КЫК БАНА ШАНЬГА

Олісны-вылісны пӧльӧ да пӧчӧ. Пӧчӧ лун-лун пач дорас ноксьӧ. Пӧль паччӧрын куйлӧ да пӧчӧлы нарадитӧ:

— Пӧчӧ, пӧжав меным шаньга, ӧти бансӧ картупеля рокӧн, мӧд бансӧ ляти рокӧн.

Пӧчӧ пачас пес моздор чӧвтіс, кыз ӧгырӧ уськӧдіс. Сэсся кык бана шаньга пӧжаліс да ӧшинь вылӧ кӧдзӧдны пуктіс.

Ӧшинь улын Руй гуляйтӧ, шаньгаӧс ворсны корӧ.

— Лок, шаньга, ме дінӧ, кутам кыкӧн ворсны, лёк войтырысь доръя, ме дорысь эн торъяв.

Шаньга ӧшинь вылысь чеччыштіс, кутіс Руйкӧд ворсны. Кыськӧ-мыйкӧ кӧч локтіс:

— Шаньга, шаньга, ме тэнӧ сёя.

— Ещӧ мый, — шуӧ Руй, — видлы сӧмын, вомад сюй!

Повзис кӧч, скач котӧртіс. Руй да шаньга бара ворсӧны-быглясьӧны.

Кыськӧ-мыйкӧ ош локтіс:

— Шаньга, шаньга, ме тэнӧ сёя.

— Ещӧ мый, — шуӧ Руй, — видлы сӧмын, вомад сюй!

Повзис ош, малыштіс тошсӧ. Вӧрӧ муніс, вӧчис сюмӧдысь туис.

Руй да шаньга бара ворсӧны-быглясьӧны.

Кыськӧ-мыйкӧ ур локтіс:

— Руй, Руй, вай шаньгатӧ сёям.

— Кыдз нӧ ме сёя, сійӧ ӧд меным друг.

— Тэ — ӧти боксӧ, ме — мӧд боксӧ, шӧрыс ӧд кольӧ.

Руй нюлыштіс шаньгалысь ӧти бок. Ур нюлыштіс шаньгалысь мӧд бок. Шаньга шӧрыс коли.

— Мыйӧн нӧ ме лои, шаньга нисьӧ сӧчӧн, мый ті мекӧд вӧчинныд?

Пӧльӧ бӧрдӧ, пӧчӧ шогсьӧ:

— Некор сэсся ог пӧжав кык бана шаньгатӧ.