ԁоклаԁ. Сені сіјӧ віԍтавлас санкоміԍԍіја могјас јылыԍ ԁа кыԇі нуӧԁны ӧтувја оланінјасын саԋітарнӧј міԋімум.
Ӧтувъя оланіныс кӧ (общежиттьӧыс) абу ӧти керкаын, рабочӧйясыс уджалӧны уна сменаын да сійӧн найӧс чукӧртнысӧ ӧттшӧтш ставсӧ некыдз оз позь либӧ эмӧсь кутшӧмкӧ нӧшта помкаяс, сэки позьӧ собранньӧяссӧ нуӧдны уна пӧрйӧ. Быд собранньӧ вылын, доклад бӧрын, тайӧ рабочӧйясыс ассяньныс бӧрйӧны санитарнӧй комиссияса шленъясӧс. Колӧ водзвыв артавны, медым комиссияса шленъясӧ веськалісны сэтшӧм йӧз, кодъяс дзоньвидзалун кутан удж гӧгӧрыс тӧждысисны да вермисны тайӧ уджас бура уджавны. Ӧтувја оланіныс-кӧ (обшщежіԏԏӧыс) абу ӧԏі керкаын, робочӧјјасыс уҗалӧны уна ԍменаын ԁа сіјӧн најӧс чукӧртнысӧ ӧтщӧщ ставсӧ ԋекыԇ оз поԅ, ԉібӧ емӧԍ кущӧмкӧ нӧшта помкајас, секі поԅӧ собраԋԋӧјассӧ нуӧԁны уна пӧрјӧн. Быԁ собраԋԋӧ вылын, ԁоклаԁ бӧрын, тајӧ робочӧјјасыс асԍаԋныс бӧрјӧны саԋітарнӧј коміԍԍіјаса шԉенјасӧс. Колӧ воԇвыв артавны, меԁым коміԍԍіјаса шԉенјасӧ веԍкалісны сещӧм јӧз, коԁјас ԇоԋвіԇалун кутан уҗ гӧгӧрыс тӧжԁыԍісны ԁа вермісны тајӧ уҗас бура уҗавны.
Сідзжӧ колӧ кутны тӧд выв, мед комиссияӧ пырисны йӧзыс став керкаяссьыс, ӧтувъя оланіныс кӧ абу ӧти керка помын. Сіԇ-жӧ колӧ кутны тӧԁвыв меԁ коміԍԍіјаӧ пырісны јӧзыс став керкајасԍыс, ӧтувја оланіныс-кӧ абу ӧԏі керка помын.
Комиссиялы колӧ чукӧртчывны этша вылӧ быд тӧлысь ӧтчыд, быд шленлы сетны удж да быд чукӧртчылӧм вылын вӧчӧм удж йывсьыс кывзыны отчёт. Коміԍԍіјалы колӧ чукӧртчывны еща вылӧ быԁ тӧлыԍ ӧтчыԁ, быԁ шԉенлы ԍетны уҗ ԁа быԁ чукӧртчылӧм вылын вӧчӧм уҗ јывԍыс кывзыны отчот.
Петкӧдлана уджыс санитарнӧй комиссиялӧн колӧ лоны, медым: Петкӧԁлана уҗыс саԋітарнӧј коміԍԍіјалӧн колӧ лоны, меԁым:
1. Йитчыны сійӧ врачкӧд, коді уджалӧ тайӧ предприяттьӧас да отсасьны сылы уджас. 1. Јітчыны сіјӧ врачкӧԁ, коԁі уҗалӧ тајӧ преԁпріјаԏԏӧас ԁа отсаԍны сылы уҗас.
2. Видзӧдны медым, керка пытшкӧсъясыс век вӧліны сӧстӧмӧсь да мед олісны санитарнӧй правилӧяс серти. 2. Віԇӧԁны меԁым, керка пыщкӧсјасыс век вӧлісны сӧстӧмӧԍ ԁа меԁ олісны саԋітарнӧј правілӧјас ԍерԏі.
3. Нуӧдны врачлы сёрнияс сезонникъяскӧд. Шуам: вуджан висьӧмъяс йылысь, кодъяс вӧліны тайӧ ӧтувъя оланінас либӧ районас, кыдзи видзны асьтӧ тайӧ висьӧмъяссьыс, кыдзи колӧ сетны медводдза отсӧг доймигъясӧн да мукӧд коланаторъяс йылысь. 3. Нуӧԁны врачлы ԍорԋіјас ԍезоԋԋікјаскӧԁ. Шуам: вуҗан віԍӧмјас јылыԍ, коԁјас вӧлісны тајӧ ӧтувја оланінас ԉібӧ рајонас, кыԇі віԇны аԍтӧ тајӧ віԍӧмјасԍыс, кыԇі колӧ ԍетны меԁвоԇԇа отсӧг ԁојмігјасӧн ԁа мукӧԁ колана торјас јылыԍ.
4. Котыртны сезонникъяс пӧвстысь санитарнӧй кружок, кӧн дзоньвидзалун кутӧм йылысь позис сёрнитны пыдісяньджык 4. Котыртны ԍезоԋԋікјас пӧвсыԍ саԋітарнӧј кружок кӧн ԇоԋвіԇалун кутӧм јылыԍ поԅіс ԍорԋітны пыԁіԍаԋҗык
5. Лӧсьӧдны «дзоньвидзалун пельӧс», лыддявны дзоньвидзалун кутӧм йылысь нигаяс, ӧшлыны керкаясӧ да уличӧ плакатъяс да лозунгъяс. 5. Лӧԍӧԁны „ԇоԋвіԇалун пеԉӧс“, лыԃԃавны ԇоԋвіԇалун кутӧм јылыԍ ԋігајас, ӧшлыны керкајасӧ ԁа уԉічӧ плакатјас ԁа лозунгјас.
6. Лӧсьӧдны санитарнӧй минимум, м. н. кӧ тайӧ ӧтувъя оланінсьыс колӧ артавны, кутшӧм уджъяс позьӧ да колӧ нуӧдны дзоньвидзалун кутӧм кузя, да видзӧдны, мед тайӧ индӧмторъяссӧ нуӧдісны олӧмӧ шуӧм кадъясӧ. 6. Лӧԍӧԁны саԋітарнӧј міԋімум, м. н.-кӧ тајӧ ӧтувја оланінԍыс колӧ артавны, кущӧм уҗјас поԅӧ ԁа колӧ нуӧԁны ԇоԋвіԇалун кутӧм куԅа, ԁа віԇӧԁны, меԁ тајӧ інԁӧм торјассӧ нуӧԁісны олӧмӧ шуӧм каԁјасӧ.
III. КУТШӦМӦН КОЛӦ ЛОНЫ КЕРКАЛЫ ӦТУВЪЯ ОЛАНІН УЛӦ? III. КУЩӦМӦН КОЛӦ ЛОНЫ КЕРКАЛЫ ӦТУВЈА ОЛАНІН УЛӦ?
Рабочӧйяслӧн ӧтувъя оланінъяс овлӧны кык пӧлӧс: пыр олан да мыйкӧдыра (временнӧй) оланінъяс. Пыр олан общежиттьӧясӧн лоӧны керкаяс, кодъясӧс вӧчӧма кузя олӧм вылӧ: сэні позьӧ овны гожӧмын, сідзжӧ и тӧлын. Татшӧм ӧтувъя оланінас колӧ лоны ставыс, медым лӧсьӧдны сэні бур олӧм. Законъяс серти, тайӧ общежиттьӧясын (тадзи пондам шуны ӧтувъя оланінъяс) санитарнӧй условйӧясыс колӧ лоны мыйкӧдыра олан общежиттьӧ дорысь бурджык: ӧти морт вылӧ водан местаыс колӧ лоны ыджыдджык, колӧны ӧтувъя сёянінъяс, шойччанінъяс, песласянінъяс, клуб да с. в. Робочӧјјаслӧн ӧтувја оланінјас овлӧны кык пӧлӧс: пыр олан ԁа мыјкӧ ԁыра (временнӧј) оланінјас. Пыр олан обшщежіԏԏӧјасӧн лоӧны керкајас, коԁјасӧс вӧчӧма куԅа олӧм вылӧ сені поԅӧ овны гожӧмын, сіԇ-жӧ і тӧлын. Тащӧм ӧтувја оланінас колӧ лоны ставыс, меԁым лӧԍӧԁны сені бур олӧм. Законјас ԍерԏі, тајӧ обшщежіԏԏӧјасын (таԇі понԁам шуны ӧтувја оланінјас) саԋітарнӧј условјӧјасыс колӧ лоны мыјкӧԁыра олан общежіԏԏӧ ԁорыԍ бурҗык: ӧԏі морт вылӧ воԁан местаыс колӧ лоны ыҗыԁҗык, колӧны ӧтувја ԍојанінјас, шојтчанінјас, песлаԍанінјас, клуб ԁа с. в.
Дженьыд кад кежлӧ вӧчӧм общежиттьӧяс — сійӧ лоӧны керкаяс, кодъясӧс вӧчӧма сезоннӧй уджалысьяслы овны, медсясӧ гожӧмын олӧм вылӧ. Оланінъяс ёна тырмытӧм понда да общежиттьӧяс ӧдйӧ стрӧитавны колӧм понда, кодъясӧс ковмывлӧ стрӧитны дзик йӧзтӧм местаясӧ, общежиттьӧяссӧ векджык вӧчӧны кокньыдикӧс (баракъяс) либӧ весиг вӧчавлӧны палаткаяс. Җеԋыԁ каԁ кежлӧ вӧчӧм обшщежіԏԏӧјас — сіјӧ лоӧны керкајас, коԁјасӧс вӧчӧма ԍезоннӧј уҗалыԍјаслы овны, меԁԍасӧ гожӧмын олӧм вылӧ. Оланінјас јона тырмытӧм понԁа ԁа обшщежіԏԏӧјас ӧԁјӧ стрӧітавны колӧм понԁа, коԁјасӧс ковмывлӧ стрӧітны ԇік јӧзтӧм местајасӧ, обшщӧжіԏԏӧјассӧ векҗык вӧчӧны кокԋіԃікӧс (баракјас) ԉібӧ веԍіг вӧчавлӧны палаткајас.
Сезоннӧй общежиттьӧясын колӧ лоны татшӧм комнатаяс: 1) узьланінъяс; 2) пусянінъяс пузьӧдчанъясӧн; 3) сёянін либӧ кӧні позис кад колльыны лунын; 4) кум, кӧні позьӧ видзны сезонникъяслысь оласнысӧ; 5) косьтысянъяс; б) мыссянінъяс; 7) уборнӧйяс; 8) песласянінъяс; 9) бурдӧдчанін. Ԍезоннӧј обшщӧжіԏԏӧјасын колӧ лоны тащӧм комнатајас: 1) уԅланінјас; 2) пуԍанінјас пуԅӧԁчанјасӧн; 3) ԍојанін ԉібӧ кӧні поԅіс каԁ коԉԉыны лунын; 4) кум, кӧні поԅӧ віԇны ԍезоԋԋікјаслыԍ оласнысӧ; 5) коԍтыԍанјас; б) мыԍԍанінјас; 7) уборнӧјјас; 8) песлаԍанінјас; 9) бурԁӧԁчанін.
1. Узьланінъяс. Узьланінъяс быть колӧ вӧчны мужика йӧзлы да нывбабаяслы торйӧн. Узьланінъясӧ мед бура пырис лунъя югыд. Керка пытшкӧслӧн судтаыс колӧ лоны шӧркодя 2,5 метр. Муӧ пыдӧ керсӧ вӧйтӧмӧн стрӧитны общежиттьӧяс оз позь. Джоджсӧ колӧ вӧчны быть пӧвйысь: му либӧ из джодж вӧчавны оз позь. Ӧшиньясын быть колӧ лоны форточкаяс либӧ душникъяс, этша вылӧ быд комнатаын ӧтиӧн. Форточкалӧн либӧ душниклӧн ыдждаыс колӧ лоны этша вылӧ джодж ыджда дорын ӧти сёӧд юкӧн. 1. Уԅланінјас. Уԅланінјас быԏ колӧ вӧчны мужіка јӧзлы ԁа нывбабајаслы торјӧн. Уԅланінјасӧ меԁ бура пыріс лунја југыԁ. Керка пыщкӧслӧн суԁтаыс колӧ лоны шӧркоԃа 2,5 метр. Муӧ пыԁӧ керсӧ вӧјтӧмӧн стрӧітны обшщӧжіԏԏӧјас оз поԅ. Җоҗсӧ колӧ вӧчны быԏ пӧвјыԍ: му ԉібӧ із җоҗ вӧчавны оз поԅ. Ӧшіԋјасын быԏ колӧ лоны форточкајас ԉібӧ ԁушԋікјас, еща вылӧ быԁ комнатаын ӧԏіӧн. Форточкалӧн ԉібӧ ԁушԋіклӧн ыҗԁаыс колӧ лоны еща вылӧ җоҗ ыҗԁа ԁорын ӧԏі ԍоӧԁ јукӧн.
Весиг гожӧмын олӧм вылӧ вӧчӧм керкаясӧ быть колӧ вӧчавны пачьяс. Пачьяс ковмасны кӧдзыдъяс дырйи да медым керкасьыс сынӧдсӧ косьтыны. Колӧ тӧд выв кутны, мый сезоннӧй удж век нюжавлӧ кӧдзыдъяс вотӧдз. Веԍіг гожӧмын олӧм вылӧ вӧчӧм керкајасӧ быԏ колӧ вӧчавны пачјас. Пачјас ковмасны кӧԇыԁјас ԁырјі ԁа меԁым керкаԍыс сынӧԁсӧ коԍтыны. Колӧ тӧԁвыв кутны, мыј ԍезоннӧј уҗ век ԋужавлӧ кӧԇыԁјас вотӧԇ.
Пачьяссӧ колӧ вӧчавны кирпичысь, а оз кӧртысь, кутшӧмӧсь овлӧны миян. Пачјассӧ колӧ вӧчавны кірпічыԍ, а оз кӧртыԍ, кущӧмӧԍ овлӧны міјан.
Оланінъяс шонтыны кӧрт пачьясӧн оз позь татшӧм помкаяс понда: Оланінјас шонтыны кӧрт пачјасӧн оз поԅ тащӧм помкајас понԁа:
1. Зэв ӧдйӧ кӧдзалӧ, оз видз ас пиас шоныдсӧ, кыдзи видзӧ кирпичьясысь вӧчӧм пач. Та понда керкаас шоныдыс оз ло пыр ӧткодь, кор лоӧ зэв пӧсь, либӧ зэв кӧдзыд. Тайӧ вайӧ зэв ыджыд омӧль дзоньвидзалунлы, вермӧны йӧзыс прӧстудитчыны (кынмавны). 1. Зев ӧԁјӧ кӧԇалӧ, оз віԇ ас піас шоныԁсӧ, кыԇі віԇӧ кірпічјасыԍ вӧчӧм пач. Та понԁа керкаас шоныԁыс оз ло пыр ӧткоԃ, кор лоӧ зев пӧԍ, ԉібӧ зев кӧԇыԁ. Тајӧ вајӧ зев ыҗыԁ омӧԉ ԇоԋвіԇалунлы, вермӧны јӧзыс прӧстуԃітчыны (кынмавны).
2. Кӧрт пачьяс ломтігӧн пачыс ёна доналӧ. Сынӧдын пыр эм бус. Тайӧ бусыс пуксьӧ да сотчӧ, сійӧн сынӧдас пыр лоӧ аслыспӧлӧс дук. Татшӧм керкаын сынӧдыс вывті кос. Тайӧ ставыс морт дзоньвидзалунлы вайӧ омӧль. Кӧрт пачьяс таысь кындзи керка пытшкӧссӧ ёна дуркмӧдӧны. Йиркӧ да стенъясӧ пуксьӧ са. 2. Кӧрт пачјас ломтігӧн пачыс јона ԁоналӧ. Сынӧԁын пыр ем бус. Тајӧ бусыс пукԍӧ ԁа сотчӧ, сіјӧн сынӧԁас пыр лоӧ аслыс пӧлӧс ԁук. Тащӧм керкаын сынӧԁыс вывті кос. Тајӧ ставыс морт ԇоԋвіԇалунлы вајӧ омӧԉ. Кӧрт пачјас таыԍ кыԋԇі керка пыщкӧссӧ јона ԁуркмӧԁӧны. Јіркӧ ԁа ԍԏенјасӧ пукԍӧ са.
Кӧрт пачьяс омӧльӧсь нӧшта и пӧжаръяс лоӧмысь да сійӧс пыр ломтыны колӧ уна пес. Кирпич пач ломтыны пескыд колӧ ёна этшаджык. Кӧрт пачјас омӧԉӧԍ нӧшта і пӧжарјас лоӧмыԍ ԁа сіјӧс пыр ломтыны колӧ уна пес. Кірпіч пач ломтыны пескыԁ колӧ јона ещаҗык.
Торъя омӧль нин узьлан комнатаясын кӧрт пач ломтӧмысь. Рабочӧйяслы лоӧ войнас шойччигӧн лолавны тшыкӧм сынӧдӧн. Торја омӧԉ-ԋін уԅлан комнатајасын кӧрт пач ломтӧмыԍ. Робочӧјјаслы лоӧ војнас шојтчігӧн лолавны щыкӧм сынӧԁӧн.
Сӧмын нин сэк, кор некыдзи оз позь вӧчны кирпич пачьяс, позьӧ сувтӧдлыны неыджыд кӧрт пачьяс. Тайӧ кӧрт пачьясыслысь пытшкӧссӧ колӧ кышны кирпичьясӧн, «Нэп» пачьяс моз, либӧ сійӧ жӧ сорт пачсӧ кышны кирпичӧн вылыссяньыс. Сӧмын-ԋін сек, кор ԋекыԇі оз поԅ вӧчны кірпіч пачјас, поԅӧ сувтӧԁлыны ԋеыҗыԁ кӧрт пачјас. Тајӧ кӧрт пачјасыслыԍ пыщкӧссӧ колӧ кышны кірпічјасӧн, „Неп“ пачјас моз, ԉібӧ сіјӧ-жӧ сорт пачсӧ кышны кірпічӧн вылысԍаԋыс.
Общежиттьӧ керкаыс кӧ ӧти судта да узьланінъясыс петӧны веськыда ывла вылӧ, колӧ петанінӧ быть вӧчны керка водз либӧ ӧдзӧссӧ вӧчны кык пӧвстаӧс (тамбур). Пыран ӧдзӧсъясӧ колӧ лӧсьӧдны пружина затвор, мед найӧ вӧліны пыр пӧдсаӧсь. Сэки керкаыс ывлавыв сынӧднас оз понды кӧдзавны. Обшщежіԏԏӧ керкаыс-кӧ ӧԏі суԁта ԁа уԅланінјасыс петӧны веԍкыԁа ывлавылӧ, колӧ петанінӧ быԏ вӧчны керкавоԇ ԉібӧ ӧԇӧссӧ вӧчны кыкпӧвсаӧс (тамбур). Пыран ӧԇӧсјасӧ колӧ лӧԍӧԁны пружіна затвор, меԁ најӧ вӧлісны пыр пӧԁсаӧԍ. Секі керкаыс ывлавыв сынӧԁнас оз понԁы кӧԇавны.
Быд сезонниклы колӧ лӧсьӧдны торъя койка. Оз позь вӧчавны ӧтилаын узьлан наръяс либӧ кык мортӧн узьлан койкаяс. Быԁ ԍезоԋԋіклы колӧ лӧԍӧԁны торја којка. Оз поԅ вӧчавны ӧԏілаын уԅлан нарјас ԉібӧ кык мортӧн уԅлан којкајас.
Койка мед вӧлі пасьта да кузьта ногыс колана ыджда, медым сэні бура позис узьлыны. Койка колӧ лоны: кузьтанас 190–200 сантиметр, пасьтанас — 70 сантиметр, джоджсяньыс судтаыс колӧ лоны этша вылӧ 50 см. Којка меԁ вӧліс паԍта ԁа куԅта ногыс колана ыҗԁа, меԁым сені бура поԅіс уԅлыны. Којка колӧ лоны: куԅтанас 190–200 саԋԏіметр, паԍтанас — 70 саԋԏіметр, җоҗԍаԋыс суԁтаыс колӧ лоны еща вылӧ 50 см.
Оз позь койкаяссӧ пуктавны тшук топыда. Сэки вермасны лудікъяс, пытшъяс, тойяс вуджны ӧти койкаысь мӧд койкаӧ (сійӧн тшӧтш вуджӧны вуджан висьӧмъяс), шуам кисьтӧмӧн биа висьӧм, коді вуджӧ тойясӧн). Оз поԅ којкајассӧ пуктавны щук топыԁа. Секі вермасны луԁыкјас, пыщјас, тојјас вуҗны ӧԏі којкаыԍ мӧԁ којкаӧ (сіјӧн щӧщ вуҗӧны вуҗан віԍӧмјас), шуам кіԍтӧмӧн біјавіԍӧм, коԁі вуҗӧ тојјасӧн).
Ӧтувъя оланінын быд олысьлы колӧ лоны торъя матрац, пӧдушка (юрлӧс), кодӧс тыртӧма кос турунӧн либӧ идзасӧн. Ӧтувја оланінын быԁ олыԍлы колӧ лоны торја матрац, пӧԁушка (јурлӧс), коԁӧс тыртӧма кос турунӧн ԉібӧ іԇасӧн.
Койкаяс коласӧ колӧ сувтӧдлыны ичӧтик пызанъяс, этша вылӧ быд кык койка вылӧ ӧти пызан — столик. Тайӧ столиксӧ медбур вӧчны кык пельӧ пытшкӧссӧ торйӧдӧмӧн, медым кыкнан джынъяс этша вылӧ вӧлі кык джадж, да быд джаджлы колӧ лоны торъя ичӧтик ӧдзӧс. Тадзикӧн быд сезонниклӧн лоӧ аслас торъя шкаф, кытчӧ сійӧ вермӧ томнавны ассьыс кӧлуйсӧ томан сайӧ. Којкајас коласӧ колӧ сувтӧԁлыны ічӧԏік пызанјас, еща вылӧ быԁ кык којка вылӧ ӧԏі пызан — стоԉік. Тајӧ стоԉіксӧ меԁбур вӧчны кык пеԉӧ пыщкӧссӧ торјӧԁӧмӧн, меԁым кыкнан җынјас еща вылӧ вӧліс кык җаҗ ԁа быԁ җаҗлы колӧ лоны торја ічӧԏік ӧԇӧс. Таԇікӧн быԁ ԍезоԋԋіклӧн лоӧ аслас торја шкаф, кытчӧ сіјӧ вермӧ томнавны асԍыс кӧлујсӧ томан сајӧ.
Керка помын кӧ пӧртчысьӧм вылӧ абу лӧсьӧдӧма торъя комната, узьланінӧ колӧ лӧсьӧдавны паськӧм видзан шкапъяс либӧ, тайӧ кӧ абу, вӧчавны тырмымӧн вешалкаяс. Керка помын-кӧ пӧртчыԍӧм вылӧ абу лӧԍӧԁӧма торја комната, уԅланінӧ колӧ лӧԍӧԁавны паԍкӧм віԇан шкафјас ԉібӧ тајӧ-кӧ абу — вӧчавны тырмымӧн вешалкајас.
Комнатаын колӧ лоны джекъяс, табуреткаяс либӧ скамьяяс да пызанъяс. Комнатаын колӧ лоны җекјас, табуреткајас ԉібӧ скамјајас ԁа пызанјас.
Узьлан комнатаӧ колӧ тырмымӧн лӧсьӧдавны ёг (мусор) дозъяс да плевательничаяс. Тайӧторъясыс кӧ абуӧсь, сэки джоджыс ӧдйӧ ёгӧссьӧ да тырӧ зырымӧн, дулльӧн. Уԅлан комнатаӧ колӧ тырмымӧн лӧԍӧԁавны јог (мусор) ԁозјас ԁа пԉеваԏеԉԋіцајас. Тајӧ торјасыс-кӧ абуӧԍ секі җоҗыс ӧԁјӧ јогӧԍԍӧ ԁа тырӧ зырымӧн, ԁуԉԉӧн.
Быд узьлан ӧти комната вылӧ йӧз лыд серти этша вылӧ быть колӧ пуӧм ва доз (бак). Тайӧ бакыс колӧ лоны вевтаӧн, бур эськӧ вӧлі вевтсӧ томнавлыны. Бак дорын колӧ лоны кружка да ва ведра медым кружка пожъялӧм васӧ да коляссӧ позис кисьтны. Быԁ уԅлан ӧԏі комната вылӧ јӧз лыԁ ԍерԏі еща вылӧ быԏ колӧ пуӧм ва ԁоз (бак). Тајӧ бакыс колӧ лоны вевтаӧн, бур еԍкӧн вӧліс вевтсӧ томнавлыны. Бак ԁорын колӧ лоны кружка ԁа ва веԁра меԁым кружка пожјалӧм васӧ ԁа коԉассӧ поԅіс кіԍтыны.
2. Сёйӧд лӧсьӧданін (кухня). Кӧзяйственникъяс кӧ оз кӧсйыны ӧтувъя оланінӧ вӧчны столӧвӧй, найӧ тшӧтш оз вӧчны и сёйӧд лӧсьӧданін. Тадзи вӧчны дерт оз позь. Сезонникъясыс кӧ сёйӧны-юӧны кӧть оз общежиттьӧын, шуам, сёйӧны уджаланінын, найӧ сэні сӧмын ӧбедайтлӧны. Рабочӧйяслы колӧ сёйыштны рытын, асылын, налы колӧ пӧсь сёян. Та понда рабочӧйяс сёянсӧ пуӧны узьлан комнатаса пачын. Тайӧ нин некытчӧ оз шогмы. Керкаса сынӧдыс лоӧ дука, пондасны чукӧртчыны гутъяс. Та понда санминимум олӧмӧ нуӧдігӧн колӧ кӧть и сезоннӧй ӧтувъя оланінъясын да быть вӧчавны сёян пуанінъяс (кухняяс). 2. Ԍојӧԁ лӧԍӧԁанін (кухԋа). Хоԅајствеԋԋікјас-кӧ оз кӧсјыны ӧтувја оланінӧ вӧчны столовӧј, најӧ щӧщ оз вӧчны і ԍојӧԁ лӧԍӧԁанін. Таԇі вӧчны, ԃерт, оз поԅ. Ԍезоԋԋікјасыс-кӧ ԍојӧны-јуӧны кӧԏ оз обшщежіԏԏӧын, шуам ԍојӧны уҗаланінын, најӧ сені сӧмын ӧбеԁајтлӧны. Робочӧјјаслы колӧ ԍојыштны рытын, асылын, налы колӧ пӧԍ ԍојан. Та понԁа, робочӧјјас ԍојансӧ пуӧны уԅлан комнатаса пачын. Тајӧ-ԋін ԋекытчӧ оз шогмы. Керкаса сынӧԁыс лоӧ ԁука, понԁасны чукӧртчыны гутјас. Та понԁа санміԋімум олӧмӧ нуӧԁігӧн колӧ кӧԏ і ԍезоннӧј ӧтувја оланінјасын ԁа быԏ вӧчавны ԍојан пуанінјас (кухԋајас).
Сідзжӧ ӧтувъя оланінъясӧ быть колӧ лӧсьӧдавны пуӧм ва дозъяс (бакъяс). Васӧ позьӧ пузьӧдны сёян пуанінын (кухняын). Сіԇ-жӧ ӧтувја оланінјасӧ быԏ колӧ лӧԍӧԁавны пуӧм ва ԁозјас (бакјас). Васӧ поԅӧ пуԅӧԁны ԍојан пуанінын (кухԋаын).
3. Сёянін (столӧвӧй). Матігӧгӧрын кӧ абу некӧн сёяніныс, а ӧтувъя оланінын олӧ уна сезонник, сэки быть колӧ торйӧн общежиттьӧ бердас восьтыны столӧвӧй. Сёйӧм-юӧм бура лӧсьӧдӧм сайын абу сӧмын дзоньвидзалуныс рабочӧйяслӧн, налӧн сэки тшӧтш содас удж производительносьт. Оз ков сідзжӧ вунӧдны, гожся кадӧ зэв кокниа да ӧдйӧ паськалӧны быд пӧлӧс кынӧм висьӧмъяс. Тайӧ висьӧмъясыслӧн паськавны верманалуныс сідз жӧ омӧля да кужтӧма ӧтувъя сёянінъяс котыртӧм сайын. Столӧвӧй лӧсьӧдан уджӧ кӧзяйственнӧй организацияяс кындзи колӧ кыскыны, меставывса кооператив правленньӧӧс, кодлы сідзжӧ колӧ тӧждысьны сезонникъяс столӧвӧйын бура удж пуктӧм понда. 3. Ԍојанін (столовӧј). Матыс гӧгӧрын-кӧ абу ԋекӧн ԍојаніныс, а ӧтувја оланінын олӧ уна ԍезоԋԋік, секі быԏ колӧ торјӧн обшщежіԏԏӧ берԁас воԍтыны столовӧј. Ԍојӧм-јуӧм бура лӧԍӧԁӧм сајын абу сӧмын ԇоԋвіԇалуныс робочӧјјаслӧн, налӧн секі щӧщ соԁас уҗ проізвоԃіԏеԉноԍт. Оз ков сіԇ-жӧ вунӧԁны, гожԍа каԁӧ зев кокԋіа ԁа ӧԁјӧ паԍкалӧны быԁ пӧлӧс кынӧм віԍӧмјас. Тајӧ віԍӧмјасыслӧн паԍкавны верманалуныс сіԇ-жӧ омӧԉа ԁа кужтӧма ӧтувја ԍојанінјас котыртӧм сајын. Столӧвӧј лӧԍӧԁан уҗӧ хоԅајственнӧј оргаԋізаціјајас кынԇі колӧ кыскыны, меставывса коопераԏів правԉеԋԋӧӧс, коԁлы сіԇ-жӧ колӧ тӧжԁыԍны ԍезоԋԋікјас столовӧјын бура уҗ пуктӧм понԁа.
Столовӧйсӧ позьӧ вӧчны сэтшӧмӧс, кӧні пондасны ӧбедсӧ пуны, позьӧ лӧсьӧдны и сэтшӧмӧс, кӧні дась пуӧм сёянсӧ пондасны сӧмын шонтыны. Столовӧјсӧ поԅӧ вӧчны сещӧмӧс, кӧні понԁасны ӧбӧԁсӧ пуны, поԅӧ лӧԍӧԁны і сещӧмӧс, кӧні ԁаԍ пуӧм ԍојансӧ понԁасны сӧмын шонтыны.
Гожӧмын столӧвӧйсӧ позьӧ лӧсьӧдны общежиттьӧ дорас, ывлаас, навес улӧ. Гожӧмын столовӧјсӧ поԅӧ лӧԍӧԁны обшщежіԏԏӧ ԁорас, ывлаас, навес улӧ.
Медбӧрын нин, кор санитарнӧй комиссия аддзас, некыдзи некутшӧм столӧвӧй лӧсьӧдны оз позь, сэки колӧ лӧсьӧдны буфет, кӧні кӧть позис тшай юыштны да сёйыштны. Меԁбӧрын-ԋін, кор саԋітарнӧј коміԍԍіја аԁԇас, ԋекыԇі ԋекущӧм столовӧј лӧԍӧԁны оз поԅ, секі колӧ лӧԍӧԁны буфет, кӧні кӧԏ поԅіс щај јуыштны ԁа ԍојыштны.
Ыджыд общежиттьӧ бердӧ колӧ лӧсьӧдны ларёк. Тайӧс позьӧ восьтыны общежиттьӧ дорӧ ывлаас. Ыҗыԁ обшщежіԏԏӧ берԁӧ колӧ лӧԍӧԁны ларек. Тајӧс поԅӧ воԍтыны обшщежіԏԏӧ ԁорӧ ывлаас.
Сезоннӧй рабочӧйяс пӧвстын сёйӧм-юӧм бура лӧсьӧдӧм зэв ыджыдтор. Сылӧн тӧдчаналуныс абу сӧмын кыдзи олӧм бурмӧдан удж, сёйӧм-юӧм бура лӧсьӧдӧмӧн кыптӧ удж производительносьт да тшӧтш бурмӧдӧ став югдӧдчан да политика удж. Та понда столӧвӧй лӧсьӧдӧм, буфет либӧ ларёк восьтӧм колӧ нуӧдны ударнӧя. Ԍезоннӧј робочӧјјас пӧвсын ԍојӧм јуӧм бура лӧԍӧԁӧм зев ыҗыԁ тор. Сылӧн тӧԁчаналуныс абу сӧмын кыԇі олӧм бурмӧԁан уҗ, ԍојӧм-јуӧм бура лӧԍӧԁӧмӧн кыптӧ уҗ проізвоԃіԏеԉноԍт ԁа щӧщ бурмӧԁӧ став југԁӧԁчан ԁа поԉіԏіка уҗ. Та понԁа столовӧј лӧԍӧԁӧм, буфет ԉібӧ ларок воԍтӧм колӧ нуӧԁны уԁарнӧја.
Общежиттьӧын кӧ абу столӧвӧйыс, быть колӧ лӧсьӧдны сёян комната. Комнатаясыс кӧ оз тырмы, позьӧ тайӧ комнатаас жӧ нуӧдны лунся культурнӧй уджъяс (лыддьысьны, сёрнитны да м. т.). Тайӧ комнатаыс кӧ абу, сэки рабочӧйяс пондасны сёйны узьлан комнатааныс, тадзи санитария боксянь вӧчны некыдзи оз позь. Обшщежіԏԏӧын-кӧ абу столовӧјыс, быԏ колӧ лӧԍӧԁны ԍојан комната. Комнатајасыс-кӧ оз тырмы, поԅӧ тајӧ комнатаас-жӧ нуӧԁны лунԍа куԉтурнӧј уҗјас (лыԃԃыԍны, ԍорԋітны ԁа м. т.). Тајӧ комнатаыс-кӧ абу, секі робочӧјјас понԁасны ԍојны уԅлан комнатааныс, таԇі саԋітаріја бокԍаԋ вӧчны ԋекыԇі оз поԅ.
4. Кӧлуйяс видзан кум (кладӧвӧй). Сезонникъяс воӧны общежиттьӧӧ да узьлан комнатаяссӧ тыртӧны сьӧрысь вайӧм кӧлуйӧн (ящикъясӧн, кӧрзинаясӧн, мешӧкъясӧн, тулупъясӧн, гын сапӧгъясӧн да мукӧд кӧлуйӧн). Тайӧ кӧлуйясыс тыртӧны керкасӧ. Таысь кындзи кӧлуйсьыс (ыж ку пасьясысь) кайӧ дук. Сідз жӧ уна кӧлуй вӧснаыс некыдз оз позь комната пытшкӧссӧ бура пелькӧдны. 4. Кӧлујјас віԇан кум (клаԁӧвӧј). Ԍезоԋԋікјас воӧны обшщежіԏԏӧӧ ԁа уԅлан комнатајассӧ тыртӧны ԍӧрыԍ вајӧм кӧлујӧн (јашщікјасӧн, кӧрԅінајасӧн, мешӧкјасӧн, тулупјасӧн, гынсапӧгјасӧн ԁа мукӧԁ кӧлујӧн). Тајӧ кӧлујјасыс тыртӧны керкасӧ. Таыԍ кынԇі кӧлујԍыс (ыж ку паԍјасыԍ) кајӧ ԁук. Сіԇ-жӧ уна кӧлуј вӧснаыс ԋекыԇ оз поԅ комната пыщкӧссӧ бура пеԉкмӧԁны.
Таысь кындзи узьлан комнатаын уна кӧлуй понда кокньыда паськалӧны тӧрӧканъяс, лудікъяс, тойяс да с. в. Таыԍ кынԇі уԅлан комнатаын уна кӧлуј понԁа кокԋіԁа паԍкалӧны тӧрӧканјас, луԁыкјас, тојјас ԁа с. в.
Та понда, быть колӧ вӧчны кӧлуй видзан кум. Кум лӧсьӧдӧм зэв буртор. Ӧти-кӧ, сэки лоӧ став оланіныс сӧстӧмджык, мӧд-кӧ, кӧлуйыс озджык вермы вошласьны. Узьланінъясын кӧлуй видзигӧн зэв кокниа кӧлуйыс вермӧ вошны. Тапонԁа, быԏ колӧ вӧчны кӧлуј віԇан кум. Кум лӧԍӧԁӧм зев бур тор. Ӧԏі-кӧ секі лоӧ став оланіныс сӧстӧмҗык, мӧԁ-кӧ, кӧлујыс озҗык вермы вошлаԍны. Уԅланінјасын кӧлуј віԇігӧн зев кокԋіа кӧлујыс вермӧ вошны.
Кум позьӧ лӧсьӧдны кутшӧмсюрӧ комнатаӧ, сарайӧ да с. в. Медым кумын кӧлуйыс эз понды куйлыны джоджас, колӧ вӧчавны стенъясас пу джаджъяс. Кум поԅӧ лӧԍӧԁны кущӧм ԍурӧ комнатаӧ, сарајӧ ԁа с. в. Меԁым кумын кӧлујыс ез понԁы кујлыны җоҗас, колӧ вӧчавны ԍԏенјасас пу җаҗјас.
5. Косьтысянінъяс. Мукӧд сезоннӧй рабочӧйяс уджалӧны ывла вылын. Сійӧн налысь паськӧмсӧ векджык колӧ косьтыны. Паськӧмъяс косьтӧм вылӧ вӧчӧны косьтысянінъяс. Тайӧ комнатасӧ ломтӧны зэв шоныдӧдз да, кӧлуйяс сэні косьмӧ зэв ӧдйӧ. Косьтысян комнатаӧ колӧ вӧчны душник, медым уль сынӧдыс век вермис сэсь петны. 5. Коԍтыԍанінјас. Мукӧԁ ԍезоннӧј робочӧјјас уҗалӧны ывла вылын. Сіјӧн налыԍ паԍкӧмсӧ векҗык колӧ коԍтыны. Паԍкӧмјас коԍтӧм вылӧ вӧчӧны коԍтыԍанінјас. Тајӧ комнатасӧ ломтӧны зев шоныԁӧԇ ԁа кӧлујјас сені коԍмӧ зев ӧԁјӧ. Коԍтыԍан комнатаӧ колӧ вӧчны ԁушԋік, меԁым уԉ сынӧԁыс век верміс сеԍ петны.
Ӧтувъя оланінын кӧ торъя косьтысяніныс абу, сэки сезонникъяслы быть лоӧ паськӧмнысӧ да гын сапӧгнысӧ косьтыны узьлан комнатааныс, мый понда сынӧдыс сэні лоӧ уль да дурк. Ӧтувја оланінын-кӧ торја коԍтыԍаніныс абу, секі ԍезоԋԋікјаслы быԏ лоӧ паԍкӧмнысӧ ԁа гынсапӧгнысӧ коԍтыны уԅлан комнатааныс, мыј понԁа сынӧԁыс сені лоӧ уԉ ԁа ԁурк.
6. Мыссянінъяс. Ӧтувъя олан керкаас кӧ эм ва локтан труба, мыссянінъяс векджык уборнӧйяс дорӧ, а ва локтан трубаыс кӧ абу, сэки мыссянінсӧ вӧчӧны торйӧн. 6. Мыԍԍанінјас. Ӧтувја олан керкаас-кӧ ем валоктан труба, мыԍԍанінјас векҗык уборнӧјјас ԁорӧ, а валоктан трубаыс-кӧ абу, секі мыԍԍанінсӧ вӧчӧны торјӧн.
Мужикъяслы да нывбабаяслы мыссянінъяссӧ колӧ вӧчны торйӧн. Медым мыссян кранъясыс вӧлі тырмымӧн. Норма серти колӧ быд 10 морт вылӧ ӧти кран. Мужікјаслы ԁа нывбабајаслы мыԍԍанінјассӧ колӧ вӧчны торјӧн. Меԁым мыԍԍан кранјасыс вӧліс тырмымӧн. Норма ԍерԏі колӧ быԁ 10 морт вылӧ ӧԏі кран.
Мыссянінсӧ кӧ лӧсьӧдӧма ывлаӧ, колӧ вевттьыны зэрысь, вӧчны ичӧтик навес. Медым эз ло сулавны ва му вылын, колӧ кок улӧ вӧчавны пу решеткаяс. Сідз жӧ няйт васӧ колӧ вештыны ылӧджык, медым керка дорса мусӧ не нюрмӧдны. Та могысь колӧ вӧчавны муӧд канаваяс да пу жӧлӧбъяс. Мыԍԍанінсӧ-кӧ лӧԍӧԁӧма ывлаӧ, колӧ вевԏԏыны зерыԍ, вӧчны ічӧԏік навес. Меԁым ез ло сулавны ва мувылын, колӧ кок улӧ вӧчавны пу решеткајас. Сіԇ-жӧ ԋајт васӧ колӧ вештыны ылӧҗык, меԁым керка ԁорса мусӧ ԋе ԋурмӧԁны. Та могыԍ колӧ вӧчавны муӧԁ канавајас ԁа пу жӧлӧбјас.
7. Уборнӧй. Эм кӧ общежиттьӧын ва локтан да ва мунан трубаяс, уборнӧйсӧ быть колӧ вӧчны мыськыссянаӧс. 7. Уборнӧј. Ем-кӧ обшщежіԏԏӧын ва локтан ԁа ва мунан трубајас, уборнӧјсӧ быԏ колӧ вӧчны мыԍкыԍԍанаӧс.
Ва локтан трубаяс абутӧм местаясын уборнӧйяссӧ колӧ оланінъяссянь ылӧджык, медым этша вылӧ узьланінъяссянь, столӧвӧйсянь, сёян пуанінъяссянь вӧлі 25 метр сайын да струбасянь 35 метр сайын. Уборнӧй гуяссӧ колӧ вӧчны ва прӧйдиттӧм торйысь либӧ пуысь вӧчӧм да сёялӧм срубйысь, медым пеж торъясыс эз вермыны мунны муӧ. Ва локтан трубајас абутӧм местајасын уборнӧјјассӧ колӧ олан інјасԍаԋ ылӧҗык, меԁым еща вылӧ уԅланінјасԍаԋ, столовӧјԍаԋ, ԍојан пуанінјасԍаԋ вӧліс 25 метр сајын ԁа струбаԍаԋ 35 метр сајын. Уборнӧј гујассӧ колӧ вӧчны ва прӧјԃіттӧм торјыԍ ԉібӧ пуыԍ вӧчӧм ԁа ԍојалӧм срубјыԍ, меԁым пеж торјасыс ез вермыны мунны муӧ.
Уборнӧйяс колӧ вӧчавны югыдӧс, мужикъяслы да нывбабаяслы торйӧн, медым быд 20 морт вылӧ вӧлі ӧти розь. Уборнӧйясын колӧ лоны быд пӧраӧ тырмымӧн югыд, медым войясын век вӧлі биа. Уборнӧјјас колӧ вӧчавны југыԁӧс, мужікјаслы ԁа нывбабајаслы торјӧн, меԁым быԁ 20 морт вылӧ вӧліс ӧԏі роԅ. Уборнӧјјасын колӧ лоны быԁ пӧраӧ тырмымӧн југыԁ, меԁым војјасын век вӧліс біја.
Уборнӧйӧ пыран ӧдзӧсъясӧ колӧ лӧсьӧдавны пружинаяс, мед найӧ пыр вӧліны топыда пӧдсаӧсь. Уборнӧјӧ пыран ӧԇӧсјасӧ колӧ лӧԍӧԁавны пружінајас, меԁ најӧ пыр вӧлісны топыԁа пӧԁсаӧԍ.
Уборнӧйясӧ сідз жӧ колӧ вӧчавны душникъяс. Уборнӧјјасӧ сіԇ-жӧ колӧ вӧчавны ԁушԋікјас.
8. Песласянін. Песласянін колӧ, медым сезонникъяслысь мыськыны сьӧд дӧрӧм-гачсӧ. Песласянін кӧ абу, сэки дӧрӧм-гачтӧ пондасны мыськыны общежиттьӧын, а косьтысьны — узьланінын. Песласьны места абутӧм понда рабочӧйяс шочаджык пондӧны вежлавны дӧрӧм-гачнысӧ да та понда вермӧны паськавны тойяс. 8. Песлаԍанін. Песлаԍанін колӧ, меԁым ԍезоԋԋікјаслыԍ мыԍкыны ԍӧԁ ԁӧрӧм-гачсӧ. Песлаԍанін-кӧ абу, секі ԁӧрӧм-гачтӧ понԁасны мыԍкыны обшщежіԏԏӧын, а коԍтыԍны — уԅланінын. Песлаԍны места абутӧм понԁа робочӧјјас шочаҗык понԁӧны вежлавны ԁӧрӧм гачнысӧ ԁа та понԁа вермӧны паԍкавны тојјас.
Ыджыд каръясын, сезонникъяслы торъя песласянін лӧсьӧдӧм пыдди, кытчӧ колӧны торъя песласьысьяс, позьӧ сёрнитчыны сезонникъяслысь дӧрӧм-гач мыськӧм кузя кутшӧмкӧ карса песласянінкӧд. Сӧмын тані колӧ водзвыв сёрнитчыны, медым эз лоны мыськыны сетӧм дӧрӧм-гачсӧ дыр кутӧмъяс, мед ас кадын вайисны бӧр. Ыҗыԁ карјасын, ԍезоԋԋікјаслы торја песлаԍанін лӧԍӧԁӧм пыԃԃі, кытчӧ колӧны торја песлаԍыԍјас, поԅӧ ԍорԋітчыны ԍезоԋԋікјаслыԍ ԁӧрӧм-гач мыԍкӧм куԅа кущӧмкӧ карса песлаԍанінкӧԁ. Сӧмын тані колӧ воԇвыв ԍорԋітчыны, меԁым ез лоны мыԍкыны ԍетӧм ԁӧрӧм-гачсӧ ԁыркутӧмјас, меԁ ас каԁын ваісны бӧр.
9. Медицинскӧй пункт. Сійӧ общежиттьӧяс бердӧ, кӧні олӧны уна рабочӧйяс, колӧ лӧсьӧдны медицинскӧй пункт. Этша рабочӧйяс дыръя позьӧ сӧмын лӧсьӧдны висьысьяслы торъя комната (изолятор), медым висьысьясӧс пырысь-пыр торйӧдны дзоньвидзаясысь. Изоляторын рабочӧйӧс колӧ видзны регыд, больничаӧ мӧдӧдтӧдз. 9. Меԃіцінскӧј пункт. Сіјӧ обшщежіԏԏӧјас берԁӧ, кӧні олӧны уна робочӧјјас, колӧ лӧԍӧԁны меԃіцінскӧј пункт. Еща робочӧјјас ԁырја поԅӧ сӧмын лӧԍӧԁны віԍыԍјаслы торја комната (ізоԉатор), меԁым віԍыԍјасӧс пырыԍ-пыр торјӧԁны ԇоԋвіԇајасыԍ. Ізоԉаторын робочӧјӧс колӧ віԇны регыԁ, боԉԋічаӧ мӧԁӧԁтӧԇ.
Общежиттьӧса торъя керкаясын быть колӧны аптечкаяс, медым сетны медводдза отсӧг. Обшщежіԏԏӧса торја керкајасын быԏ колӧны апԏечкајас, меԁым ԍетны меԁвоԇԇа отсӧг.
Общежиттьӧ бердса ывлавыв. Общежиттьӧ бердса ывлавыв да став олан керкаяссӧ колӧ потшны заборӧн. Тайӧ колӧ сійӧн, медым общежиттьӧӧ эз вермыны локны бокиса йӧз да узьмӧдчыны. Татшӧмторъясыдлы дерт общежиттьӧын оз ков лоны. Обшщежіԏԏӧ берԁса ывлавыв. Обшщежіԏԏӧ берԁса ывлавыв ԁа став олан керкајассӧ колӧ пощны заборӧн. Тајӧ колӧ сіјӧн, меԁым обшщежіԏԏӧӧ ез вермыны локны бокыса јӧз ԁа уԅмӧԁчыны. Тащӧм торјасыԁлы, ԃерт, обшщежіԏԏӧын оз ков лоны.
Уборнӧй, косьтысянін, песласянін, сёянін да сёян пуанінъяс колӧ лӧсьӧдавны торйӧн узьлан-олан керкаясысь. Олан да мукӧд керкаясӧ пыранінӧ, керка гӧгӧрсӧ кӧ абу пасйӧма, колӧ вӧчны пу пос. Помӧй, ёг да куйӧд гуяс колӧ вевтавны топыд вевтъясӧн. Тайӧ гуяссӧ колӧ вӧчны кыдз позьӧ ылӧджык, мед этша вылӧ оланінъяссянь волісны 25 метр сайын. Уборнӧј, коԍтыԍанін, песлаԍанін, ԍојанін ԁа ԍојан пуанінјас колӧ лӧԍӧԁавны торјӧн уԅлан-олан керкајасыԍ. Олан ԁа мукӧԁ керкајасӧ пыранінӧ, керка гӧгӧрсӧ-кӧ абу пасјӧма, колӧ вӧчны пу пос. Помеј, мусор ԁа кујӧԁ гујас колӧ вевтавны топыԁ вевтјасӧн. Тајӧ гујассӧ колӧ вӧчны кыԇ поԅӧ ылӧҗык, меԁ еща вылӧ оланінјасԍаԋ волісны 25 метр сајын.
Керка гӧгӧрас местаыс кӧ тшӧктӧ, колӧ лӧсьӧдны физкультурнӧй площадка, торйӧдны городкиӧн ворсан места, сідз жӧ колӧ торйӧдны баскетболӧн, мачӧн да мукӧдторъясӧн ворсан местаяс. Колӧ керка дорӧ ывлаӧ сувтӧдлыны скамьяяс да пызанъяс, медым сэні позис ворсны шашкиӧн, шахматӧн, доминоӧн да лыддьысьны. Керка гӧгӧрас местаыс-кӧ щӧктӧ, колӧ лӧԍӧԁны фізкуԉтурнӧј плошщаԁка, торјӧԁны гороԁкіӧн ворсан места, сіԇ-жӧ колӧ торјӧԁны баскеԁболӧн, мачӧн ԁа мукӧԁ торјасӧн ворсан местајас. Колӧ керка ԁорӧ ывлаӧ сувтӧԁлыны скамјајас ԁа пызанјас, меԁым сені поԅіс ворсны шашкіӧн, шахматӧн, ԁоміноӧн ԁа лыԃԃыԍны.
IV. КЫДЗИ КОЛӦ ВИДЗНЫ ӦТУВЪЯ ОЛАНІН СӦСТӦМЛУН БОКСЯНЬ IV. КЫԆІ КОЛӦ ВІԆНЫ ӦТУВЈА ОЛАНІН СӦСТӦМЛУН БОКԌАԊ
Ог кӧ ми асьным пондӧй овны сӧстӧма-пелька, медбура вӧчӧм да быдтор тырмана ӧтувъя оланіныс регыд дуркмӧ (няйтмӧ) да бурыс ньӧти оз ло, а мӧдарӧ, пондас омӧльтчӧдны дзоньвидзалунсӧ рабочӧй-сезонникъяслысь. Ог-кӧ мі аԍным понԁӧ овны сӧстӧма, пеԉка, меԁбура вӧчӧм ԁа быԁтор тырмана ӧтувја оланіныс регыԁ ԁуркмӧ (ԋајтмӧ) ԁа бурыс ԋӧԏі оз ло, а мӧԁарӧ, понԁас омӧԉтчӧԁны ԇоԋвіԇалунсӧ робочӧј-ԍезоԋԋікјаслыԍ.
Санитарнӧй комиссиялы врач отсӧгӧн колӧ сезонникъяс пӧвстын нуӧдны паськыд тӧдмӧдана удж, мый понда асьтӧ да став оланінсӧ колӧ видзны сӧстӧма. Тайӧ уджсӧ колӧ нуӧдны узьланінъясын чукӧртчылӧмъяс вӧчавлӧмӧн, кӧні колӧ сӧстӧма олӧм йылысь паськыда висьтавлыны, ӧткӧн-ӧткӧн сёрнитӧмӧн, плакатъяс, лозунгъяс ӧшлӧмӧн. Зэв бур, быд торъя комнатаысь-узьланінысь бӧрйыны представительӧс (уполномоченнӧйӧс), коді пондас видзӧдны комната пельклун бӧрся. Быд узьлан комнатаӧ да мукӧд местаясӧ ӧтувъя оланін администрациялы колӧ ӧшлыны общежиттьӧпытшса правилӧяс. Тайӧ правилӧясӧ колӧ сюйны и санитарнӧй правилӧяс. Саԋітарнӧј коміԍԍіјалы врач отсӧгӧн колӧ ԍезоԋԋікјас пӧвсын нуӧԁны паԍкыԁ тӧԁмӧԁана уҗ, мыј понԁа аԍтӧ ԁа став оланінсӧ колӧ віԇны сӧстӧма. Тајӧ уҗсӧ колӧ нуӧԁны уԅланінјасын чукӧртчылӧмјас вӧчавлӧмӧн, кӧні колӧ сӧстӧма олӧм јылыԍ паԍкыԁа віԍтавлыны, ӧткӧн-ӧткӧн ԍорԋітӧмӧн, плакатјас, лозунгјас ӧшлӧмӧн. Зев бур, быԁ торја комнатаыԍ-уԅланіныԍ бӧрјыны преԁставіԏеԉӧс (уполномоченнӧјӧс), коԁі понԁас віԇӧԁны комната пеԉклун бӧрԍа. Быԁ уԅлан комнатаӧ ԁа мукӧԁ местајасӧ ӧтувја оланін аԃміԋістраціјалы колӧ ӧшлыны обшщежіԏԏӧ пыщса правілӧјас. Тајӧ правілӧјасӧ колӧ ԍујны і саԋітарнӧј правілӧјас.
1. Йӧзӧс овмӧдан нормаяс. Ӧнія законъяс серти медся ичӧт местаӧн, коді колӧ воны шӧркоддьӧма быд морт вылӧ ӧтувъя оланінъясын лоӧ 3,5 квадратнӧй метра. Судтаыс комнаталӧн медэтша вылӧ вӧлі 2,5 метр. 1. Јӧзӧс овмӧԁан нормајас. Ӧнја законјас ԍерԏі меԁԍа ічӧт местаӧн, коԁі колӧ воны шӧркоԃԃема быԁ морт вылӧ ӧтувја оланінјасын лоӧ 3,5 кваԁратнӧј метра. Суԁтаыс комнаталӧн меԁ еща вылӧ вӧліс 2,5 метр.
Медым санитарнӧй комиссия вермис тӧдны, кымын мортлы позьӧ узьлыны да овны тайӧ комнатаас, колӧ метрӧн муртавны джоджыслысь ыдждасӧ да юкны 3,5 квадратнӧй метр вылӧ. Шуам, джодж кузьтаыс кӧ 7 метр, пасьтаыс 4 метр, сэки джоджлӧн ыдждаыс лоӧ 7 × 4 = 28 квадратнӧй метр. Юкам 28 : 3,5 = 280 : 35 вылӧ, лоӧ 8. Тадзикӧн кӧ, тайӧ комнатаас позьӧ овны унавылӧ 8 мортлы. Меԁым саԋітарнӧј коміԍԍіја верміс тӧԁны, кымын мортлы поԅӧ уԅлыны ԁа овны тајӧ комнатаас, колӧ метрӧн муртавны җоҗыслыԍ ыҗԁасӧ ԁа јукны 3,5 кваԁратнӧј метр вылӧ. Шуам, җоҗ куԅтаыс-кӧ 7 метр, паԍтаыс — 4 метр, секі җоҗлӧн ыҗԁаыс лоӧ 7 × 4 = 28 кваԁратнӧј метр. Јукам 28 : 35 = 280 : 35 вылӧ, лоӧ 8. Таԇікӧн-кӧ тајӧ комнатаас поԅӧ овны унавылӧ 8 мортлы.
2. Сӧстӧммӧдӧм. Сезоннӧй рабочӧйяс карӧ воигӧн вермӧны сьӧраныс вайны, лудікъяс, пытшъяс, тойяс да с. в. Тайӧ насекомӧйясыс вермӧны вуджны висьысь мортсянь дзоньвидза морт вылӧ да сійӧн вуджӧдӧны висьӧмъяс. Торъя нин лёкӧн лоӧны тойяс: найӧ паськӧдӧны кисьтӧмӧн биа висьӧм да возвратнӧй тифъяс. Ӧтувъя оланінад кутшӧмкӧ дурка олысь мортлӧн тойясыс вермасны разавны став комнатаӧ да сэки вермасьны накӧд лоас ёна сьӧкыд. 2. Сӧстӧммӧԁӧм. Ԍезоннӧј робочӧјјас карӧ воігӧн вермӧны ԍӧраныс вајны, луԁыкјас, пыщјас, тојјас ԁа с. в. Тајӧ наԍекомӧјјасыс вермӧны вуҗны віԍыԍ мортԍаԋ ԇоԋвіԇа морт вылӧ ԁа сіјӧн вуҗӧԁӧны віԍӧмјас. Торја-ԋін ԉокӧн лоӧны тојјас: најӧ паԍкӧԁӧны кіԍтӧмӧн біјавіԍӧм ԁа возвратнӧј ԏіфјас. Ӧтувја оланінаԁ кущӧмкӧ ԁурка олыԍ мортлӧн тојјасыс вермасны разавны став комнатаӧ ԁа секі вермаԍны накӧԁ лоас јона ԍӧкыԁ.
Торъя та понда нин колӧ видзчысьны ӧтувъя оланінӧ тойяс, лудікъяс, пытшъяс, тӧрӧканъяс вайӧмысь. Быд сезоннӧй рабочӧйлы общежиттьӧӧ локтӧдз войдӧр колӧ бура пелькӧдчыны — пывсьыны, мыссьыны пывсянын да паськӧмсьыс да узьлан кӧлуйсьыс бырӧдны став ловъяторъяссӧ. Торја та понԁа-ԋін колӧ вітчыԍны ӧтувја оланінӧ тојјас, луԁыкјас, пыщјас, тӧрӧканјас вајӧмыԍ. Быԁ ԍезоннӧј робочӧјлы обшщӧжіԏԏӧӧ локтӧԇ војԁӧр колӧ бура пеԉкмӧԁчыны — пывԍыны, мыԍԍыны пывԍанын ԁа паԍкӧмԍыс ԁа уԅлан кӧлујԍыс бырӧԁны став ловја торјассӧ.
Гырысь каръясын тайӧ могысь лӧсьӧдалӧма санитарно-пропускнӧй пунктъяс. Тайӧ пунктсӧ лӧсьӧдӧма шырсян-бритчанінысь (парикмахерскӧйысь), пывсянысь да торъя дезинфекционнӧй камераысь, кӧні бырӧдӧны став ловъяторъяссӧ да вуджан висьӧмъяссӧ, кодъяс эмӧсь паськӧмын. Пывсьытӧдз войдӧр колӧ дженьыда шырны юрситӧ парикмахерскӧйын, медым бурджыка позис юртӧ мыськыны да бырӧдны тойяс. Санитарно-пропускнӧй пунктын, кор сезонник шырсяс да пывсяс, сы костті сылысь паськӧмсӧ (пасьсӧ, пальтосӧ, шапкасӧ, дӧрӧмсӧ, гачсӧ да с. в.) сетӧны дезинфекционнӧй камераӧ. Гырыԍ карјасын тајӧ могыԍ лӧԍӧԁалӧма саԋітарно-пропускнӧј пунктјас. Тајӧ пунктсӧ лӧԍӧԁӧма шырԍан-брітчаніныԍ (парікмахерскӧјыԍ), пывԍаныԍ ԁа торја ԃеԅінфекціоннӧј камераыԍ, кӧні бырӧԁӧны став ловја торјассӧ ԁа вуҗан віԍӧмјассӧ, коԁјас емӧԍ паԍкӧмын. Пывԍытӧԇ војԁӧр колӧ җеԋыԁа шырны јурԍітӧ парікмахерскӧјын, меԁым бурҗыка поԅіс јуртӧ мыԍкыны ԁа бырӧԁны тојјас. Саԋітарно-пропускнӧј пунктын, кор ԍезоԋԋік шырԍас ԁа пывԍас, сы костті сылыԍ паԍкӧмсӧ (паԍсӧ, паԉтосӧ, шапкасӧ, ԁӧрӧмсӧ, гачсӧ ԁа с. в.) ԍетӧны ԃіԅінфекціоннӧј камераӧ.
Кор сезонник пывсяс-мыссяс сӧстӧм джынйын сылы сетасны сӧстӧммӧдӧм паськӧм да сетӧны сылы нӧшта справка, мый сійӧс сӧстӧммӧдӧма. Ӧтувъя оланінӧ пыригӧн быд мортлысь колӧ корны гижӧд (справка) сійӧс сӧстӧммӧдӧм йылысь да гижӧдсӧ видзны, медым сійӧс петкӧдлыны санитарнӧй врачлы либӧ санитарнӧй комиссиялы, кор найӧ пондасны видлавны общежиттьӧсӧ. Кор ԍезоԋԋік пывԍас мыԍԍас сӧстӧм җынјын сылы ԍетасны сӧстӧммӧԁӧм паԍкӧм ԁа ԍетӧны сылы нӧшта справка, мыј сіјӧс сӧстӧммӧԁӧма. Ӧтувја оланінӧ пырігӧн быԁ мортлыԍ колӧ корны гіжӧԁ (справка) сіјӧс сӧстӧммӧԁӧм јылыԍ ԁа гіжӧԁсӧ віԇны, меԁым сіјӧс петкӧԁлыны саԋітарнӧј врачлы ԉібӧ саԋітарнӧј коміԍԍіјалы, кор најӧ понԁасны віԁлавны обшщежіԏԏӧсӧ.
Матігӧгӧрын кӧ татшӧм санитарно-пропускнӧй пунктыс абу, сэки ставсӧ тайӧ позьӧ вежны юр шырӧмӧн, пывсянын пывсьӧмӧн да сӧстӧм дӧрӧм-гач пасьталӧмӧн. Матыс гӧгӧрын-кӧ тащӧм саԋітарно-пропускнӧј пунктыс абу, секі ставсӧ тајӧ поԅӧ вежны јур шырӧмӧн, пывԍанын пывԍӧмӧн ԁа сӧстӧм ԁӧрӧмгач паԍталӧмӧн.
Общежиттьӧӧ йӧз воӧм бӧрын колӧ видзӧдны, мед быд сезонник ас кадын ветліс пывсьыны (этша вылӧ быд вежонын ӧтчыд) да быд пывсиг вежлаліс улыс дӧрӧм-гачсӧ. Обшщежіԏԏӧӧ јӧз воӧм бӧрын колӧ віԇӧԁны, меԁ быԁ ԍезоԋԋік аскаԁын ветліс пывԍыны (еща вылӧ быԁ вежонын ӧтчыԁ) ԁа быԁ пывԍіг вежлаліс улыс ԁӧрӧм-гачсӧ.
Кӧть и татшӧм видзчысянаторъяссӧ вӧлі нуӧдӧма олӧмӧ, но общежиттьӧын кӧ тойяс да мукӧд паразитъяс лоисны, сэки колӧ пырысь-пыр юӧртны санитарнӧй врачлы, мед сійӧ вӧчис дезинфекция. Кӧԏ і тащӧм вітчыԍана торјассӧ вӧліс нуӧԁӧма олӧмӧ, но обшщежіԏԏӧын-кӧ тојјас ԁа мукӧԁ параԅітјас лоісны, секі колӧ пырыԍ-пыр јуӧртны саԋітарнӧј врачлы, меԁ сіјӧ вӧчіс ԃіԅінфекціја.
Санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдігӧн колӧ бура видзӧдны, мед ӧтувъя узьланінӧ эз веськавны санитарнӧй обработка (сӧстӧммӧдӧм) пыр прӧйдиттӧм сезонникъяс. Та понда комендантлы колӧ чорыда кутны тӧд выв да не сетны общежиттьӧӧ места сэтчӧдз, кытчӧдз сезонник оз вай сӧстӧммӧдчӧм йылысь справка. Санитарнӧй комиссиялы кадысь кадӧ колӧ узьланінъясын тӧдмавлыны, сӧстӧммӧдчӧны оз выль пырысь сезонникъяс. Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁігӧн колӧ бура віԇӧԁны, меԁ ӧтувја уԅланінӧ ез веԍкавны саԋітарнӧј обработка (сӧстӧммӧԁӧм) пыр прӧјԃіттӧм ԍезоԋԋікјас. Та понԁа коменԁантлы колӧ чорыԁа кутны тӧԁвыв ԁа ԋе ԍетны обшщежіԏԏӧӧ места сетчӧԇ, кытчӧԇ ԍезоԋԋік оз вај сӧстӧммӧԁчӧм јылыԍ справка. Саԋітарнӧј коміԍԍіјалы каԁыԍ каԁӧ колӧ уԅланінјасын тӧԁмавлыны, сӧстӧммӧԁчӧны оз выԉ пырыԍ ԍезоԋԋікјас.
Медым видзны сезонникъясӧс ӧткымын вуджан висьӧмъясысь, ӧтувъя оланінын рабочӧйясӧс пистиалӧны, кӧнкӧ матын кӧ пондас паськавны вуджан висьӧмъяс, шуам брюшнӧй тиф, колӧ сёрнитчыны врачкӧд да вӧчавны висьӧмысь видзана прививкаяс. Меԁым віԇны ԍезоԋԋікјасӧс ӧткымын вуҗан віԍӧмјасыԍ, ӧтувја оланінын робочӧјјасӧс піԍԏіалӧны, кӧнкӧ матынкӧ понԁас паԍкавны вуҗан віԍӧмјас, шуам брушнӧј ԏіф, колӧ ԍорԋітчыны врачкӧԁ ԁа вӧчавны віԍӧмыԍ віԇана прівівкајас.
3. Кыдзи колӧ сувтӧдлыны да видзны узьлан кӧлуй. Кыдзи вӧлі индӧма нин, быд сезонниклы колӧ сетны койка, идзас либӧ кос турун тыра перина да юрлӧс. Санитарнӧй комиссияса шленъяслы пыр колӧ видзӧдны, мед койкаясыс ӧта-мӧдӧ эз тшукны да сійӧн эз вермыны вуджны ӧти койкаысь мӧд койкаӧ тойяс да мукӧдторъяс, вуджан висьӧмъяс да. Та понда оз позь лэдзны узьны кык мортлы ӧти койка вылын. 3. Кыԇі колӧ сувтӧԁлыны ԁа віԇны уԅлан кӧлуј. Кыԇі вӧлі інԁӧма-ԋін, быԁ ԍезоԋԋіклы колӧ ԍетны којка, іԇас ԉібӧ кос турун тыра періна ԁа јурлӧс. Саԋітарнӧј коміԍԍіјаса шԉенјаслы пыр колӧ віԇӧԁны, меԁ којкајасыс ӧта-мӧԁӧ ез щукны ԁа сіјӧн ез вермыны вуҗны ӧԏі којкаыԍ мӧԁ којкаӧ тојјас ԁа мукӧԁ торјас, вуҗан віԍӧмјас-ԁа. Та понԁа оз поԅ леԇны уԅны кык мортлы ӧԏі којка вылын.
Койка костъясӧ колӧ вӧчавны костъяс, сэки узьлан кӧлуйтӧ бурджыка тӧлалас. Норма серти коласъяссӧ колӧ вӧчавны татшӧмӧс: койка бокъясӧд — этша вылӧ 40 см койка юръяс костӧд (кор койкаяссӧ лоӧ сувтӧдлӧма уна радӧн — этша вылӧ 10 см; ывла стенсянь да койкаӧдз гожся баракъясын этша вылӧ 20 см; тӧвся баракъясын — 35 см. Койкаяс костӧд веськыда ветлан туй вӧчӧны 130 сантиметр. Којка костјасӧ колӧ вӧчавны костјас, секі уԅлан кӧлујтӧ бурҗыка тӧлалас. Норма ԍерԏі коласјассӧ колӧ вӧчавны тащӧмӧс: којка бокјасӧԁ — еща вылӧ 40 см којка јурјас костӧԁ (кор којкајассӧ лоӧ сувтӧԁлӧма уна раԁӧн — еща вылӧ 10 см; ывла сԏенԍаԋ ԁа којкаӧԇ гожԍа баракјасын еща вылӧ 20 см; тӧвԍа баракјасын — 35 см. Којкајас костӧԁ веԍкыԁа ветлан туј вӧчӧны 130 саԋԏіметр.
Оз шогмы сідз жӧ койка вылын видзны пальто, паськӧм, гын сапӧгъяс да мукӧдторъяс. Сідзи жӧ оз позь вольпась вылӧ водны сапӧгъясӧн да вылыс гачӧн. Сапӧгын да вылыс гачын эм век зэв уна улич бус да няйт, а вольпасьтӧ колӧ век видзны зэв сӧстӧма. Оз шогмы сіԇ-жӧ којка вылын віԇны паԉто, паԍкӧм, гынсапӧгјас ԁа мукӧԁторјас. Сіԇі-жӧ оз поԅ воԉпаԍ вылӧ воԁны сапӧгјасӧн ԁа вылыс гачӧн. Сапӧгын ԁа вылыс гачын ем век зев уна уԉіч бус ԁа ԋајт, а воԉпаԍтӧ колӧ век віԇны зев сӧстӧма.
Перинаын кӧ лоасны тойяс, сэки идзассӧ колӧ сотны, и кышӧдсӧ сетны мыськавны либӧ сӧстӧммӧдны дезинфекционнӧй камераӧ. Тойясыс кӧ лоасны уна койкаясын, сэки дезинфекциясӧ колӧ вӧчны став комнатаыслы. Санитарнӧй врач тшӧктӧм серти, став комнаталы дезинфекция вӧчӧм да став кӧлуйяс дезкамераӧ мӧдӧдӧм кындзи, позьӧ сезонникъяссӧ асьнысӧ ыстывны сӧстӧммӧдчыны. Перінаын кӧ лоасны тојјас, секі іԇассӧ колӧ сотны, і кышӧԁсӧ ԍетны мыԍкавны ԉібӧ сӧстӧммӧԁны ԃіԅінфекціоннӧј камераӧ. Тојјасыс-кӧ лоасны уна којкајасын, секі ԃеԅінфекціјасӧ колӧ вӧчны став комнатаыслы. Саԋітарнӧј врач щӧктӧм ԍерԏі, став комнаталы ԃіԅінфекціја вӧчӧм ԁа став кӧлујјас ԃізкамераӧ мӧԁӧԁӧм кынԇі, поԅӧ ԍезоԋԋікјассӧ аԍнысӧ ыстывны сӧстӧммӧԁчыны.
Медым вольпасьын эз вермыны лоны тойяс, асьтӧ сӧстӧма видзӧмысь кындзи колӧ сӧстӧма да бура видзны и вольпасьтӧ: асылын колӧ вольпасьтӧ бура идравны, ӧдеялӧ доръястӧ сюявны матрац улад, медым эз вермыны тшукны ветлысь-мунысь сапӧгъясӧ да гачьясӧ. Колӧ узьлан кӧлуйтӧ петкӧдлыны ывла вылӧ, шонді водзӧ да пыркӧдны этша вылӧ быд тӧлысь ӧтчыд. Тӧлӧдӧмӧн да шонді водзын видзӧмӧн висьӧм разӧдысь микробъясыс кулӧны. Найӧ и вӧчӧны висьӧмсӧ. Меԁым воԉпаԍын ез вермыны лоны тојјас, аԍтӧ сӧстӧма віԇӧмыԍ кынԇі колӧ сӧстӧма ԁа бура віԇны і воԉпаԍтӧ: асылын колӧ воԉпаԍтӧ бура іԁравны, ӧԃејалӧ ԁорјастӧ ԍујавны матрац улаԁ, меԁым ез вермыны щукны ветлыԍ-муныԍ сапӧгјасӧ ԁа гачјасӧ. Колӧ уԅлан кӧлујтӧ петкӧԁлыны ывла вылӧ, шонԁі воԇӧ ԁа пыркӧԁны еща вылӧ быԁ тӧлыԍ ӧтчыԁ. Тӧлӧԁӧмӧн ԁа шонԁі воԇын віԇӧмӧн віԍӧм разӧԁыԍ мікробјасыс кулӧны. Најӧ і вӧчӧны віԍӧмсӧ.
Оз позь лэдзны сёйны койка вылын, оз позь сідзжӧ видзны вольпась вылын сёянторъяс. Сёйны позьӧ сӧмын столӧвӧйын, а столӧвӧйыс кӧ абу — лунын олан комнатаын. Пондам кӧ узьланінын сёйны, сэки сэні лоӧ пыр дурк да тырӧ гутъясӧн. Оз поԅ леԇны ԍојны којка вылын, оз поԅ сіԇжӧ віԇны воԉпаԍ вылын ԍојан торјас. Ԍојны поԅӧ сӧмын столовӧјын, а столовӧјыскӧ абу — лунын олан комнатаын. Понԁам-кӧ уԅланінын ԍојны, секі сені лоӧ пыр ԁурк ԁа тырӧ гутјасӧн.
Сідзжӧ оз позь койка улын видзны некутшӧм ящикъяс. Лишнӧй кӧлуйсӧ-олассӧ колӧ сетны видзны кумӧ (кладӧвӧйӧ), кӧні найӧ оз вермыны некыдз некытчӧ вошны, оз пондыны сорасьны джодж чышкигӧн-мыськигӧн, озджык понды ӧкмыны бус да чукӧрмыны няйт. Сіԇ-жӧ оз поԅ којка улын віԇны ԋекущӧм јашщікјас. Ԉішнӧј кӧлујсӧ-олассӧ колӧ ԍетны віԇны кумӧ (клаԁӧвӧјӧ), кӧні најӧ оз вермыны ԋекыԇ ԋекытчӧ вошны, оз понԁыны сораԍны җоҗ чышкігӧн мыԍкігӧн, озҗык понԁы ӧкмыны бус ԁа чукӧрмыны ԋајт.
4. Комнатаяс пелькӧдӧм. Медым комната пелькӧдӧмыс бурсӧ сетіс колана мында да пыр вӧлі комнатаыс сӧстӧм, колӧ: 1) медым сезонникъяс асьныс пыдди пуктісны пелька олӧмлысь коланалунсӧ да олісны асьныс сӧстӧма; 2) медым быд комнатаын воліс колана мында кӧлуй (ёг выв ящикъяс, сьӧласян дозъяс да с. в.; 3) медым идрасьысьяс ӧтувъя оланінсӧ пелькӧдісны да сӧстӧммӧдісны частӧджык да бура. 4. Комнатајас пеԉкмӧԁӧм. Меԁым комната пеԉкмӧԁӧмыс бурсӧ ԍетіс колана мынԁа ԁа пыр вӧлі комнатаыс сӧстӧм, колӧ: 1) меԁым ԍезоԋԋікјас аԍныс пыԃԃі пуктісны пеԉка олӧмлыԍ коланалунсӧ ԁа олісны аԍныс сӧстӧма; 2) меԁым быԁ комнатаын воліс колана мынԁа кӧлуј (мусор јашщікјас, ԍӧлаԍан ԁозјас ԁа с. в.; 3) меԁым іԁраԍыԍјас ӧтувја оланінсӧ пеԉкмӧԁісны ԁа сӧстӧммӧԁісны частӧҗык ԁа бура.
Сӧстӧма видзан став ногъяссӧ ӧні видлалам торйӧн: Сӧстӧма віԇан став ногјассӧ ӧні віԁлалам торјӧн:
1. Оз кӧ асьныс сезонникъяс пондыны сӧстӧма овны, кӧть кымын уборщича эн медав, сӧстӧмлун да пельклун общежиттьӧын кыпӧдны колана выйӧдз он вермы. Дурка олігӧн идрасьӧм бӧрын некымын минут мысти бара лоас няйт: джодж вылын пондасны валяйтчыны бумага торъяс, чигарка помъяс, сёйӧд колясъяс; джодж вылӧ быдлаӧ лоас сьӧлалӧма, керка тыр тшын; койкаяс да пызанъяс вылын сёйӧд колясъяс, татчӧ зэв сюся локтӧны гутъяс. 1. Оз-кӧ аԍныс ԍезоԋԋікјас понԁыны сӧстӧма овны, кӧԏ кымын уборшщіца ен меԁав, сӧстӧмлун ԁа пеԉклун обшщежіԏԏӧын кыпӧԁны колана выјӧԇ он вермы. Ԁурка олігӧн іԁраԍӧм бӧрын ԋекымын мінут мыԍԏі бара лоас ԋајт: җоҗ вылын понԁасны ваԉајтчыны бумага торјас, чігарка помјас, ԍојӧԁ коԉасјас; җоҗ вылӧ быԁлаӧ лоас ԍӧлалӧма, керка тыр щын; којкајас ԁа пызанјас вылын ԍојӧԁ коԉасјас, татчӧ зев ԍуԍа локтӧны гутјас.
Кашельын да дулльын эмӧсь микробъяс, кодъяс косьмӧм бӧрын сорассьӧны сынӧдкӧд да висьмӧдӧны мортсӧ. Гутъяс кашельсӧ кок лапаяснаныс новлӧны сёйӧд вылӧ. Кодлы зэв кажитчӧ дурка олӧм, найӧ некор оз сӧстӧммӧдлыны комнатасьыныс сынӧдсӧ, ӧшиньяс да форточкаяс налӧн пыр пӧдсаӧсь. Татшӧм комнатаясад сынӧдыс век овлӧ дурк. Кашеԉын ԁа ԁуԉԉын емӧԍ мікробјас, коԁјас коԍмӧм бӧрын сораԍԍӧны сынӧԁкӧԁ ԁа віԍмӧԁӧны мортсӧ. Гутјас кашеԉсӧ кок лапајаснаныс новлӧны ԍојӧԁ вылӧ. Коԁлы зев кажітчӧ ԁурка олӧм, најӧ ԋекор оз сӧстӧммӧԁлыны комнатаԍыныс сынӧԁсӧ, ӧшіԋјас ԁа форточкајас налӧн пыр пӧԁсаӧԍ. Тащӧм комнатајасаԁ сынӧԁыс век овлӧ ԁурк.
Та понда, санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдігӧн санкомиссияса шленъяслы ас ёртъяс пӧвстаныс колӧ нуӧдны паськыд тӧдмӧдана удж да ас олӧмнас петкӧдлыны став мукӧдъяслы пример. Та понԁа, саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁігӧн санкоміԍԍіјаса шԉенјаслы ас јортјас пӧвсаныс колӧ нуӧԁны паԍкыԁ тӧԁмӧԁана уҗ ԁа ас олӧмнас петкӧԁлыны став мукӧԁјаслы прімер.
2. Медым лӧсьӧдны збыль пелька олӧм, комнатаясӧ колӧ тырмымӧн ёг выв ящикъяс да сьӧласян дозъяс. Некытчӧ кӧ сьӧвзьыны либӧ шыбитны кутшӧмкӧ тор, сэки олысьяслы быть лоӧ сьӧлавны джоджӧ да кытчӧ веськалӧ шыблавны чигарка помъяс. 2. Меԁым лӧԍӧԁны збыԉ пеԉка олӧм, комнатајасӧ колӧ тырмымӧн мусӧр јашщікјас ԁа ԍӧлаԍан ԁозјас. Ԋекытчӧ-кӧ ԍӧвԅыны ԉібӧ шыбытны кущӧмкӧ тор, секі олыԍјаслы быԏ лоӧ ԍӧлавны җоҗӧ ԁа кытчӧ веԍкалӧ шыблавны чігарка помјас.
Та понда, санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдігӧн быд комнатаын, торъя нин узьланінъясын, колӧны ёг выв ящикъяс да сьӧласян дозъяс. Быд узьлан комнатаын колӧ лоны пуӧм ва тыра бак, кружка да ведра, медым вӧлі кытчӧ кисьтавны колясъяссӧ. Ведраыс кӧ абу, сэки кружка пыдӧс васӧ быть лоӧ кисьтавны джоджӧ. Кӧлуйяс видзӧм вылӧ кӧ эз лӧсьӧдны кум (кладӧвӧй), бара жӧ тайӧ отсалӧ джодж няйтмӧмлы, пондас чукӧрмыны бус да бура чышкынысӧ кӧлуйяс пондаыс некыдзи оз позь. Та понԁа, саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁігӧн быԁ комнатаын, торја-ԋін уԅланінјасын, колӧны мусӧр јашщікјас ԁа ԍӧлаԍан ԁозјас. Быԁ уԅлан комнатаын колӧ лоны пуӧм ва тыра бак, кружка ԁа веԁра, меԁым вӧліс кытчӧ кіԍтавны коԉасјассӧ. Веԁраыс-кӧ абу, секі кружка пыԁӧс васӧ быԏ лоӧ кіԍтавны җоҗӧ. Кӧлујјас віԇӧм вылӧ-кӧ ез лӧԍӧԁны кум (клаԁӧвӧј), бара-жӧ тајӧ отсалӧ җоҗ ԋајтмӧмлы, понԁас чукӧрмыны бус ԁа бура чышкыныссӧ, кӧлујјас понԁаыс ԋекыԇі оз поԅ.
3. Сідзжӧ зэв коланаӧн лоӧ медым уборщичаяс тырмымӧн бура пелькӧдісны комнатаяссӧ. Торъя нин ёна пелькӧдны колӧ узьлан комнатаяс, столӧвӧйяс, уборнӧйяс да. Став тайӧ местаясас колӧ пелькӧдчӧмсӧ вӧчны колӧм серти, мед этша вылӧ нёльысьӧн быд лун. Колӧ, мед уборщичаясыс общежиттьӧын вӧліны тырмымӧн да индыны быд уборщичаӧс торъя комнатаӧ. Тайӧ комната сӧстӧмлун понда кывкутны пондас сійӧ, кодӧс татчӧ индӧма. 3. Сіԇ-жӧ зев коланаӧн лоӧ меԁым уборщіцајас тырмымӧн бура пеԉкмӧԁісны комнатајассӧ. Торја-ԋін јона пеԉкмӧԁны колӧ уԅлан комнатајас, столӧвӧјјас, уборнӧјјас-ԁа. Став тајӧ местајасас колӧ пеԉкӧԁчӧмсӧ вӧчны колӧм ԍерԏі, меԁ еща вылӧ ԋоԉыԍӧн быԁ лун. Колӧ, меԁ уборщіцајасыс обшщежіԏԏӧын вӧлісны тырмымӧн ԁа інԁыны быԁ уборщіцаӧс торја комнатаӧ. Тајӧ комната сӧстӧмлун понԁа кывкутны понԁас сіјӧ, коԁӧс татчӧ інԁӧма.
Медым бура ставсӧ пелькӧдны, колӧ войдӧр восьтыны ӧшиньяс (тӧлын — форточкаяс), чышкавны ва ротӧн пызанъяс, шкафъяс, скамьяяс, койкаяс, ӧшиньвывъяс, чышкавны стенъясысь черань везъяс да бус. Сьӧласян дозъяс да сор ящикъяс колӧ вывті нин бура весавны. Пуӧм ва тыра бакъяс колӧ мыськавны. Сімӧм бакъяс да кружкаяс колӧ дзикӧдз идравны. Меԁым бура ставсӧ пеԉкмӧԁны, колӧ војԁӧр воԍтны ӧшіԋјас (тӧлын — форточкајас), чышкавны ва ротӧн пызанјас, шкафјас, скамјајас, којкајас, ӧшіԋвывјас, чышкавны ԍтенјасыԍ чӧраԋ везјас ԁа бус. Ԍӧлаԍан ԁозјас ԁа сор јашщікјас колӧ вывті-ԋін бура весавны. Пуӧм ва тыра бакјас колӧ мыԍкавны. Сімӧм бакјас ԁа кружкајас колӧ ԇікӧԇ іԁравны.
Джодж чышкыны колӧ кӧтӧдӧм чышкысянӧн либӧ ва рот пиӧ гартовтӧм корӧсьӧн. Позьӧ нӧшта джоджсӧ кӧтӧдны ваӧн (сӧмын оз позь вомӧн пызйыны) да чышкыны сідзи. Сӧмын кӧтӧдӧмӧн позьӧ чышкыны джодж. Косӧн чышкигӧн став бусыс кайӧ да керка сынӧдыс тырӧ бусӧн. Җоҗ чышкыны колӧ кӧтӧԁӧм чышкыԍанӧн, ԉібӧ ва рот піӧ гартовтӧм корӧԍӧн. Поԅӧ нӧшта җоҗсӧ кӧтӧԁны ваӧн (сӧмын оз поԅ вомӧн пызјыны) ԁа чышкыны сіԇі. Сӧмын кӧтӧԁӧмӧн поԅӧ чышкыны җоҗ. Косӧн чышкігӧн став бусыс кајӧ ԁа керка сынӧԁыс тырӧ бусӧн.
Ӧшиньясысь сідзжӧ колӧ буссӧ да васӧ чышкыны. Джоджъяс мыськавны колӧ пӧсь кунваӧн этша вылӧ ӧтчыд быд вит лунӧ. Ӧшіԋјасыԍ сіԇ-жӧ колӧ буссӧ ԁа васӧ чышкыны. Җоҗјас мыԍкавны колӧ пӧԍ кунваӧн еща вылӧ ӧтчыԁ быԁ віт лунӧ.
Тулысын да гожӧмын ӧшиньяс колӧ видзны восьсаӧн лунтыр. Эмӧсь кӧ пыр-пыр ветлана комнатаяс, сэки колӧ восьтавны став ӧшиньяс да ӧдзӧсъяс, мед сынӧд пондас ветлыны пыр-пыр. Тадзикӧн позьӧ зэв ӧдйӧ вежны лёк сынӧдсӧ комнатаясысь сӧстӧм сынӧдӧн. Тӧлын колӧ восьсаӧн видзны форточка этша вылӧ быд лун час джын, сӧмын оз ков восьса видзны ӧтторйӧн, а унаысь да быть колӧ видзны форточка восьсаӧн водӧм водзвылын. Тулысын ԁа гожӧмын ӧшіԋјас колӧ віԇны воԍсаӧн лунтыр. Емӧԍ кӧ пыр-пыр ветлана комнатајас, секі колӧ воԍтавны став ӧшіԋјас ԁа ӧԇӧсјас, меԁ сынӧԁ понԁас ветлыны пыр пыр. Таԇікӧн поԅӧ зев ӧԁјӧ вежны ԉок сынӧԁсӧ комнатајасыԍ сӧстӧм сынӧԁӧн. Тӧлын колӧ воԍсаӧн віԇны форточка еща вылӧ быԁ лун час җын, сӧмын оз ков воԍса віԇны ӧтторјӧн, а унаыԍ ԁа быԏ колӧ віԇны форточка воԍсаӧн воԁӧм воԇвылын.
Кымын югыдджык узьлан комнатаясын сымын этшаджык сэні вермасны лоны висьӧмъяс, сымын бур морт дзоньвидзалунлы. Та понда оз позь лунын узьлан комнатаысь ӧшиньяс немторйӧн ӧшлыны (тупкавны). Оз позь ӧшлыны занавесъяс, ляскавны бумагаяс да. Кымын југыԁҗык уԅлан комнатајасын сымын ещаҗык сені вермасны лоны віԍӧмјас, сымын бур морт ԇоԋвіԇалунлы. Тапонԁа оз поԅ лунын уԅлан комнатаыԍ ӧшіԋјас ԋемторјӧн ӧшлыны (тупкавны). Оз поԅ ӧшлыны занавесјас, ԉаскавны бумагајас-ԁа.
Шоныд кадӧ колӧ форточкаяс кольны восьсаӧн войбыд кежлӧ. Тӧлын зэв коланаӧн лоӧ вентиляторъяслӧн бура уджалӧм. Вентиляторъяслы пыр колӧ уджавны. Колӧ видзӧдны, медым вентиляторъяслысь уджалӧмсӧ эз дугӧдны тӧдӧмӧн — клеитны бумагаӧн либӧ тупкыны рот тупльӧдӧн. Шоныԁ каԁӧ колӧ форточкајас коԉны воԍсаӧн вој быԁ кежлӧ. Тӧлын зев коланаӧн лоӧ веԋԏіԉаторјаслӧн бура уҗалӧм. Веԋԏіԉаторјаслы пыр колӧ уҗавны. Колӧ віԇӧԁны, меԁым веԋԏіԉаторјаслыԍ уҗалӧмсӧ ез ԁугӧԁны тӧԁӧмӧн — кԉејітны бумагаӧн ԉібӧ тупкыны рот тупԉӧԁӧн.
Узьлан комнатаясын оз позь лэдзны сідзжӧ и куритчыны, табак тшын ёна торкӧ сынӧдсӧ да вайӧ ыджыд омӧль матігӧгӧрса йӧз дзоньвидзалунлы. Куритчыны колӧ петавны калидорӧ (керка водзӧ) либӧ куритчан комнатаӧ. Уԅлан комнатајасын оз поԅ леԇны сіԇ-жӧ і курітчыны, табак щын јона торкӧ сынӧԁсӧ ԁа вајӧ ыҗыԁ омӧԉ матыс гӧгӧрса јӧз ԇоԋвіԇалунлы. Курітчыны колӧ петавны коԉіԁорӧ (керкавоԇӧ) ԉібӧ курітчан комнатаӧ.
Торъя нин ёна колӧ санитарнӧй комиссиялы видзӧдны уборнӧйын санминимум олӧмӧ нуӧдӧм гӧгӧр, сійӧс сӧстӧма видзӧм гӧгӧр. Уборнӧйяс кӧ пондам видзны пежа, сэки рабочӧйяс кӧмъяснаныс пондасны пежсӧ разӧдны став общежиттьӧ пасьталаыс. Торја-ԋін јона колӧ саԋітарнӧј коміԍԍіјалы віԇӧԁны уборнӧјын санміԋімум олӧмӧ нуӧԁӧм гӧгӧр, сіјӧс сӧстӧма віԇӧм гӧгӧр. Уборнӧјјас-кӧ понԁам віԇны пежа, секі рабочӧјјас кӧмјаснаныс понԁасны пежсӧ разӧԁны став обшщежіԏԏӧ паԍталаыс.
Уборнӧйяс колӧ частӧджыка мыськавлыны, медым эз тырны, мый сюрӧсӧ эз шыблавны. Уборнӧй тшыкӧм йылысь пырысь-пыр колӧ юӧртны комендантлы мед сійӧ регыд кадӧн бӧр лӧсьӧдіс уборнӧйсӧ. Уборнӧйын колӧ мед пыр вӧлі сӧстӧм газет бумага да ёг выв ящик. Мыссянінын колӧ джоджас кок улӧ лӧсьӧдны пу решетка. Уборнӧйяс колӧ кадысь кадӧ (колӧм серти) киськавлыны дезинфекционнӧй растворӧн либӧ кисьтавны хлорнӧй известкаӧн. Медся нин тайӧс колӧ вӧчны сійӧ уборнӧйясын, кӧні ваыс абу. Сідзжӧ колӧ видзӧдны, мед уборнӧйысь ӧкмӧмсӧ пыр ас кадын новлісны, оз позь лэдзны дзикӧдз тырӧм. Уборнӧйын мед пыр вӧлі уджалӧ сынӧд кыскан труба. Уборнӧјјас колӧ частӧҗыка мыԍкавлыны, меԁым ез тырны, мыј ԍурӧсӧ ез шыблавны. Уборнӧј щыкӧм јылыԍ пырыԍ-пыр колӧ јуӧртны коменԁантлы меԁ сіјӧ регыԁ каԁӧн бӧр лӧԍӧԁіс уборнӧјсӧ. Уборнӧјын колӧ меԁ пыр вӧліс сӧстӧм гаԅет бумага ԁа мусор јашщік. Мыԍԍанінын колӧ җоҗас кокулӧ лӧԍӧԁны пу решетка. Уборнӧјјас колӧ каԁыԍ каԁӧ (колӧм ԍерԏі) кіԍкавлыны ԃеԅінфекціоннӧј растворӧн ԉібӧ кіԍтавны хлорнӧј іԅвесткаӧн. Меԁԍа-ԋін тајӧс колӧ вӧчны сіјӧ уборнӧјјасын, кӧні ваыс абу. Сіԇ-жӧ колӧ віԇӧԁны, меԁ уборнӧјыԍ ӧкмӧмсӧ пыр аскаԁын новлісны, оз поԅ леԇны ԇікӧԇ тырӧм. Уборнӧјын меԁ пыр вӧліс уҗалӧ сынӧԁ кыскан труба.
Кыдзи вӧлі индылӧма нин, мед уборнӧйын пыр ӧзйис би; оз кӧ тырмы лунся югыдыс, мед биыс век ӧзъяс и лунын. Ӧдзӧсъясӧ колӧ лӧсьӧдавны пружиннӧй затворъяс. Кыԇі вӧлі інԁылӧма-ԋін меԁ уборнӧјын пыр ӧзјіс бі оз-кӧ тырмы лунԍа југыԁыс, меԁ біыс век ӧзјас і лунын. Ӧԇӧсјасӧ колӧ лӧԍӧԁавны пружіннӧј затворјас.
5. Ва лӧсьӧдӧм. Общежиттьӧӧ кӧ локтӧ водопровод труба, сэки ва лӧсьӧдӧм йылысь ыджыд сёрни лоны оз вермы. Ва локтан трубаыс кӧ абу, сэки васӧ лоӧ ваявны струбаысь, тыысь, юысь либӧ шорысь. Ва ваявны заводиттӧдз войдӧр колӧ вайӧдлыны санитарнӧй врачӧс да тӧдмавны позьӧ оз юны васӧ тайӧ местаысь. 5. Ва лӧԍӧԁӧм. Обшщежіԏԏӧӧ-кӧ локтӧ воԁопровоԁ труба, секі ва лӧԍӧԁӧм јылыԍ ыҗыԁ ԍорԋі лоны оз вермы. Валоктан трубаыс-кӧ абу, секі васӧ лоӧ вајавны струбаыԍ, тыыԍ, јуыԍ ԉібӧ шорыԍ. Ва вајавны завоԃіттӧԇ војԁӧр колӧ вајӧԁлыны саԋітарнӧј врачӧс ԁа тӧԁмавны поԅӧ оз јуны васӧ тајӧ местаыԍ.
Ва локтан трубаыс кӧ абу, мыссянінын, общежиттьӧ ывлаын да сёйӧд пуанінын быть колӧны, мед пыр вӧліны сӧстӧм ва тыра бӧчкаяс, мед бӧчкаясыс пыр вӧліны топыда вевттьӧма. Медым бӧчкаса ваыс эз пежсьы, колӧ ва лэдзӧм вылӧ бӧчка бокӧ вӧчны кран либӧ бӧчкасьыс васӧ босьтавны ӧти дозйӧн да тайӧ дознас сэсся немтор не вӧчны (ва юны ни немтор). Колӧ видзӧдны, мед тайӧ бӧчкаясыс вӧліны пыр сӧстӧмӧсь да частӧ колӧ мыськавны. Сідзжӧ мед сӧстӧмӧсь вӧліны общежиттьӧӧ ва ваялан бӧчкаяс и. Валоктан трубаыс-кӧ абу, мыԍԍанінын, общежіԏԏӧ ывлаын ԁа ԍојӧԁ пуанінын быԏ колӧны меԁ пыр вӧлісны сӧстӧм ва тыра бӧчкајас, меԁ бӧчкајасыс пыр вӧлісны топыԁа вевԏԏӧма. Меԁым бӧчкаса ваыс ез пежԍы, колӧ ва леԇӧм вылӧ бӧчка бокӧ вӧчны кран ԉібӧ бӧчкаԍыс васӧ боԍтавны ӧԏі ԁозјӧн ԁа тајӧн ԁознас сеԍԍа ԋемтор ԋе вӧчны (ва јуны-ԋі ԋемтор). Колӧ віԇӧԁны, меԁ тајӧ бӧчкајасыс вӧлісны пыр сӧстӧмӧԍ ԁа частӧ колӧ мыԍкавны. Сіԇ-жӧ меԁ сӧстӧмӧԍ вӧлісны обшщежіԏԏӧӧ ва вајалан бӧчкајас-і.
Зэв нин коланаӧн лоӧ, медым общежиттьӧын пыр вӧлі пуӧм ва, торъя нин ёна колӧ рабочӧйяс удж вылӧ мӧдан да удж вылысь воан кадъясӧ, рытын да войын уджалысьяслы. Колӧ общежиттьӧса коменданткӧд тшӧтш индыны сійӧ кадъяс, кор общежиттьӧын пыр колӧ лоны пуӧм ва. Общежиттьӧын колӧ лоны тырмымӧн ва пузьӧданъяс (кипятильникъяс) да мед тайӧ уджсӧ заводитісны овны пондӧмсянь жӧ. Сідзжӧ колӧ ӧтувъя оланінъясын тырмымӧн да ас кадын дасьтыны бакъясӧ кӧдзӧдӧм пуӧм ва. Колӧ пыр видзӧдны, медым бакъясын пыр вӧлі ва, бак дорын мед вӧлі кружка, медым бакыс век вӧлі томана, медым васӧ сэсь веськыда эз юны. Быд лун колӧ бакъясысь быть вежлавны васӧ, мыськавны баксӧ да зэв бур вӧлі эськӧ нӧшта косьтывны. Зев-ԋін коланаӧн лоӧ, меԁым общщежіԏԏӧын пыр вӧліс пуӧм ва, торја-ԋін јона колӧ робочӧјјас уҗ вылӧ мӧԁан ԁа уҗ вылыԍ воан каԁјасӧ, рытын ԁа војын уҗалыԍјаслы. Колӧ обшщежіԏԏӧса коменԁанткӧԁ щӧщ інԁыны сіјӧ каԁјас, кор обшщежіԏԏӧын пыр колӧ лоны пуӧм ва. Обшщежіԏԏӧын колӧ лоны тырмымӧн ва пуԅӧԁанјас (кіпјаԏіԉԋікјас) ԁа меԁ тајӧ уҗсӧ завоԃітісны овны понԁӧмԍаԋ-жӧ. Сіԇ-жӧ колӧ ӧтувја оланінјасын тырмымӧн ԁа аскаԁын ԁаԍтыны бакјасӧ кӧԇӧԁӧм пуӧм ва. Колӧ пыр віԇӧԁны, меԁым бакјасын пыр вӧліс ва, бак ԁорын меԁ вӧліс кружка, меԁым бакыс век вӧліс томана, меԁым васӧ сеԍ веԍкыԁа ез јуны. Быԁ лун колӧ бакјасыԍ быԏ вежлавны васӧ, мыԍкавны баксӧ ԁа зев бур вӧліс еԍкӧн нӧшта коԍтывны.
Ва пузьӧданъяс, бакъяс либӧ кружкаяс кӧ сімасны, сэки колӧ найӧс босьтны ва юанінысь да сетны дзоньтыны да лудитны. Общежиттьӧын пыр колӧ лоны дась дозъяс (бакъяс, кружкаяс, ведраяс да с. в.). Ва пуԅӧԁанјас, бакјас ԉібӧ кружкајас-кӧ сімасны, секі колӧ најӧс боԍтны ва јуаніныԍ ԁа ԍетны ԇоԋтыны ԁа луԃітны. Обшщежіԏԏӧын пыр колӧ лоны ԁаԍ ԁозјас (бакјас, кружкајас, веԁрајас ԁа с. в.).
6. Ньылӧдӧм. Лоас кӧ кӧдзыд либӧ сынӧдыс ывлаас лоас зэв уль, сэки колӧ заводитны ломтыны пачьяс. Медым комнатаысь уль сынӧдыс вошис, колӧ пач ломтігӧн ӧшинь либӧ форточка видзны восьсаӧн, медым пачыс сынӧдсӧ кыскис ёнджыка: сэки уль сынӧдыс комнатаысь регыдӧн вошӧ. 6. Ԋылӧԁӧм. Лоас-кӧ кӧԇыԁ ԉібӧ сынӧԁыс ывлаас лоас зев уԉ, секі колӧ завоԃітны ломтыны пачјас. Меԁым комнатаыԍ уԉ сынӧԁыс вошіс, колӧ пач ломтігӧн ӧшіԋ ԉібӧ форточка віԇны воԍсаӧн, меԁым пачыс сынӧԁсӧ кыскіс јонҗыка: секі уԉ сынӧԁыс комнатаыԍ регыԁӧн вошӧ.
Кӧдзыдъяс лоан водзвылын колӧ общежиттьӧсӧ водзвыв бура шонтыны. Колӧ сюявны стенъяс, топӧдны джоджъяс, йиркъяс, джоджув, сувтӧдавны тӧвся ӧшиньяс да. Быть колӧ видзӧдны, медым ывласьыс кӧдзыд сынӧдыс веськыда эз веськав узьлан комнатаӧ. Та понда колӧ вӧчавны посводзьяс, кык пӧвста ӧдзӧсъяс, ӧдзӧсъяссӧ шонтыны войлокӧн, ӧдзӧсӧ лӧсьӧдны пружина затвор, медым сійӧ вӧлі пыр пӧдса. Кӧԇыԁјас лоан воԇвылын колӧ обшщежіԏԏӧсӧ воԇвыв бура шонтыны. Колӧ ԍујавны ԍтенјас, топӧԁны җоҗјас, јіркјас, җоҗув, сувтӧԁавны тӧвԍа ӧшіԋјас-ԁа. Быԏ колӧ бырӧԁны, меԁым ывлаас кӧԇыԁ сынӧԁыс веԍкыԁа ез веԍкав уԅлан комнатаӧ. Та понԁа колӧ вӧчавны посвоԇјас, кык пӧвса ӧԇӧсјас, ӧԇӧсјассӧ шонтыны војлокӧн, ӧԇӧсӧ лӧԍӧԁны пружіна затвор, меԁым сіјӧ вӧліс пыр пӧԁса.
Олан комнатаясын колӧ пыр лоны шоныдыслы медэтша вылӧ Цельсий серти 15 градус шоныд. Медым комната шоныд бӧрся пыр видзӧдны, колӧ узьлан комната стенӧ ӧшӧдны градусник. Пачьясыс кӧ тырмымӧн шоныдсӧ сетны оз вермыны, колӧ кыпӧдны сёрни нӧшта пачьяс вӧчӧм йылысь. Пачьяс колӧ лоны дзоньӧсь да медым некутшӧм дук (шуам, краска сотчӧмысь) эз сетны. Олан комнатајасын колӧ пыр лоны шоныԁыслы меԁ еща вылӧ Цеԉԍіја ԍерԏі 15 граԁус шоныԁ. Меԁым комната шоныԁ бӧрԍа пыр віԇӧԁны, колӧ уԅлан комната ԍԏенӧ ӧшӧԁны граԁуԍԋік. Пачјасыс-кӧ тырмымӧн шоныԁсӧ ԍетны оз вермыны, колӧ кыпӧԁны ԍорԋі нӧшта пачјас вӧчӧм јылыԍ. Пачјас колӧ лоны ԇоԋӧԍ ԁа меԁым ԋекущӧм ԁук (шуам, краска сотчӧмыԍ) ез ԍетны.
Оз позь некор кӧдзыдысь полӧм понда тӧв заводитчигӧн тупкавны форточкаяс да вентиляторъяс. Оз поԅ ԋекор кӧԇыԁыԍ полӧм понԁа тӧв завоԃітчігӧн тупкавны форточкајас ԁа веԋԏіԉаторјас.
МЫЙ КОЛӦ ТӦДНЫ, МЕДЫМ БЫД МОРТЛЫ АСЬСӦ ВИДЗНЫ СӦСТӦМА МЫЈ КОЛӦ ТӦԀНЫ, МЕԀЫМ БЫԀ МОРТЛЫ АԌСӦ ВІԆНЫ СӦСТӦМА
(Личная гигиена) (Личная гигиена)
Ӧнӧдз на ми пыр висьтавлім ставлы инмана дзоньвидзалун кутан уджъяс йылысь. Но тайӧ ставлы инмана дзоньвидзалун кутан уджъяс кындзиыс колӧ нуӧдны санитарнӧй минимум быд мортлы (личная гигиена). Тайӧ асшӧр санитарнӧй минимумсӧ олӧмӧ колӧ нуӧдны быть — общежиттьӧын быд мортлӧн дзоньвидзалуныс ёрт дзоньвидзалун саяс, ӧтилӧн дзоньвидзалун торксьӧмыс вермӧ висьмӧдны мукӧдъясӧс. Таысь кындзи асшӧр санитарнӧй минимум отсалӧ пелька видзны став общежиттьӧсӧ. Ӧнӧԇ-на мі пыр віԍтавлім ставлы інмана ԇоԋвіԇалун кутан уҗјас јылыԍ. Но тајӧ ставлыінмана ԇоԋвіԇалун кутан уҗјас кынԇіыс колӧ нуӧԁны саԋітарнӧј міԋімум быԁ мортлы (личная гигиена). Тајӧ асшӧр саԋітарнӧј міԋімумсӧ олӧмӧ колӧ нуӧԁны быԏ, обшщежіԏԏӧын быԁ мортлӧн ԇоԋвіԇалуныс јорт ԇоԋвіԇалун сајас, ӧԏілӧн ԇоԋвіԇалун торкԍӧмыс вермӧ віԍмӧԁны мукӧԁјасӧс. Таыԍ кынԇі асшӧр саԋітарнӧј міԋімум отсалӧ пеԉка віԇны став обшщежіԏԏӧсӧ.
Пыр пӧртны олӧмӧ асшӧр санитарнӧй минимум — сійӧ лоӧ век овны сӧстӧма. Асшӧр сӧстӧмлун кутан правилӧяс лоӧны татшӧмӧсь: Пыр пӧртны олӧмӧ асшӧр саԋітарнӧј міԋімум — сіјӧ лоӧ век овны сӧстӧма. Асшӧр сӧстӧмлун кутан правілӧјас лоӧны тащӧмӧԍ:
1. Эн пырт оланінад ывлавыв буссӧ да няйтсӧ. Та понда колӧ: а) общежиттьӧӧ пыригӧн, быть чышкавны пос водзын кокъяс бусысь да няйтысь; б) оз позь узьлан комнатаын весавны платтьӧ, кӧм, пыркӧдны вольпасьяс да; в) оз позь водны вольпасьӧ сапӧгъясӧн, водігӧн быть колӧ пӧртчыны; оз позь водны вольпась вылӧ вылыс паськӧмӧн; г) оз позь пуктавны вольпась вылӧ пальто да мукӧд кӧлуй. 1. Ен пырт оланінаԁ ывлавыв буссӧ ԁа ԋајтсӧ. Та понԁа колӧ: а) обшщежіԏԏӧӧ пырігӧн, быԏ чышкавны пос воԇын кокјас бусыԍ ԁа ԋајтыԍ; б) оз поԅ уԅлан комнатаын весавны плаԏԏӧ, кӧм, пыркӧԁны воԉпаԍјас-ԁа; в) оз поԅ воԁны воԉпаԍӧ сапӧгјасӧн, воԁігӧн быԏ колӧ пӧртчыны; оз поԅ воԁны воԉпаԍ вылӧ вылыс паԍкӧмӧн; г) оз поԅ пуктавны воԉпаԍ вылӧ паԉто ԁа мукӧԁ кӧлуј.
2. Эн торк сынӧдсӧ. Та понда оз позь: а) узьлан комнатаясын куритны. Куритчыны колӧ петавны керка водзӧ (калидорӧ) либӧ куритчан комнатаӧ (чигарка помъяс колӧ шыблавны пӧим дозйӧ либӧ ёг выв ящикӧ; б) зырымтӧ чушны да сьӧлавны оз позь джоджӧ, а позьӧ сӧмын сьӧласян дозйӧ (кызігӧн да несъялігӧн кинад тупкы вомтӧ, медым дулльыд эз веськав сынӧдӧ да матігӧгӧрса йӧзлы); в) ёгсӧ эн шыблав джоджӧ, а сӧмын ёг выв ящикӧ; г) эм кӧ общежиттьӧын олас видзанін, сэтчӧ сет сундукъястӧ, ящикъястӧ эн видз узьлан комнатаад. 2. Ен торк сынӧԁсӧ. Та понԁа оз поԅ: а) уԅлан комнатајасын курітны. Курітчыны колӧ петавны керкавоԇӧ (коріԁорӧ) ԉібӧ курітчан комнатаӧ (чігарка помјас колӧ шыблавны пӧім ԁозјӧ ԉібӧ мусор јашщікӧ; б) зырымтӧ чушны ԁа ԍӧлавны оз поԅ җоҗӧ, а поԅӧ сӧмын ԍӧлаԍан ԁозјӧ (кызігӧн ԁа ԋесјалігӧн кінаԁ тупкы вомтӧ, меԁым ԁуԉԉыԁ ез веԍкав сынӧԁӧ ԁа матыс гӧгӧрса јӧзлы); в) јогсӧ ен шыблав җоҗӧ, а сӧмын мусор јашщікӧ; г) ем-кӧ обшщежіԏԏӧын олас віԇанін, сетчӧ ԍет сунԁукјастӧ, јашщікјастӧ ен віԇ уԅлан комнатааԁ.
3. Пыр сӧстӧммӧд сынӧдтӧ комнатасьыд. Кымын сӧстӧм сынӧдыс комнатаад, сымын бур. Мӧдарӧ, омӧль-дурк сынӧд мортӧс висьмӧдӧ, омӧльтчӧдӧ сылысь дзоньвидзалунсӧ. 3. Пыр сӧстӧммӧԁ сынӧԁтӧ комнатаԍыԁ. Кымын сӧстӧм сынӧԁыс комнатааԁ, сымын бур. Мӧԁарӧ, омӧԉ ԁурк сынӧԁ мортӧс віԍмӧԁӧ, омӧԉтчӧԁӧ сылыԍ ԇоԋвіԇалунсӧ.
4. Пывсянын мыссьы этша вылӧ быд недельын ӧтчыд. Пывсьӧм бӧрын пасьтав сӧстӧм дӧрӧм-гач, а сьӧдъяссӧ сет пеславны. Этша вылӧ быд тӧлысьын ӧтчыд пывсьӧм водзвылын шыр юрситӧ. 4. Пывԍанын мыԍԍы еща вылӧ быԁ ԋеԃеԉын ӧтчыԁ. Пывԍӧм бӧрын паԍтав сӧстӧм ԁӧрӧмгач, а ԍӧԁјассӧ ԍет пеславны. Еща вылӧ быԁ тӧлыԍын ӧтчыԁ пывԍӧм воԇвылын шыр јурԍітӧ.
5. Сӧстӧма видз чужӧмтӧ да киястӧ. Быд лун этша вылӧ кыкысь мыськав чужӧмтӧ да киястӧ майтӧгӧн, асылын да водӧм водзвылын. Чышкы чужӧмтӧ да киястӧ аслад кузьчышъянӧ. Ӧти кузьчышъянӧ чышкысигӧн зэв кокниа вермӧ вуджны ӧта-мӧдысь висьӧмъяс. Гыжъястӧ тшӧтшӧдлы этша вылӧ быд недельын ӧтчыд. Мыськы киястӧ сёйӧм водзвылын да уборнӧйӧ ветлӧм бӧрын. 5. Сӧстӧма віԇ чужӧмтӧ ԁа кіјастӧ. Быԁ лун еща вылӧ кыкыԍ мыԍкав чужӧмтӧ ԁа кіјастӧ мајтӧгӧн, асылын ԁа воԁӧм воԇвылын. Чышкы чужӧмтӧ ԁа кіјастӧ аслаԁ куԅчышјанӧ. Ӧԏі куԅчышјанӧ чышкыԍігӧн зев кокԋіа вермӧ вуҗны ӧта-мӧԁыԍ віԍӧмјас. Гыжјастӧ щӧщӧԁлы еща вылӧ быԁ ԋеԃеԉын ӧтчыԁ. Мыԍкы кіјастӧ ԍојӧм воԇвылын ԁа уборнӧјӧ ветлӧм бӧрын.
6. Весав пиньястӧ. Лӧсьӧд аслыд пинь весалан торъя щӧтка да порошок да весав пиньястӧ быд лун, медбур водӧм водзвылын медым сёйӧд колясыс войнас вомад эз сісьмы. 6. Весав піԋјастӧ. Лӧԍӧԁ аслыԁ піԋ весалан торја шщӧтка ԁа порошок ԁа весав піԋјастӧ быԁ лун, меԁбур воԁӧм воԇвылын меԁым ԍојӧԁ коԉасыс војнас вомаԁ ез сіԍмы.
7. Сёй колананогӧн. Сёйны колӧ торъя тӧрелкаысь, а не ӧтувъя тасьтіысь. Паньтӧ новлӧдлы эн сапӧг чер костад, а гартовт сӧстӧм рузумӧ да видз зептад либӧ мӧдлаын. Сёйигад эн тэрмась, сёянтӧ бура курччав, нямляв. Омӧля курччалӧм сёян омӧля пусьӧ кынӧмад, отсалӧ висьмыны кынӧмыдлы уна пӧлӧс висьӧмӧн. Эн вунӧд сёйӧм водзвылын мыськыны киястӧ. Лоас кӧ тэн юны ӧти кружкаысь, бура кружкасӧ войдӧр мыськы да доръяссӧ чышкы, сэтчӧ тшуклісны тырпъясыс мӧд мортлӧн, вом пытшкын весиг дзоньвидза мортлӧн вермӧ лоны быд висьӧмыс. 7. Ԍој колананогӧн. Ԍојны колӧ торја тарелкаыԍ, а ԋе ӧтувја таԍтіыԍ. Паԋтӧ новлӧԁлы ен сапӧг чер костаԁ, а гартовт сӧстӧм рузумӧ ԁа віԇ ԅептаԁ ԉібӧ мӧԁлаын. Ԍојігаԁ ен термаԍ ԍојантӧ бура куртчав, ԋамԉав. Омӧԉа куртчалӧм ԍојан омӧԉа пуԍӧ кынӧмаԁ, отсалӧ віԍмыны кынӧмыԁлы уна пӧлӧс віԍӧмӧн. Ен вунӧԁ ԍојӧм воԇвылын мыԍкыны кіјастӧ. Лоас-кӧ тен јуны ӧԏі кружкаыԍ, бура кружкасӧ војԁӧр мыԍкы ԁа ԁорјассӧ чышкы, сетчӧ щуклісны тырпјасыс мӧԁ мортлӧн, вом пыщкын веԍіг ԇоԋвіԇа мортлӧн вермӧ лоны быԁ віԍӧмыс.
8. Сӧстӧма ов уборнӧйын. Эн пежсьӧд уборнӧйысь джоджсӧ. Эн шыблав уборнӧйӧ мый сюрӧ. Уборнӧйӧ ветлӧм бӧрын быть колӧ мыськыны киястӧ. 8. Сӧстӧма ов уборнӧјын. Ен пежԍӧԁ уборнӧјыԍ җоҗсӧ. Ен шыблав уборнӧјӧ мыј ԍурӧ. Уборнӧјӧ ветлӧм бӧрын быԏ колӧ мыԍкыны кіјастӧ.
9. Писти висьӧмысь да брюшнӧй тиф висьӧмъясысь видзчысьӧм могысь вӧч прививка. Сӧвет правительстволӧн лэдзӧма пистиасьӧм йылысь быть обяжитана закон. Пистиасьӧмыс видзӧ писти висьӧмӧн висьмӧмысь. Тэ кӧ пистиасьлін сӧмын ичӧт дырйиыд, сэки колӧ пистиасьны мӧдысь. Брюшнӧй тифысь (биа висьӧмысь) прививка вӧчӧны сӧмын врач тшӧктӧм серти. 9. Піԍԏі віԍӧмыԍ ԁа брушнӧј ԏіф віԍӧмјасыԍ вітчыԍӧм могыԍ вӧч прівівка. Сӧвет правіԏеԉстволӧн леԇӧма піԍԏіаԍӧм јылыԍ быԏ објажітана закон. Піԍԏіаԍӧмыс віԇӧ піԍԏі віԍӧмӧн віԍмӧмыԍ. Те-кӧ піԍԏіаԍлін сӧмын ічӧт ԁырԍіыԁ, секі колӧ піԍԏіаԍны мӧԁыԍ. Брушнӧј ԏіфыԍ (біа віԍӧмыԍ) прівівка вӧчӧны сӧмын врач щӧктӧм ԍерԏі.
10. Висьман кӧ, пырысь-пыр мун врач дорӧ. Тӧд кымын ӧдйӧнджык босьтчан бурдӧдчыны, сымын кокниа бурдан. Таысь кындзи вуджан висьӧмӧн висьмигӧн кымын водз казялан да босьтчан лечитчыны, сымын кокниджыка позьӧ помны висьӧмсӧ водзӧ паськалӧмысь. 10. Віԍман-кӧ пырыԍ-пыр мун врач ԁорӧ. Тӧԁ кымын ӧԁјӧнҗык боԍԍан бурԁӧԁчыны, сымын кокԋіа бурԁан. Таыԍ кынԇі вуҗан віԍӧмӧн віԍмігӧн кымын воԇ каԅалан ԁа боԍԍан ԉечытчыны, сымын кокԋыҗыка поԅӧ помны віԍӧмсӧ воԇӧ паԍкалӧмыԍ.
11. Эн ю вина ни сур. Тайӧторъясас эм яд — алкоголь, коді омӧльтчӧдӧ мортлысь уджавны верманалунсӧ да дзоньвидзалунсӧ. Ачыд некор эн ю дай мукӧдъясӧс ӧлӧд вина юӧмысь. 11. Ен ју віна-ԋі сур. Тајӧ торјасас ем јаԁ — алкогоԉ, коԁі омӧԉтчӧԁӧ мортлыԍ уҗавны верманалунсӧ ԁа ԇоԋвіԇалунсӧ. Ачыԁ ԋекор ен ју ԁај мукӧԁјасӧс ӧлӧԁ віна јуӧмыԍ.
VI. КЫДЗИ НУӦДНЫ ОЛӦМӦ САНИТАРНӦЙ МИНИМУМ VI. КЫԆІ НУӦԀНЫ ОЛӦМӦ САԊІТАРНӦЈ МІԊІМУМ
Санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧ санитарнӧй комиссия (здравъячейка), кытчӧ пырӧны врач, общежиттьӧса комендант, рабочӧй комитетъяссянь представительяс, комсомольскӧй да партийнӧй ячейкаса представительяс. Позьӧ кӧ, сідзжӧ татчӧ колӧ кыскыны санитарнӧй врачӧс, коді вермӧ сетны санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧмын зэв ыджыд отсӧг. Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧ саԋітарнӧј коміԍԍіја (зԁравјачејка), кытчӧ пырӧны врач, общежіԏԏӧса коменԁант, робочӧј коміԏетјасԍаԋ преԁставіԏеԉјас, комсомоԉскӧј ԁа парԏіјнӧј јачејкаса преԁставіԏеԉјас. Поԅӧ-кӧ, сіԇ-жӧ татчӧ колӧ кыскыны саԋітарнӧј врачӧс, коԁі вермӧ ԍетны саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧмын зев ыҗыԁ отсӧг.
Медым санитарнӧй минимум збыльысь нуӧдны олӧмӧ, колӧ тайӧ уджас кыскыны став рабочӧйясӧс да меставывса организацияясӧс. Та понда санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧм йылысь колӧ паськыда сёрнитны партийнӧй да комсомольскӧй ячейкаса чукӧртчылӧмъяс да профсоюзнӧй собранньӧяс вылын. Сідзжӧ колӧ кыпӧдны та йылысь сёрни и мукӧд общественнӧй организацияясын. Колӧ тайӧ чукӧртчылӧмъяс вылас кыскыны общежиттьӧын олысь активнӧйджык йӧзӧс. Меԁым саԋітарнӧј міԋімум збыԉыԍ нуӧԁны олӧмӧ, колӧ тајӧ уҗас кыскыны став рабочӧјјасӧс ԁа меставывса оргаԋізаціјајасӧс. Та понԁа саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧм јылыԍ колӧ паԍкыԁа ԍорԋітны парԏіјнӧј ԁа комсомоԉскӧј јачејкаса чукӧртчылӧмјас ԁа профсојузнӧј собраԋԋӧјас вылын. Сіԇ-жӧ колӧ кыпӧԁны та јылыԍ ԍорԋі і мукӧԁ обшщественнӧј оргаԋізаціјајасын. Колӧ тајӧ чукӧртчылӧмјас вылас кыскыны общежіԏԏӧын олыԍ акԏівнӧјҗык јӧзӧс.
Санитарнӧй комиссиялы колӧ лӧсьӧдны список, кутшӧм уджъяс кӧсйӧны вӧчны санитарнӧй минимум олӧмӧ пӧртігӧн. Став уджъясыс мед вӧліны прӧстӧйӧсь да кокньыда позис пӧртны олӧмӧ. Быд индӧд бӧрын колӧ индыны, кутшӧм организациялы колӧ тайӧ индӧдсӧ нуӧдны олӧмӧ да кутшӧм кадӧдз (срок). Общежиттьӧныс кӧ зэв ыджыд, санитарнӧй минимум лӧсьӧдан уджсӧ позьӧ юклыны комиссияса шленъяс костын: тадзикӧн, шуам, ӧти лӧсьӧдас сійӧ уджъяссӧ керка гӧгӧр бурмӧдӧм могысь, мӧдлы — узьланінъясын, коймӧдлы — сёянінъясын да с. в. Саԋітарнӧј коміԍԍіјалы колӧ лӧԍӧԁны ԍпісок, кущӧм уҗјас кӧсјӧны вӧчны саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ пӧртігӧн. Став уҗјасыс меԁ вӧлісны прӧстӧјӧԍ ԁа кокԋіԁа поԅіс пӧртны олӧмӧ. Быԁ інԁӧԁ бӧрын колӧ інԁыны, кущӧм оргаԋізаціјалы колӧ тајӧ інԁӧԁсӧ нуӧԁны олӧмӧ ԁа кущӧм каԁӧԇ (срок). Общежіԏԏӧныс-кӧ зев ыҗыԁ, саԋітарнӧј міԋімум лӧԍӧԁан уҗсӧ поԅӧ јуклыны коміԍԍіјаса шԉенјас костын: таԇікӧн, шуам, ӧԏі лӧԍӧԁас сіјӧ уҗјассӧ керка гӧгӧр бурмӧԁӧм могыԍ, мӧԁлы — уԅланінјасын, којмӧԁлы — ԍојанінјасын ԁа с. в.
САНИТАРНӦЙ МИНИМУМ КУЗЯ НУӦДАН УДЖЪЯСЛӦН ПЕТКӦДЛАНА АРТЙӦД (ПЕРЕЧЕНЬ) САԊІТАРНӦЈ МІԊІМУМ КУԄА НУӦԀАН УҖЈАСЛӦН ПЕТКӦԀЛАНА АРТЈӦԀ (ПЕРЕЧЕԊ)
(Быд индӧм удж водзвылӧ колӧ индыны, кутшӧм организациялы колӧ тайӧ уджсӧ вӧчны да кодлы лоӧ кывкутны тайӧ уджъяс олӧмӧ нуӧдӧмысь). (Быԁ інԁӧм уҗ воԇвылӧ колӧ інԁыны, кущӧм оргаԋізаціјалы колӧ тајӧ уҗсӧ вӧчны ԁа коԁлы лоӧ кывкутны тајӧ уҗјас олӧмӧ нуӧԁӧмыԍ).
1. Нуӧдны став общежиттьӧ гӧгӧрсӧ весалӧм да сӧстӧммӧдӧм: а) Весавны общежиттьӧ гӧгӧрысь да сарайясысь став ковтӧм торъяссӧ. Ёг гуысь петкӧдны став ёгсӧ. Ёг гусӧ дезинфицируйтны. Петкӧдны уборнӧй гуясысь став ӧкмӧмъяссӧ. Уборнӧйяссӧ колӧ бура мыськыны да дезинфицируйтны. б) Став мукӧдлаясын колӧ бура быдлаті весавны: чышкавны бусъяс да черань везъяс, мыськавны ӧшиньяс, стенъяс, джоджъяс (кӧні позьӧ), койкаяс, пызанъяс, улӧсъяс да с. в. 1. Нуӧԁны став общежіԏԏӧ гӧгӧрсӧ весалӧм ԁа сӧстӧммӧԁӧм: а) Весавны общежіԏԏӧ гӧгӧрыԍ ԁа сарајјасыԍ став ковтӧм торјассӧ. Мусор гуыԍ петкӧԁны став мусорсӧ. Мусор гусӧ ԃіԅінфекцірујтны. Петкӧԁны уборнӧј гујасыԍ став ӧкмӧмјассӧ. Уборнӧјјассӧ колӧ бура мыԍкыны ԁа ԃіԅінфекцірујтны. б) Став мукӧԁлајасын колӧ бура быԁлаті весавны: чышкавны бусјас ԁа чераԋ везјас, мыԍкавны ӧшіԋјас, ԍԏенјас, җоҗјас (кӧні поԅӧ), којкајас, пызанјас, улӧсјас, ԁа с. в.
2. Узьланінъясын: а) Узьланінъясын кӧ эмӧсь тӧрӧканъяс, лудікъяс, пытшъяс либӧ тойяс, сэки колӧ став пӧдушка да перина кышӧдъяссӧ вежны, вӧчны комнатаас дезинфекция, а сэні олысьяссӧ мӧдӧдлыны сӧстӧммӧдчыны, узьлан кӧлуйнысӧ мӧдӧдлыны дезкамераӧ. Тайӧ уджсӧ кӧ став узьланінъясас ӧттшӧтш вӧчны оз позь, сэки колӧ лӧсьӧдны ӧчередь. 2. Уԅланінјасын: а) Уԅланінјасын-кӧ емӧԍ тӧрӧканјас, луԁыкјас, пыщјас ԉібӧ тојјас, секі колӧ став пӧԁушка ԁа періна кышӧԁјассӧ вежны, вӧчны комнатаас ԃіԅінфекціја, а сені олыԍјассӧ мӧԁӧԁлыны сӧстӧммӧԁчыны, уԅлан кӧлујнысӧ мӧԁӧԁлыны ԃізкамераӧ. Тајӧ уҗсӧ-кӧ став уԅланінјасас ӧтщӧщ вӧчны оз поԅ, секі колӧ лӧԍӧԁны ӧчереԁ.
б) Тӧрӧкан, лудік, той да с. в. кӧ абуӧсь, пӧдушка да перина кышӧдъяс вежӧны сӧмын налысь, кодъяслы вӧлі сетавлӧма важӧн нин. б) Тӧрӧкан, луԁік, тој ԁа с. в.-кӧ абуӧԍ, пӧԁушка ԁа періна кышӧԁјас вежӧны сӧмын налыԍ, коԁјаслы вӧліс ԍетавлӧма важӧн-ԋін.
3. Лӧсьӧдны список, мыйяс абуӧсь, но быть колӧны быд комнаталы торйӧн. Шуам: пӧдушкаяс ӧдеялӧяс, крӧвать бердса шкапъяс, улӧсъяс, пызанъяс, ёг выв ящикъяс да сьӧласян дозъяс, ва видзан бакъяс, ва пузьӧданъяс да с. в. 3. Лӧԍӧԁны ԍпісок, мыјјас абуӧԍ, но быԏ колӧны быԁ комнаталы торјӧн. Шуам: пӧԁушкајас оԃејалӧјас, крӧваԏ берԁса шкапјас, улӧсјас, пызанјас, мусор јашщікјас ԁа ԍӧлаԍан ԁозјас, ва віԇан бакјас, ва пуԅӧԁанјас ԁа с. в.
4. Косьтысянін, кум (кладӧвӧй), столӧвӧй да мукӧд отсӧга комнатаяс кӧ абуӧсь, колӧ кыпӧдны сёрни тайӧторъяссӧ вӧчӧм йылысь. 4. Коԍтыԍанін, кум (клаԁовӧј), столӧвӧј ԁа мукӧԁ отсӧга комнатајас-кӧ абуӧԍ, колӧ кыпӧԁны ԍорԋі тајӧ торјассӧ вӧчӧм јылыԍ.
5. Позьӧ кӧ — колӧ лӧсьӧдны буфет. Столовӧйыс кӧ эм — кыпӧдны сёрни сёйӧм бурмӧдӧм йылысь, лӧсьӧдны рабочӧйяслы асылын (завтрак), лунын (ӧбед) да рытын (ужын) сёйӧм. Тӧдмавны позьӧ-ӧ восьтыны кооператив ларёк. 5. Поԅӧ-кӧ — колӧ лӧԍӧԁны буфет. Столовӧјыс-кӧ ем — кыпӧԁны ԍорԋі ԍојӧм бурмӧԁӧм јылыԍ, лӧԍӧԁны робочӧјјаслы асылын (завтрак), лунын (ӧбӧԁ) ԁа рытын (ужін) ԍојӧм. Тӧԁмавны поԅӧӧ воԍтыны коопераԏів ларок.
6. Медым общежиттьӧын олысь сезонникъяслысь пыр ас кадын мыськалісны дӧрӧм-гачнысӧ, мыськынысӧ сетлісны песласянінӧ либӧ лӧсьӧдісны аслыныс песласянін. 6. Меԁым обшщежіԏԏӧын олыԍ ԍезоԋԋікјаслыԍ пыр аскаԁын мыԍкалісны ԁӧрӧм-гачнысӧ, мыԍкыныссӧ ԍетлісны песлаԍанінӧ ԉібӧ лӧԍӧԁісны аслыныс песлаԍанін.
7. Лӧсьӧдны пывсянӧ артельӧн ветлӧм да ветлывлыны быд рабочӧйлы ас кадын, этша вылӧ быд недельын ӧтчыд. 7. Лӧԍӧԁны пывԍанӧ арԏеԉӧн ветлӧм ԁа ветлывлыны быԁ робочӧјлы ас каԁын, еща вылӧ быԁ ԋеԃеԉын ӧтчыԁ.
8. Зэв кӧ дзескыд узьлан комнатаын, колӧ кымынкӧ мортӧс ыстыны, «кокньӧдыштны» оланінсӧ. 8. Зев-кӧ ԇескыԁ уԅлан комнатаын, колӧ кымынкӧ мортӧс ыстыны, „кокԋӧԁыштны“ оланінсӧ.
9. Лӧсьӧдны общежиттьӧпытшса правилӧяс, сюйны сэтчӧ санитарнӧй правилӧяс, уборщичаяслы да сезонникъяслы лӧсьӧдӧм правилӧяс и (видзӧд 1-ӧд №-а приложенньӧын). Тайӧ правилӧяссӧ колӧ ӧшӧдлыны узьлан комнатаясӧ да йӧз ветлан став мукӧд местаясӧ. 9. Лӧԍӧԁны обшщежіԏԏӧ пыщса правілӧјас, ԍујны сетчӧ саԋітарнӧј правілојас, уборщіцајаслы ԁа ԍезоԋԋікјаслы лӧԍӧԁӧм правілӧјас-і (віԇӧԁ 1-ӧԁ №-а пріложеԋԋӧын). Тајӧ правілӧјассӧ колӧ ӧшӧԁлыны уԅлан комнатајасӧ ԁа јӧз ветлан став мукӧԁ местајасӧ.
10. Общежиттьӧын кӧ идрасьысьясыс (уборщичаясыс) оз тырмыны, сэки колӧ колана местаын кыпӧдны сёрни идрасьысьясӧс содтӧд медалӧм йылысь. 10. Обшщежіԏԏӧын-кӧ іԁраԍыԍјасыс (уборщіцајасыс) оз тырмыны, секі колӧ колана местаын кыпӧԁны ԍорԋі іԁраԍыԍјасӧс соԁтӧԁ меԁалӧм јылыԍ.
11. Медым оз паськавны вуджан висьӧмъяс, колӧ став рабочӧйяссӧ пистиасьӧдны да вӧчавны прививкаяс биа висьӧмысь. 11. Меԁым оз паԍкавны вуҗан віԍӧмјас, колӧ став робочӧјјассӧ піԍԏіаԍӧԁны ԁа вӧчавны прівівкајас біјавіԍӧмыԍ.
12. Зэв кӧ уна сезонникъясыс, колӧ восьтыны изолятор да медпункт. 12. Зев-кӧ уна ԍезоԋԋікјасыс, колӧ воԍтыны ізоԉатор ԁа меԁпункт.
13. Босьтчыны бырӧдны санитарнӧй пемыдлун сезонникъяс пӧвстысь. Та могысь лӧсьӧдны санитарнӧй югдӧдчан удж нуӧдан план. Шуам: котыртны санитарнӧй кружок, лӧсьӧдны дзоньвидзалун пельӧс, шедӧдны дзоньвидзалун кутӧм йылысь нигаяс да сійӧс лыддьыны, ӧшлыны быдлаӧ плакатъяс, нуӧдны дзоньвидзалун бурмӧдӧм кузя культпоходъяс, разӧдны рабочӧйяс пӧвстӧ нигаяс санитарнӧй минимум йылысь, вуджан висьӧмъяскӧд вермасьӧм йылысь да с. в. 13. Боԍтԍыны бырӧԁны саԋітарнӧј пемыԁлун ԍезоԋԋікјас пӧвсыԍ. Та могыԍ лӧԍӧԁны саԋітарнӧј југԁӧԁчан уҗ нуӧԁан план. Шуам: котыртны саԋітарнӧј кружок, лӧԍӧԁны ԇоԋвіԇалун пеԉӧс, шеԁӧԁны ԇоԋвіԇалун кутӧм јылыԍ ԋігајас ԁа сіјӧс лыԃԃыны, ӧшлыны быԁлаӧ плакатјас, нуӧԁны ԇоԋвіԇалун бурмӧԁӧм куԅа куԉтпохоԁјас, разӧԁны робочӧјјас пӧвсӧ ԋігајас саԋітарнӧј міԋімум јылыԍ, вуҗан віԍӧмјаскӧԁ вермаԍӧм јылыԍ ԁа с. в.
14. Быд узьлан комнатаысь бӧрйыны санитарнӧй представительӧс, медым узьланінын пӧртны олӧмӧ санитарнӧй минимум. Санитарнӧй комиссияса быд шленӧс колӧ индыны торъя ӧтувъя местаӧ, шуам: столӧвӧйӧ, косьтысян комнатаӧ, мед найӧ видзӧдісны, кыдзи нуӧдӧны олӧмӧ санминимумсӧ тайӧ комнатаясас. 14. Быԁ уԅлан комнатаыԍ бӧрјыны саԋітарнӧј преԁставіԏеԉӧс, меԁым уԅланінын пӧртны олӧмӧ саԋітарнӧј міԋімум. Саԋітарнӧј коміԍԍіјаса быԁ шԉенӧс колӧ інԁыны торја ӧтувја местаӧ, шуам: столовӧјӧ, коԍтыԍан комнатаӧ, меԁ најӧ віԇӧԁісны, кыԇі нуӧԁӧны олӧмӧ санміԋімумсӧ тајӧ комнатајасас.
15. Общежиттьӧ дорӧ ывлаӧ вӧчны физкультурнӧй площадка, сувтӧдавны скамьяяс да пызанъяс. 15. Обшщежіԏԏӧ ԁорӧ ывлаӧ вӧчны фізкуԉтурнӧј плошщаԁка, сувтӧԁавны скамјајас ԁа пызанјас.
16 Едждӧдны йиркъяс, краситны стенъяс, дзоньтавны пачьяс, вӧчавны душникъяс, дзоньтавны ӧдзӧсъяс, ӧшиньяс, вӧчавны форточкаяс да мукӧдтор, да медым тайӧ уджъяссӧ сюйисны стрӧитчан уджъяс планӧ. 16 Јеҗԁӧԁны јіркјас, краԍітны ԍԏенјас, ԇоԋтавны пачјас, вӧчавны ԁушԋікјас, ԇоԋтавны ӧԇӧсјас, ӧшіԋјас, вӧчавны форточкајас ԁа мукӧԁ тор ԁа меԁым тајӧ уҗјассӧ ԍујісны стрӧітчан уҗјас планӧ.
17. Колӧ лӧсьӧдны санитарнӧй минимум быд рабочӧйлы вылӧ. Медвойдӧр колӧ кыпӧдны кось да велӧдны вермасьны став рабочӧйясӧс тойяскӧд, сӧстӧма видзны сынӧд узьланінъясын, не лэдзны куритчыны, сӧстӧма да бура видзны вольпасьяс да джоджъяс. (Кор сезонникъяс тайӧторъясас велаласны, сэки колӧ содтавны выль торъяс, шуам, дугдыны сёйны узьланінъясын, дугӧдны койкаяс вылын пукалӧмысь да с. в.). 17. Колӧ лӧԍӧԁны саԋітарнӧј міԋімум быԁ робочӧјлы вылӧ. Меԁвојԁӧр колӧ кыпӧԁны коԍ ԁа велӧԁны вермаԍны став робочӧјјасӧс тојјаскӧԁ, сӧстӧма віԇны сынӧԁ уԅланінјасын, ԋе леԇны курітчыны, сӧстӧма ԁа бура віԇны воԉпаԍјас ԁа җоҗјас. (Кор ԍезоԋԋікјас тајӧ торјасас велаласны, секі колӧ соԁтавны выԉ торјас, шуам, ԁугԁыны ԍојны уԅланінјасын, ԁугӧԁны којкајас вылын пукалӧмыԍ ԁа с. в.).
18. Котыртны социалистическӧй ордйысьӧм артельяс либӧ узьланінъяс костын, водзсӧ ордйысьны босьтчыны прӧстӧйджыкторъясӧн, сэсся вочасӧн век содтавны выльысь выльӧс. 18. Котыртны соціаԉіԍԏіческӧј орԁјыԍӧм арԏеԉјас ԉібӧ уԅланінјас костын, воԇсӧ орԁјыԍны боԍтԍыны прӧстӧјҗык торјасӧн, сеԍԍа вочасӧн век соԁтавны выԉыԍ выԉӧс.
Кор санитарнӧй минимумсӧ видлалас санитарнӧй комиссия, видласны мукӧд организацияяс, хозорган, та йылысь сёрни кыпӧдӧны сезонникъяс ӧтувъя чукӧртчылӧм вылын. Тайӧ чукӧртчылӧмсӧ колӧ бура лӧсьӧдны, вӧчны быдӧнлы прӧст кадӧ. Водзвыв, этша вылӧ лун куим водз, ӧшӧдлыны объявленньӧяс, сёрнитчыны водзвыв артельса старӧстаяскӧд, мед найӧ вайӧдісны рабочӧйяссӧ собранньӧ вылӧ, сӧстӧммӧдны да гажӧдны собранньӧ лоан комнатасӧ санитарнӧй минимум йылысь гижӧм лозунгъясӧн, сёрнитчыны клубкӧд либӧ организацияса союзкӧд доклад бӧрын интереснӧй спектак либӧ кинӧ петкӧдлӧм йылысь. Кор саԋітарнӧј міԋімумсӧ віԁлалас саԋітарнӧј коміԍԍіја, віԁласны мукӧԁ оргаԋізаціјајас, хозорган, та јылыԍ ԍорԋі кыпӧԁӧны ԍезоԋԋікјас ӧтувја чукӧртчылӧм вылын. Тајӧ чукӧртчылӧмсӧ колӧ бура лӧԍӧԁны, вӧчны быԁсӧнлы прӧст каԁӧ. Воԇвыв, еща вылӧ лун кујім воԇ, ӧшӧԁлыны објавԉеԋԋӧјас, ԍорԋітчыны воԇвыв арԏеԉса старӧстајаскӧԁ, меԁ најӧ вајӧԁісны робочӧјјассӧ собраԋԋӧ вылӧ, сӧстӧммӧԁны ԁа гажӧԁны собраԋԋӧ лоан комнатасӧ саԋітарнӧј міԋімум јылыԍ гіжӧм лозунгјасӧн, ԍорԋітчыны клубкӧԁ ԉібӧ оргаԋізаціјаса сојузкӧԁ ԁоклаԁ бӧрын іԋԏереснӧј ԍпектак ԉібӧ кінӧ петкӧԁлӧм јылыԍ.
Тайӧ собранньӧсӧ колӧ ёна торйӧдны: тайӧ лунсяньыс колӧ босьтчыны овны пелька, бурмӧдны рабочӧйяслысь оланінъяссӧ да. Тайӧ выль нога олӧмсӧ колӧ шедӧдны тайӧ уджас став йӧзсӧ кыскӧмӧн санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧмӧн да. Тајӧ собраԋԋӧсӧ колӧ јона торјӧԁны: тајӧ лунԍаԋыс колӧ боԍтԍыны овны пеԉка, бурмӧԁны робочӧјјаслыԍ оланінјассӧ-ԁа. Тајӧ выԉ нога олӧмсӧ колӧ шеԁӧԁны тајӧ уҗас став јӧзсӧ кыскӧмӧн саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧмӧн-ԁа.
Санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧм вӧсна тышкасьӧм — лоӧ висьмӧмъяскӧд тышкасьӧм, удж производительносьт кыпӧдӧм вӧсна тышкасьӧм, пятилетка тыртӧм понда да выль морт понда тышкасьӧм. Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧм вӧсна тышкаԍӧм — лоӧ віԍмӧмјаскӧԁ тышкаԍӧм, уҗ проізвоԃіԏеԉноԍт кыпӧԁӧм вӧсна тышкаԍӧм, пјаԏіԉетка тыртӧм понԁа ԁа выԉ морт понԁа тышкаԍӧм.
Тайӧ вермасьӧмас колӧ паськӧдны паськыда артельяс, узьланінъяс, общежиттьӧяс костын социалистическӧй ордйысьӧм да ударничество. Колӧ тайӧ удж вылас важ моз видзӧдӧмсӧ дзикӧдз бырӧдны, мед сӧстӧма олӧмлысь бурлунсӧ тырдонъялісны кыдзи рабочӧйяс, сідз жӧ и кӧзяйственнӧй организацияяс. Санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдан уджӧ колӧ кыскыны профсоюзникъясӧс да общественнӧй организацияясӧс («Общество красного креста» да мукӧд), сёрнитчыны дзоньвидзалун кутан юкӧдкӧд да мукӧд общественнӧй организацияяскӧд тайӧ общежиттьӧ вылас санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧм кузя шефствуйтӧм йылысь. Унаысь овлӧ, мукӧд организацияяс да учрежденньӧяс отсалӧны общежиттьӧыслы материальнӧя. Тајӧ вермаԍӧмас колӧ паԍкӧԁны паԍкыԁа арԏеԉјас, уԅланінјас, обшщежіԏԏӧјас костын соціаԉіԍԏіческӧј орԁјыԍӧм ԁа уԁарԋічество. Колӧ тајӧ уҗ вылас важ моз віԇӧԁӧмсӧ ԇікӧԇ бырӧԁны, меԁ сӧстӧма олӧмлыԍ бурлунсӧ тырԁонјалісны кыԇі робочӧјјас, сіԇ-жӧ і хоԅајственнӧј оргаԋізаціјајас. Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁан уҗӧ колӧ кыскыны профсојуԅԋікјасӧс ԁа обшщественнӧј оргаԋізаціјајасӧс („Обшщество красного креста“ ԁа мукӧԁ), ԍорԋітчыны ԇоԋвіԇалун кутан јукӧԁкӧԁ ԁа мукӧԁ обшщественнӧј оргаԋізаціјајаскӧԁ тајӧ обшщежіԏԏӧ вылас саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧм куԅа шефствујтӧм јылыԍ. Унаыԍ овлӧ, мукӧԁ оргаԋізаціјајас ԁа учрежԃеԋԋӧјас отсалӧны обшщежіԏԏӧыслы маԏеріаԉнӧја.
Санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧм кузя колӧ вӧчны рабочӧйяс, кӧзяйственнӧй организация да профсоюз костын договор (видзӧд 2№ приложенньӧ). Кӧсйысьӧмъясын колӧ тшук индыны, мый колӧ кыкнанныслы кутшӧм кадӧдз вӧчны. Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧм куԅа колӧ вӧчны робочӧјјас, хоԅајственнӧј оргаԋізаціја ԁа профсојуз костын ԁоговор (віԇӧԁ 2 № пріложеԋԋӧ). Кӧсјыԍӧмјасын колӧ щук інԁыны, мыј колӧ кыкнанныслы кущӧм каԁӧԇ вӧчны.
Медым бура пондісны нуӧдны олӧмӧ асшӧр санитарнӧй минимум, соцордйысьӧмын кӧсйысьӧмӧ оз ков ӧтпырйӧ сюйны став уджъяссӧ, содтавны ньӧжйӧникӧн, торъясӧн. Меԁым бура понԁісны нуӧԁны олӧмӧ асшӧр саԋітарнӧј міԋімум, соцорԁјыԍӧмын кӧсјыԍӧмӧ оз ков ӧтпырјӧн ԍујны став уҗјассӧ, соԁтавны ԋӧжјӧԋікӧн, торјасӧн.
Шуам, мыйкӧдыра ордйысьӧны узьланінъясын куритчыны дугдӧмын. Тӧлысь джын мысьт, кор тайӧ дзик пырас олӧмӧ ставлӧн, позьӧ кыпӧдны ордйысьӧм нӧшта выль тор вылын, шуам не водны койка вылӧ паськӧмӧн. Недыр мысти, кор тайӧ кык торйыс пырас олӧмӧ, позьӧ содтыны коймӧд тор, не сёйны узьланінъясын, а сӧмын та вылӧ индӧм местаясын. Мыйкӧдыра мысьт содтӧны нёльӧд тор, тадзикӧн санитарнӧй минимум позьӧ пӧртны олӧмӧ ставнас. Шуам, мыјкӧ ԁыра орԁјыԍӧны уԅланінјасын курітчыны ԁугԁӧмын. Тӧлыԍ җынмыԍт, кор тајӧ ԇік пырас олӧмӧ ставлӧн, поԅӧ кыпӧԁны орԁјыԍӧм нӧшта выԉ тор вылын, шуам ԋе воԁны којка вылӧ паԍкӧмӧн. Ԋеԁыр мыԍԏі, кор тајӧ кык торјыс пырас олӧмӧ, поԅӧ соԁтыны којмӧԁ тор, ԋе ԍојны уԅланінјасын, а сӧмын та вылӧ інԁӧм местајасын. Мыјкӧԁыра мыԍт соԁтӧны ԋоԉӧԁ тор, таԇікӧн саԋітарнӧј міԋімум поԅӧ пӧртны олӧмӧ ставнас.
Кутшӧм торъяс кузя ордйысьны, тайӧс колӧ бӧрйыны сы серти, кутшӧмджык тырмытӧмторъяс эмӧсь тайӧ общежиттьӧса сезонникъяс пӧвстас, кутшӧм налӧн велӧдчӧмлунныс да кутшӧм оланіныс. Колӧ босьтчыны кокньыдъяссянь да мунны сьӧкыдъясӧ да колӧ вермасьны нуӧдны олӧмас медколанаторъяссӧджык. Татшӧм медколанаторъяснас лоӧны: вермасьны тойяскӧд, лудікъяскӧд, пытшъяскӧд, тӧрӧканъяскӧд, мед комнатаын сынӧд вӧлі пыр сӧстӧм, медым быдлаын вӧлі пыр пелькӧдӧма (медся нин сӧстӧмӧн колӧ видзны столӧвӧйяс, уборнӧйяс). Кущӧм торјас куԅа орԁјыԍны, тајӧс колӧ бӧрјыны сы ԍерԏі, кущӧмҗык тырмытӧмторјас емӧԍ тајӧ обшщежіԏԏӧса ԍезоԋԋікјас пӧвсас, кущӧм налӧн велӧԁчӧмлунныс ԁа кущӧм оланіныс. Колӧ боԍтԍыны кокԋіԁјасԍаԋ ԁа мунны ԍӧкыԁјасӧ ԁа колӧ вермаԍны нуӧԁны олӧмас меԁколана торјассӧҗык. Тащӧм меԁколана торјаснас лоӧны: вермаԍны тојјаскӧԁ, луԁікјаскӧԁ, пыщјаскӧԁ, тӧрӧканјаскӧԁ, меԁ комнатаын сынӧԁ вӧліс пыр сӧстӧм, меԁым быԁлаын вӧліс пыр пеԉкӧԁӧма (меԁԍа ԋін сӧстӧмӧн колӧ віԇны столовӧјјас, уборнӧјјас).
Мукӧддырйиыс оз быдтор овлы миян ӧтувъя оланінъясын лючки: общежиттьӧ стрӧитысь организация эз ставсӧ лючки вӧчӧд, овны коланаторъяссӧ эз тырмымӧн лӧсьӧд, либӧ вывті дзескыд общежиттьӧын, а унаысь и асьныс сезонникъяс олӧны зэв дурка. Мукӧԁԁырԍіыс оз быԁтор овлы міјан ӧтувја оланінјасын ԉучкі: обшщежіԏԏӧ стрӧітыԍ оргаԋізаціја ез ставсӧ ԉучкі вӧчӧԁ, овны колана торјассӧ ез тырмымӧн лӧԍӧԁ, ԉібӧ вывті ԇескыԁ обшщежіԏԏӧын, а унаыԍ і аԍныс ԍезоԋԋікјас олӧны зев ԁурка.
Зэв омӧль кор татшӧм ӧтувъя оланінас олігӧн санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧм нюжӧдӧны «бурджык кад» вотӧдз. Вӧчнысӧ колӧ дзик мӧдарӧ, общежиттьӧын овны лёк, ставыс няйт, тані колӧ босьтчыны пырысь-пыр санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧмӧ. Сӧмын тадзи ми вермам бурмӧдны олӧмсӧ общежиттьӧын. Зев омӧԉ кор тащӧм ӧтувја оланінас олігӧн саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧм ԋужӧԁӧны „бурҗык каԁ“ вотӧԇ. Вӧчнысӧ колӧ ԇік мӧԁарӧ, обшщежіԏԏӧын овны ԉок, ставыс ԋајт, тані колӧ боԍтԍыны пырыԍпыр саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧмӧ. Сӧмын таԇі мі вермам бурмӧԁны олӧмсӧ обшщежіԏԏӧын.
Некор оз ков вунӧдны: санитарнӧй минимум олӧмӧ пӧртӧм — абу ударнӧй кампанньӧ, кодӧс нуӧдӧны сӧмын дженьыдик кадӧн, а сійӧ лоӧ быдлунъя удж. Кокньыдджык торъяс олӧмӧ пӧртӧм бӧрын колӧ босьтчыны пӧртны олӧмӧ сьӧкыдджык торъяс. Ԋекор оз ков вунӧԁны, саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ пӧртӧм — абу уԁарнӧј кампаԋԋӧ, коԁӧс нуӧԁӧны сӧмын җеԋіԃік каԁӧн, а сіјӧ лоӧ быԁлунја уҗ. Кокԋіԁҗык торјас олӧмӧ пӧртӧм бӧрын колӧ боԍтԍыны пӧртны олӧмӧ ԍӧкыԁҗык торјас.
Зэв коланаӧн лоӧ и сійӧ, мед санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдан уджын отсасисны сезонникъяс асьныс, медым санминимум олӧмӧ нуӧдӧмын шедӧдӧм вермӧмъяс колисны пыр кежӧ. Ӧткымын санитарнӧй уполномоченнӧйяс либӧ санитарнӧй комиссияса шленъяс ассьыныс уджнысӧ нуӧдлісны омӧля либӧ дзикӧдз эновтчисны, найӧс колӧ быть вежны пырысь-пыр выль йӧзӧн, уджавны вермысь ёртъясӧн, кадысь кадӧ пыр вӧчавлыны санитарнӧй комиссияса шленъяс да сануполномоченнӧйяс костын собранньӧяс да быд комнатаса сануполномоченнӧйсянь кывзыны вӧчӧм удж йылысь отчётъяс. Зев коланаӧн лоӧ і сіјӧ, меԁ саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁан уҗын отсаԍісны ԍезоԋԋікјас аԍныс, меԁым санміԋімум олӧмӧ нуӧԁӧмын шеԁӧԁӧм вермӧмјас коԉісны пыр кежӧ. Ӧткымын саԋітарнӧј уполномоченнӧјјас ԉібӧ саԋітарнӧј коміԍԍіјаса шԉенјас асԍыныс уҗнысӧ нуӧԁлісны омӧԉа ԉібӧ ԇікӧԇ еновтчісны, најӧс колӧ быԏ вежны пырыԍ пыр выԉ јӧзӧн, уҗавны вермыԍ јортјасӧн, каԁыԍ каԁӧ пыр вӧчавлыны саԋітарнӧј коміԍԍіјаса шԉенјас ԁа сануполномоченнӧјјас костын собраԋԋӧјас ԁа быԁ комнатаса сануполномоченнӧјԍаԋ кывзыны вӧчӧм уҗ јылыԍ отчотјас.
Быд комнатаӧ колӧ ӧшлыны индӧдъяс да боевӧй лозунгъяс шуам, комнатаӧ пыран ӧдзӧс водзвылӧ, кӧні куйлӧ кок чышкан рот, колӧ ӧшӧдны гижӧд пыригӧн кокъяс чышкалӧм йылысь, ёг выв ящикъяс водзвылӧ — ёг ортсӧ шыблавны позьтӧм йылысь да с. в. Быԁ комнатаӧ колӧ ӧшлыны інԁӧԁјас ԁа бојевӧј лозунгјас шуам, комнатаӧ пыран ӧԇӧс воԇвылӧ, кӧні кујлӧ кок чышкан рот, колӧ ӧшӧԁны гіжӧԁ пырігӧн кокјас чышкалӧм јылыԍ, мусӧр јашщікјас воԇвылӧ — мусӧр ортсӧ шыблавны поԅтӧм јылыԍ ԁа с. в.
Санитарнӧй минимум олӧмӧ пӧртӧмын бӧрӧ кольччысь артельясӧс колӧ босьтны «общественнӧй буксир» вылӧ, мӧд ног кӧ бура олӧмӧ пӧртысь артельлы колӧ отсавны тайӧ бӧрӧ кольччысь артельыслы нуӧдны олӧмӧ санитарнӧй минимум. Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ пӧртӧмын бӧрӧ коԉтчыԍ арԏеԉјасӧс колӧ боԍтны „обшщественнӧј букԍір“ вылӧ, мӧԁ ногкӧ бура олӧмӧ пӧртыԍ арԏеԉлы колӧ отсавны тајӧ бӧрӧ коԉтчыԍ арԏеԉыслы нуӧԁны олӧмӧ саԋітарнӧј міԋімум.
Колӧ сідзжӧ бурмӧдны социалистическӧй ордйысьӧм олӧмӧ пӧртӧм видлалан удж. Колӧ кадысь кадӧ видлавлыны, кутшӧма нуӧдсьӧны олӧмӧ сійӧ торъясыс, кодъяс понда ордйысьӧны тайӧ артельясыс. Колӧ сіԇжӧ бурмӧԁны соціаԉіԍԏіческӧј орԁјыԍӧм олӧмӧ пӧртӧм віԁлалан уҗ. Колӧ каԁыԍ каԁӧ віԁлавлыны, кущӧма нуӧԁԍӧны олӧмӧ сіјӧ торјасыс, коԁјас понԁа орԁјыԍӧны тајӧ арԏеԉјасыс.
Колӧ пыр кутны тӧд выв, мый сезонниклы аслыс колӧ чорыда босьтчыны сійӧ ыджыд уджас, коді нуӧдсьӧ став Сӧвет Союз пасьталаас да кодлы колӧ сетны вывті ыджыд тӧдчанлун. Тайӧ уджнас рабочӧйяс костын ми лӧсьӧдам выль социалистическӧй олӧм, выль рабочӧй быд сезонниклы медводз колӧ асьсӧ велӧдны овны сӧстӧма, шыбитны важ дурка оланногсӧ. Колӧ пыр кутны тӧԁвыв, мыј ԍезоԋԋіклы аслыс колӧ чорыԁа боԍтԍыны сіјӧ ыҗыԁ уҗас, коԁі нуӧԁԍӧ став Сӧвет сојуз паԍталаас ԁа коԁлы колӧ ԍетны вывті ыҗыԁ тӧԁчанлун. Тајӧ уҗнас робочӧјјас костын мі лӧԍӧԁам выԉ соціаԉіԍԏіческӧј олӧм, выԉ робочӧј быԁ ԍезоԋԋіклы меԁвоԇ колӧ аԍсӧ велӧԁны овны сӧстӧма, шыбытны важ ԁурка оланногсӧ.
Медым нӧшта ӧдйӧнджык пӧртны олӧмӧ витвося план, медым видзны миянлысь вермӧмъяссӧ да Сӧвет Союзӧс капиталистъяс уськӧдчӧмысь, медым бура нуӧдны ассьыным быдлунъя удж — та вылӧ колӧ бур дзоньвидзалун. Тайӧ уджыслы и колӧ отсасьны санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдӧмӧн. Меԁым нӧшта ӧԁјӧнҗык пӧртны олӧмӧ вітвоԍа план, меԁым віԇны міјанлыԍ вермӧмјассӧ ԁа Сӧвет сојузӧс капітаԉістјас уԍкӧԁчӧмыԍ, меԁым бура нуӧԁны асԍыным быԁлунја уҗ — та вылӧ колӧ бур ԇоԋвіԇалун. Тајӧ уҗыслы і колӧ отсаԍны саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁӧмӧн.
Рабочӧй-сезонник, босьтчы ударнӧя нуӧдны олӧмӧ санитарнӧй минимум ас ӧтувъя оланінад! Санитарнӧй минимум олӧмӧ нуӧдан опыт вуджӧд гортса сиктад, ас колхозад, уджаланінад да! Робочӧј-ԍезоԋԋік, боԍтԍы уԁарнӧја нуӧԁны олӧмӧ саԋітарнӧј міԋімум ас ӧтувја оланінаԁ! Саԋітарнӧј міԋімум олӧмӧ нуӧԁан опыт вуҗӧԁ гортса ԍіктаԁ, ас колхозаԁ, уҗаланінаԁ-ԁа!
Шыбитам важ дурка олӧм! Шыбытам важ ԁурка олӧм!
Ставлы вермасьны дзоньвидзаа социалистическӧй олӧм понда! Ставлы вермаԍны ԇоԋвіԇаа соціаԉіԍԏіческӧј олӧм понԁа!
Комиӧн
Важ коми гижӧд