КОДЛЫ МЫЙ?
Бызмун Ошлы эз ёна кокниа овсьы. Лунтыръясӧн сійӧ корсис нур, но чӧскыд вӧлӧгаыд гежӧда сюрлывліс. Ӧтчыд сійӧ шыӧдчис аслас тӧдсаяс дорӧ да корис висьтыштны, коді мыйӧн тыртӧ ассьыс кынӧмсӧ.
Тӧдсаяссӧ Бызмун Ошлысь шуисны Шмоткысь Дзодзӧгӧн, Шляпкысь Туриӧн да Шняпкысь Ракаӧн.
Медводз вочавидзис ыджыдджык ёртыслы Шмоткысь Дзодзӧг:
— Ме, га-га-гагъясӧн чӧсмася! Вутшъяс костысь нидзувъясӧс корсяла. Лунтыр шмотка-сёя. Ого-го-ог и мудзлы.
— А ме зыбуч курли-нюрли-нюрысь лягушаясӧс кутала, — висьтасис Бызмун Ошлы кузь кока Шляпкысь Тури. — Сувта джуджыдджык вутш вылӧ да виччыся, кор найӧ ме дорӧ матыстчасны. Голяӧн судзмӧн лоӧ да, пыр и кокышта-ньылышта. Котравны ни лэбавны оз ков. Сӧмын шляпкы-сёй.
— Сё майбыр тай тіянлы вӧлӧма, — завидьтыштіс Дзодзӧглы да Турилы Бызмун Ош.
— А тэ, Шняпкысь Рака, мыйӧн нуръясян? — шыӧдчис нюйт пиын лукйысьысь Рака дорӧ варгыль кокаыд.
— Ме кар-кар-карса ни сиктса сёянысь ог ӧтдортчы. Няйтсьыд, нюйтсьыд ог пов. Ракпань шойясысь колясъяссӧ перъяла. Быдсяма номыръясӧн ассьым зобйӧс тырта! — тшапа вочавидзис Рака.
— Сідз тай и эм, — дивитыштіс ошйысьысьӧс Бызмун Ош. — Видзӧда да, кокыд и нырыд век няйт. Оз лӧсяв меным Дзодзӧглӧн, Турилӧн да тэнад сёяныд.
Ветла ю дорӧ, чери кыйышта.
Юса чериыд Ошсьыд визувджык да збойджык вӧлӧма. Эз шед сійӧ варгыль кокаыдлы. Бызӧдчис-бузӧдчис Бызмуныд ваад да дӧзмис.
— Ветла, — шуӧ аслыс Ош. — Дзодзӧглӧн сёянӧн нуръясьышта! Висьталӧм сертиыс, сылы зэв кокниа, вӧлӧмкӧ, кынӧмпӧтыс шедӧ.
Пырис Бызмун вутшъяс костӧ. Дзумгис ассьыс нырсӧ няйт да сімӧм ваӧ. Кутшӧмкӧ пеж гаг пыр и самасис нырас.
Ырыштчис Бызмун. Яра босьтчис зыртны нырсӧ эжӧр турунӧ. Ӧдва-ӧдва гагсьыд мынтӧдчис.
Сьӧласигтыр варгыль кокаыд мӧдӧдчис Шляпкысь Турилысь сёянсӧ видлыны. Нюрӧ пыригӧн тайкӧ эз вӧй. Эз кӧ ас кадӧ бӧрыньтчы, зыбучыд эськӧ кыскис сійӧс.
Колис Ошлы сӧмын Шняпкысь Ракалысь сёянсӧ видлыны. Пырис Бызмун нюйтӧ. Номыр корсьысьӧ. Кокъясыс пыдӧ вӧйласьӧны. Нюйтыс на улын шузьӧмӧн-шузьӧ.
Номырыд эськӧ и сюрис, да нюйтсӧ вомад апышттӧг сійӧ оз шед. Видліс Бызмун татшӧм сорассӧ да бара ковмис бура дыр сьӧласьны.
Аддзӧ Ошкыд: лыа берег пӧлӧн кӧч котӧртӧ.
— О-о! — шуӧ Бызмун. — Ӧні яя вӧлӧгаӧн чӧсмасьышта.
Уськӧдчис Бызмун Ош кӧч бӧрся. Кыс нюжавмӧныс вӧтлысис, но кузь пелятӧ эз и вермы суӧдны.
Лои эновтчыны. Котралӧм бӧрад нӧшта на кынӧмыс кутіс сюмавны. Ковмис ты бокысь турун йирыштны да шойччыштны.
Сайкалыштӧм бӧрын Бызмун Ош казяліс, мый ты веркӧсӧ гычьяс кыпӧдчӧмаӧсь. Ва пыдӧссьыс кульмыны петӧмаӧсь.
Бызмун Ошкыд дыр эз кут падъявны. Шонді водзын жуйвидзысь гычьястӧ ок уна куталіс. Пӧттӧдзыс чӧсмасис. Кынӧмпӧтсӧ чӧскыдсьыс-чӧскыдӧс перйис. Гычьясыд, вӧлӧмкӧ, абу нидзувъясыд да номыръясыд! Оз ӧд весьшӧрӧ шуны, быдӧнлы пӧ аслас вӧлӧга лӧсялӧ.