ПУД СОВ


Ӧтчыд магазинӧ мунігӧн аддзи туй вывсьыс дас ура. А сэні челядь — нывка да зонка — ворсісны. Ме лэпті дас уратӧ да чукӧсті найӧс, эн-ӧ, мися, ті воштӧй сьӧмнытӧ?

Первой котӧртіс ме дорӧ нывкаыс, лэптыштіс пельпомъяссӧ, эг пӧ, абу пӧ менам. Локтіс и зонкаыд, ар даса кымын. Аддзис дас уратӧ менам ки пыдӧсысь, мисьтӧма вежыньтліс вомсӧ; «Фи, дас ура! Та вылӧ нинӧм оз шед! — и веськодьпырысь печиктіс сьӧмтӧ. Лэбыштіс дас ураыд кытчӧкӧ туй бокас. Лэбыштісны и нывкаыд, и зонкаыд бӧр ворсанінас. А меным зэв дивӧ лои. «Печиктіс! Сьӧмсӧ! Нинӧм пӧ та вылӧ оз шед. Кыдзи нӧ оз шед? Позьӧ ньӧбны кык булочки. Чӧвпан джын нянь. Кык кило сов! Дас кӧрӧбка истӧг! Мортлы медся коланторъясыс. А зонкаыс тайӧс оз и тӧд...»

Ме ог мыжды таысь зонкасӧ и ог кӧсйы, медым миян челядь тӧдлісны турун нянь кӧр, но кӧсъя, мед быдӧн тӧдіс донсӧ и сов чепӧльлы, и нянь крӧшкилы. Гашкӧ, ӧні, кор став страна пасьта мунӧ перестройка, промышленнӧй предприятиеяс и видз-му овмӧсъяс вуджӧны хозрасчёт вылӧ, мам-батьыс велӧдасны быдтасъяссӧ лыддьысьны и кӧпейкаӧн. Сытӧг хозрасчётыд оз артмы. Сідзкӧ, оз артмы и перестройка.

Тайӧ мӧвпъяс бӧрас и чужисны менам казьтылӧмъяс.


Куим во нин мунӧ война. Миян Коми му лыддьыссьӧ ылі тылӧн, но и тані овны лои вывті дзескыд, эз тырмы кӧм ни паськӧм, сёян ни юан, нянь ни сов. Солыд кӧ вӧлі тырмымӧн, колӧкӧ, эгӧ полӧй тшыг кулӧмысь. Тшак да капуста солалан тӧв кежлас, дай рушку тырас. Но совным миян дзикӧдз бырис.

— Мый кӧть сэсся вӧч совтӧгыд, — пойгис бабӧ быд асыв.

Кывлім, мый кодсюрӧ пӧ ветлӧмаӧсь солысла Сереговӧдз. А миянлы кӧ тшӧтш ветлыны сэтчань? Сӧмын ӧд вывті ылын Сереговӧдзыд, кыксё квайтымын верст пӧ. Машинаяс оз ветлыны, подӧн ковмас.

— Но, ен да бур йӧз, — шуӧ бабӧ, — мӧдӧдчан кӧ, и ветлан.

Сідзкӧ, и нинӧм дыр нюжмасьны, пока поводдяыс эм.

Пуд усис совла ветлыны бабӧлы да меным. Ми сыкӧд буретш. Мамӧлы да ыджыд чойлы колӧ колхозын уджавны, некод найӧс оз лэдз, меысь ичӧт чойлы кага видзан эм, кык арӧса Вовик вокӧс. А меным 13 арӧс нин, бабӧлы сизимдасыс абу на, каттям кыдзкӧ туй помсӧ.

Война кадся сёян-юантӧ судзӧдны бокисьыд позис сӧмын бур кӧлуй вылӧ вежӧмӧн. А миян сиктад кытысь бур кӧлуйыс? Вурун чулки-кепысь босьтім сьӧрысь дай петім туйӧ.

Пустӧшӧдз лэччим вӧлӧн, буретш ямщикъяс миян мӧдӧмаӧсь да. Верст нелямын лои дженьдӧдӧма миянлысь пода туйнымӧс. А сэсся Сыктывкарӧдз ковмис лёшкыны подӧн. Нёльӧд луннас воим карад. А карын буретш джын туй миянлы. Сідзкӧ, мӧд сы мында на колӧ восьлавны, а ми нин жуялім, кокным оз тувччы. Шойччыштны кӧ бурджыка, да карад миян тӧдса абу, код ордӧ пыран? Бабӧ шуӧ: «Тентюковӧдз мунам, сэні кодкӧ узьныд лэдзас жӧ. Межадорын и Ыбын, и Пажгаын — быдлаын на тай вой кежлас юр сюяніныд вичмыліс».

Тентюков мӧдар помӧдзыс на шлётіктім-мунім. Ӧти керкаӧ вӧзйысим — эз лэдзны, миянлы пӧ и тіянтӧг дзескыд.

— Но, гашкӧ, ыджыд семьяыс тайӧяслӧн, мӧдӧ вӧзйысьлам, — оз и ёна маитчы бабӧ. Мӧд керка дорӧ веськӧдчӧ. А кӧзяйкаыс кильчӧ помас, но и увтыртіс сійӧ миянӧс! Ветланныд пӧ, той новлӧдланныд, весасьӧй бара-й миян кильчӧ помысь!

Некор оз вун бабӧлӧн чужӧм сер вежсьӧмыс, кувны кута, а тӧд вылӧ усьӧ. А ӧд шоч вой эз узьлыны миян ордын туй йӧзыд. Керка миян сулаліс дзик туй бокас Сыктывкар — Мураши тракт вылын. Сэки ӧд Коми муыд паськыд Роч муясыскӧд йитчыліс сӧмын трактнас. Ветлысь-мунысьыд, майбырӧ, тырмыліс. Мукӧд войнас Мурашиӧ груз нуысь ямщикъяс морт дас чукӧрмас. Бабӧ джодж пасьтала идзас вольсалас, шойччӧй пӧ, бур йӧзӧ, патератӧ ӧд сьӧрсьыд он новлӧдлы. Пӧсь картупельӧн да сола тшакӧн ямщикъястӧ на нӧшта гӧститӧдас асывнас кузь туяс петтӧдз. А со ачыс туйӧ петіс, и тадзи увтыртны!

Но бабӧ миян абу сэтшӧм, медым дыр песны забеднӧсӧ. Ӧдйӧ и бур мӧвп юрас локтӧма.

— Эн, дитяӧ, шогсьы, аддзам узянінтӧ, — збодера нин шыасьӧ ме дорӧ здук мысти. — Со эсчаньысь аддзан турун зорӧдсӧ? Сэні и войсӧ колльӧдам! Увтырасьны этатшӧмъяс водзын...

А менам кӧть нин кытчӧ пӧрӧдчы, кӧть татчӧ жӧ лёк кӧзяйкаыслы кильчӧ помас уся да унмовся. Мудзсьӧма, и висьтавны ог куж! А бабукӧй нӧ эз? Колӧкӧ, сылӧн кокъясыс оз жӧ нин сулавны, но варгыльтӧ-мунӧ ытшкӧм луд вывті турун зорӧдлань. Уф, енмӧй-господьӧй, ми зорӧд дорынӧсь!

Узьсис чӧскыда. Сӧмын ӧд тшыг кынӧм вылад бара туйӧ петны вывті делӧ. Пажынъяс, мый босьтлім гортын сьӧрысь, ичӧт кӧшас воӧма, а туйыслӧн помыс оз на тыдав.

Со и бара ми чотіктам-мунам буса туй кузя. Тайӧ нин Сыктывкар — Княжпогост тракт шусьӧ. Кӧнкӧ пӧ сэні Княжпогостас поездъяс ветлӧны, войвывлань водзӧ нюжӧдӧны кӧрт туй. Кутшӧм окота лои аддзывны кӧрт туйсӧ да поездсӧ!

— Чӧв, дитя, нинӧм абусӧ думайтны, — ӧлӧдӧ менӧ бабӧ. Коркӧ быдман да, гашкӧ, аддзылан на. Миянлы ӧні Сереговӧдзыс кыдзкӧ колӧ кыссьывны. А кӧні на и сійӧ Сереговыс? Муртса лои вуджӧма Эжва ю. А паськыд сійӧ кутшӧм! Абу миян Буб кодь. А мӧдар берегас керкаяс. Йӧзыд быдлаын жӧ олӧны! Кутшӧмджыкӧсь нӧ найӧ тані? Сетасны-ӧ вой кежлас вевт ув да пӧсь ва стӧкан? А, вӧлӧмкӧ, быдлаын эмӧсь бур йӧзыд. Шуласны тай: муыс пӧ бур йӧз вылас сулалӧ. Первой керкаас жӧ и узьныд лэдзисны дай весиг ужынӧдісны, а аски асывнас туйӧ петігӧн кӧзяйкаыс пӧсь картупель сьӧрысь сетіс.

Пӧсь сёян бӧрад и восьласыд гажаджык, кӧть и кокъясыд чералӧмаӧсь нин. А ыджыд шуд миянлы уси, кор Вогваздиноӧ пондім матыстчыны. Кыськӧ друг машина журкнитіс-прӧйдитіс миян бокті дай сувтіс. Шоперыс, олӧмакодь нин дядьӧ, петіс кабинасьыс, юалӧ, кытчӧ нӧ пӧ ті, коньӧръяс, мунанныд?

— Сереговӧ, бур пи, Сереговӧ. Совла, — вочавидзӧ бабӧ.

— Ме сэтчӧ жӧ, — шуӧ шоперыд. — Кӧсъянныд кӧ, сӧлӧй вай кузовас, нуа.

— А тэ нӧ коді да мый дзужъялан-ветлан? Миянӧс он-ӧ ӧбӧдит?

Дядьыд серӧктіс, ог пӧ. Ме пӧ заводсьыс сов мешӧкъяссӧ Айкиноӧ пристаняс кыскала.

— Ой, бур мортӧй, сё пасибӧ, нуан кӧ. Сӧмын ӧд миян сьӧмыд абу мынтысьнытӧ. Гашкӧ, инӧ, кепысь гоз босьтан? Мича серӧн кылі, шоныд да небыд.

— Оз ков нинӧм, — шуӧ шоперыд. — Меным кӧ ті отсыштанныд и. Пача менам машинаыс, пес колӧ пачас частӧ лӧдны. А меным кавшасьны быд пӧрйӧ зэв делӧ.

Сэки ме вӧлись гӧгӧрвои: шоперыд ӧти кокнас чотӧ, гашкӧ, и ранитчӧм на фронт вылысь воис.

Сӧлім кыдзкӧ да мыйкӧ машина кузовад. Тӧвзям. Лӧсьыд жӧ машина вылад, оз бара-й ков коктӧ песны! Но бабӧлӧн, буракӧ, сьӧлӧмыс век пессьӧ. Вашнитіс меным: «А кытчӧ и тайӧ миянӧс нуас? Збыль-ӧ бур морт? Туй вылад ӧд и лёкыс паныдасьлӧ, святая Мария дева, береги да помилуй...»

Чӧвталӧ бабӧ пернапас да лыддьӧ молитва. Но дядьыд, вӧлӧмкӧ, и збыль бур морт. Машинанад ӧдйӧ и шутёвтім-воим Сереговоӧдзыд. Сійӧ вӧлӧма мӧдар берегас. Емва ю пӧ тайӧ — висьталӧ шоперыд да бур сӧветӧн велӧдӧ миянӧс: вой улад пӧ ті эн и вуджӧй мӧдар берегас, узьӧй ми ордын, менам со талапӧлас и оланінӧй, гӧтыр бур, примитас. А асывнас пӧ мекӧд и сов заводас вуджам. Ме отсышта тіянлы йӧзыскӧд тӧдмасьны и. Небыдик да шоныдик кепысьыд пӧ сэки згӧдитчас. Миян пӧ ӧд тані сідз оз жӧ туплясь сов мешӧкыд.

Збыль тай шопер дядьыд сёрнитӧма. Не кӧ сійӧ, ог на и тӧд, кытысь эськӧ ми пуд совсӧ аддзим. Аски рытнас кутшӧмкӧ сой пӧла да уска дядьӧ ичӧтик нывкакӧд вайисны миянлысь нопнымӧс сов тырӧн урчитӧм местаас, берегсянь неылын сулалысь важ ыджыд сарай дорӧ.

Оз и эскыссьы: сов лои! Позьӧ бӧр туйӧ мӧдӧдчыны. Гортлань мунан туйыс артмис шудаджык. Ӧти-кӧ, ӧні тӧдсаджыкӧсь нин местаясыс, мӧд-кӧ, ог тыртӧг гортӧ локтӧй. Сэсся ӧд бара на Айкиноӧ кежан туй вежӧдз вайис миянӧс тӧдса шоперыд. Сыктывкарсянь Лӧзымӧдз пӧпутнӧй вӧлаяс шӧрӧ веськалім. Гургӧдыштісны. Век нин дженьдаммыштіс миян туй помӧй. Визин вӧлӧкын бара на везитіс миянлы. Сӧмын чорыда зэрмыліс да ковмис кобулын сулыштны. Пушыд коз улӧ дзебсьылім. А кобис да муртса петам, вӧлаяс вӧтӧдісны. Миян сиктсаяс вӧлӧмаӧсь! Радысла бабӧ оз тӧд, кутшӧм телега вылӧ нопсӧ меститны.

Збыль ӧмӧй нӧ регыд гортӧ воам?

Воим сиктӧ шонді лэччигас, буретш мӧсъяс луд вывсянь гортӧ жуйгӧны, тыра вӧрааӧсь, жыннянъясыс туль-толь, туль-толь.

Тані зэрӧма жӧ, туйыс няйт, кӧтасьӧм керкаяс кажитчӧны сьӧдӧсь. Быд керка дорын няйт гуранын кокошитчӧны посни челядь да кӧзяйкаясыс чуксалӧны йӧлӧн вердысьяссӧ: тайтӧ, бобӧ, тайтӧ! Лок...

Рӧднӧй сикт, кутшӧма гажӧй бырӧма тэысь! Дас луна-воя ӧд эг вӧлӧй гортын. А со и асланым керка. Кильчӧ вывсянь миянлы паныд уськӧдчисны ичӧт чой да тапикасьысь вокӧй, горзӧны чавканъяс моз: «Бабук локтӧ! Пӧли мам локтӧ!»

— Ловъяӧсь, — шуӧ сӧмын бабӧ, сэсся тшӧкмунӧ, нинӧм оз вермы шунысӧ, горш діныс, буракӧ, гӧрддзасис.

Ас кильчӧ вылӧ ме пӧшти бауӧн и кайи, кокъяс мудзӧмысла оз кывзысьны. Но горза сэтшӧм гораа да кыпыда: «Вайим, чӧлӧй пуд сов вайим!»


Гижӧд
Пуд сов
Йӧзӧдан во: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1