БАЛЯ ВОШӦМА

Олісны-вылісны мама-пиа. Видзисны некымын ыжӧс. Ӧтчыд мамыс пиыслы и шуӧ:

— Ванюк, тэ ӧд нин ыджыд, таво школаӧ мунан. Мун жӧ, Ванюк, вӧтлы ыжъястӧ шор сайӧ, видзышт сэні, горт гӧгӧр турун вижӧдіс, оз нин ыжъясыд пӧтны.

Вӧтліс Ваня ыжъясӧс шор сайӧ да налы шуалӧ:

— Ыжукъяс, балюкъяс, кыз рушкуяс, веж турунсӧ йирӧй, бадь кор судзӧдӧй, пипу кырсь йирӧй. — Рытӧдзыс йирсьӧдіс ыжъястӧ, мӧдӧдчис гортас, кватитчис, а кыз рушкуа баляыд абу.

— Балюк, Зорка, Зорка! — горзӧ.

Шы ни тӧв, кыськӧ Кӧч локтӧ.

— Мый горзан? — юаліс.

— Кӧчильӧй, ыж-баляӧс вошті, эн-ӧ аддзыв?

— Аддзылі, ваян кӧ капуста мач, висьтала.

Котӧрӧн вайӧдіс ӧстатки ыжъяссӧ гортас, кватитіс град вывсьыс капуста мач да бӧр шор сайӧ, а Кӧчыд вошӧма, кытчӧкӧ мунӧма.

— Кӧчильӧй! — горзӧ Ваня.

Кыськӧ Ур локтіс:

— Мый горзан?

— Ыж-баляӧс вошті, Кӧчильӧй аддзылӧма и сійӧ воши. Со капуста мач сылы вайи. Эн-ӧ тэ найӧс аддзыв?

— Аддзылі, ваян кӧ ӧмидз бекар тыр, висьтала.

Котӧртіс Ванюк сад йӧрӧ, вотіс бекар тыр ӧмидз да бӧр шор сайӧ. А Урыд абу сэні.

— Ур! Ур! — горзӧ Ванюк.

Шы ни тӧв. Кыськӧ-мыйкӧ локтіс Йӧра.

— Мый горзан? — юаліс.

— Ыж-баляӧс вошті, Кӧчильӧй да Ур аддзылӧмаӧсь, и найӧ вошисны. Кытысь корсьны?

— А тэ некодӧс эн корсь. Мун гортад.

Муніс Ванюк гортас, мудзӧма. Видзӧдӧ: ыж-баляыд гортас локтӧма да нӧшта кык баляпи кыськӧ вайӧдӧма. «Сё дивӧ!» — бурӧсь жӧ вӧлӧмаӧсь Кӧчильыд да Урыд. Ыж-балятӧ вайӧдӧмаӧсь да кыськӧ сюрӧма налы кык баляпи.