ЧАНЬ МАМ

(Удмурт мойд)


Ӧтчыд поп муніс базар вылӧ ньӧбасьны да аддзис арбуз. Юасьӧ вузасьысьыслысь аддзывлытӧм вузӧс йывсьыс:

— Мый нӧ татшӧмсӧ тэ вузалан?

А мортыдлы окота лои дурыштны кузь юрсиа ньӧбасьыськӧд:

— Тайӧ, — шуӧ, — вӧв кольк.

— Чӧв-чӧв! Вӧв кольк! А мый сійӧн вӧчӧны?

— Тӧлысь чӧж кӧ пӧжан сійӧс, чужас чань.

— А дона-ӧ тэнад вӧв колькыд?

— Сё шайта.

Тадзи вузасьысь ылӧдліс попӧс, дас ура арбуз вузаліс сё шайтысь.

— Батюшко, ньӧб кыкӧс, верман кӧ пӧжнытӧ.

Поп шуис ньӧбны наперво ӧтикӧс, воис гортас дай висьтасьӧ:

— Матушка, матушка! Со мый ме ньӧби, тайӧс кӧ пӧжан тӧлысь чӧж, чужас прамӧй чань.

— Пӧж и эм, батюшко, чаньыд миян абу ковтӧмтор, коркӧ и бур уж быдмас сыысь.

Лэптіс поп арбузсӧ паччӧрӧ да ачыс сы вылӧ пуксис. Пукалӧ вежон, пукалӧ мӧдӧс, вичкоӧ оз петавлы ни. Йӧз майшасьӧны, поп оз тыдав да, то праздник, то кӧлысь, то казьтысян лун. Кытчӧ воши поп? Кутісны сійӧс корсьны.

Повзис поп. Регыд нин чань чужан кад лоӧ, а попӧс век ёнджыка корсьӧны.

— Кутасны кӧ менӧ керкаысь корсьны да аддзасны паччӧрысь, янала, вермасны и попалӧмысь вештыны. Муна, бурджык, вӧрӧ да сэні помӧдз пӧжа чаньӧс. Сёрнитчисны тадзи найӧ попаддякӧд, да муніс поп вӧрӧ. Арбуз кудйын, а кудсӧ моздорас нуӧ. Пырис раскӧ, сӧмын кок улас увъяс трачкакылӧны. Джӧмдіс поп пу вужйӧ, арбузыс усис кудсьыс, гӧгыльтчис дай потіс. А пу улын кӧч пукалӧма, повзис кузь пеляыд шумсьыд дай чепӧсйис котӧртны.

— Тпротьӧ, тпротьӧ! — горзӧ поп. — Мыйла нӧ тэ мамсьыд пышъян? Оз ӧд ков мамсьыд повны.

Мый сэсся керан да он кер. Кӧть мыйта горзы — чибӧыд пышйис, он кут. Поплы сӧмын колис потӧм арбузыс. Весьшӧрӧ вошис сё шайтыс, дзонь тӧлысь прӧстӧ пӧжис вӧв кольксӧ. Забеднӧысла бӧрддзис поп да бергӧдчис гортас.

— Ак, матушка, кула шогӧйла.

— Мый нӧ лои?

— Кутшӧм мича чань чужис, кутшӧм тэрыб. Мыйӧн сӧмын кольк кышыс потіс, сідзи и вӧрӧ тӧвзис.


lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1