ВЕЖӦРТТӦМ ЛӦГАЛӦМ


Деревняын олысь йӧзлӧн унаысь овлывлӧ ас костас тортӧм, зычитӧм, лёк керӧм, мукӧдтор, сэсся лӧгалӧм мӧда-мӧд вылас. Тайӧ эськӧ шуам, мед, гашкӧ лӧгавтӧгыс ӧнія олан кадъясӧ оз на позь, гашкӧ олана йӧз тӧдӧны, мый понда лӧгсӧ кутӧны.

Мый понда нӧ эськӧ Выльгортын ас костас мӧда-мӧд вылас лӧгалӧны том зонулов йӧзыс, мый понда найӧ дугдывтӧг косясьӧны, дойдалӧны мӧда-мӧдсӧ, ки-коксӧ чегъялӧны, мукӧдсӧ кулӧмӧдз воштӧны, мый найӧ юкӧны, мый оз тырмы налы?

Ме мӧвпала да, найӧ, буракӧ, лӧгалӧны дзик асланыс йӧйталӧмла, асьныс оз тӧдны, мый керӧны. Гашкӧ, коркӧ гажа юръясӧн (самӧкуртӧ юны зэв кужӧны) и увгӧмӧдз, зыкӧдз волывлісны, гашкӧ и косьӧдз, сэсся кокньыд том йӧй мывкыднад пыр водзӧ зыксьӧны, жугӧдӧны асьнысӧ, некыдзи оз вермыны бурасьны, сетчыны мӧда-мӧдыслы.

Сэтшӧм йӧйталӧм кось пондаыс найӧ вӧчӧны аслыныс вывті ыджыд омӧльтор. Найӧ ньӧти оз вермыны паськӧдны ассьыныс юр вежӧрсӧ, оз вермыны овны бур оласногӧн, кутӧмӧн, видзӧмӧн асьнысӧ быд омӧльторйысь. Сэсся сэтшӧмыс вежӧрттӧм, мывкыдтӧм дур йӧзӧн и лоӧны нэмыс кежлӧ. Найӧс сэтшӧм йӧйталӧмсьыс, мывкыдтӧм олӧмсьыс бура вермас велӧдны эськӧ лыддьысьӧм: нига лыддьӧм, газет, журнал, плакат, картина, мукӧдтор; сы вылӧ эм налӧн лыддьысян керка (изба-читальня), да найӧ зэв омӧля сэтчӧ волывлӧны, оз лысьтны волывныс, полӧны мӧда-мӧдсӧ нӧйтӧмысь; ӧткымынысь сэтшӧм нӧйтӧмъясыс вӧвліны нин. Сідзнад, найӧс некутшӧм лыддьысянінӧн ни, нардомӧн ни, клубӧн ни, мукӧдторйӧн ни, бур туй вылӧ петкӧдны он вермы.

Мый жӧ колӧ керны?

Медвойдӧр, ме ногӧн, колӧ кыдзкӧ став зонулов том йӧзсӧ чукӧртлыны, ӧтлаавлыны да бурӧдны (миритны) найӧс ас костас, мед налӧн водзӧ вылӧ эз вӧв некутшӧм лӧг ни, зык ни, кось ни, мед дзикӧдз шыбитісны ассьыныс важ пеж олӧмсӧ да пондісны овны ӧтвылысь, ӧтсӧгласӧн. Коді жӧ эськӧ сэтшӧм бурторсӧ вермас вӧчны? Ас Исполком вылӧ надейтчыны оз позь, партийнӧй уджалысьяс вӧлӧсьтын некод абу, ячейка молодёжи уджалӧ слабиника, дышиника, бать-мамлысь том йӧз оз кывзыны. Ме сідз мӧвпала: карсянь отсавтӧг некод нинӧм вӧчны оз вермы. Колӧ карсянь унджыкысь ыстывлыны йӧзӧс югыд туй вылӧ петкӧдысьясӧс, гашкӧ, найӧ кыдзкӧ вермасны велӧдны, кӧкӧдны, бурӧдны лӧгалысь том йӧзӧс. Колӧ лӧсьӧдны бурджык «шеф», мед сійӧ унджыкысь вӧчавлас спектак, лыддьӧм-велӧдӧм, коми рыт, сьылӧм, музыка, быдсикас бура гажӧдчӧм. Тайӧ уджсӧ кӧ лоӧ вӧчӧма, том йӧзыд пондасны немся повтӧг унджыкысь волывны изба-читальняад, лыддьысьны, уна буртор тӧдны, сэк вӧлисти налӧн олӧм мывкыдыс вежсяс бурлань.


Бурсиысь.


Гижӧд
Вежӧрттӧм лӧгалӧм

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1