САЛДАТ ДА ГЕНЕРАЛ

Важӧн олісны-вылісны гозъя. Налӧн вӧлі ӧти пи. Коркӧ-некоркӧ и босьтісны сійӧс салдатӧ. Служитіс сійӧ салдатын дас во, аддзыліс уна пӧлӧс сьӧкыдлунсӧ, тшыг пыкӧмсӧ да кынмӧмсӧ. Унаысь сійӧс генералъяс нӧйтлісны мыжысь и мыжтӧг.

Вот сэсся дас воыд и коли, дай салдатӧс лэдзисны гортас. Волысаліс салдат нянь коркаяс тыра ноп дай мӧдӧдчис. Мунӧ туй вывті дай мӧвпалӧ аслыс: «Кытчӧ ме муна, мый кута вӧчны? Гортын пон ни кань абу, весиг ай-мамӧй нин абуӧсь. Бурджык лоӧ, пыра кӧ код ордӧ кӧ казакӧ».

Видзӧдӧ салдат да аддзӧ: туй кузя бӧрсяньыс локтӧ тройка вӧла, тшынсӧ-буссӧ лэптӧ, быттьӧ Илля-пророк мунӧ кымӧр вывті. Салдат тэрыба пуксис туй шӧрас да кутіс виччысьны тройка вӧлаӧс.

Тройка матыстчис салдат дорӧ. Кӧзла вылын пукалысь кучер кутіс горзыны, мед сійӧ чеччас туй шӧрсьыс. А ыджыд уска, паськыд да гӧрд ныра, югыд кизьяса генерал казяліс, мый салдат оз думышт чеччыны. Тшӧктіс кучерыслы сувтӧдны вӧвъяссӧ да вайӧдны салдатӧс карета водзас. Кутіс лёкысь видны. Кыдз пӧ тэ, шуӧ, салдат, лысьтан пуксьыны генераллы туй шӧрас? Сэсся юаліс, кутшӧм полкын сійӧ служитӧ да кытчӧ мунӧ.

Салдат генераллы вочавидзис по-салдатски збоя.

— А мый нӧ тэ кужан вӧчны? — юалӧ генерал.

А ме пӧ кужа толькӧ ӧтитор — гусясьны. Кӧсйи пӧ тэнсьыд мыйкӧ гусявны, да коскӧ пӧ кочкис, да нинӧм вӧчны эг вермы.

Генераллы зэв тешкодь кажитчис салдатлӧн висьталӧмыс да пуксьӧдіс сійӧс каретаас. Воисны генерал ордӧ, салдатӧс генерал бура вердіс, юкталіс да керка водзас водтӧдіс узьны.

— Менам, — шуӧ генерал, — конюшняын сулалӧ вӧв, кодлӧн доныс дас сюрс шайт. Сійӧс игналӧма дас кык томан сайӧ да видзӧны дас кык часӧвӧй. Верман кӧ тайӧ вӧвсӧ гуны — лэдза тэнӧ овны аслам керкаӧ, улыс судтаӧ, сё шайт деньга сета дай. Он вермы — уджалан меным дзонь во дон босьттӧг да пӧлучитан ветымын розга.

Салдат эськӧ гусясьнысӧ вӧлі оз куж, да сідз, прӧста шуткаӧн шуис. А сэсся быть лоӧ лоны вӧрӧн: он кӧ гусяв — розгаалас генералыд. Думыштіс дай шуӧ:

— Лоӧ вӧчӧма!

Войнас, кор генерал унмовсис, салдат пасьталіс сылысь генеральскӧй важ паськӧмсӧ, босьтіс ведра вина да муніс часӧвӧйяс дінӧ.

— Но, кыдзи тіян томанъяс? Ставыс дзонь? Смотри, мед вӧлі бура видзӧма. Ме тіянлы, мед он кынмӧй, ведра вина коля, — генерал моз шуаліс салдат часӧвӧйяслы.

Сэсся салдатыд вешйис бокӧ да кутіс видзӧдны, мый кутасны вӧчны часӧвӧйяс. А часӧвӧйяс дыр эз кӧсйыны, регыд и ректісны вина ведратӧ да коддзӧмысла кутісны гылавны. Салдат аддзӧ — часӧвӧйяс коддзисны. Локтіс на дінӧ, босьтіс зепъяссьыс ключьяссӧ, восьтіс дас кыкнан томансӧ, петкӧдіс конюшнясьыс генераллысь вӧвсӧ, сэсся бӧр томналіс ӧдзӧсъяссӧ. Часӧвӧйяслы ключьяс пуктіс бӧр зепъясас дай муніс.

Коркӧ часӧвӧйяс палялісны да бӧр сувталісны асланыс местаясӧ. Некод эз и казявлы, мый войнас мыйкӧ лоис.

Асывнас чеччис генеральша да аддзӧ — налысь вӧвсӧ кутшӧмкӧ дядьӧ лэччӧдӧ юктавны.

— Генерал! Генерал! — кутіс горзыны. — Вӧвтӧ гусялӧмаӧсь! Чеччы ӧдйӧджык!

— Но, но, менсьым вӧв гуны оз вермыны, — шебрас увсянь буркнитіс генерал.

Сэсся чеччис, видзӧдліс — збыльысь сылӧн вӧлыс. Пыр жӧ тшӧктіс корны ас дінас салдатӧс.

— Но, — шуӧ, — вӧчны нинӧм. Кутан овны улыс судтаын. Босьт сё шайт.

А ачыс думыштіс: лоӧ пӧ сетны мӧд «удж». Сэтшӧмӧс, мед пӧ сійӧс оз вермы вӧчны. Ставсӧ пӧ бӧр косӧда.

— Вот мый, салдат, — шуӧ, — ӧні тэд ковмас гусявны менсьым медбур гӧн вольпасьӧс, код вылын ме узьла гӧтыркӧд. Верман гусявны вольпась — лэдза овны мӧд судтаӧ, сета витсё шайт деньга. Он вермы — уджалан меным вит во дон босьттӧг да мышкуад пӧлучитан сё розга.

Салдат думайтіс, думайтіс дай кӧсйысис гусявны вольпасьсӧ тайӧ жӧ войнас.

Войнас генерал гозъя водісны узьны. Ӧдзӧсъяссӧ топыда игналісны, мед салдат некыдз пырны оз вермы. Водісны орччӧн и кык ныв, генераллӧн слугаясыс. Войнас салдат кайис вылыс судтаас, корсис каньӧс, джагӧдіс сійӧс, кулис кучиксӧ да нывъяслы шӧракостаныс и пуктіс. Паччӧрсьыс тасьтіӧ лӧдіс уль нянь да муніс генерал узян вежӧс дінӧ, сувтіс ӧдзӧс бердас.

А генераллӧн вӧлі мода — быд вой чеччывны да петавны мӧд вежӧсӧ ас могӧн. Чеччис сійӧ и тавой, восьтіс ӧдзӧссӧ да петіс. А сэк кості салдат пырис генерал узянінӧ да вольпась вылас кисьтіс уль няньтӧ да ачыс зэв ӧдйӧ пырис крӧвать улас.

Генерал пырис, кутіс водны гӧтыр дінас и аддзис: гӧтырыс сылӧн пакӧститӧма гӧн вольпась вылас. Садьмӧдіс гӧтырсӧ да кутіс видны. Сідз пӧ и сідз, олім ветымын арӧдз, некор нинӧм эз вӧвлы, а тавой став вольпасьтӧ пакӧститӧмыд. А гӧтырыс шуӧ — тэ пӧ ачыд пакӧститӧмыд. Скӧрмис генерал да кутіс чуксавны нывъяссӧ.

Нывъяс садьмисны и казялісны, мый шӧракостаныс «кага» куйлӧ, ӧтиыс шуӧ: тэнад пӧ тайӧ кагаыс, мӧдыс шуӧ — тэнад пӧ. Зыкӧдз воисны.

Генерал скӧрмис да ачыс петіс на дінӧ. Гӧтырыс петіс мыссьыны. А салдатлы тайӧ и колӧ вӧлі. Пырысь-пыр жӧ кватитіс генераллысь вольпасьсӧ да давай пышйыны. Генерал пырис, а вольпасьыд абу. Но и салдат пӧ тайӧ, кутіс шуасьны. Часлы, думайтӧ, шедлан на пӧ меным.

Асывнас генерал корис ас дінас салдатӧс да сетіс сылы витсё шайт деньга да тшӧктіс овмӧдчыны мӧд судтаас. А ачыс думайтӧ — кыдз салдатӧс кыйны.

— Вот мый, салдат, — сэсся шуис сійӧ. — Ме пукта коймӧд судта ӧшинь дорӧ зарни тыра ящик. Сійӧ ящикас кызь вит тысяча деньга. Ящиксӧ видзны сувтӧда ӧтар-мӧдар бокас кык салдатӧс. Киясас налӧн лоӧ ёсь сабля. Верман гуны — тэнад ящикыс, он вермы — юртӧ кераласны часӧвӧйясыс.

Дыр думайтіс салдат — босьтчывлыны ли не. Кыдз сійӧс гусялан нёль син увсьыс? Часӧвӧйястӧ он юктав.

Коли лун, коли рыт, а салдат век оз тӧд, мый вӧчны, кыдз гусявны зарни тыра ящиксӧ. Вот мунӧ сійӧ вичко дінті дай думыштіс. А вай пӧ ме тэнӧ ещӧ ӧтчыд ворсӧда. Велӧда пӧ дорын узьлыны.

Матыстчис вичко дорӧ. А ӧградаас стӧрӧж, караулитӧ, мед некод оз пыр. Сувтіс салдат ӧграда дорӧ да зэв наяна кутіс видзӧдны стӧрӧж вылӧ. Стӧрӧж казяліс — сулалӧ салдат ӧграда дорын и некытчӧ оз мун.

— Мый нӧ тэд колӧ, служивӧй? — юаліс.

— Мем нинӧм... Ме сідзи... Кыськӧ быттьӧ ме тэнӧ аддзылі. Зэв тӧдса морт, а вунӧді, кӧн да кор ми тэкӧд аддзысьлім. Тэ нӧ кӧнъясын вӧвлін бӧръя каднас?

— Ме бӧръя каднас вӧвлі Музуй карын. Пес пилиті куим-ӧ-нёль во.

— Сё мокасьтӧ! Ме ӧд сэні жӧ вӧвлі! — горӧдіс салдат. А ачыс эськӧ Музуй карсӧ весиг эз кывлы, — Тэнӧ кыдзи шуӧны?

— Менӧ шуӧны Петыр Опоньӧн.

— А-а, сідзкӧ, ме тэнӧ бура тӧда. Помнитан, пес керӧдысьыдкӧд коркӧ чорыда пинясим-вензим.

— Помнита, помнита, — шуис стӧрӧж.

Салдат да стӧрӧж другъясӧн лоисны. Салдат пыраліс трактирӧ, босьтіс кык доз вина, да заводитісны найӧ юны эжа вылын. Салдат юӧ румка, а стӧрӧжлы сетӧ кыкӧс. Регыд гажмис вичко стӧрӧжыд да чорыда унмовсис. А салдатлы сійӧ и колӧ вӧлі. Кыскис стӧрӧж зепъясысь ключьяссӧ да пырис вичкоӧ. Видзӧдӧ, а вичкоас куйлӧ кулӧм морт. Салдат дыр эз кӧсйы, босьтіс кулӧм морттӧ, пуктіс сійӧс пельпом вылас дай мӧдіс керкалань. Воис салдат генерал керка ӧшинь улӧ, шойччыштіс, куритчыштіс, сэсся сера пос кузя кутіс кайны коймӧд судтаас. Муртса на салдат матыстчис коймӧд судтаса ӧшинь дорӧ да чургӧдіс кулӧм мортлысь юрсӧ, часӧвӧйяс ӧт-мӧдарсяньыс сотыштісны сійӧс асланыс сабляяснаныс да пыр жӧ мунісны доложитны генераллы, мый салдатлысь юрсӧ лои кералӧма.

А салдатлы тайӧ и колӧ вӧлі. Кватитіс сійӧ зарни тыра ящиксӧ, лэччис муӧ, босьтіс кулӧм мортӧс, нуис сійӧс бӧр вичкоӧ, вичко ключсӧ бӧр сюйис стӧрӧж зептӧ дай мӧдӧдчис гортас.

Часӧвӧйяс доложитісны генераллы дай радпырысь бӧр локтӧны. Генерал накӧд тшӧтш локтіс ӧшинь дорад, а ящикыд абу. Скӧрмис генерал. Часӧвӧйяслысь юръяснысӧ скӧр йывсьыд кераліс. Шогӧ уси генерал. Весиг кывйыс шушкыль лои. Генерал рӧзӧритчис дай нинӧмӧ пӧрис йӧз син водзас. Муніс сійӧ аркирей дінӧ да тшӧктіс сійӧс быд лун вичко шӧрын ёрны. Аркирей сідзи и кутіс вӧчны. Быд лун сійӧ вичко шӧрын салдатӧс ёрӧ, быд ногӧн лёкӧдӧ йӧз водзын. Кывліс та йылысь салдат да ёна скӧрмис. Пузис сылӧн вирыс и генерал вылӧ, и аркирей вылӧ. «Ак ті, шуӧ, вир юысьяс, пыдӧстӧм зепъяс, петкӧдла ме тіянлы салдатӧс ёрӧм».

Муніс вичкоӧ да босьтіс поплысь ыджыдлун дырйи новлан ризісӧ, пасьталіс сійӧс ас вылас, сюмӧдысь вӧчис борд да войшӧр гӧгӧр мӧдӧдчис аркирей ордӧ.

— Код крещеннӧй? — юаліс аркирейлӧн гӧтырыс, кор кутіс игӧдчыны салдат.

— Ме, ангел, локті аркирей дінӧ. Бура служитӧмсьыс енмыд тшӧктіс сійӧс катӧдны райӧ, — небыд гӧлӧсӧн шыасис салдат.

Аркирей гӧтыр зэв тэрыба чӧвтіс пернапас, пырис керкаас да чукӧстіс аркирейӧс:

— Батюшко, батюшко, чеччы ӧдйӧджык. Тэла локтӧма ангел да кӧсйӧ тэнӧ енлы бура служитӧмсьыд катӧдны райӧ.

Аркирей тэрыба чеччис да улыс дӧрӧм-гач кежсьыс петіс ывлаӧ. Видзӧдӧ да, сы водзын збыльысь сулалӧ ангел — ризіяса и бордъяса.

— Вай пыр татчӧ, кучик мешӧкас, мед он усь раяд кайигӧн, — шуӧ аркирейлы «ангел».

Аркирей ӧдйӧн и пырис кучик мешӧкад. Матушкаыскӧд весиг эз прӧщайтчы.

А салдатлы тайӧ и вӧлі колӧ. Топыда кӧрталіс мешӧксӧ, чӧвтіс пельпом вылас да кайис кӧлӧкӧльнича вылӧ. Сэсся пуктіс мешӧксӧ пос помас да мый вынсьыс чужйис. Турки-йирки лэччис мешӧкыс пос кузя. Салдат лэччис бӧрсьыс да висьталӧ аркирейлы:

— Ӧти пос кайим. Ӧні колӧ мӧдӧс.

Мӧд пос помын сідз жӧ вӧчис да шуӧ:

— Мӧд пос кайим.

«А сьӧкыд жӧ небесаад кайнытӧ, — думайтӧ аркирей. — Уна жӧ мука лоӧ терпитны».

Сэсся салдат ӧшӧдіс мешӧктӧ вичко ӧграда ӧдзӧсас да сэтчӧ гижӧд пуктіс: «Коді кутас таті мунны — быдӧнлы колӧ мешӧкас кучкыны. Чина йӧзлы — кыкысьӧн, чинтӧм йӧзлы — ӧтчыдысьӧн». Аркирейлы висьталіс: раяд пӧ ковмас кайны сутки мында на да уна на сьӧкыдтор лоӧ терпитны. Сэсся сэсь муніс.

Аскинас медводз вичко дорті кутіс мунны генерал. Аддзис сійӧ гижӧдсӧ, лыддис да нёль-ӧ-витысь кучкис мешӧкӧ беддьӧн. Сэсся мукӧдъяс кутісны кучкавны — унаӧн ӧд луннад вичко дортіыд ветлӧны. Рытнас сэсся аркирейыд горзыны кутіс да лэдзисны сійӧс. Муртса нин ловъя вӧлі. А салдат ӧні на олӧ да вылӧ. Кывсьӧ вӧлі, быттьӧ гӧтрасьӧма да быдтӧ ас кодьыс жӧ сюсь пиянӧс.