АППАССИОНАТА


Геня клеснитіс-шыбитіс папирос помсӧ, сэсся, пинь пырыс чиркнитӧмӧн, сьӧвзис да чорыда клопкис-пӧдлаліс кабина ӧдзӧссӧ.

— Мӧдӧдчылам инӧ бӧр сэтчань, кытысь волім, — не то ачыс аслыс, не то машина дорас ловъя дінӧ моз шыасис Геня.

Э-эй! Геня! — нем виччысьтӧг кодкӧ друг чукӧстіс ывла вывсянь. Геня чургӧдіс юрсӧ кабина ӧшиньӧ, жергӧдіс вомсӧ. Сылань, кокниа чеччалігтыр, котӧртіс гӧгрӧс чужӧма томиник ныв Валя Коданёва — татчӧс амбулаторияса медсестра.

— А-а! Медицина! Олан-вылан! — Геня ӧвтыштіс кинас ӧшинь пыр, меліа шуис: — Кӧсъян мекӧд кабинаын гуляйтыштны? Дачнӧйӧдз верма нуны! Сэні миян... карын кодь гажа!

— Тіян... — Валя вежыньтыштліс вом доръяссӧ. — Пышйин миян дорысь да сэсся и тіян нин сэт лои! — Валялӧн синъясыс кӧритӧмӧн сералыштісны.

— Шуам, эг пышйы, а переведитісны, — вочавидзис Геня и нарошнӧ Валялы аддзымӧн заводитіс тшапитчыны: лӧсьӧдіс морӧссьыс сера галстуксӧ, витнан чуньнас шылькнитіс кудриа юрсӧ, видзӧдчыштіс зеркалӧӧ, сэсся восьтіс кабина ӧдзӧссӧ да, лӧсьыдика кинас индӧмӧн, корис нылӧс пуксьыны аскӧдыс орччӧн.

— Кора, миледи, пуксьӧй!

«О, кикимера! — сералӧмӧн думыштіс вежнясьысь зон йылысь ныв, но, кыдзи шофёркӧд, заводитіс сёрнитны меліа да лабутнӧя:

— Ог ӧні, Геня. Коркӧ мӧдысь. Ме ӧд могӧн тэ дорӧ.

Но-о? — Геня мисьтӧма арыштліс синъяссӧ.

— Менам висьысь эм, колӧ больничаӧ нуны... Тэ ӧд бӧр Дачнӧяд? Ну пӧпуттьӧ, — висьталіс ассьыс могсӧ ныв.

— Ме? Больничаӧ? — Геня гӧрдлӧмӧн серӧктіс. — Абу менам делӧ, ог правосӧ имеит! Бензовоз!.. — сійӧ торкнитіс гыжнас аслас рульӧ и тешитчӧмӧн сьылыштіс: — Удивительный вопрос... Почему я бензовоз?..

— Энлы тэ! Ме ӧд ог шутит... Дуся Макарова коксӧ... чегӧма. Гӧгӧрвоан?

— А-а! Дусьӧ? — бара тешитчӧмӧн горӧдіс зон, сэсся пинь пырыс чирк сьӧвзис ӧшиняс, шуис: — Мед воас, нуа!

— Геня? Да сійӧ жӧ... ачыс оз вермы воныс! — Ныв синъясын вӧлі сымында шензьӧм и кӧритӧм.

— Но, мый сідзи дзорган?! Нуа, мися! Лок пуксьы!

Геня заводитіс машинасӧ.

— Ой, муса пи! — Валя сразу гажмис, чеччыштіс кабинаас Геня дорӧ, шылькнитіс сійӧс юрӧдыс. — Сідзкӧ, гӧнит! Амбулаторияӧ!

— А сійӧ, пациенткаыд тэнад, оз понды няргыны? Нуигас, ме шуа, — недыр чӧв олӧм бӧрын шыасис ныв дорӧ Геня.

— Няргыны? Садьсӧ воштыліс, а эз бара ойӧстыв, кор коксӧ тӧби-кӧрталі.

— Биа из, кӧсъян шуны? — син бӧжнас видзӧдліс ныв вылӧ Геня. Валя друг повзис зон синъясысь: найӧ югъялісны скӧрысь.

«Тешкодь, ме вылӧ али Дуся вылас талӧн лӧгыс петӧ?» — думыштіс ныв да сэсся юаліс: — Мем ковмас жӧ тшӧтш мунны али ӧтнад нуан?

— Тэд? Он дӧверайт али мый? Мун, колӧкӧ, да некытчӧ кыкнантӧ пуксьӧдныс. — Зонлӧн, быттьӧкӧ, синъясыс бурмыштісны, шоналыштісны.

— МАЗ-над кӧ вӧлін, эськӧ кыкнаннымӧс нуин, — шуткаӧн сорӧн шуис ныв. Сійӧ эз и тӧдлы, кутшӧма тайӧ кывъяснас дойдіс Генялысь сьӧлӧмсӧ.

— МАЗ-над... «Да мыйла век важсӧ казьтылӧны? Кӧть эн и тайӧ посёлокас ныртӧ мыччы, сералӧны быттьӧкӧ, кедзовтӧны».

Амбулатория дорын найӧс виччысис нин ойгиг да маитчигтыр тётя Паня, кыз, мелі сёрниа пӧрысь нывбаба, амбулаторияысь санитарка.

— Но, Генюш тай тайӧ! — нывбаба сразу шыасис шофёр дорӧ. — Гулюӧй, лючки ну нывсӧ...

— Но, мамаша, эн лӧвт, оз кув! — Геня чеччыштіс кабинасьыс, вештыштіскодь нывбабаӧс дінсьыс: — Лэбӧда-нуа! Мый сэсся пондін?.. Кӧні висьысьныд?

Нывбаба ӧбӧдитчис, шуис: — Ме нинӧм эг понды. Кӧсйи сӧмын шуны, мися, эн дойдав. Аддзан, мый керсьӧ? Тулыс! Нюр колӧ вуджны...

Зонмыд сійӧс эз понды кывзыны, шаркнитіс-пырис амбулаторияӧ.

Дуся, зэв блед, кыдзкӧ сразу ёсьмӧм чужӧма, гырысь, не ас ногыс югъялысь синъяса, здоровайтчис зонкӧд ӧти вом доръяснас гӧлӧстӧг и нюммуныштіс, кыдзи Генялы кажитчис, шома пелысь сёйӧм бӧрын моз вежыньтліс вомсӧ.

«Вешкыртчӧмыд? Думайтан, жаль петас?» — лӧгпырысь думыштіс Геня и, ныв вылӧ видзӧдтӧг, гораа шуис: — Айда! «Скорӧй помощь» кильчӧ помын!

Нылӧс кабинаӧ пуксьӧдігмоз Валя и тётя Паня меліа шуалісны Дусялы: — Эн шогсьы, важсяыс бур кок сэн вӧчасны докторъяс.

— Но мун, бласлӧ кристос, югыд лун-войнас, — шыасис сэсся зон дорӧ тётя Паня и тэрмышсис вешйыны бокӧ.

Геня клопкис-пӧдлыштіс кабина ӧдзӧссӧ дзик нывбаба ныр улын.

Поехали! — лӧсьыдика рочалыштіс зон и мигнитіс шай-паймунӧм пӧрысь нывбабалы, шеныштіс кинас Валялы, и машина тракнитӧмӧн вӧрзис.

— Но, биа бугыль! Водзті вӧлі ошка, садя, мися. Чуть нырӧс эз топӧд... — аслыс ропкигтыр нывбаба дыр колльӧдіс синъяснас посёлок кузя лыйысь машинасӧ.

Бӧрӧ колины ичӧтик посёлоклӧн посни керкаяс, лажмыдик кузь баракъяс. Орччӧн кывтісны нин веж шапкаа гырысь великан-пожӧмъяс.

Таті посёлоксянь верст кызь кымын дзик ыджыд нюрӧдзыс кузяла кыссьӧны кос пожӧма ягъяс. Вӧр туй абу на удитӧма тшыкны. Машина лэбӧ тӧв ныр моз. А луныс мича. Тувсовъя шонді лышкыда брыззьӧ зарни югӧръяссӧ. Рышкыд лым, кажитчӧ, син водзад сылӧ.

Радейтӧ Геня вӧр туй кузя лэбавны. Пожӧм пу сир дуксьыс вирыд ворсӧдчӧ, тувсов шыяссьыс сьӧлӧмыд сылӧ! А талун ещӧ нывкӧд: мед видзӧдӧ, кутшӧм сяма шофёр Геня Забоев! Зон киын рульыс чача моз ворсӧ. «И аслым лӧсьыд, и нывлы...» — ошйысьӧмӧн думыштіс Геня и ышловзис. Оз интересуйтчы сыӧн нылыс, оз весиг видзӧдлы сыланьӧ.

«Быттьӧ ме дзик тӧдтӧм, бокӧвӧй» — жугыля думыштіс зон. «А збыльысь, мыйла лоис тадз? И Валя, и эсійӧ весиг пӧрысьыс кыдзкӧ сералӧмӧн сы вылӧ видзӧдӧны. А этайӧ... колі жӧ бара такӧд аддзысьны».

Генялӧн некыдз оз вермы вунны ӧбидаыс тайӧ ныв вылас. Зонлы тӧд вылас уси эсійӧ комсомольскӧй собраниеыс, кӧні этайӧ кузь пиня нывкасяньыс сэк сюрыштіс Генялы.

— Забоевлӧн бригада тышкасьӧ коммунистическӧя уджалысь ним шедӧдӧм вӧсна, а Забоев, веськыда кӧ шуны, торкалӧ налы, — висьталӧ выступайтысь.

— Ме торкала?! — места вывсяньыс горӧдіс Геня. — Сета быд лун сё комын – сё нелямын процент!

— Тӧда — сетан! — гораа жӧ вочавидзӧ выступайтысь. — Но тайӧ ещӧ оз на шу, мый тэ имеитан право коммунистическӧйнас лыддьысьны! Быд лун десятникыд тэ вылӧ норасьны пондіс. Ме вӧзъя...

Тайӧс тӧд вылӧ уськӧдӧм бӧрын Геняӧс весиг кезйӧдіс, оз-ӧ нин Дусяыс ӧні тайӧ кывъяссӧ шуав, видзӧдліс сы вылӧ син бӧжнас. Оз тай эськӧ да, пукалӧ... «Агитатор! Став йӧзсӧ веськӧдіс меным паныд. Сы ног вӧчисны. Выговор сетісны. Повзьӧдны кӧсйисны. Чайтісны, шогӧ усяс Геня».

Геня думсьыс нерыштіс нылӧс, скӧр серамбанӧн видзӧдліс сы вылӧ: «Пукав ӧні ачыд жӧ бензовоз вылас».

Паръяссӧ нюжӧдӧмӧн, Геня нарошнӧ пондіс шутлявны кутшӧмкӧ моднӧй фокстрот, мед ныв чайтас, мый сылы и тані, бензовоз вылас, зэв лӧсьыд, и ныв дорӧ сылӧн делӧ абу, мед пукалӧ. Но лёк казьтылӧмъясысь мездысьны оз вермы, кӧть мый.

«Тешитчыны сэки тешитчылі и эм, но ӧд эг бригада вылын. Бригадаыс жӧ сійӧ менам, ачым ме сійӧ! А вот эсійӧ десятниксӧ... Жулик жӧ сійӧ! Колӧма эськӧ ёна сэки кокавны да. Ставыс ӧд сысянь и заводитчис. Сы бӧрын и эз пондыны лӧсявны десятникыскӧд.

Кад нин эськӧ ӧні вунӧдны сы йылысь, да вот... Оз лэдзны: кодкӧ да кодкӧ бара и гарыштас, ӧнтай на Валя МАЗ-ӧс казьтыштіс. МАЗ-ыс ӧд и медся ёна жаль. Да и сэтшӧм ёртъяссӧ колӧ нажӧвитны на».

Сідз Геня эз и удит талун нимкодясьыштны ни тувсов шондінас, ни гажа ягъяснас, ни ӧдйӧ мунӧмнас.

А вӧрыс пондіс нин гежӧдмыны. Кулӧм нюрлӧн кушыс тыдовтчис. Кулӧмӧн нимтӧны нюрсӧ сы вӧсна, мый сэні весиг омӧлик пожӧмпиян оз быдмыны. Оз жбыръяв и лэбач-пӧтка. Весиг ичӧтик кӧчлы дзебсянін абу. Сӧмын кӧнсюрӧ дӧлалӧны ревматизмӧн висьысь кодь кыдз пуяс.

Зато сёр арнас Кулӧм нюр ловзьылӧ, горзӧ быдпӧлӧс горнас. Тайӧ — йӧз волӧны нюр вылӧ турипув вотны. Шуӧны, турипувйыс пӧ сы мында, быттьӧ пӧ гӧрд эшкынӧн вольсалӧма му эжсӧ. А ӧні нюрыс шыльквидзӧ чӧв. Тувсов шонді улын сылӧн еджыд вевттьӧдыс доймымӧн синъястӧ ёрӧ. Сӧмын ӧткымынлаті дзикӧдз нин сьӧдасьӧм эшкыныс, лым вылӧ сӧдзӧма нин виж нюр ва, да туй южыс нюр вомӧн нюжгысьӧм, сьӧд визьӧн тӧдчӧ.

Геня, машиналысь ӧдсӧ вежтӧг, шуркнитіс-пырис нюр туй вылӧ. Кӧльӧсаяс улын бульскакыліс ва, лайкъялісны бона керъяс. Недыр мунӧм бӧрын машина пондіс буксуйтны, сэсся дзикӧдз сибдіс.

— Сӧран, гад, прӧйдитан! — сӧдзӧдыштіс пинь пырыс Геня и вомсӧ векыштӧмӧн личкаліс педальяс вылас. Но машина эз кывзысь, водзӧ ни бӧрӧ эз мун.

— Хм, вот и воим! — Геня лэдзис кисӧ руль вылысь, видзӧдліс ӧшиняс. Нюжвидзӧ сӧмын паськыд кушлӧн веркӧсыс, некӧн некод эз кыв. Тані найӧ сӧмын кыкӧнӧсь, со, этайӧ калекаыскӧд.

Геня чеччыштіс ва сӧнікас, пыдісянь лолыштіс сылӧм лым дука сынӧдсӧ, копыртчылӧмӧн видзӧдліс машина кӧльӧсаяссӧ.

— Дзик кынӧм улӧдзыс вӧйӧма! Эк... — ышловзис Геня. Мышкутіыс прӧйдитіс йирмӧг. Мый керны?! Кабинаас висьысь. Геня смекнитіс гӧгӧрпӧв. Неылын тыдаліс пӧрӧм пожӧм пу, мӧдӧдчис сылань.

Дуся аддзис кабина ӧшинь пыр, кыдзи Геня вӧйласигтыр муніс-ылыстчис машина дорысь.

«Тыдалӧ, ёна сибдім?» — думыштіс ныв и дойыс чепӧльтліс сьӧлӧмсӧ. Геня эз весиг шыасьлы сы дорӧ, эз сӧветуйтчышт.

Ӧні, ӧтнасӧн пукалігӧн, выль пӧв вуджӧртіс син водзтіыс талунъя шудтӧм луныс. Колі жӧ доймыны. Йӧз серам да и сӧмын. Уджавны заводитіс, кыдзи и быд лун, кыпыда, гажаа. Первой нимкодясьыштіс нюжвидзысь пӧрӧм пожӧмнас, сэсся кокниа, ур моз, котӧртіс пу кузя туганланьыс. Сӧмын удитіс сӧтны ув-мӧд, шеныштчис водзӧ ув вылӧ и гурскысис кытчӧкӧ лым пытшкас. Кажитчис аслыс нывлы, мый усьӧ-усьӧ кытчӧкӧ зэв пыдӧ. Сэсся сылы кутшӧмкӧ здук вӧлі зэв лӧсьыд. Воис ас садяс ставнас гегдӧма. Вужля вылын куйлӧ. Понӧль лапъяс чорыда сутшӧдӧны ныр-вомсӧ. «Мый нӧ ме тан кера?» — югнитіс ныв вежӧрын мӧвп. Пондыліс чеччыны — и... бара садьыс вошӧма. Йӧзыс сэтысь и аддзӧмны. И, со, пукалӧ ӧні татӧн, шогсьӧ. Юрыс дурмыштӧ, син водзтіыс лэбалӧны виж кайяс.

Гашкӧ, здук кежлӧ ойбыртліс да? Кор восьтіс синъяссӧ, аддзис, сы водзын сулаліс Геня, куш морӧса, дзугсьӧм юрсиа, тӧждысьысь синъяса.

— Доймӧ? — прӧста юаліс сійӧ и мыжа морт моз лэдзис юрсӧ.

— Чайтан, нарошнӧ? — зон лэптіс юрсӧ, видзӧдліс нывлы синмас. Шензьӧдыштіс быдӧн Дусяӧс тайӧ синвидзӧдласнас. Дивӧ! Генялӧн синъясыс прӧща корисны.

— Метӧ мый? Вот тэныд матайтчӧминад ог вермы отсыштны да сійӧ шог, — нюмдыштӧмӧн вочавидзис ныв. Генялӧн кузьмӧсмис чужӧмыс.

«Эз норась, эз пинясь, мед кӧть ӧтчыд лӧвтыштіс. И то эськӧ кокниджык мем вӧлі».

Шӧйӧвошӧм зон недыр сулаліс чӧла. Сэсся сылӧн чужӧм вывсьыс вошис повзьӧмыс и шӧйӧвошӧмыс. Синъясас югнитіс би. Геня ӧдйӧ пӧрччис кӧмсӧ, пуджис гач кокъяссӧ, кватитіс кок увсьыс ыджыд пожӧм пу бедь и пырис сӧніка ваас. Биӧн ӧзтыштіс кокъяссӧ кӧдзыд ваыс, скӧра бульӧдчигтыр мыччысисны ва веркӧсас сынӧд гадьяс. Геня, бедьсӧ водзын кутігтыр, мерайталіс гӧплысь пыднасӧ. Бӧр кӧльӧсаяс дорас беддьыс вӧйис дзикӧдз.

— Сибдім. Кежӧма бона вывсьыс. Эк! — ышловзьӧмӧн шуис зон и петіс ва гӧпсьыс. Бӧр кӧмасис и льӧбзян вом доръясӧн юӧртіс нывлы:

— Оз пет трактортӧг. Ковмас подӧн... Тэнӧ ас вылын нуа. Эн пов, транспортыс надёжнӧй, — и индіс аслыс сьылі вылӧ.

Нывлы лои не ас сертиыс: — Ой, Геня, ме ӧд абу кага, ме ачым... Ме виччысьла тан, мун ӧтнад, тракторӧн локтан, — кевмысьӧмӧн ныв видзӧдліс зон вылӧ.

— Шуан, ӧтнам? Чайтан, менам и сьӧлӧм абу? Вӧр шӧр вӧрӧ тэнӧ ӧтнадӧс вой улӧ коля? — скӧрмис ныв вылӧ Геня. Матыстчис сы дорӧ, шуис: — Вай кӧшелясь. Кутчысь, мися. — Зон кватитіс нылӧс и нӧбйӧс моз лэптіс сійӧс мышку вылас.

— Ой! — яндысигтыр горӧдіс ныв. Горӧдӧмыслӧн йӧлӧгаыс попугай моз шыасис кӧнкӧ ылын вӧр шапка весьтын.

— Дойді ӧмӧй? — повзьыштіс зон.

— Яндзим меным. Эськӧ кӧстыльяс кӧ...

— Эн сёрнит, мый оз ков. Мӧдім! — гажмыштӧм гӧлӧсӧн нин шуис Геня и вӧчис первой воськов.

И бара туй. Толькӧ ӧні ёна сьӧкыдджык тайӧ туйыс. Кокъяс вильсъялісны, вӧйласисны сӧніка лым пытшкӧ. Нёрысь шонді кучкис веськыда синъясад, кок йылысь пӧрӧдіс вына лун тӧв. Нывлӧн турвидзысь тӧбӧм кокыс ёна мешайтіс быд воськов вӧчигӧн. Но зон оз пыдди пукты тайӧ став сьӧкыдлунсӧ. Сылӧн мыйкӧ тешкодьтор лов пытшкас керсьӧ. Сылысь пӧсялӧм сьылісӧ лӧсьыдика ыркӧдӧны нывлӧн чунь помъясыс, мышку сайсянь кыліс небыдик шоныд лов шы.

— А мича! — думайтіс зон нылыс йылысь.

Сійӧ мӧвпалігад эз и гӧгӧрволы, кыдзи прӧйдитісны нюрсӧ. Туй ӧтар-мӧдар дорас лапъяснас шенасис нин вӧр. Шонді пондіс дзебсьыны нин вӧр сайӧ. Сукмӧ и сукмӧ рӧмыдыс. Мудзны пондіс и зон. Мышкуті визувтӧ ньылӧм, пидзӧс кусыньясыс тіралӧны. Ныв быттьӧ гӧгӧрвоис сылысь мудзсӧ, шыасис:

— Шойччышт, Геня. Мудзин. Со, пӧрӧм пу туй бокас тыдалӧ.

— Мый? — эз пыр гӧгӧрво зон.

— Шойччышт, мися.

— Кӧсъян кӧ, позьӧ, — сӧгласитчис зон и веськӧдчис пӧрӧм пулань.

Лажыньтчӧмӧн нылӧс пуксьӧдӧм бӧрын, Геня чышкыштіс фуфайка соснас кымӧс вывсьыс ньылӧмсӧ, нюлыштіс сола вом доръяссӧ. Тӧдчӧ, мудзӧма, а синъясыс, кыдзи Дусялы кажитчис рӧмыднас, югъялісны дӧвӧльнӧйӧсь.

— Геня! — друг зон дорӧ шыасис ныв.

— Мый? — дрӧгмуныштіс мӧдыс.

— Кӧсйи юавны, мися, кажитчӧ оз бензовоз вылад.

— А мыйла эськӧ оз? — гордӧя, юалӧмӧн жӧ вочавидзис юалӧм вылӧ.

— Ме чайті, оз мися. Миян ягад бурджык на.

Зонлӧн тайӧ кывъяссьыс сьӧлӧмыс ӧдйӧ-ӧдйӧ чеччавны пондіс, лолыштнысӧ сынӧдыс эз тырмы. И сӧмын недыр чӧв олӧм бӧрын сетіс вочакыв.

— Лӧсьыд кӧ, и ов! Меным мый висьталан? Лок, бурджык водзӧ мӧдӧдчам. — Геня лажыньтчис ныв весьтӧ: — Кутчысь!

— Ме тэкӧд ог сэсся. Ме ачым кыдзкӧ... — вочавидзис ныв и содтіс: — Пасибӧ татчӧдз вайӧмсьыд.

— Ӧбӧдитчин? Да ме тэнӧ эг и думыштлы ӧбӧдитны! Кутчысь, мися!

Дуся эз аддзы зонлысь чужӧмсӧ, но тӧдіс: скӧр сійӧ, а синъясыс кевмысянаӧсь. — Ладнӧ, — шуис сійӧ и нюмдыштіс, — ме абу тэ кодь гордӧй. Ну!

Крепыд кокъяссӧ важ следас пукталӧмӧн, Геня петіс туй юж вылӧ, мӧдісны водзӧ. Некор на Геня эз думыштчыв аслас олӧм-вылӧм йылысь, а ӧні Дуся кывъяс бӧрын сӧмын и думайтіс: «Шӧрыштӧм шӧрӧм кодь, ӧтнам. Прав нылыс, и ме жӧ ещӧ сійӧс ӧбӧдиті... Гашкӧ, эз на и ков сэки ёна чатрасьны? Ыджыдтор тай — выговор! Олі эськӧ сэні и уджалі. А эсійӧ десятникыскӧд эз сідзи ков, эз. Йӧз водзас колі сійӧс эрдӧдны. А ме... Да ладнӧ! Мый лоны — лоӧма. Сёр ӧні гырддза йирны».

Дачнӧй посёлоклӧн биясыс тыдовтчисны кыдзкӧ виччысьтӧг. Мӧвпалігад ӧдйӧ туйыс кольӧма. Геняӧс шымыртіс кутшӧмкӧ торъя радлун.

— Бияссӧ аддзан?! — горӧдіс сійӧ нывлы.

Найӧ пыр матыстчисны и матыстчисны посёлоклань. Сьӧд чукӧръясӧн тыдалісны нин посёлокпомса складъяс да гаражъяс. Сьӧд чутъясӧн ланьтӧмаӧсь вой кежлӧ тракторъяс да машинаяс. А ылынджык олан керкаяс.

Кывны пондісны и посёлоклӧн олан шыясыс. Дзижнитіс кӧнкӧ пила, мӧдлаын ворсісны гудӧкӧн, горзісны челядь, поткӧдіс посёлоксӧ радио. Уджалысь войтырлӧн рыт. Генялы ичӧтысянь тӧдса да муса шыяс. И кыліс тайӧ став шыяс вылас тулыслӧн воӧмыс. Дугдывтӧг тёпкис войтва, пӧльтіс лун тӧв, вайис ставыслы юӧр: локтӧ пӧ и тіянӧ гажа, веж тулыс. «Рытыс кутшӧм»! — нимкодь пырысь думыштіс зон. Друг сійӧ сувтіс. Со, югвидзысь ӧшинь форточка пырыс ывла вылӧ лэбис музыка. Кыліс сійӧ шыясысь шутьлялысь вой тӧвлӧн увгӧмыс, и эзысь шоръяслӧн гажаа дзольгӧмыс, и кыдз пу тарлӧн шытӧг потласьӧмыс, и льӧм пу дзоридзлӧн кышӧдчӧмыс... И талунъя луныс сувтіс син водзас.

А музыка век ызгис и ызгис тайӧ тувсов кад кодьыс жӧ торжественнӧй, и Геня чувствуйтіс, кыдзи сійӧ тырӧ ставнас кутшӧмкӧ ӧнӧдз на тӧдлытӧм чувствоӧн. Тырӧ и лыбӧ-лыбӧ вывлань тайӧ музыка борд шыяс вылас. Кватитчис да, вӧлӧмкӧ, век на сулалӧ вомсӧ паськӧдӧмӧн.

— Аппассионата, — вашнитіс ныв, быттьӧ поліс гора гӧлӧсӧн торкны тайӧ кӧлдуйтан шыяссӧ.

— Мый шуин? — эз гӧгӧрво нывлысь вашнитӧмсӧ Геня.

— Аппассионата, мися. Бетховенлӧн. Радейта ёна...

Зон нинӧм эз шу. Мӧдӧдчис водзӧ. Сӧмын музыкаыслысь нимсӧ вом доръясыс шӧпкӧдісны. «Ӧнӧдз эг на кывлы. Аппассионата. А Дуся тӧдӧ. Сійӧ быдтор тӧдӧ. Сы вӧсна и сылысь кывзысьӧны... А ме... Кын чурка ме».

Асъя шонді югӧръяс яра ворсӧдчӧны сӧстӧм палата стенын. Асыв. Дуся восьтіс синъяссӧ. Неуна гӧрдӧдыштӧм синъяса, нюмвидзысь, сы водзын сулаліс Геня. Геня и быттьӧ абу Геня. Сійӧ быттьӧ кульыштӧма чужӧмсьыс кутшӧмкӧ мисьтӧм маска.

Ныв босьтіс сылысь кисӧ и нюмдіс тшӧтш. Найӧ чӧв олісны и видзӧдісны ӧта-мӧдыслы синмас. Бара тувсов ытва моз Геня морӧсӧ ылькнитіс-пырис Бетховен музыка шыыс, юраліс лов пытшкас быд ичӧтик клеткатор: вӧрзьӧдіс, ловзьӧдіс и югдӧдіс.

— Тэ узьтӧм? — торкис чӧв-лӧньсӧ Дуся.

Эз вочавидз Геня нинӧм, нюмдыштіс сӧмын паськыдджыка.

— А машинаыд?

— Машина, со сійӧ, ӧшинь улас, — Геня довкнитіс юрнас ӧшиньлань.

Найӧ кыкнанныс серӧктісны.


Гижӧд
Аппассионата
Жанр: 
Йӧзӧдан во: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1