КОДАНЬ ДЯДЬӦ УСТАВ КОРСЬӦ
(Ӧнія мойдкыв)
Важӧн олісны-вылісны Сыктывдін карын мещана. Коркӧ-некоркӧ найӧ пондісны лыддьысьны Кӧдзвыв вӧлӧсьтувса крестьянаӧн. Неважӧн на костын кутіс мунны видз-му лӧсьӧдӧм, — рочӧн кӧ, проводитчыны землеустройство. Быд олысьяс пӧвстын ӧд овлӧны водзмӧстчысьджыкъяс. Сюрисны водзмӧстчысьджык крестьяна 15-ӧд десятаысь.
Тӧвбыдӧн найӧ «сельскокӧзяйственнӧй кружокын» бура тӧдмасисны видз-муӧн вӧдитчыны, гӧгӧрвоисны: ӧтувтчӧмӧн пӧ да машинаясӧн уджавны бурджык да кокньыдджык лоас. Коркӧ-некоркӧ сэсся найӧ чукӧртчисны дай шуисны восьтыны машиннӧй тӧварышество.
Шуисны — вӧчисны... Медвойдӧр мытшасисны — кыдзи восьтыныс? Кодкӧ шуис:
— Устав колӧ!
— Вернӧ, устав колӧ, сытӧг огӧ сяммӧй! Кытысь нӧ уставыс сюрас?
— Карысь колӧ корсьлыны!
— Коді нӧ корсяс?
— Мед Кодань дядьӧ корсяс, сійӧ ӧд быдлаӧджык сибалас.
— Кодань дядьӧ, Кодань дядьӧ! Сійӧ аддзас!
Бӧрйисны Кодань дядьӧӧс Сыктывдін карысь устав корсьны.
Локтіс Кодань дядьӧ гортас, шуӧ бабаыслы:
— Вай, баба, сукар косьтышт меным.
— Кытчӧ нин нӧ мӧдӧдчан тэ?
— Туйӧ аски колӧ петны меным.
— Кытчӧкӧ нӧ ылӧ?
— Дерт, ылӧ — устав корсьны.
— Кӧні нӧ сійӧ уставыс, Ӧндрей?
— Карын колӧ лоны... Но, эн больгы сэні... Лӧсьӧд сукарсӧ, ачым ноп вурышта, дай тюни на колӧ туявны и.
— Карыд ӧд абу Сибырын, сукаръяс оз на ков...
— Тэ мыйкӧ тӧдан, вӧч мый шуӧны тэныд!
Аскинас Кодань дядьӧ мӧдӧдчис карлань, бокас сукар мешӧк, киас бедь.
«Кытчӧ нӧ первой шыасьлыны?» — думайтӧ ачыс.
Воис карӧ. Сувтіс шӧрас, ӧтарӧ-мӧдарӧ видзӧдліс, устав некӧн оз бергав.
— Час, абу-ӧ сійӧ сэні? — лайкнитіс юрнас, веськӧдчис Степан вичколань, пырис ыджыд каменнӧй керкаӧ.
— Абу-ӧ тіянын устав? — юалӧ ӧтик служаклысь.
— Кутшӧм устав? — шензьӧ сійӧ.
— Устав, машиннӧй тӧварышество кыдзи лӧсьӧдны.
— Сельхозотдел ОЗУ, гашкӧ, тӧдӧ, сэтчӧ шыасьлы тэ.
Коркӧ Кодань дядьлы сюрис и сельхозотдел ОЗУ.
— Вайӧй меным устав! — корӧ Кодань дядь порог дорсянь.
— Кутшӧм устав?
— Машиннӧй тӧварышество кӧсъям лӧсьӧдны да...
— Абу миян сэтшӧм уставыд.
— Тані сельхозотдел ОЗУ?
— Тані сельхозотдел ОЗУ, тані.
— Мыйла нӧ абу сідзкӧ?
— Абу, дай абу. Тэ юав госсельскладысь.
Петіс Кодань дядь сэтысь. Пуксис пос помас, перйис нопсьыс сукар дай кутіс йирны. Этша нуръясьыштӧм бӧрын чеччис. Балябӧжсӧ гыжйыштіс, мӧдӧдчис, ачыс мӧвпалӧ:
«Сюрас али оз бара уставыс-а? Ветла госсельскладас...»
Воис, юалӧ:
— Тіян устав эм?
— Кутшӧм устав?
— Машиннӧй тӧварышество йылысь.
— Миян абу.
— Сельхозотдел ОЗУ-ын тай нӧ висьталісны: эм пӧ, тіянӧ тшӧктісны шыасьлыны...
— Найӧ нӧ мыйӧн тӧдӧны: эм абу миян устав?..
— Коркӧ нӧ лоӧ оз эськӧ?
— Регыдӧн оз ло, ва воссяс да, гашкӧ, паракодӧн ваясны-а...
— Позьӧ неуна тіянын шойччыштны?
— Позьӧ регыдиктӧ...
Пуксис Кодань дядь порог дорӧ, бара перйис нопсьыс сукар да кутіс кажгыны пиньнас. Друг сэки тӧд вылас уси Кодань дядьлы: «Час жӧ юала, донаӧсь-ӧ машинаясыс?»
— Тіян нӧ кутшӧм машинаясыс эмӧсь, донаӧсь-ӧ?
Сетісны «список». Кодань дядь эз вермы прамӧя сэтысь нинӧм тӧдны — ставыс вушйӧма, ӧдва тӧдчӧ, ёна грамотнӧйлы не лыддьыны...
— Кутшӧм срокӧн нӧ позьӧ татысь ньӧбны?
— Быдсяма срокыс эм, медкузь срокыс кык во сетсьӧ.
— Кык толькӧ? Миянлы тай нӧ висьтавлісны: вит воӧдз пӧ сетсьӧ срокыс.
— Больгыны ӧд быдтор позьӧ...
Лунтыр Кодань дядь ветлӧдліс кар кузя ӧтарӧ-мӧдарӧ, устав корсьысис. Устав эз сюр. Пырис узьны «Крестьяна керкаӧ». Ужнайтіс кӧтӧдӧм сукарӧн дай водіс.
Мӧд луннас бара петіс устав корсьны карысь. Воліс нига вузалан магазинъясӧ — некӧн абу устав. Пыраліс Кодань дядь Комисельбанкӧ — бара абу. Шыасьліс обсоюзӧ — абу жӧ; сэні шуисны тадзи:
— Кӧнкӧ эськӧ быттьӧ колӧ на ӧтик уставлы лоны да, он аддзы ӧні некыдз, кӧть понйӧн корсь: миян библиотекаын сэтшӧм кутерма мунӧ — пом ни дор некутшӧм нигалӧн оз сюр, кысь нин устав верман бӧрйыны.
Пемдігӧн нин Кодань дядь гортас воис. Мудз, тшыг (став сукарыс бырӧма), тюни пыдӧсъясыс розяӧсь.
— Аддзин уставтӧ, Ӧндрей? — юалӧ бабаыс. — Ме чайтлі, мися буракӧ тэ Яткаӧ нин мунін-а, кык сутки пӧшти эн волы да...
— Гашкӧ, и Мӧскуаӧ на лоӧ ветлыны да.
— Мыйла, эз ӧмӧй сюр?
— Ланьт, устав нӧ сюрас Сыктывдін карысь? Коді нӧ тэныд сійӧс дасьтіс? Вай тэ сукартӧ ещӧ косьтышт...
— Бара мӧдан али мый?
— Колӧ да, быть корсь!
Кодань дядьлӧн бабаыс кутіс сукар вылӧ нянь шырны, ачыс тюни дӧмлыны пуксис. Аски бара кӧсйӧ петны устав корсьны, надейтчӧ:
— Карысь ӧд устав сюрас жӧ?