САВАНА

(Збыль)


Рыт. Пукалам мудӧд вылын: ме, Малько Петыр, Йӧлгинь Самко, синтӧм Микулай, ыджыд мамӧ да мукӧд на унаӧн.

— Вайӧ ӧтвежӧн (переменаӧн) висьтавламӧй, мый коді тӧдӧ, сӧмын висьтавны збыльтор, не пӧръясьны, — шуи ме.

— Вайӧ, — шуӧ Малько Петыр. — Кывзанныд кӧ, ме и босьтча водзын.

— Кывзам. Мыйла огӧ.

— Сідз инӧ, кывзанныд кӧ, кывзӧ:

— Сылы бура важ нин, ме томиник на вӧлі, ар кызь вит гӧгӧр. Бать миян вӧлі кутӧ вежколлян (станция). Сійӧ пӧраӧ ветлысьяс вӧліны шоч на, оз ӧнія моз быд лун зёльӧдны, тӧлысь пытшкас ӧтчыд пошта нуан вӧлі, либӧ ещӧ морт-мӧд мунас, сы мында и став колляныс.

Самӧй страшнӧй пекнича вӧлі. Воис пошта. Кӧть мый — поштатӧ лоӧ колльыны. Миян сэки зэв сюсь воронко вӧлі, ме сійӧс и доддялі. Ӧдйӧ воронко миянӧс лэччӧдіс. Воим Пызьдінӧ (сикт Печӧраын). Пошта ме пыртлі вежколлянӧ, вӧв лэдзалі. Ачым сёйышті, мӧдӧдчи сэсся мусук дінӧ (сэки лӧсялам вӧлі Йӧгра Маринакӧд, сикт помсьыс, верст кымын лоӧ). Пӧраыс сёр нин. Менӧ оз ызйӧдны мунны, верман пӧ повзьыны.

Ме нюмді, шуа: «Дас вит во нин ветла рыт и асыв да, некутшӧм мути на эз лысьтлы повзьӧдны». Найӧ, зонмӧ, клоп да клоп пернапас.

Ме збыльвылӧ чуйми.

— Эн пӧ сійӧс казьтывлы! — шуӧны.

— Кодӧс? Мутитӧ?..

Найӧ бара пернапасъяс клопкисны.

Меным збыльвылӧ вежӧртеш (интерес) лои, юалі: «Мыйла нӧ сэтшӧма мутисьыс поланныд?»

Найӧ мем шуӧны:

— Ӧні муыд зэв нин грека лои, йӧзыд веськыд верасьыд вошины, мутиыд вермас ӧні йӧз дінад сибавны. Со тай миян Максим шорын тӧвбыд нин пӧшти ветлӧдлӧ рытъяснас савана.

Максим шорыс Маринаясысь татчаньынджык, Маринӧ мунігӧн лоӧ сійӧ шорсӧ меным вуджны. Менӧ ёнджыка вежӧртеш босьтіс, думышті: «Кӧть мый лоас, ветла нин».

Муна, вомгорулам сьыла. Забыль, матысмыны понді Максим шор дорӧ, аддзи пос вывсьыс саванаӧс. Чуйми, чепӧльті ачымӧс нырӧд, гашкӧ, мися, вугыртчис да. Эм, ныр эм! Сувті. Думайтны куті: мый вӧчны? Пышъян — суас. Мунан — сёяс. Савана пыр ньӧжйӧникӧн мелань матысмӧ...

Видзӧда да, туй вылас неылын палич куйлӧ. «Час, думайта, ме сувта тайӧ палич дінас, зырӧдас кӧ — тайӧн и кырссьышта пель дінас».

Сувті палич дінӧ, виччыся саванаӧс. Сійӧ пыр ӧтарӧ матысмӧ. Сё сыв нин эз коль костаным. — Но, — думайта, — Петыр Иванӧвич, овны кӧ окота, — зэлӧдчывлы, сой вынъястӧ зэлӧдлы. — Сійӧ думыштігмозыд копыртчи паличыдла. Саванаыд казяліс, мый ме кӧсъя вӧчны (тыдалӧ, повзис жӧ), лёкысь горӧдіс да уськӧдчис ме вылӧ, горшам кутчысис...

Ме скӧрми, повзьӧм быдӧн воши, палялі.

Тракнитчи лёкысь, сылӧн киыд мыні менам голяысь. Сэки тай ме асьсӧ босьті шошаӧдыс, да буракодь и швачки юж вылад. Савана быдсӧн жуявліс... Усигад сылӧн саваныд лэччис. Саван улад лои аслам Йӧгра Мариныд... Коркӧ сійӧ сувтіс и бӧрдігтырйи кевмысьны кутіс меным:

— Эн ви, Петыр, да йӧзлы некодлы эн висьтав та йылысь. Ме сэсся некор ог кут саваннад ветлыны.

— Мый морла нӧ тэ тадзи повзьӧдчан, Марин? — юала.

— Сідз, зэв ӧд тешкодь: быдӧн полӧны... Сэсся водзӧ кежлӧ ог нин кут.

Менам сьӧлӧмыд рам, ме Маринӧс пӧв-мӧдысь кучкышті да лэдзи. Сы бӧрын сэсся Максим шор дорын некор савана морт эз мыччысьлы.


Гижысь: 
Гижӧд
Савана
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1