Г. С. ЛЫТКИН
Еща вӧлі комі муын јона велӧԁчӧм јӧз. Ԍӧкыԁ вӧлі важӧн комі јӧзлы ыҗыԁ школаын велӧԁчыны. Сӧмын коԁ-ԍурӧ: поп піјан, купеч піјан вермылісны велӧԁчыны јонҗыка. Но сещӧм јӧзыԁ унҗыкыс комі муԍыԁ пышјаліс, јанԁыԍіс коміјаскӧԁ ԍорԋітны, ԋеԁапӧштӧ наԁор сулавны, на понԁа тӧжԁыԍны.
Јона-на чорыԁа вӧлі уԅӧ комі муыс. Јона-ԋін тӧԁчӧ вӧлі комі јӧз вылын сарлӧн нарԏітчӧмыс, ԋем јанԁыԍтӧг вӧлі увтыртӧны комі кыв.
Секі оліс комі учонӧј филолог Г. С. Лыткин. Сіјӧ чужӧма 1836 воын Сыктывԁін карын. Велӧԁчӧма Піԏірын уԋіверԍіԏетын (
Г. С. Лыткин нем чӧжыс комі јӧз-понԁа уҗалӧма: уна пӧлӧс вӧлі сылӧн уҗыс. Сіјӧ вӧлі филолог, етнограф, пеԁагог, історік. Сіјӧ лӧԍӧԁіс комі шыпасјас (
Сылӧн меԁ бур гіжӧԁјасыс чукӧртӧма ӧԏі кыз ԋігаӧ: „
Г. С. Лыткинӧс мі ыҗыԁӧ пуктам со мыј-понԁа:
1) Сіјӧ, мыј вӧлі сыӧԇ комі јӧз-јылыԍ, комі кыв јылыԍ збыԉ торјыс, боԍтіс ԁа ӧтлааліс. Ез боԍт ставсӧ мыј ԍурі кіпод улас, јона віԁлалӧмӧн збыԉ торсӧ бӧрјіс.
2) Лӧԍӧԁӧма комі шыпас чукӧр (алфавит). Ӧніја алфавит (С. Ваԍӧлӧн) ԇік-жӧ сы-моз вӧчӧма, сӧмын мукӧԁ шыпасјассӧ кокԋӧԁыштӧма. Г. С. Лыткинлыԍ вӧлі он куж ԋекыԇ гіжны коміӧн.
3) Петкӧԁлӧма, — кыԇі колӧ роч вылыԍ комі кыв вылӧ лӧԍӧԁлыны, роч кывјас гіжавны.
4) Вӧчіс комі ԉіԏература кыв. Ӧні кӧԏ мі і огӧ гіжалӧј ԋігајас Лыткин кывјӧн, но кор лоӧны міјан наука ԋігајас, міјанлы Лыткинлыԍ кывтӧ лоӧ-на боԍтны.
5) Сіјӧ аслас ԋіганас воԍтіс туј, інԁіс кыԇі колӧ велӧԁны комі јӧзӧс, комі кыв.
Со мыј понԁа мі, комі јӧз, ыҗыԁӧ пуктам Г. С. Лыткинӧс. Оз сӧмын комі јӧз, став наукаа (Рӧԍԍіјаса и Јевропаса) јӧзыс сіјӧс пуктӧ філолог-пыԃԃі, прапермса группа кывјас тӧԁыԍ-пыԃԃі (