ПИЛЯ


Пиля олӧ карын, уна судта керкаын, куим жыръя патераын. Мам-батьыс сійӧс оз Пиляӧн, а карса ног Филиппӧн шуӧны.

Филипп ыджыд нин, коймӧд классӧ вуджис и быдтор-быдтор тӧдӧ нин.

Тӧвся каникул дырйи ӧти рытӧ мам-батьсӧ удж вывсьыс виччысигмоз Филипп пуксис телевизор видзӧдны. Кодкӧ ӧдзӧсас звӧнитіс.

«Коді эськӧ тайӧ? Батьяслы быттьӧкӧ водзджык на. Гашкӧ, зонпосни исласьны нуӧдӧны? Но нет, ме пемыднад некытчӧ ог пет!» — думыштіс Филипп, но ӧдзӧссӧ восьтіс жӧ. Ӧдзӧс сайын сулаліс зэв ыджыд гӧсть, небыдика нюмъяліс. Тайӧ вӧлі Епим дядь, коді олӧ сиктын, велӧдӧ школаын физика да математика. Филипп радлыштіс. Кыдзи нӧ он радлы? Тайӧ Епим дядь ордас гожӧмнас чӧлӧй вежон батьыскӧд олісны. Дядьыс быд лун найӧс шуркнитӧдліс мотоциклнас, тшак вотны вӧрӧ нуліс, чери кыйны вадорӧ лэччӧдліс. А рыт-асывнас чӧсмӧдліс нӧкъя ельдӧгӧн да пувъя йӧлӧн. Чӧ-ӧ-скыд!

— Мамӧ ни папӧ абуӧсь на, но регыд локтасны. Тэ эн мун, кутам видзӧдны телевизор. Но, Епим дядь?

— Но ладнӧ, телевизор кӧ и мед телевизор лоӧ, — эз пыксьы дядьыс да пӧрччысьӧм бӧрын пуксис Филиппкӧд орччӧн диван вылас.

Петкӧдлісны телик пыр зверьяс йылысь мойд. Филипплы зэв любӧ, мый тӧдса нин мойд мыччӧдлӧны, позяс Епим дядь водзас и бурджыка петкӧдлыны ассьыс тӧдӧмлунъяссӧ. Кадысь кадӧ сійӧ килькнитӧмӧн серӧктывліс да помся мойд помасьтӧдзыс эз тупкыв вомсӧ. Экранын кӧ кӧч мыччысяс — кӧч йылысь став ассьыс тӧдӧмлунъяссӧ висьталӧ, руч кӧ — бара жӧ.

Гӧстьыс оз и тӧд: телевизор видзӧдны али Филиппӧс кывзыны. Чӧв олігтыр, сійӧ корсюрӧ сӧмын «Ы-ы..» кайтыштліс.

Неыджыд реклама бӧрын программа нуӧдысьыс юӧртіс, мый кутас мунны сёрни экология йылысь.

Филипп шеныштіс кинас:

— Мун, тайӧ абу интереснӧ! Вӧр-ва йылысь.

— Но, абу кӧ интереснӧ, ог инӧ и видзӧдӧй, — шыасис дядьыс да чеччис места вывсьыс. — Ме, пӧжалуй, Филиппок, муна. Батьыд воас да мед меным звӧнитлас. Ме конференция вылӧ волі карас, узьла-ола вок ордын. Батьыд тӧдӧ сылысь телефонсӧ.

Дядьыс петіс нин жырсьыс, пасьтасис. Филипп видзӧдіс сы вылӧ жугыль синъясӧн, быттьӧ корис, эн на пӧ мун, но воча кыв ӧтчыд и сетліс: «Воасны ӧд, виччысьыштлінныд мед». Дядьыс гажаа нюмдыштліс да сӧмын малыштіс зонкалысь юрсисӧ.

Петан ӧдзӧс вугъяс кутчысьӧм бӧрын нин шыасис:

— Но, Филипп, ме зэв рад, мый тэкӧд аддзысьлі! Тэ ёна быдмӧмыд, со быдтор нин тӧдан и. Но... Епим дядьыс тэд шуа: ӧти зэв важнӧйтор тэд колӧ на быть тӧдмавны.

— Епим дядь, а тэ меным висьтав, мый сійӧ важнӧйторйыс? Ме дзик пыр тӧдмала! Энциклопедияӧ видзӧдла — и тӧдмала!

Дядьыс пыркнитыштіс юрнас:

— Энциклопедиясьыд сійӧс, пӧжалуй, он аддзы. А колӧкӧ, и аддзан... Сиа тэд став бурсӧ, да гожӧмнас бара на кута виччысьны.

Дядьыс мунӧм бӧрын мам-батьыс регыд и локтісны.

— А миянӧ коді воліс! — ошйысис Филипп сиктса гӧстьнас да пырысь-пыр и тшӧктіс батьсӧ звӧнитлыны Епим дядьыслы. — Звӧнитлы, папа, да юав, тэныд тшук висьталас. А меным — эз висьтав. И энциклопедиясьыд пӧ он аддзы.

— Мый нӧ нин сэтшӧмсӧ юавны эськӧ колӧ? — шензьыштіс батьыс.

— Да Епим дядьыс шуис: ӧтитор пӧ, зэв важнӧйӧс, тэ он на тӧд. А мый сійӧ ӧтиторйыс, эз висьтав. А, папа, юав. Па-апа...

Бур здук дзайгис Филипп, но батьыс эз жӧ тэрмась звӧнитны да юасьны. Шуис сӧмын пиыслы:

— А, другӧ, Епим Кузьмич кӧ ачыс аслыд эз висьтав, меным ӧдвакӧ и висьталас. Так что, нӧрӧвитлам на юасьнытӧ. Гашкӧ, и асьным на аддзам воча кывсӧ. А звӧнитны — звӧнитла, обязательнӧ звӧнитлам! Стрӧгӧй выговор сетам, мыйла муніс менӧ виччысьтӧг! — шмонитігмоз сёрнитіс батьыс да сэсся помаліс стрӧгджыка нин:

— Гашкӧ, и тэд выговор ковмас сетны дай. Дона гӧсьтсӧ примитнысӧ, буракӧ, эн куж да.


Гижӧд
Пиля
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1