КООПЕРАТИВ — МЕДВОДДЗА ЙӦРТӦД


Ӧні позьӧ нин шуны: таво СССР пасьта, ӧтув кӧ босьтны, нянь воӧ шӧркоддьӧмысь ёна на бур. Сӧмын кык губерня улын (Рязанскӧй да Тамбовскӧй) сюяс омӧльӧсь. Уна губерняясын нин вундалӧны. Ставсӧ надейтчӧны чукӧртны нёль миллиард пуд гӧгӧр. Сёйӧм вылӧ да кӧйдыс вылӧ колӧ куим миллиард да джын гӧгӧр. Лишка кольӧ витсё миллион пуд кымын.

Мый вӧчны сійӧн?

Дерт, прӧста куйлӧмысь некутшӧм пӧльза абу. Мыйкӧ мында лоӧ вузавны мукӧд государствоясӧ — заграничаӧ. Сэні няньыс таво миянысь ёна омӧль да, доныс вылынджык. Сэтысь ваясны сы вылӧ уна-уна быдсяма пӧлӧс машинаяс миянлы.

Код ки пыр нӧ крестьяниныс вермас ассьыс лишнӧй няньсӧ вузавны? Мед эськӧ и доныс вӧлі подходящӧй. Уна ӧд лоӧ крестьяниныдлы труд пуктыны няньтӧ перйӧм вылад! Сійӧ во гӧгӧр тӧждысьӧ, медым эськӧ сёйныс тырмас дай вузыштны вичмас. Дерт, сэсся сійӧ кутас корсьны аслас няньыс вылӧ прамӧйджык дон.

Крестьянинлы колӧ тӧдны, коді кутшӧм донӧн ньӧбалӧ нянь рынок вылын. Сэтысь сійӧ ӧні аддзас: Хлебопродуктӧс, Госторгӧс, кооперативӧс дай торъя тӧрговечӧс.

Коді на пытшкысь мый корсьысьӧ, мыйла вузасьӧ, кыдзи вузасьӧ-ньӧбасьӧ — колӧ крестьяналы бара жӧ тӧдны. Торъя тӧрговеч, дерт, вузасьӧ аслас барыш вылӧ: донтӧгджык ньӧбны — донӧнджык вузавны. Сы вӧсна сійӧ пыр зільӧ ылӧдны-пӧръявны — кыдз тай роч купечьяс шулӧны: «не обманешь — не продашь». Сійӧ оз тӧждысь йӧз дор, медтыкӧ аслыс ыджыдджык барыш воис-а.

Сӧветса государство миян вермасьӧ торъя купечьясыдкӧд. Медъён вермасьысьыс накӧд — кооперация. Государственнӧй тӧргуйтысь учрежденньӧясыд зільӧны мӧдарӧ — эмбур содтыны, крестьяналысь да рабочӧйяслысь олӧм кокньӧдны. Найӧ оз ылӧдны крестьянинтӧ и няньсьыд сетасны тыр дон.

Медматын крестьяналы кооперация. Сійӧ оз нажӧвитчы, босьтӧ сӧмын рӧскодсӧ вевттьыны, мый кольӧ — бӧр сетӧ крестьянинлы.

Кооперация вермӧ нянь ньӧбны крестьяналысь кык ногӧн:

1) Крестьянин кӧ кӧсйӧ босьтны няньыс вылӧ сэтшӧм дон, кутшӧмӧн вузалас кооператив — сійӧ вермас сетны сэтчӧ «комиссия» вылӧ, босьтны сы улӧ водзӧсӧн (ссуда) мыйкӧ мында. Кор кооператив вузалас сылысь няньсӧ, бергӧдас (кольӧдас) рӧскод донсӧ, а ӧстаткисӧ крестьянинлы сетас.

2) Кӧть крестьянин кооперативлы няньсӧ помӧн (окончательно) вузалас, сэки на ещӧ сылы вермас воны содтӧд, няньыс кӧ заграничаын инасяс барышӧн. Шуам: кооператив вузаліс заграничаӧ 10 миллион пуд, барыш воис 10 урӧн пудйысь — 1 миллион шайт. Джынйыс сэтысь кольӧ кооперациялы, мӧд джынйыс юксьӧ крестьяна костын. Со ӧд кыдзи!

Мед жӧ крестьяна войдӧр бура тӧдмасясны нянь ньӧбалысьяскӧд. Сы бӧрын сэсся вӧлисти и бӧръясны, кодлы выгӧднӧджык вузавны.

Медвойдӧр колӧ зільны нянь вузавны кооператив пыр. Кӧні нӧ кооперативыс абу — вузавны государственнӧй тӧргӧвӧй организациялы. А торъя тӧрговечьяссьыд кыдз позьӧ ылӧджык вешйыны.


Гижӧд
Кооператив — медводдза йӧртӧд

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1