ЗЫРЯНИН


Сыктывдінкар. Коми обласьтлӧн медыджыд карыс, Коми обласьтлӧн юрыс дай сьӧлӧмыс. Эмӧсь Сыктывдінкарын уна сикаса сёрниа йӧз: комияс, рочьяс, этшаник мукӧдъяс. Коми йӧзыс карын медуна. Ок, ылалі!.. Абу ӧд медуна. Сыктывдінкарса коми йӧзыс ӧд юксьӧны «уна сикаса сёрниа йӧзӧ». Медся ёнасӧ на пиысь тӧдчӧны: комияс, «комияс» да роч нисьӧ комияс. Коми йӧзыс нуӧдӧны зырянизация удж, «комиясыс» тшӧтш сійӧ уджсӧ нуӧдӧны, сӧмын быттьӧ сёрнинас, кывнас нуӧдӧны-а, роч нисьӧ комияс — «кыдъя рочинизация». Коми йӧз йылысь тані сэсся нинӧм висьтавны. «Комияс» йылысь мӧдысьджык лоӧ гижыштны. Ӧні босьтчылам кыдъя роч бердӧ.

Со кыдзи ме аддзи татшӧм мортсӧ. Висьтала кӧ ӧд, дивӧ кодь кажитчас. Асьным эськӧ ставным ми аддзам сэтшӧм йӧзсӧ да, сӧмын огӧ кӧсйӧй видзӧдлыны мукӧд йӧзӧн висьтавтӧг.

Ӧтчыд ме муна Сыктывдінкарын дзик шӧртіыс: Сӧветскӧй улича кузя. Меысь водзынджык мунӧ ӧти обласьтувса удж нуӧданінысь курьерыс — бумага новлӧдлысь. Киас зэв кыз папка. Тырыс сэні бумага. Гижлӧма тай со кодікӧ! Со тай, мися, уджыд мортыдлы. Коктӧ песыштан талун. Весиг «коньӧрӧй» менам артмис... Сылы паныд локтӧ деревняса нывбаба.

— Тэ нӧ, тӧварыш, коми лоан? — юалӧ нывбаба курьерыдлысь.

Я зырянин, — кыв видзис курьер.

— Но-о... Зырянин! — зэв збыльысь шуис нывбаба. — Кӧні нӧ тані, дитя, лоӧ Обземпурыс.

Што. Я ттебя не понимаю.

— Но, тӧварыш, эн соссьысь. Висьтав. Зэв ёна колӧ. Нарошнӧ локті деревнясянь.

— Ми абу соссьысьысьяс,^Со тай Коданёвӧн гижны тшӧктан шрифтыд вӧлӧм кытчӧ туйӧ! Мун дай ӧкты татысь шыпасъяссӧ, коми морт!/^ — кыв видзис зырянин. — Мне некогда. Пошла.

Нывбабаыд ме дінӧ шыасис. Мортыд вӧлӧм корсьӧ Обземотдел...

— Ме ог тӧд. Гашкӧ и сідзи да. Меным тай гортын кыдзкӧ висьталісны-а. Локтігчӧж эськӧ доли, мед оз вун. Со тай эг вунӧд! — яндзимпырысь дорйысьӧ.

— Мый нӧ лоӧ зыряниныс?

— Кыдъя роч!.

— Но-о, — серӧктіс нывбаба, — тӧда ме кыдъя рочьястӧ. Аддзывлі. Татшӧмыс тіян уна дай?

— Тырмас бара, майбыр.

Тӧдмасямӧ зырянинкӧд. Сійӧ воис коми сиктысь. Сиктын ва коми вӧлі. Карӧ воӧм мысти пӧртчӧ рочӧ. Кыдъя рочӧ нин воис! Ме пӧ роч нин! — ачыс шуӧ. Мыйла нӧ рочас пӧртчыныс? Зырянизация нуӧдам да?... Сідзи тай эськӧ да, сӧмын крукалӧ. Сійӧ сӧмын вӧснаыс и комисьыд пӧртчӧны ӧні кежлӧ вель уна йӧз зырянинъясӧ.

Ещӧ кымынкӧ кыв миян зырянин йылысь. Сійӧ зэв радейтӧ нуавны бумагаяс Обфинотделӧ, Госбанкӧ, Северолесӧ, Обместхозӧ да ещӧ ӧткымынлаӧ. Сылы абу нимкодь пырны Обисполкомӧ, Обоноӧ, Профсоветӧ, Обкомӧ, Обсудӧ: зырянинлы коми литература лӧсьӧданінӧ локны дзик биа висьӧм кодь. Кыдзи нӧ на? Сэні ӧд ставныс «зырянакӧд зырянскӧйӧн» сёрнитӧны.

Ме эськӧ тӧда — зыряниныд оз лыддьы тайӧ гижӧмсӧ да, гижи тай газетӧ-а. Кор коми газетад петас, зыряниныд нырсӧ читкыртлӧмӧн шуас:

— Тьпу (дзик тадзи и шуӧ. Ж.), сегодня газета-то зырянская!

Корас кӧ газетсӧ удж нуӧданінсьыс юралысьыс — зырянин кыв видзас:

Сегодня газета-то зырянская.

— Ну, тогда не надо. Читайте вы.

Нюммунӧ зырянин: «Я ннет, бара».

Но мед. Ачыс кӧ оз лыддьы, мукӧд лыддясны да сылы висьталасны.


Гижысь: 
Гижӧд
Зырянин
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1