ГӦСТЬ
М. А. Красильниковлы, ёртлы и актёрлы
Рытъя шондіыс вӧлі на пӧсь,
Гожся ывлаыс вашъяліс важ моз.
Пырис миянӧ волытӧм гӧсть,
Керка пытшкӧсным регыд и гажмис.
Шонді, югӧртӧ керка тыр кисьт!
Гӧстьным — карысь, народнӧй артист.
Лоӧ клубаным кыпыд спектакль:
Драмтеатр татчӧдз воӧма, сиктӧдз.
Войыс асьсӧ оз пемыдӧн таль:
Сьӧлӧм дзиръя быд выльлы оз сиптысь.
Мед нӧ петкӧдчас век, важ и выль,
Сиктса сценасянь олӧмлӧн збыль.
Вежӧс, ӧтласа сёрниӧн тыр,
Олӧм шогысь и гажысь оз сайӧд.
Мед нӧ збодерлун нэмсӧ оз быр,
Гӧстьсӧ юкталам ижемскӧй чайӧн.
Меным вашнитіс быдмандыр ёрт:
Со, артист пӧ, а ми кодь жӧ морт.
Олӧм кыпӧдысь югыд да гор,
Муртса-муртса да, содыштіс светас...
Регыд гӧсть, воссяс занавес кор,
Сцена вылӧ дзик ас мортӧн петас…
Сійӧн, радлӧ да, пузьӧма, яр
Электрическӧй самӧвар.
1986