НӦБАСЬЫСЬ САЛОМЩИК


Коркӧ саломщик да поп вӧлі олӧны. Дерт, найӧ омӧля эз овлыны. Важӧнтӧ ӧд вӧлі пыртасны ли колльӧдасны кӧ, мӧсъясӧн вӧлі ваялӧны налы, колькъястӧ и, рысьястӧ и, выйястӧ и быдӧн. Абуыс сӧмын эз вӧв налӧн, сэсся ставсӧ ваяласны ыджыд приходсьыд.

Саломщиклӧн вӧлі гӧтыр, быд лун вӧлі сійӧ пуӧ-пӧжалӧ чӧскыдысь-чӧскыдӧс, вердӧ ассьыс мужиксӧ, саломщикӧс. Кокни олӧм вылад да бур сёяннад сэтшӧма пондіс тшӧгны саломщик, толькӧ кызӧ и кызӧ. «Но, зонмӧ, — шуӧ, — омӧля тай нӧ сёя, а кынӧм век содӧ да ыдждӧ, ог-ӧ нин ме нӧбась?»

А верст джын сайын кымын тӧдысь баба вӧлі нималӧ. Час жӧ пӧ ме ветла сы дінӧ, сійӧ ӧд, кӧнкӧ, тӧдас, збыльысь-ӧ ладнӧ менам рушкуӧн.

Коркӧ и муніс сійӧ тӧдысь баба дінӧ и пырис. Тӧдысь баба и шуӧ, шойччы пӧ, Иван Иванович. Иван Ивановичӧн вӧлі шуӧны сійӧс. А тэ ордын пӧ тай бабаяс, а менам секретнӧй делӧ, ывлаӧ пӧ огӧ петалӧй, Дарья, шуӧ саломщик. Петалам пӧ.

Петісны найӧ посводзӧ. Саломщик и пондіс висьтавны гусьӧникӧн, вот пӧ, Дарья, менам пӧ рушку пондіс ыдждыны да ог-ӧ пӧ ме нӧбась, видлав пӧ да висьтав, тэ пӧ ӧд тӧдан. Чӧвлы пӧ, сарай пыдӧсӧ кайлам, тані пӧ кыласны, шуӧ Дарья. Сарай пыдӧсӧ Дарья катӧдіс саломщикӧс и пондіс шуны, кыдз нӧ пӧ ме ог тӧд, тӧдтӧг пӧ ог ов, вай пӧ дӧрӧмтӧ лэпты, ме пӧ видлала и висьтала. Саломщик дӧрӧмсӧ лэптіс. Дарья и пондіс зыравны сійӧс. Зыраліс, зыраліс и шуӧ, ок пӧ, дитяӧй, ок, ок, ок, Иван Иванович, збыль пӧ тай тэ нӧбасян. Неужели нӧ? Збыль пӧ.

Шогӧдіс саломщикӧс, памятнӧй книжка кыскис зепсьыс, юалӧ, кор нӧ пӧ воас ваян кадыс, тэ пӧ ӧд, Дарья, тӧдан, вай пӧ висьтав. Кыдз нӧ пӧ ог тӧд ме, шуӧ Дарья, сизим тӧлысь пӧ нуан, точно, сизим тӧлысь пӧ, сэсся ещӧ квайт лун олан и обязательнӧ ваян, а то и водзджык.

Гижис памятнӧй книжкаӧ саломщик, мед оз вун, сэсся мыччис деньга, на пӧ пять рублей пока, а коркӧ, благополучнӧ кӧ лоӧ, ыджыда пӧ наградита, толькӧ пӧ тэ некодлы тун ни бун, некодлы пӧ эн висьтав. Но, миян вомысь пӧ оз пет, гӧра вермас прӧйдитны, шонді вермас бергӧдчыны, а менам вомысь оз пет, саръяс моз шуис Дарья.

Воис саломщик гортӧ, зэв жугыль. Олӧ вежон, и мӧдӧс, и век жугыль. Коркӧ-й гӧтыр казяліс, мый нӧ пӧ, Иван Иванович, сэтшӧм жугыль, эн тай кут любитны, шуӧ гӧтырыс. Чӧв пӧ нин, вися пӧ быдлаті, гӧгӧр пӧ юкалӧ. Но, висьӧ кӧ и висьӧ. Гӧтыр кутіс веритны, чипан колькъяс пондіс нуны да вердны верӧссӧ.

Олісны мыйкӧ дыра найӧ тадзи, и коркӧ саломщик памятнӧй книжкатӧ видлаліс: вит тӧлысь нин кольӧма вайтӧдзыс. Шогсьӧ саломщик, шогсьӧ тшӧтш и гӧтырыс мужик висьӧм кузя, тадзинад кулан пӧ, кулан, шуӧ сійӧ. Но, меным висьтавны регыд, а коркӧ, олісны, олісны да, кык недель нин коли. Талун пӧ лоӧ нин пышйыны, думайтӧ саломщик. Деньгатор лӧсьӧдіс, кӧлуйтор, мыйӧн бабаыс войнас ныргорӧн унмовсис, гусьӧник кань-кань-кань петіс и, кытчӧ син видзӧдӧ, пондіс мунны.

Муніс, муніс сійӧ вӧлӧкӧд, аддзис кутшӧмкӧ ёкмыль. Войыс вӧлі тӧлыся да тыдалӧ. Мый пӧ татшӧмыс? — шуӧ. Матыстчис сійӧ, видзӧдӧ да морт шой куйлӧ, лакӧвӧй гӧленя сапӧгъяса. А саломщик вӧлӧма зэв горш йӧз добра вылад. Сійӧ и пондіс кыскыны сапӧгъястӧ. Кыскис, кыскис, некыдз оз шед. Аттӧ дивӧ, шуӧ, аскомысь нин ваян срок менам, а быдлаӧ лоӧ кад воштыны. Эз шедны сапӧгъясыд да пуртӧн и вундіс кокъяссӧ, сэсся нопъяс сюйис.

«Коркӧ ловъя кӧ лоа, сапӧгася», — думайтӧ. Босьтіс сапӧгъястӧ сійӧ и мӧдіс водзӧ.

Муніс, муніс лун куим кымын, узянін пондіс корсьны, кутшӧмкӧ рыныш ли пывсян. Сэсся аддзис, кутшӧмкӧ дядьӧлӧн биа керкаыс, сэтчӧ и пырис. Дядьӧ, он-ӧ пӧ лэдз менӧ узьны, паччӧрад ли мый ли, шуӧ. Но, кыдз нӧ он лэдз проходящӧй мортӧс, шуӧ дядьӧ, лэдзам, лэдзам, паччӧр сэрӧгӧ и кай. Кайис паччӧр сэрӧгӧ саломщик да гусьӧникӧн, куритчигмоз, и видліс книжкатӧ.

«Талун обязательнӧ ваян кад, — шуӧ аслыс, — мый лоан ло, а ковмас вайны».

А кӧзяин сійӧс пондіс ужнайтны чуксавны, лок, шуӧ, ужнайтам, лок. Ог пӧ нин, пасибӧ. Лок пӧ. Збыльысь ог пӧ, ог, оз ков.

«Кысь нин сёйны, кага ваян кад воӧ», — думайтӧ.

Сэсся куйліс, куйліс сійӧ и мудз вывсьыд унмовсис, ачыс эз и тӧдлы. А кӧзяин сэк кості паччӧрӧ катӧдіс куканьӧс, мед пӧ оз кынмы войнас, и бокас водтӧдіс.

Садьмис коркӧ саломщик, малыштіс рушкусӧ: небзьӧма быдӧн сійӧ, вайсьӧма пӧ, буракӧ. Малыштіс бокас, мыйкӧ гӧна сюри ки улас. «Ма-а», — шуӧ. Саломщик быдӧн весиг черӧбтіс, повзис, мый ыджда штука пӧ вайсьӧма.

«Кыдз эськӧ пышйыны?» — думайтӧ. Некод кӧ пӧ оз казяв, гӧснечала жӧ ме тайӧясӧс. Сэсся ньӧжйӧник кань-кань-кань лэччис паччӧрысь; весиг шыр оз кыв, воис ӧдзӧс дорӧдз и посводзӧдз петіс.

— Но, слава тебе, господи, слава тебе, господи, — шуалӧ, — татчӧдз кӧ вои, морт лоа, ставыс лоас ладнӧ.

И пышйыны кутіс саломщик.

Час джын мысти чеччис кӧзяин и кайис паччӧрӧ, кынмӧ оз пӧ кукным. Кайис сійӧ паччӧрӧ и аддзӧ: кукань куйлӧ, а узьысь мортлӧн толькӧ кокъясыс кольӧмаӧсь.

— Ой-ой-ой! Эштіс тай, тыдалӧ, олӧмыд. Анна, Анна, чеччы вай ӧдйӧ, юкмӧс вӧч, — шуӧ гӧтырыслы.

— Мый нӧ нин лоӧма, мый нӧ горзан?

— Тӧрыт тай морттӧ лэдзин, куканьыд сійӧс сёйӧма, кокъясыс толькӧ кольӧма, юкмӧсӧ колӧ шыбитны куктӧ, мед оз казявны, мед оз мыждыны.

Пондісны сэк, зонмӧ, куканьӧс накажитны, мыйла пӧ сёйин ветлысь-мунысь мортӧс. Мед оз бакӧстны вермы куканьыс, став перина-пӧдушкаясӧн гартлісны сійӧс, зоръяс, пыридзьяс босьтісны и лэччисны йи вылӧ. Кодйисны сэн юкмӧс и брут шыбитісны куктӧ.

— Но, смотри тайӧ дивӧ кӧ кодлыкӧ висьталан, кывсяс кӧ кытчӧкӧ, ме петкӧдла пуж, — грӧзитӧ кӧзяин.

А гӧтырлӧн саломщик-верӧсыс воши, и поп тшӧтш видчӧ, куим праздник прӧйдитіс да мыйта убыток пӧ лои.

Коркӧ рытын сэсся воис саломщик гортӧ. Тайӧ нӧ пӧ тэ кӧн ветлін, трасича; юин пӧ али мый, пинялӧ гӧтырыс.

— Ок, гӧтыр, гӧтыр, тӧдан кӧ, кутшӧма ме страдайті, шензян.

— Мый нӧ, тюрьмаын али мый нин вӧлін? Висьтав!

— Кӧть и гӧтыр тэ, а ог лысьт висьтавны, — шуӧ саломщик. — Микӧлалы клятва сет, мый некодлы он висьтав, сэки висьтала.

Баба сетіс Микӧлалы клятва, и саломщик висьталіс, сідз пӧ и сідз, ме пӧ вӧлі нӧбася да кага вайи, зэв ыджыд пӧ вӧлі, гӧна, дядьӧ ордӧ пӧ гусьӧн и коли.

Висьталіс тайӧ саломщик и водзӧ пондіс овны.

Коркӧ саломщиклӧн доход лои, чӧлкӧвӧй ветымын кымын, дум вылас уси тӧдысь бабаыд, час жӧ пӧ награда сылы лоӧ нуны. Гусьӧникӧн муніс сійӧ тӧдысь баба дінӧ, зэв мича бумага деньга сетіс и шуӧ, правда жӧ пӧ тэ, вӧлӧм, тӧдан, нэм кежлӧ пӧ ме тэнӧ свертӧкӧ гижа, за здравие кута кевмыны ӧні и кулӧм бӧрад — за упокой.


Гижӧд
Нӧбасьысь саломщик
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1