СЬӦКЫДА ОВЛӦМА

(Важ нога олӧмысь)


— Висьтав вай, Ольга тьӧтка, важ олӧм йывсьыд. Мыйла тэ сэтшӧм жугыль лоӧмыд? Пыр ышлолалан!

— Ӧнітӧ мый овнытӧ нывбабаясыдлы-ичмоньясыдлы. Абу войдӧр кодь. Ме мӧвпышта аслам важся олӧм-вылӧм йылысь да синваӧй пыр и чепӧсъяс. Сьӧкыд, муса пи, важӧн вӧлі нывбабаыдлы овны. Став лёк, дурк олӧмыс сы вывті мунліс...

«Менӧ сетлісны, ачымӧс юавтӧг муна али ог, бур олӧмӧ, Левӧ сайӧ, дас квайт арӧсӧн. Мужикӧй вӧлі эськӧ ӧтка пи да, ёна жӧ курыд вӧлі олӧмӧй.

«Гӧтрасьӧм бӧртиыс мужикӧй муніс Сибырӧ нажӧтка вылӧ. Тулыснас эз во, кык гожӧм сэні гожйис. Батьыс сылӧн, — поконник, сарство небеснӧ сылы, — зэв вӧлі лёк, пыр нӧйтліс ассьыс писӧ, — менсьым мужикӧс, быттьӧ... Во мысти мунӧмсянь менам чужи пи — Василей. Энькаӧй вӧлі мужиклы тьӧтка: айка кыкысь гӧтрасьлӧма. Найӧ менӧ пыр ӧтдортлісны, пыр зілисны вӧтлыны бӧр гортӧ.

— Мыйла нӧ эн пет либӧ?

Ме эськӧ кӧсйылі петнысӧ, да мам-бать эз тшӧктыны: чой-вокыд пӧ эндасны, янӧдан пӧ миянлысь став рӧдвужсӧ, — шуисны. Сэсся менӧ айка-энька эз кутны вердны. Няньсӧ лои ваявны бать гортысь, сійӧн и овлі. Весиг оз лэдзны волі уджавны асланыс овмӧсас, вӧтлӧнытӧ да.

«Ӧтчыд колӧ вӧлі мунны видз вылӧ ытшкыны. Босьтісны нёль уджалысьӧс. Менӧ оз катӧдны: кагатӧ пӧ видз, асьныс эськӧ ӧтдортӧм кузя оз босьтны менӧ, зільӧны, мед ме пета найӧ олӧмысь. Ме ог кольччы. Нуи кагаӧс мам ордӧ, ачым мӧдӧдчи ытшкыны. Асывнас менӧ эз вердны, мӧдӧдчи тшыгйӧн. Вӧлӧкас ӧти пӧдельщикыс сетіс меным нянь тыра пестер: на пӧ ну да няньсӧ сёй, тшыглаыд пӧ эбӧсыд оз ло. Ме босьті пестертӧ. Сэні матын вӧлӧма энькаӧй, тӧдліс пестер сетӧмтӧ, дай ме бӧрся кутіс мунны, мед ме ог сёй няньсӧ. Сідзи сёйны эг и вермы. Пӧдельщикыд эськӧ меным бур пыдди сетіс пестерсӧ, а мем лёкджык лои: тшыгйӧн катӧді уль нянь тырӧн пестер 12 верст сайӧ.

«Видз вылӧ воӧм бӧрти энька няньсӧ идраліс вӧр керкаас. Бара эг вермы сёйнытӧ. Кынӧм нюкыртӧ. Шойччыштӧм бӧрти айка сеталіс косаяс, эз сет меным ӧтнамлы. Ме понді корны, сійӧ менӧ лёкысь ыстӧ гортӧ, кагатӧ пӧ, лэччы, видз. Ӧти коса колис. Ме сійӧс босьті дай муні йӧз бӧрсяньыс тшӧтш ытшкыны... Воис ӧбӧдайтан кад. Айка пуис шыд кык рачӧн (пӧртйӧн), коймӧдӧн — рок. Пуксялісны сёйны. Ме на бӧрся тшӧтш пукси. Энька оз лэдз сёйны, гортӧ вӧтлӧ тшыгйӧн. Босьті пань, панясьны куті. Тьӧтка ӧтторъя кучкӧ паньӧ мыйӧнсюрӧ, оз лэдз сёйны. Сэсся скӧрмис, да менсьым паньтӧ кучкис пурт дорышӧн. Менам паньыд уси кырымысь. Энька босьтіс дай чегис шӧри, сэсся шыбитіс кикимльӧс. Ме нинӧм ог шу, терпита. Босьті пурт, муні вӧрас, кульышті сюмӧдтор, сэсся куснялі бадь воропӧ, пань-мода бара лои. Муні да, бара куті накӧд панясьны ӧтлаысь. Энькаӧй дзикӧдз пузис, босьтіс пурт дай паньыштігкості менам сюмӧд паньӧ зарскис... Забеднӧ вывті лои, эг вермы кутчысьны, синваӧй шорӧн рожабан кузя лэччыны кутіс. Шуан кӧть эськӧ нин мыйкӧ, да мый сыысь бурыс. Ещӧ ёна ӧтдортасны. Коді доръяс менӧ. Сэки ӧд, ӧнія моз, правленньӧад он вӧлі мун норасьнытӧ. Асьтӧ жӧ сэки видасны, смекайтасны...

«Айка вӧлі сёйӧ ӧтнас пӧртйысь, веськыда би вывсьыс. Сійӧ меным шуис: мый нӧ пӧ мырдӧн сюйсян, оз нин пӧ лэдз да, лок пӧ паняв мекӧд... Тайӧ ӧти бур кыв сылӧн нэмнас меным вӧлі. Нэм ог вунӧд сійӧс.

«Сы бӧрти тьӧтка кутіс нӧйтны менсьым кагаӧс — Васюкӧс. Ӧтчыд шыбитліс став зыбканас (потаннас) джоджӧ. Кулан выйын, коньӧр, вӧлі. Кыдзкӧ тай сэсся ловзис жӧ бӧр-а».

Вель дыр Ольга тьӧтка кыв шутӧг оліс. Ышловзис:

— Мый ӧні овнытӧ нывбабаясыдлы. Бура вӧчӧны ӧнія йӧзыд — нывбабаястӧ пуктӧны бур морт туйӧ да. Ӧні, дерт, ме кодь томдырся олӧмыд некодлӧн оз вермы лоны. Ӧні дорйӧны нывбабаястӧ. Ёна дорйӧны. Зэв бур сійӧ...


Сюпи Кольӧ.


Гижӧд
Сьӧкыда овлӧма
Жанр: 
Пасйӧд: 

Авторыс Сюпи Кольӧ

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1