




ФИНЛЯНДИЯЫН ДА ВЕНГРИЯЫН ПАСЙӦДЪЯСЫСЬ
15.02.1926. Ленинград. Финляндскӧй вокзал. Гӧрд английскӧй пася, лӧсталӧ гӧгӧр. Эм
Вӧрзим (4 ч. 20 м. рытын). Быдса вагонын кыкӧн мунам, коймӧдыс — вагоновожатӧй.
Белоостров
Воис станция «Раяйоки»
Мунам водзӧ. Локтіс вагоновожатӧй, шуӧ: ог на пӧ вольпасьтӧ вольсав? Ме чуйми: кутшӧм вольпась, мися? Сідз нин зэв небыд диваныс да. Сэсся и эм менам аслам эшкын да юрлӧс. — Кор пӧ водны кутан, вольсала пӧ, дон пӧ мынтӧма да...
16.02.1926. Час 9-ын асывнас воим Гельсингфорсӧ. Муртса на поездыс сувтіс, носильщик менсьым кыскӧ нин кӧлуйӧс. Сувті хотель «Фенниаӧ»
Кар кузя ветлӧдлі. Волі асланым полпредствоӧ. Зэв бурӧсь. Ветлӧдлі вит часӧдз, мудзи
Луннас тӧдмаси мистер Якобсонкӧд
17.02.1926. Асывнас менам узигӧн звӧнитлӧма проф. Миккола.
Представительствоын военнӧй учёт вылӧ сувті. Сэсся Калима
Корся столӧвӧй. Ӧти пӧрысь дядьӧ вузасьӧ улича пельӧсын папиросӧн. Юалі: кӧні, мися, донтӧмджык столӧвӧй? Менсьым юалӧ: тэ пӧ нӧ эстонец али коді? Мися, роч. Сійӧ кужӧ, вӧлӧм, рочӧн. Индіс — сэні и сэні пӧ. Муні индӧм серти. Коркӧ аддзи. Пыри, кора ӧбедайтны (сёйны ӧбед). Оз гӧгӧрвоны некыдзи. Ме ог жӧ велав, мый висьталӧны. Кыськӧ пӧрысь тьӧтка локтіс. Рочӧн кужӧ. Ме пӧ роч. Мися, роч? Ме пыдди сэсся висьталіс столӧвӧяс, мый меным колӧ. Сійӧ, вӧлӧм, менам юасян пӧрысь дядьӧыдлӧн гӧтырыс. Дядьӧыд сійӧс нарошнӧ ыстӧма ме бӧрся, гашкӧ, пӧ оз аддзы да... Сэсся пӧчӧ пуксис мекӧд пызан сайӧ да кутіс юасьны, мыйла да кытысь локті? Висьтасис: ме пӧ финн, но 50 во пӧ олі Питерын. Юасьӧ: кутшӧма олӧны Россияын? Проклятӧй большевикъяс пӧ век на управляйтӧны? Мися, век на, тыдалӧ, найӧ и кутасны управляйтны. — Кутасны пӧ нин, буракӧ, — сӧгласитчис мекӧд. Сэсся менӧ кутіс велӧдны: шуас, гостиницаад эн картіась, вермасны пӧ став деньгатӧ воны.
18.02.1926. Рытнас вӧлі Калима ордын. Чукӧртӧма сэтчӧ ёртъяссӧ (профессоръясӧс). Юим чай. Сёрнитім-керим. Зэв варовӧсь. Зэв бурӧсь.
19.02.1926. Лунтыр визитъяс вӧчалі. Локтісны ме ордӧ нарошнӧ менӧ нуӧдны визитъяс вӧчавны Калима ёртыскӧд. Вайисны визитнӧй карточкаяс. Велӧдісны, кыдзи колӧ гижны сы вылӧ. Сэсся мӧдӧдчим визитъяс вӧчавны. Медвойдӧр мунім проф. Сетяля
Вихман зэв нин пӧрысь, кыз, неыджыд морт, зарни пиньяса. Регыдикӧн сёрнитыштім. Висьтавліс, кутшӧм лекцияяс лыддьӧ, корис менӧ. Кӧсйысис меным прӧста сетны став томъяссӧ «Финно-угорскӧй исследованиелысь»
4 часын локтім Сетяля ордӧ. Виччысьыштім. Сійӧ войдӧр принимайтіс мукӧдъясӧс. Пырим кабинетас. Зэв ыджыд ён морт, кызкодь, зэв добродушнӧй, том на видзӧднысӧ (61 арӧса пӧ нин! Цывилев
6 часын рытнас муні семинар вылӧ
20.02.1926. Субӧта. Бара лунтыр ветлӧдла-кера. Мудза зэв ёна. Тӧрыт эг эшты весиг сёйны. Сэсся выль обстановкаад окота быдтор юавны.
Асывнас ветлі проф. Вихман лекция вылӧ
Менам локтӧм йылысь талун гижӧмаӧсь нин газетӧ. Меным важӧн нин вӧлі шуӧ Якобсон: ыстам пӧ газет корреспондентӧс тэ дінӧ. Ме пыр пыкси: мися, оз ков. Но корреспондентсьыд эг мын. Тӧрыт рытнас звӧнитліс и (
Рытнас ветлі Финно-угорскӧй общество
Вайӧм асыввыв финн книгаяс сеті Финно-угорскӧй общество библиотекаӧ. Зэв нимкодьӧсь.
21.02.1926. Талун менсьым портретӧс медыджыд газетас (
Луннас ветлі ӧти магистр ордӧ (Сара)
22.02.1926. Бритчи. Бритісны да оз кыв весиг бритӧмыс, быттьӧ чуньнад новлӧдлан. Босьтісны 5 марка. Тӧд вылӧ уси Мӧскуаса студенческӧй парикмахерскӧйын бритчӧм: детина бритіс да, ме матӧн вӧлі горзыла.
24.02.1926. Тӧрыт волі Калима ордӧ. Кутшӧм морт (тӧдмасим), пыр меным долис — комиясыд пӧ тай этшаӧсь, ёнджыка пӧ гӧтрасьӧй. Важӧн пӧ став Россия пасьталаас финнъяс олӧмаӧсь, бӧр пӧ колӧ паськӧдчыны важ выйӧдзыс. Ёна пӧ гӧтрасьӧй, мед пӧ быд гозъялӧн вӧлі 15 челядь.
27.02.1926. Тӧдмаси ӧти коми эмигранткӧд
Январь 1925 воын ён на вӧлӧма. Ноябрын 1925 (воӧ) сы ордӧ пыралӧма сійӧ эмигрантыс да зэв пӧ чужӧм вылас омӧль вӧлі.
1.06.1926. Енвевтӧдзыс ошкӧм, лэптӧм Финляндияын, ола нин нёльӧд тӧлысь. Суомияс миянлы рӧдвуж йӧз, сӧмын тай нинӧмыс нин, тыдалӧ, абу кольӧма налӧн финскӧйыс. Буржуй йи-кӧдзыд культураыс татӧні кынмӧма, чорзьӧма из чорыдӧ. Важ ошкана веськыдлунысь кӧрыс весиг абу кольӧма. Кымынысь эг паныдасьлы обывательщинаыскӧд, сымынысь и ылӧдісны. Медвойдӧр ылӧдіс носильщик — 20 воськов кӧлуй петкӧдӧмысь босьтіс 20 марка, кык марка пыдди. Сэсся извозчик туй вомӧн вуджӧдӧмысь босьтіс 8 марка (вокзалсяньыс отельӧдзыс вӧлӧма туй вомӧн сӧмын. Кыткӧ менӧ ыліті кытшовтӧдіс.) Аскинас ылӧдісны лавкаын: кык донысь ньӧби паськӧм (пальто, костюм). Тадзи енэжӧдзыс лэптӧм Финляндияын!
Но мед, думайта, семья не без урода. Олыштам, гашкӧ, вежсяс...
Менӧ земляк бурӧдӧ, шуӧ: тайӧяс пӧ вӧд рочьястӧ оз радейтны, сійӧн и омӧля обращайтчӧны. — Мен нӧ кутшӧм делӧ, кодӧс радейтны да кодӧс оз: иностранецкӧд быд йӧз (дикарьяс весигтӧ) обращайтчӧны бура.
27.07.1926. Ола хуторын
30.07.1926. Вӧлі Савонлиннаын
21.12.1926. Эстония. Таллинн. Мӧд финн муын нин. Гостиницаын. Рочӧн гырысьяс кужӧны. Том йӧзыс оз кужны. Талун вӧлі театрын. Видзӧді кутшӧмкӧ эстонскӧй комедия
Донъяс. Сёйи (шыд да котлет) ичӧтик столӧвӧйын, босьтісны 45 эстонскӧй марка (–22 коп.). Донтӧм! Зато кар шӧрас донаджык. Хотель бердса ресторанын пӧжалӧм дзодзӧг сёянысь босьтісны 150 эстонскӧй марка (15 финскӧй марка = 75 коп.), порция копейысь босьтісны 30 коп. (60 эстонскӧй марка).
Нӧшта театр йылысь. Театр керкаыс зэв ыджыд, финн театр керка татшӧм жӧ, сӧмын абу сэтшӧм мича (мӧд билет сулалӧ 200 эстонскӧй марка = 20 финскӧй марка = 1 руб.).
Ресторанын копей юи. Ёна юӧны сур, вина — дзик Мӧскуа ресторанын моз. Ёна варовитӧны эстонскӧй кывйӧн. Думышті — татӧні, мися, вокӧ, регыд велӧдны. (Финляндияын ме некысь финн сёрнисӧ вӧлі ог кыв. Радио нин кӧсъя вӧлі ньӧбны, сы пыр кывзыны финн сёрнисӧ.)
Но вода. Юрӧй висьӧ. Море вывті локтігӧн кынми (6 час чӧж), сэсся качайтыштіс дай: сійӧ тшӧтш содтӧд юр висьӧмыдлы.
Хотельын олӧмыс зэв дона — мынта 350 эстонскӧй марка сутки (= 35 финскӧй марка = 175 коп). Бара деньга уна мунас. Хельсинки — Таллинн билет сулалӧ 150 финскӧй марка + финскӧй визаясыс 75+5=80 финскӧй марка, икӧта пызь!).
Таллиннын почта корси, корси да эз и сюр. Ӧтилаӧ пыралі, гижӧма вӧлі
Тарту
Корси Эрнитсӧс
Рытнас ветлі Лайд
24.12.1926. Мунім водз (час 10) гортысь Лайдкӧд. Войдӧр университетскӧй библиотекаӧ
Рытъявылыс волісны Эрнитс да Лайд. Сёрнитім-керим. Эрнитс ёлка вылӧ гортас корис.
Ёлка вылын немеч семьяын немечасьӧны. Ёлка ломтысьӧ. Сёрнитам-керам. Ӧрешки да мый да сёям. Эрнитс быдӧнлы козьналіс книгаяс. Сэсся сисьяс кусӧдалісны. Пуксим «калбас»
Менсьым унаысь юалісны: кытысь пӧ ме? Ме висьтала: мися, Урал гӧра дорысь. Сэсся оз тӧдны, тыдалӧ, кытӧн Урал гӧраыс, да бара олыштасны да юаласны. Сэсся Эрнитс висьталіс: ме пӧ Финляндияас Мӧскуаысь локті. Мыйӧн кылісны Мӧскуатӧ, чужӧм вывсьыс быдсӧн вежсисны (коньӧръяс!). Рыт коли бура. Локті гортӧ да узи чорыда.
25.12.1926. 12 часын. Эрнитскӧд мунім деревняӧ
Эстъяс варовӧсьджык, гостеприёмнӧйӧсьджык финнъяс дорысь. Мыйсюрӧ юасьӧны комияс йылысь. Ме декламируйті «Гажаджык, коми йӧз, олӧй»
25.12.1926. Рытнас ветлі театрӧ. Вӧлі 50 во юбилей ӧти гижысьлы
26.12.1926. Локтіс Эрнитс видлыны. Висьталӧ: локны пӧ кӧсйис татчӧ магистр Мягисте
27.12.1926. Бара видзӧдім гӧгӧр. Новлӧдліс Лайд. Рытнас, 7 часын, вӧчи доклад комияс йылысь «Рӧдвуж войтыр клубын»
Эштӧм бӧрас мыйсюрӧ юасьӧны: куритчӧны оз пӧ коми нывъяс? Йӧктӧны оз пӧ выль танец (нимыс вуні танецыслӧн)? Влияйтӧ-оз пӧ Коминтерн
28.12.1926. Луннас бара ветлӧдлім-видлалім быдлаті. Талун новлӧдліс Арумаа нин
Рыт кежлас кӧсйылі гижны статья асыввыв финн йӧз йылысь. Гижи. (Корис менсьым и фотография. Сэсся бӧрынджык печатайтісны
Рытнас сэсся ме муні. Менӧ колльӧдісны морт 10 кымын.
1.01.1927. Выль во. Выль волань паныд рыт коллялі ныв Хауру
22.01.1927. Вӧлі Вихман ордын. Вихман меным висьталӧ: Сталин
Кор ме юалі латинскӧй шрифт йылысь (асыввыв финн йӧзлы), шуӧ: оз пӧ разрешитны рочьяс. Висьтавліс мыйсюрӧ Коми муӧ ветлӧм йывсьыс.
Начало февраля. Вӧлі Вихман ордын. Менсьым юаліс: 1) оз пӧ ков комияслы кера (сырьё) вӧр нуны заграницаӧ, 2) колӧ пӧ зырянизация
14.03.1927. Ола нин куим вежалун Венгрияын. Овмӧдісны общежитиеӧ. Ола зэв лӧсьыда. Студентъяс зэв шаньӧсь, Финляндия бӧрын, кажитчӧ, вои мӧд муӧ. Лыддьысигъясын унаысь юавлӧны: гӧгӧрвоан он пӧ? Кӧсйӧны отсавны думсьыс. Варовӧсь.
Талунсянь быд рыт кута гижны татчӧ, мый вӧча луннас. Сё икӧта пызь! Быдсяма мелочь ме кута гижны. Неокота да мырдӧн ачымӧс тшӧкта гижны.
15.03.1927. Чеччи сёрӧн. Дыш водз чеччыны. Чай юны сёрми. Лэччыны куті библиотекаӧ лыддьысьны, паныд лоысь йӧз шуӧны: меным пӧ эмӧсь письмӧяс. Нимкодь лои. Лэччи уліӧ — сэні куим письмӧ: кык прӧстӧй да ӧти заказнӧй. Нимкодясигтыр муні библиотекаӧ. Лыддялі. Ставыс казеннӧй письмӧ. Институтысь
Сэсся ветлім банкӧ деньга вежны. Финн деньга вылӧ кӧсйи босьтны мадьяр деньга. Эз босьтны. Лои долларъястӧ босьтны. 10 доллар вылӧ вежисны 55 пэнгӧ
Рытнас вӧлі коми кыв урок вылын. Кык докторӧс (Жираи
Рытъясын ужын бӧрын сёрнитан керкаын быд рыт сёрнитам мадьяр кывйӧн. Ӧти студент юалӧ сӧмын понъясян кывъяс комиӧн. Быд рыт сылӧн матьтысьӧмыс содӧ. Сёрнитан керкаын гажа: коді картіасьӧ, коді шашкиасьӧ, коді йӧктӧ, коді сьылӧ, коді фисгармониасьӧ, коді сёрнитӧ.
15.03.1927. Асывнас коллегиумса
Гортӧ локті зэв лёк настроениеӧн. Сэтшӧм настроениеӧн, кутшӧмӧн унаысь нин волывлі гортӧ. Ме дінӧ пыр тшӧкыдджыка кутіс волывлыны сэтшӧм настроение, кор зэв телепит револьвер босьтны да дзенгыны аслым. Повны куті ачым асысь.
Фуад — шань турок. Гажа морт. Гажа морттӧ ковмас век радейтны. Зэв уна ныв сійӧс радейтӧ. «Ог радейт тайӧ нывсӧ, но лоӧ мунны гуляйтны, корӧ да», — унаысь шуліс меным. Абу эгоист. Локтіс гортӧ 11 рытын вӧлись. Ӧдзӧс пӧдлалі 9 часын. Звӧнитӧм вылӧ восьтӧмысь колӧ мынтыны 32 филлер. Но бур вой. Аски бара шонді петас.
16.03.1927. Талун лунтыр вӧлі зэв гажа лун. Садьми водз. Шондіа асыв. Настроение зэв бур. Тӧрытъя настроение кытчӧкӧ быттьӧ вошӧма. Мысси. Чай юи. Чай юигӧн сёрниті уна... Лыддьысьышті сэсся. Муні Гомбоц
Ньӧби 5 кольк да 3 булки. Кассаас сулалысь нылыс кутіс сетны ньӧбӧм тӧвар нопйӧс да пуктіс зэв чорыда. Сэсся юаліс: кольк пӧ? Мися, кольк. Сэсся сійӧ зэв паськыда серӧктіс — колькйыд пӧ жугаліс кӧнкӧ. Локті гортӧ да сёйи кык кольк да кык булки.
Рытнас ужынӧдз сёрнитан керкаын пукалім, мыйсюрӧ сёрнитыштім. Ужын бӧрас ёна варовитім быдтор йывсьыс. Ме висьтавлі Сетяля йылысь, мися, сы ордын ме вӧлі, кор сійӧ министрӧн вӧлі, мися, сійӧ кыкысь гӧтыра: ӧти гӧтырыс известнӧй финн гижысь, мӧдыс — Томсенлӧн ныв
Военнопленнӧйяссянь мукӧдыс велалӧмаӧсь сёрнитны рочӧн, но тӧдӧны сӧмын матькан кывъяс. Ӧти мекӧд тӧдмасис (важӧнкодь нин) да шуӧ: «Ме рочӧн кужа». Но, мися, мый кужан? Йобтвоймать пӧ. Но, сэсся, мися, мый кужан? Сэсся, мися, мый? Сэсся пӧ нинӧм. Но ёна тай, мися, кужан, сё пасибӧ.
Найӧ висьталісны анекдот: роч пӧ локтӧма мадьяр деревняӧ да шуӧ:
Вунӧді: асывнас воис кык письмӧ — Маррсянь
17.03.1927.
Поводдя зэв мича. Чеччи сёрӧн. Чай юны сёрми. Ӧти уль кольк юи да мӧдӧдчи университетӧ. Муні ӧтнам. Медъёнасӧ Викторияӧс аддзылӧм могысь. Вӧлі Гомбоц лекция вылын. Сэсся мадьяр лекция вылын. Сы бӧрын проф. Немет
Кино бӧрын мунім ужнайтны ӧти столӧвӧйӧ. Бокӧ колӧ вӧлі мунны. Бокӧ колӧ вӧлі мунны коллегиумӧ ужнайтныс да Фуад шуӧ: эм пӧ зэв мича ныв. Сы понда и мунім. Мунім да буретш нылыд абу. Фуад бӧр косіс, кӧсйис петны да кыдзкӧ-мыйкӧ эз жӧ пет. Сэсся муніс «гӧрд сапӧг»
18.03.1927. Вӧлі Гомбоц лекция вылын. Ӧти студент (тӧдса) локтіс да шуӧ: тӧдмӧда пӧ нывкӧд. Кодкӧд, мися? Оз висьтав. Он кӧ висьтав, мися, ог и тӧдмась. Бӧрнас сэсся каитчыны куті тӧдмасьтӧмсьыс. Кывзі историк лекция. Сы бӧрын мунім семинария дінӧ. Сэні Фуад. Сійӧ менӧ нуис аудиторияӧ, кӧні пукалӧны Виктория да итальянка. Виктория вышивайтчӧ. Сёрнитыштім мыйсюрӧ. Икӧтаыд, менам век кӧдзыда сёрнитсьӧ. Вомӧй век кын. Колӧ сывдны! Асыввыв семинарияын лыддьысьыштім. Сэсся ветлім музей садйӧ кок веськӧдлыны (Фуад да Каржакӧд).
Кык час кежлӧ муні Фукс ордӧ ӧбедайтны. Сорласьӧмӧн мӧдлаӧ гольӧдчылі. Фукс зэв шань морт, ичӧтик тушаа, кызкодь. Ичӧтик пи быдмӧ. Зэв ёна... сёрнитім мадьяр кывйӧн нин. Лӧсьӧдӧмаӧсь ӧбед кежлӧ кыктор: котлет да жаритӧм «кача» (утка). Огӧ тӧдӧй, шуас оз, мый радейтан сёйны. Ме, мися, быдтор радейта. Да... Фукслӧн гӧтырыс ки окавны оз лэдз. Тыдалӧ, либералъяс... Фукс меным сетіс 1 экземпляр коми сьыланкывъяс (Венаын издайтӧма
5 чассянь Немет ордын коми кыв вӧлі. Жираи эз вӧв: пӧчыс пӧ висьмӧма да. Велӧдім коми кыв. Ме гижала тӧдтӧм мадьяр кывъяс аслым. Меным тшӧтш пӧльза. Немет гӧтыр быд волӧм менӧ юкталӧ чайӧн... Сэсся меным козьналіс «Финляндияса вӧр-ва серпасъяс». Менам, шуас, эм кык экземпляр. 7-сянь 8-ӧдз лыддьыси. Ужын вылын вӧлі сюрукысь вӧчӧм соус. Сы понда пондісны ставныс баксыны, гӧрдлыны, коді ыж моз, коді мӧс моз, коді осёл моз. Ёна гажа вӧлі.
Ужын бӧрын сёрнитан жырын бара сёрнитім дыркодь... Менсьым мӧдысь нин юалісны: ме пӧ абу большевик? Мися, ог интересуйтчы политикаӧн. Уна-ӧ нӧ пӧ Коми муад большевикыс? Мися, 1000 морт гӧгӧр. Кыдзи пӧ та вылӧ йӧзыс видзӧдӧны? Да, мися, быдсямаыс ӧд эм на пытшкын.
19.03.1927. Асывнас чеччи, зэв кӧсъя мунны университетӧ, Гомбоц лекция вылӧ. Шуӧны, оз пӧ ло лекцияыс. Шогӧдіс. Артала, мунны али абу университетӧ. Эг мун. Лыддьысьышті. Сэсся куті нуны почта вылӧ кык коми сьыланкыв книга (Шаховлы да Анисимовлы
Татчӧс пывсяныд шондібан кодь жӧ эськӧ. Ванна эм сӧмын дэбыд ваа. Сэсся нинӧм абу. Торъя комната быдӧнлы. Оз сьӧлӧм вылӧ во... Ваннасӧ джоджас быттьӧ кодйӧмаӧсь, вор кодь. Куим класс ӧд ещӧ эм. Ме вӧлі нин куимнанас. Тӧдмала, мыйӧн торъялӧны ӧта-мӧдсьыс? 3-ӧд классас ичӧт ваннаыс — нюжӧдчыны он тӧр, мӧдас — ыджыдджык, тӧран коктӧ нюжӧдны. Медводдзаас ыджыд, тӧран, тупыльтчан. Сэсся эм душ. Но сэтшӧм, шондібан. Ме первойсӧ локті да, банщик восьтіс ключӧн пӧсь ва крансӧ, сэсся бӧрсӧ эз пӧдлав, ключсӧ сьӧрсьыс босьтіс. Менам мыссигӧн ваыс пыр петіс. Мӧдысь локті мыссьыны да корис шойччан кумысь мортӧс висьтавны, мед ме крансӧ тупка, кор оз ковмы ваыс. Вӧлӧм тупкыссьӧ ключтӧг. Ме чайтлі, мися, ог тупкы, мокасьтыд!
Ӧти ёрт локтіс. Вӧзйӧ билет киноӧ мунны. 10 филлер сулалӧ. 5-сянь 7-ӧдз вӧлім киноын. Ичӧтик кино. Зэв кузь да векни. Вӧлі Италия олӧм йылысь. Сэсся эскимос олӧм йылысь. Ёртӧ пыр меным висьтавліс, мый ме ог, быттьӧ, гӧгӧрво.
Ужын бӧрын сёрнитан керкаын мыйкӧ варовитыштім. Быдсяма дивӧыд ӧд овлывлӧ тӧдтӧм кывъя сёрнитігӧн. Зор ог тӧд мадьяр ног да рисуйті. Сэсся юала: мися, тайӧ «репа?» Пӧ репа. Ёна и сералім. Ӧти студентлы («диак» мадьяр ногӧн) сеті роч письмӧ маркаяс — коллекция чукӧртӧ. Венгерскӧй студентъяс — зэв вежлив йӧз, быд паныдасиг здоровайтчӧны. Но профессура тшапӧсьджык.
Тӧрыт письмӧ воис гортысь. Стрӧй батьлысь юасьӧны. Мый нин и гижны.
Коллегиумын коми кыв «порсь» общераспространённӧй нин лои.
20.03.1927. Шойччан лун. Асывнас талун чеччи водз, Ен сыкӧд, мед ог вомдзась. Копей юны весигтӧ вевъялі (первой на копей юа тані. Копейыс вӧскресенньӧӧ юсьӧ. А ме вӧскресенньӧад стынита дыр). Ӧбедӧдз лыддьыси. Лыддя «Кодзувъяс»
Спектакль «Пемыдгӧрд рӧма паськӧма нывбаба» вӧлі гажа, оперетта роч олӧмысь. Омӧля эськӧ и гӧгӧрвои да, мыйкӧ тай зэв унаысь самӧвар шулісны-а. Лӧсьыда, мокасьтъясыд, йӧктісны...
Зонмӧ порядок тані: билетӧ индӧма, кытчӧ колӧ пӧрччыны и быдтор... Пӧрччысигӧн швейцар сёрнитӧ воча. Коді да кысь, да мый да, мыйла да? Немецкӧйӧн кужыштӧны. Зэв варовӧсь. Висьтася финнӧн... Оз эськӧ тӧдны, кытӧні и Финляндияыс... Ӧтчыд мен шуисны: Финляндияыд пӧ Копенгаген дінын. Мӧдысь бал вылысь мунігӧн (Фуад менӧ кыскыліс сійӧ бал вылас, пасьтӧдіс аслас дӧрӧмнас, бритіс и быдтор) ӧти господин кутіс юасьны финн кыв: лингвистикаӧн кутіс занимайтчыны, финн кывъяс кутіс юасьны, збыль-ӧ пӧ родственнӧй? Мӧдысь мӧд господин шуис: комиясыдлӧн пӧ вӧд столицаыс, буракӧ, Ревель
Эстонияын билетад эм вешалка номерыс. Сэсся оз ков мынтыны швейцарлы. Тані 50 филлер колӧ мынтыны. Финляндияын 1 марка.
Кӧсъя пригласитны Викторияӧс театрӧ, ӧтнамлы, Фуадтӧг. Кӧсъя кӧ — вӧча.
Но колӧ водны, шондіыс важӧн нин чеччис.
21.03.1927. Талун асывсяньыс рытӧдзыс вӧлі выльлун. Чеччи. Бритчи. Сэсся муні университетӧ (портфельясӧ книгаяс босьталі). Письмӧ воӧма Берлинсянь. Боуда
Кузь ныв менсьым аддзис Германияса письмӧ. Шуӧ: маркаяс пӧ ме чукӧрта. — «Кутшӧм маркаяс?»... На-на-на! Нывлы зэв лои нимкодь. Вомыс век оз топав.
Сэсся кывзі 2 час турок кыв лекция. Проф. Немет зэв бура сёрнитӧ. Сэсся Асыввыв семинарияын ӧти здук олыштім да ме муні. Фуад кольччис кузь ныв дінӧ. Кузь ныв сэсся сылы объяснитчӧма
5 часын муні Немет гӧтыр ордӧ. Жираи бара абу. Немет гӧтыркӧд переведитім мадьяр кывйӧ менсьым статья
7 часын сьӧд ныв ордӧ йӧв юны пыралі. Ёна мадьярасим. Ӧшинь пыр аддзисны студентъяс, макайтчӧны.
Ужын бӧрын сёрнитан жырйын дыр сёрнитім. Меным висьталісны, прамӧй нылӧс пӧ тані театрӧ оз позь корны. Либӧ пӧ сӧмын мамыскӧд ӧтлаын. Сё икӧта пызь! Ме талун сӧмын кори. Пон тють. Ыргӧн ангел. Средневековье. Сёрнитім унатор йылысь на. Коми нывъяс йылысь. Ой-ой, мися, коми нывъясыд мичаӧсь. Ӧти кӧсйӧ локны Комиӧ гӧтрасьны. Сӧрим ёна... Но, бур вой...
22.03.1927. Воторник. Гомбоц вылӧ муні водз. Фуад паныдасис. Вӧлись локтӧ. Юала: «Кытчӧ ветлін?» Оз висьтав. Кӧнкӧ узьӧма. Гомбоц вылӧ локті. Сэсся мадьяр история лекция кывзі, Каронакӧд. Карона корӧ гортас бара. Шуӧ: ӧти морт пӧ кӧсйӧ тӧдмасьны мекӧд. Сентэндресянь пӧ 5 километр. Эм пӧ кык ныв... Пӧрччыси семинарияӧ... Лекция бӧрын гуляйтім музей садйын, университет моски вылын да. Карона виччысьӧ чойсӧ, кӧсйӧма локны сэтчӧ да. Эз и лок... Музей садйын пуксим скамья вылӧ. Локтіс тьӧтка, билетъяс вӧзйӧ. Мыйся билет нӧ? Вӧлӧмкӧ колӧ мынтыны пукалӧмсьыд! Мынті 8 филлер. Сетісны билет. Сэсся позьӧ лунтыр пукавны!.. Мунім семинарияӧ. Сэні час джын кымын пукалім Каронакӧд. Мыйсюрӧ сёрнитім... Кӧсъям мунны нин. Друг локтӧ Виктория. Мунӧм дум вылысь вуні. Карона муніс... Но кутшӧм олӧм? Мый нин вӧчны? Кутшӧм лекцияяс кывзін? Мый ме вӧчи, с. в. Ӧтитор да мӧдтор... Кор мунам театрӧ? Кодъяскӧд? Чойӧйкӧд пӧ, мусукыскӧд либӧ пӧ товаркакӧд... Ог на пӧ тӧд. Сэки пӧ висьтала. Ёна шань... Сэсся мӧд ныв локтіс... Менам дыр нин сёрнитчӧма. Виктория шуис: ӧбедтӧ пӧ вунӧдім. Сэсся муні зэв бур олан руӧн. Трамвайӧн муні...
Ӧбед бӧрын локтіс Фуад. Висьталӧ, Виктория ме йылысь тӧндзи юасьӧма: озыр абу пӧ да код эм гортас? Ме пӧ висьталі: стипендия пӧ пӧлучайтӧ. Фуад меным шуӧ: колӧ, шуас, гӧтравны. Первой, шуас, шоколадӧн колӧ гӧститӧдны. Сэсся дзоридзьяс сетавны. Сэсся чунькытш ньӧбны. Сэсся мунны да коравны. Ме серала. Фуад зэв збыльысь юасьӧ: «Он кӧсйы? Он кӧсйы?»
Вит часӧдз лыддьыси. Сэсся муні банкӧ доллар вежны (10 доллар = 55.50 пэнгӧ). Сэсся муні Национальнӧй театрӧ видзӧдлыны да билет ньӧбны: коркӧ мунтӧдз кӧсъя ветлыны Викториякӧд. Четвергӧ кӧсъя мунны, билетсӧ сӧмын позьӧ четвергас ньӧбны. Театральнӧй план видзӧді, но некутшӧм тӧлк эг аддзы: план вылас гижӧны ӧтитор, а афиша вылас мӧд. Дӧзми да бӧр муні гортӧ.
Ужинӧдз гортӧ письмӧ гижи: керка йылысь гижи, ысті план. Ужын бӧрын нуӧдӧны Сент-Геллерт вылӧ гуляйтны. Мунім. Шоныд, сӧстӧм, тувсов рыт. Пӧльтӧ мӧс вӧра улльӧлӧн. Кодзувъяс дзирдалӧны. Варовитам. Висьталам кодзувъяс йылысь. Висьталі еджыд вой йылысь. Воим гӧра йылӧ. Ӧтарын Будапешт сярвидзӧ би поле моз, куш мунӧны югыд визьӧн туйяс. Дунай пемыд шлынвидзӧ, посъяс вомӧнавлӧмаӧсь сійӧс би вӧньӧн. Кӧнсюрӧ шоч би, кӧнсюрӧ чукӧра би. Енэжас кодзувъяс и муас кодзувъяс. Мӧдарлань — гӧра бокын деревняяс югъялӧны, став гӧра бокас быттьӧ зарни риза. Мича, гӧгӧр лӧнь. Сӧмын корсюрӧ паныдасяс гозъя, либӧ казялан пукалысь гозъяӧс... Сэні ёртъяс шуасны: «Бур поводдя» — сійӧ обозначайтӧ: «Мича ныв». Шутитам сідзи. Дас час вӧлись воим гортӧ.
23.03.1927. Муні Гомбоц вылӧ... Семинарияӧ локтіс Виктория. Посводзас вочаасим, юалі театрӧ мунӧм йылысь... Эз шу нинӧм. Буракӧ, оз кӧсйы мунны. Шуис мунам, но мӧд неделяс арталам. Шогӧдіс. Кӧсъя мунны гортӧ. Фуад да Карона паныд лоисны. Мунім кар вылӧ гуляйтны. Фуад менӧ велӧдӧ: колӧ пӧ збойӧн лоны, уна сёрнитны — сэки пӧ нывъясыд любитасны. Мунім Сент-Геллертӧ. Фуад мыйкӧ висьталӧ пыр...
Ӧбед бӧрын мунім лыддьысьны эськӧ да веськалім зоологическӧй садйӧ. Лунтыр ветлӧдлім. Сэсся мунім копеитны. Сэсся турецкӧй столӧвӧйӧ. Тӧдмасим турок посолкӧд. Ӧти турецкӧй учёнӧй вӧлі. Рытнас мунім копейняӧ.
24.03.1927. Фуад шуӧ: менам пӧ тыш вӧлі... Копейняын юим копей да мунім университетӧ. Семинарияӧ. Виктория. Садйӧ нуӧдім гуляйтны. Первойсӧ оз мун... Менам настроение боевӧй. Мунім нёльӧн гуляйтны (Виктория, Карона, Фуад, ме). Паныд лои Викториялӧн мусукыс. Шуӧ Викториялы: эн пӧ мун, либӧ пӧ прӧщай! Виктория прӧщайтчис... Гуляйтім дыр... Пукалыштім. Мусукыс пукаліс мӧд скамья вылын, видзӧдӧ букыша... Менам серамӧй петӧ... Лӧгасьӧма миян вылӧ, оз сёрнит. Театрӧ нуӧдам Викторияӧс... Мунім ӧбедайтны. Ӧбед бӧрын Фуадкӧд копейняын вӧлім, мадьяр кыв велӧдам... Сералам: коднымӧс нӧ, мися, корас дуэль вылас том мортыд, Викториялӧн мусукыс.
25.03.1927. Талун пӧ Благовещенньӧ. Асылын чеччи сёрӧн. Фуад нуӧдӧ вичкоӧ... Дыш эськӧ да колӧ ветлыны видзӧдлыны. Мунім медыджыд вичкоас. Латинскӧйӧн сьылӧны. Поп висьталіс проповедь. Петігӧн видзӧда — ӧдзӧс дорас доз. Быдсӧн сэтчӧ кисӧ чукӧдлӧны. Чайті деньга колӧ пуктыны. Деньга лӧсьӧді: видзӧда — дозъяс ва. Фуад сералӧ. Ме тшӧтш.
Ӧбед бӧрын лунтыр лыддьыси. «Эгерса кодзувъяс». Сэсся Петӧфилысь
Фуадлысь юалі: мися, мый думайтан Африкаса восстание йылысь?
Менам ёртъяс. Ӧти ёрт зэв зіль: пыр лыддьысьӧ, серьёзнӧй. Оз куритчы, оз матькы. Латин-грек кыв велӧдӧ. Пыр гимнастика вӧчӧ. Стӧканӧ гудралӧм кольк сёйӧ. Водӧ узьны 10 часын.
Мӧд. 3-ӧд во велӧдчӧ. Спортӧн занимайтчӧ (футбол). Картіасьӧ. Водӧ сёрӧн. Вогул кыв велӧдӧ. Матькӧ: «Ыджыдысь-ыджыд вӧв тють». Финн-угор кыв тӧдӧ. Куритчӧ. Оз зэв уна сёрнит.
Коймӧд. 2-ӧд во велӧдчӧ. Куритчӧ. Урок сетӧ (латин кыв) ӧти студентлы, 5 пэнгӧ часысь.
26.03.1927. Асывнас муні Гомбоц лекция вылӧ. Сэні эм итальянка, «коми ныв»
Муні семинарияӧ. Сэні сьӧд ныв египтологияӧн занимайтчӧ. Лыддьӧ немецкӧйӧн да Кароналысь юалӧ гӧгӧрвотӧм кывъяссӧ. Менсьым тшӧтш кутіс юасьны... Гижа Боудалы письмӧ Берлинӧ. Юасьӧ коми книгаяс нимъяс йылысь. Каронакӧд ветлім ньӧбны Петӧфи (сулалӧ 6.40 филлер). Зэв мича книга. Локтіс Виктория, пыраліс сутш кежлӧ. Эз киась. Петкӧдлі Петӧфиӧс. Муніс бӧр, бара воліс, муніс бӧр.
Сьӧд ныв зарни перӧ йылысь меным висьталӧ, зэв пӧ бур...
Юръяснысӧ мыччылісны итальянка да «коми ныв»: «Бур лун»... Бара мыччысьлісны «коми ныв» да Виктория: «Корам, виччысям Тіянӧс!» Петі воча, ручкуаси «коми нывкӧд». — «Бур лун, «коми ныв»! Корам, виччысям Тіянӧс». Ог, шуас, эшты, мӧдысь коркӧ... Поводдя зэв лёк. Зэрӧ. Дыш вӧлі овны.
Виктория муніс. Шуис: «Муна гортӧ». Ме зэв жугыля видзӧдлі вылас: икӧталӧн, синъясыс мичаӧсь... Ми Каронакӧд Петӧфи лыддьыштім... Сэсся мунім гортаным. Виктория гуляйтӧ коридор кузя том морткӧд... Но, гуляйт. Гортӧ муні бур олан руӧн.
Пыралі лавкаӧ мыйсюрӧ босьтасьны: майтӧг, майтӧг доз, зубнӧй щӧтка, зубнӧй порошок, стӧкан сернӧй мазь (ставыс сувтіс 5 пэнгӧ).
Воис письмӧ Бубрихсянь
Ӧбед бӧрын мунім Фуадкӧд... парикмахерскӧйӧ. Шырсим-бритчим (ускӧс, шуӧны, бритны, воысь дыр нин эг бритлы). Висьтаси финн студентӧн... Кассаас мынтӧм кындзи, колӧ ещӧ сетны на чай морт-мӧд парикмахерлы. Фуад шуӧ: «Ставныслы колӧ сетны». Мунім банкӧ, пӧдса нин. 5 доллар колӧ вӧлі вежны мадьяр деньга вылӧ. Мунім тӧдса лавкаӧ. Ньӧбим носки (3 пэнгӧ 50 филлер). Зэв дона. Сэсся долларсӧ вежигас чиркисны и. Менам носки гозйыд сувтіс 6 пэнгӧ. Вузасьысьяс зэв варовӧсь. Юасьӧны Финляндия йылысь. Коді пӧ президентыс?
Аски кӧсйим мунны театрӧ Викториякӧд. Ог тӧд, мыйкӧ удайтчас оз? Татӧн пӧ оз позь нылыдкӧд театрад мунны (абу пӧ мода). Ныв семьяыскӧд пӧ сӧмын позьӧ мунны... Гортӧ локтігӧн сьӧд синма ныв ордӧ пыравлі йӧв юны.
6.30 мунім Камара театрӧ
Гортӧ локтім кык студенткӧд. Меным быдтор висьтавлӧны, индалӧны. Мед ог вош, Будапештас киӧд новлӧдлӧны.
Гортӧ локтім, ужнайтім. Ужын сайын юасьӧны комияс йылысь: ньӧвйӧн пӧ лыйсьӧны? Кыдзи пӧ кужан ньӧвъяснас лыйсьыны? — Кужа, мися. Шуӧны: аскомысь пӧ ковмас мунны директор дінӧ, висьтавны — вӧлім пӧ театрын. Только, гӧсьтыдлы, оз ков висьтасьны.
Луннас президент воліс да шуис: колӧ пӧ мынтысьны олӧмсьыд. Зэв деликатнӧя висьталіс (навернӧ пӧ, оз тӧд, мый колӧ мынтысьны).
27.03.1927. Вӧскресенньӧ. Ӧбедӧдз лыддьыси библиотекаын. Лыдди сӧмын ӧти стихотворение Петӧфилысь «Кындзи тэнӧ шуӧны?» Да и сійӧс помӧдзыс эг вевъяв... Ӧбед бӧрын вель дыр сёрнитім...
Мӧд студент висьталӧ важ мадьяр му йылысь. Норасьӧ, нелюкӧмаӧсь ставсӧ да Румыния вылӧ да Чехословакия вылӧ ёна лӧгалӧны. Война кӧ лоас, шуас, Россиякӧд ӧтвылысь кутам воюйтны. Чехословакияын и Румынияын зэв лёк национальнӧй политика...
Фуад муніс узьны, тшӧктіс чуксавны 5 часын. 5 часын чуксалі. Мунім Вики ордӧ (первой копейняын копей юим). Воим Виктория ордӧ. Восьтіс ачыс... Гостинӧйын мамыс, чойыс, чойыслӧн мусукыс... Сёрни. Турок розаяс йылысь, али вузалысьяс йылысь... Сёрнитім, сёрнитім да Фуад шуӧ: ми пӧ кӧсъям театрӧ мунны. Мамыс шуӧ: ме пӧ ӧткӧн ог лэдз... Сэсся ӧткӧн ог лэдз... Сэсся лэдзис жӧ. Вики вӧччис еджыд визя платтьӧӧ. Мӧдӧдчим. Сёрмам. Тэрмасям. Вики менсьым юалӧ: кутшӧм морт пӧ меысь лоӧ? Мися, профессор... Театрӧ воим. Заводитчӧма нин. Пытшкӧсас оз лэдзны. Лои антракт. Пырим. Шӧракостын Вики. Ньӧжйӧн сёрнитам. Фуад ёна сёрнитӧ... Нинӧм ог гӧгӧрво, мый сцена вылын ворсӧны. Фуад ньӧбис книга (программа), гижис вылас да козьналіс Викалы. Меным лои лӧсьыдтӧм. Лӧг кутіс петны Фуад вылӧ... Ог гӧгӧрво сылысь политикасӧ... Нуӧдім ужнайтны. Эз мун, абу, шуас, лӧсьыд.
Мунім копейнӧйӧ Фуадкӧд ужнайтны. Настроение абу зэв бур. Виктория мекӧд зэв этша сёрнитіс... Фуад менӧ бурӧдӧ, колӧ, шуас, вӧскресенньӧӧ 11 часын визит вӧчны. Позьӧ, шуас?
Зэрӧ. Сьӧлӧм абу местаын... Но бур вой.
28.03.1927. Но талун зэв кузь луныс. Ветлі асывнас университетӧ. Неметлысь кывзі лекция (турок кыв). Сэсся мунім гортӧ ӧбедайтны. Ӧбед бӧрын ветлім пывсьыны Геллерт Фюрдёӧ
5-сянь 7-ӧдз. Вӧлі коми кыв урок вылын. Немет гӧтыр да Жираи сёрнитӧны: Финляндияад пӧ ӧні социалистическӧй правительство. Сійӧ пӧ лёк. Мӧдыс и шуӧ: нинӧмтор. Сійӧ пӧ ӧд абу коммунистическӧй.
Сизим чассянь вӧлім копейнӧйын. Фуад корӧ деньга. Мися, ме мынта. Эз сӧгласитчы. Лои сетны. Колӧ пӧ мынтыны меным — шуӧ. Кык часӧдз пукаліс «гӧрд сапӧгыс». Менсьым вӧлӧм деньга сӧмын ылӧдлӧ... Ӧньтим Ӧльӧксан
29.03.1927. Вӧлі врач ордын. Муні, муні... Настроение — гӧбӧч гуын. Университетӧ эг ветлы. Гомбоц абу вӧлӧма — висьӧ. Тӧрыт шуис Жираи: Синнеи
Ужын бӧрын сёрнитыштім... Тӧда, сійӧ (Фуад — А. Т.) босьтіс менсьым 10 пэнгӧ, удждіс, менам эз вӧв посньыдыс да сеті 50 пэнгӧ. Талун асывнас юалі — мися, вай 40 пэнгӧсӧ. Бӧрти пӧ рытнас сета. Рытнас мунӧма бара кытчӧкӧ. Буракӧ, тӧрыт рытнас ставсӧ юӧма. Кымынысь менӧ кокоритлісны! Кымынысь пӧръявлісны. А велӧдны эз вермыны. Век йӧй коли, век тӧдтӧм мортъяслы дӧверяйта. Да ӧд и став комиыд жӧ сэтшӧмӧсь... Талун воис Сидоровсянь
30.03.1927. Лыддьышті Барци
Коми кыв урок вылын Немет гӧтыр шуӧ: Ярнефельдыд
Рытнас лыддьысян керкаын дыр юасисны РСФСР-са олӧм йылысь. Рытнас локтіс ӧти студент да объяснитіс кык стихотворение Петӧфилысь. Ӧтисӧ копейнӧйын переведиті «Майскӧй, виж жук»
31.03.1927. Университетӧ бара эг мун. Дыш. Асывнас бритчи. Сэсся лыддьыси, Барцитӧ лыддя. Библиотекаын лыддьысигӧн водзджык йӧв юны ветлі, финн кывйӧн сёрнитысь ёрткӧд. Вӧлӧма Финляндияын, юала, мися, кутшӧм впечатление производитіс Финляндияыс? «Бур» — шуас. Мыйӧн, мися? Нинӧм сы вылӧ эз шу. Стипендия сетлӧмаӧсь Финляндияад ветлыны. Библиотекаӧ локтіс Фуад. Юала, мися, сетан он меным 40 пэнгӧсӧ? Нуӧдіс менӧ ывлаӧ. Висьтавны кутіс, мый пӧ ме вои воддза лун рытӧ. Мыйла пӧ менӧ колин? Мыйлакӧ быдсӧнкӧд прӧщайтчин, а мекӧд он прӧщайтчы. Татӧн пӧ прӧщайтчитӧмысь колӧ мадьяр обычай серти чукӧстны дуэль вылӧ. Менам серам петі... Лӧг петӧ Опонь Ӧлексан
Ӧбед бӧрын ветлі пывсянӧ... Пывсян жӧ, шондібан. Торъя комната эськӧ. Джоджас гуран. Сэні дэбыд ва. (Донтӧмысь эськӧ донтӧм. 1 пэнгӧ гӧгӧр). Тшӧтш и мыйкӧ корси... комнатаяс — индӧны пыр водзӧ, кык пӧв гӧгӧр гӧгӧрті.
Комнатаас студентъяскӧд сёрниӧ воим да ме юала, мыйла нӧ, мися, абу мадьяр корольыс? Ӧти шуӧ, оз пӧ ков, чӧрту. Мӧд сідзи жӧ шуӧ, сэсся индіс сійӧ Петӧфилысь стихотворение «Ӧшлӧ корольясӧс!» Юала, позьӧ оз нӧ, мися, тайӧс лыддьыны публичнӧ? Оз пӧ позь... Юала, мися, став студентыс корольяслы паныд мунӧ? Оз пӧ. Сэсся сералӧмӧн шуис, ӧти пӧ тай тадзи вӧлі висьталӧ, сьӧлӧмтӧ бурмӧдӧ (успокаивайтӧ): эм пӧ корольным, сӧмын ичӧт на пӧ.
Пывсян бӧрын вӧлі копейнӧйын. Сьӧд копей юи. (Стӧкан сулалӧ 50 филлер). Рытнас сёрнитім финн, мӧскуа, мадьяр университетъясысь экзаментуйталӧмъяс йылысь.
Рытнас листалі Петӧфи книга. Но колӧ водны. Ставыс нин водісны.
3.04.1927. Апрель нин, зонмӧ. Ӧдйӧ жӧ пӧраыд мунӧ... Мыні мисьтӧм Фуадысь... Лыддьыся... Тайӧ лунъясас видзӧдлі «Асыввывса обозрение»
Немет гӧтыр быд лун лимона чайӧн юкталӧ, висьталӧ, Каукорантасянь
4.04.1927. Асывнас ветлі Санкт-Геллертлань, куйлышті сэні. Кӧдзыд лои да бӧр локті... Лыддьыси... Ӧбед бӧрын ветлі антиквариатӧ корсьны книгаяс. Нинӧм эз сюр. Воис деньга Мӧскуаысь (100 шайт). Зэв нимкодь... Рытнас вӧлі «Кружокын». Вӧзйи Франция преподавательлы журналӧ статья (коми йылысь). Сэсся сёрниті ӧти этнограф-профессоркӧд антропология журналъясӧн Питеркӧд вежласьӧм йылысь (Бубрих корӧ да).
Локтігӧн паныд лои студент, сэсся господскӧй ныв. Тӧдмӧдіс кык нывкӧд (абу господскӧй ныв, тайӧ кык пӧлӧс нывъяс: господскӧй ныв да прӧстӧй ныв. Господскӧй нывкӧд оз позь мунны весигтӧ театрӧ). Рытнас варовитім... Луныс бара коли.
5.04.1927. Чайті четвергӧн. Муні университетӧ. Сэсся Гомбоцлысь экзаменуйтӧм кывзі. Первой финнлысь юасьӧ, лыддьӧдӧ, сэсся финно-угор филология. Ӧбед бӧрын ветлі пывсьыны. Сэсся коми кыв урок вӧлі... Викторияӧс аддзылі карысь. «Мый выльыс?..» Рытнас сёрнитім. Сэсся зэв ичӧтика лыддьысьышті. Луннас гижи Шаховлы письмӧ, кори коми книгаяс. Тебеньковлы
Сідз и луныс коли.
5.04.1927. Асывнас лыддьыси: ӧти урок Берлиц серти
Мунім Жираикӧд «Кружокӧ». Сэні эмӧсь нин морт-мӧд. Сета коми йылысь гижӧдӧс француз редакторлы. 7 часын бӧр разӧдчим. «Кружок» вылын думайті: колӧ татшӧм «кружоксӧ» Комиӧ вӧчны, либӧ Мӧскуаӧ да колӧ быдлаӧ (
Рытнас сёрнитім. Ӧти мортлы висьталі коми йӧз олӧм йылысь. Висьталі, мися, коми челядь омӧля кулӧны. Коми йӧз уджалӧм йылысь. Кӧръяс йылысь.
8.04.1927. Вӧлі университетын. Гомбоц лекция вылын. Аддзылі «коми нылӧс», Семинарияын дыр оліс Виктория. Сёрнитім мыйсюрӧ... Книга кори лыддьыны — «Би гӧрд дзоридз йылысь сьыланкыв»
Рытнас вӧлі «зыран кыв».
Ужын бӧрын сёрнитім дыр венгерскӧйӧн да немецкӧйӧн. Немецкӧй учитель пӧ таысь корӧ 1/2 пэнгӧ. Абу дона, колӧ корсьны.
Студентъяс Ыджыд лун кежлӧ мунӧны гортас. Туй вылын быд лун мунӧны вичкоӧ йӧз, школьникъяс. Ставныс райӧ воасны.
9.04.1927. Субӧта. Медбӧръя лун. Гомбоц вылын вӧлі. Лекция бӧрын «коми нывкӧд» сёрнитыштім. Финн кыв велӧдӧ, коллоквиум вылӧ. Ыджыд лун бӧрын кӧсйӧ сетны коллоквиумсӧ...
Семинарияӧ воліс сутш кежлӧ Виктория. Сӧмын сутш кежлӧ. Тӧрыт Петӧфилысь книга петкӧдлӧ да кык ныв, Виктория да египтолог, зэв ёна сералігтыр лыддисны «Легенда»... Сэсся ме кори индыны меным бурджык стихъяс Петӧфилысь. Египтолог шуӧ, тэныд кодьыс пӧ оз сюр… Сэсся индісны кутшӧм сюрӧӧс… Индісны омӧлик стихотворениеяс — юмор, но Петӧфи оз юморӧн кывсьы.
10.04.1927. Асывсяньыс рытӧдзыс пыр вӧлі вӧскресенньӧ. Ӧбедӧдз зіля лыддьысьны, Мункачилысь
Ӧшиньӧ пӧльтӧ шоныд чӧскыд тӧв.
11.04.1927. Отто Харрассовичсянь
Рытнас вӧлі коми кыв. Коми кывъяд пӧ зэв уна роч кывъяс. Мися, мадьяр кывъяд унджык. Сэсся, зон, ме вылӧ уськӧдчисны — абу пӧ, на, на лыддьы: книга петкӧдлӧны. Сӧмын 15% йӧз кыв. Лыддьыны куті да збыль зэв этша.
12.04.1927. Асывнас ветлі музей библиотекаӧ, Селищевлысь книга корси. Эз сюр.
Лунтыр гижи отчёт институтлы. Рытнас муні гуляйтны. Атлет ёрткӧд. Кутшӧмкӧ нывкӧд тӧдмаси. Нуӧдам киноӧ, оз мун. Мыйла?.. Эз мун. Ужнайтлім столӧвӧйын. Мунім гортӧ.
13.04.1927. Лунтыр лыддьыси, веськыда кӧ шуны нинӧмсӧ эг вермы лыддьыны. 5–8 часӧдз вӧлі коми кыв... Рытнас гижи Бубрихлы письмӧ. Тӧрыт гижи Маррлы Селищев сӧвет серти.
15.04.1927. Лыддьыси. Лыдди «Удмурт кывйын кывъяслӧн артмӧм». Асывнас Петӧфилысь кык стихотворение лыдди. Шаховсянь воис письмӧ. Почта маркаяс — Фараголы.
Рытнас локтіс Фараго. Книгаяс видлалім. Финн-угоръяс йылысь сёрниӧ воим да шуӧ: этшаӧнӧсь ми, колӧ дружнӧя овны.
16.04.1927. Асывнас ӧбедӧдз лыддьыси. Черемис -с- суффикс йылысь лыдди. Бэкэ «Мари грамматика»
Вӧлім театрын Экманкӧд
Тӧрыт гижи Ольденбурглы
17.04.1927. Талун пӧ тай Ыджыд лун. Ветлім Экманкӧд Базилика
Ӧбедайтігӧн коллегиумын вӧлім сӧмын 5 морт. Вердісны вит пӧлӧсӧн... Тӧкӧтьӧ эг пот.
18.04.1927. Гӧстинӧйын ставыс, коді коли Ыджыдлун кежлӧ Будапештӧ, чукӧртчим (7 морт). Сёрнитны кутім политика йылысь. Во дас мысти кымын пӧ лоӧ Венгрияын революция... Менсьым ӧти юалӧ, эм абу пӧ
19.04.1927. Ӧбедӧдз лыддьыси, -с- суффиксӧн нокси. 5 часын муні «Венгерскӧй кыв обществолӧн»
Шоймошшилӧн
20.04.1927. Лыддьыси. Рытнас (5-сянь 8-ӧдз) коми кыв вылын вӧлі. Немет гӧтырлы козьналі «Коми гижысьяс»
Рытнас гӧстинӧйын сёрнитім-керим. Юасьӧны, кытчӧ пӧ мунан сэсся заграницасьыс? Мися, гортӧ. Сэн пӧ большевикъяс жӧ? Большевикъяс, мися. Тэныд пӧ лоӧ быть жӧ большевикавны?
Меным индӧны газет «Венгерство». Тайӧ пӧ антибольшевистскӧй, лыддьӧны пӧ. Мися, мукӧдыс нӧ абу антибольшевистскӧй? Ставыс пӧ эськӧ антибольшевистскӧй, сӧмын тайӧ пӧ зэв ёна антибольшевистскӧй.
Тані революцияыс пӧ вӧлі «будаса еврейяслӧн»
23.04.1927. Мӧд лун нин тупляся, вися. Икӧта пызь! Сэсся нинӧм ог шу. Заводитла гижны, лыддьысьны — киӧ удж оз пыр... Тӧрыт да талун Антуслы и Сидоровлы гижи письмӧ... Настроение му бердӧ личкысьӧма.
27.04.1927. Коми кыв урок вылын Жираи «Коми гижысьясысь» лыддис (гортас лыддьысьӧма) менсьым биографияӧс. Шуис, большевикалан. Мыйла, мися? «Гӧрд Армия» пӧ гижӧмыд ыджыд шыпасӧн, а важ армия пӧ ичӧтӧн. Ме вӧлі чайта, мӧдторйӧ кутчысяс, татчӧ: «Революция сетіс гӧль йӧзлы велӧдчан туй». Тайӧ пӧ абу и аддзылӧма финнъяссӧ.
Тӧрыт Пенттилякӧд
Немет гӧтыр шуӧ, гиж пӧ Гердлы, ме пӧ ӧні ог вермы сылы гижныс, виччысьыштас пӧ мед. Немет ордын сёрнитім
Немет проф. тшӧктӧ Венаӧ
29.04.1927. Лунтыр вися. Прамӧя уджавны ог вермы. Ветлі пывсьыны. Рытнас вӧлі коми кыв. Лыддим Савинлысь
Заводиті гижны белӧй вылӧ -с- суффикс йылысь. Пукавны ог вермы — матька да гижа... Жираи шуӧ, кӧть мый гиж, переведита пӧ да венгерскӧйӧн печатайтам.
Тӧрыт воис письмӧ Ротсянь
Поводдя эськӧ зэв мича да оз гажӧд.
Тӧрыт ичӧтика гижышті — «Мунӧны». Университетӧ ог ветлӧдлы.
1.05.1927. Вӧскресенньӧ. Некӧн некод абу. Манифестация нинӧм. Довъялӧны йӧз сӧмын: зонъяс кыйӧны нывъясӧс, нывъяс — зонъясӧс. Ывлаыс шоныд. Гажа. Ӧбедӧдз довъялі.
Талун мӧдӧді Вихманлы письмӧ. Юала стипендия йылысь.
Рытнас вӧлім Английскӧй керкаын
6.05.1927. Тӧрыт ветлі Янош Вэгкӧд международнӧй базарӧ. Вися кодь эськӧ да мунім тай нин-а. Силуэт ножичӧн вундалӧ, вундас еджыд кабала вылӧ ляскас, сетӧ мен портрет! Ме тшӧтш вӧчӧді, сӧмын эз ас кодь артмы... Сэсся сёйим кыз сосиска. Сэсся чачӧ ньӧбим. Сэсся шоколад кӧрӧбка ньӧбим да сӧмын мавтӧмаӧсь шоколаднас, икӧтаясыд, ылӧдчӧны.
23.05.1927. Ньӧбалі книгаяс... Тайӧ 4 вежоннас гижи -с- суффикс йылысь, лои 80 лист бок. Жираи пыр юалӧ Синнеилысь, оз-ӧ гиж рецензия. Гижа пӧ, но ог пӧ гиж рочӧн... Заводитчи переводитны мадьярскӧйӧн. Босьтчӧма кӧ, колӧ нин нуӧдны помӧдз. Гижа комиӧн жӧ (висигтырйи) поэма «Мунӧны», куим глава гижи нин.
26.05.1927. Талун вӧлі Синнеи юбилей вылын. 70 ар. Уна вӧлі йӧз. Менӧ тшӧтш вӧлі корӧны ӧбед вылас да ме эг мун: мыйкӧ юрӧй висьӧ да... Лунтыр нинӧм эг вӧч, настроение лёк. Киӧ удж оз пыр.
14.06.1927. Кык мича ныв: Терушка, Рожика
Чек (стипендия) воис Кансаллис-Осаке-Панкки
Тайӧ лунъясӧ Экманлы комиысь мадьярӧ переведиті коми стихотворение да коми литература йылысь гижӧдъяс. Зэв мортыс интересуйтчӧ.
Вӧскресенньӧӧ ветлім Карса паркӧ — Дюла Лачкӧд
Экман меным козьналіс «Венгерскӧй словарь» (кык том). Ньӧби «Выльмӧдӧм словарь» — 8 пэнгӧ. Лыддьыся дыша. Положение неопределённӧй.
16.06.1927. Вӧлім Дюлакӧд карса паркын. Кык нывкӧд тӧдмасим. Вӧлім киноын. Сэсся копейнӧйын. Дюла петкӧдліс Ольгасӧ. Юасьӧ, кутам-ӧ пӧ тю....? Нывъяс юалӧны официантлысь, мый пӧ лоӧ «тю.....» кывйыс. Официант эз дыр думайт, висьталіс налы: «ворсны» пӧ.
Нушика да Маришка
27.06.1927. Лолочка...
28.06.1927. Кык эстонскӧй том морт мунӧны подӧн му гӧгӧр кытшовтны. Финляндиясянь локтӧмаӧсь 4 тӧлысь подӧн. Кӧсйӧны ветлыны квайт во чӧж, со кутшӧм муясті: Финляндия — Эстония — Латвия — Польша — Чехословакия — Венгрия — Югославия — Албания — Греция — Турция — Палестина — Египет — Абиссиния — Индия — Китай — Япония — Сибирь.
29.06.1927. Петыр лун. Тані ыджыд праздник. Ветлім нёльӧн (Силади
Талун мӧдӧдчам провинцияӧ лун-мӧд кежлӧ. Лолочка корӧ кутшӧмкӧ гӧснеч (редикюль, чулки, юбка) на память. Прӧсужӧсь татчӧс йӧзыд!
1.07.1927. Локті Кэркэндӧ
Локтӧмаӧсь Силадилӧн мамыс да ичӧтик чойыс (мичакодь ныв, сьӧд синтаса, сьӧд синма). Зэв бурӧсь, зэв варовӧсь. Юасьӧны, кытысь да мый да. Силадилӧн керка зэв ыджыд. Сёйим пажын. Пажын бӧрын мунім Дюлакӧд кар видзӧдлыны. Ичӧтик лунвыв кар, чистӧй. Ужнайтігӧн мыйсюрӧ юасисны коми йылысь. Юасьӧны, позьӧ пӧ тіян гожӧмнас купайтчыны, позьӧ пӧ йи мореад сэсся купайтчыны? Шензьӧны, ме шуа, мися, позьӧ да. Кор ме висьталі, мися, миян столицаын 8 сюрс олысь — шензьӧмӧн серӧктісны. Сёйим топыда. Сёйигчӧж балагуритім.
Торъя комната меным сетісны узьны. Быдӧнкӧд ручкуасьӧмӧн прӧщайтчи да мӧдӧдчи узьны.
2.07.1927. Ветлім купайтчыны купальняӧ. Ичӧтик купальня 40 филлер сулалӧ билетыс, 8 филлер купайтчан гач. Переменаӧн зонъяс да нывъяс купайтчӧны. Миянлы лои виччысьыштны нывъяслысь купайтчӧмсӧ. Пырим купайтчыны. Босьтім купайтчан гач. Ог куж кӧмавны, муртса кужи. Купальня шӧрас, гопӧд — ӧтарас вартчыны кужысьяслы, мӧдарас вартчыны кужтӧмъяслы. Пыригӧн билет вузалысь шуис, он кӧ пӧ куж вартчыны, эн пыр джуджыдінас. Купайтчим час-мӧд, шонді ванна босьтім час кымын. Ӧні сэсся кокъясысь да морӧсын кучикыс зӧлитӧ, мокасьтыд, юр висьӧ, жар и.
Сёйим унаысь и ёна. Ӧбед бӧрын узим. Ветлім гуляйтыштны. Ужын бӧрын мунім вокзалӧ встречайтны ыджыд воксӧ (муніс Будапештӧ кутшӧмкӧ могӧн). Локтіс.
Ичӧт чойыс (манси) лёка мича сьӧд синма ныв. (Учительскӧй семинарияын мӧд классын велӧдчӧ).
Рытнас пукалыштім, мыйкӧ чӧла розъялім да мый да (чери йӧртім позъяс, кручки кодьӧсь шедалісны с. в.).
3.07.1927. Узи дасӧдз. Став яйӧй (кучикӧй) би кодь, солнечнӧй ванна вылӧ видча. Асылын чеччи, садйын гуляйтышті. Какао юим.
Автобусӧн 3 ч. 20 м. мӧдӧдчим деревняӧ. Ёна и четӧдіс. Мекӧд бокӧн пукалысь ичӧтик немеч нывка. Ёна и сераліс менам зетӧдӧм вылӧ видзӧдігӧн. Деревняӧ воим (кык вок Силади да ме), тӧдсаяс ордӧ ветлӧдлім. Вина юим. Ужнайтім. Тьӧткаяс юалӧны, кытысь ме да коді менам гортын эм да. Силади Эрнӧ
Рытнас чукӧртчим морт-мӧд. Сёрнитім. Карта вылысь корсим Коми му. Кӧн нӧ пӧ кӧрт туйясыд? Юалӧны. Мися, миян сӧмын куим верст кузя. Сералӧны. Ме висьтала, миян, мися, кӧръясӧн ветлӧны кӧрт туй дорсьыд бурджыка. Зонмӧй, ёна кутісны серавны.
Юала, кор, мися, аски мунӧ поездыс? Эз висьтавны, мокасьтъясыд, некод аски пӧ оз мун.
Деревняын, кӧні ми вӧлім, керкаяс гырысьӧсь, карса керка кодьӧсь. Менсьым камаш быд асыв чиститісны.
4.07.1927. Юрӧй тыр впечатлениеясӧн. Сэксардын
Колльӧдісны вокзалӧ Силади кык вок... Кора Коми муӧ, локтӧй, мися, гӧсьтитны... Воча пӧ мӧдӧд ӧти кӧр татчӧдз.
Туй вӧлі ёна гажа. Силадияс тӧдмӧдісны куим морткӧд. Локтігӧн ёна сёрнитім ӧттор-мӧдтор йылысь. Комияс йылысь висьтала да шензьӧны. Ёна юасьӧны коммунистъяс йылысь. Сэсся тайӧ куим мортыс регыд чеччисны. Пырис ӧти доктор. Тӧдмасим. Юасьӧ Мӧскуа йылысь. Ме висьталі, мый эм. Сэтӧн кывзӧ кутшӧмкӧ господин, сэсся шуис друг: прӧпадитас пӧ тіян став Мӧскуаыд, Питерыд и Саратовыд!.. Доктор тшӧтш шуӧ, регыд пӧ большевикыдлы воас пом. Ме шуа, мися, большевикъясыдлӧн эм ыджыд армия, быд большевиклӧн эм ӧружие. Ми, мися, сюрам большевикъяс бӧрад армия кипод улӧ. Сы кипод улын и кулам. Китай, мися, со кутшӧм ыджыд и то оз вермы мынтысьны. Доктор велӧдіс менӧ, колӧ пӧ сюся овны. Меным шуӧ, тэныд пӧ тшӧтш колӧ велӧдчыны политика уджӧ. Кывзы пӧ татӧн курс-мӧд политическӧй экономия йылысь. Большевикъяс пӧ кытчӧдз оз бырны — комияслы пӧ лӧсьыд олӧм оз ло...
Комияс йылысь висьтала да шуӧны интереснӧ, шуас, зэв выльысь, шуас, заводитчӧ овны тайӧ йӧзыс.
Господин чеччӧ, воис гортас... Меным шуас — видза колян, шуас, сӧмын, шуас, уна эн сёрнит роч му йывсьыд. Оз, шуас, позь тані... Ме шуа, мися, юасьӧны да. Доктор шуӧ, ми пӧ вӧд
Мудзи сёрнитӧмла. Пештӧ
Локтӧм бӧрын сёйи чорыда, 2 пэнгӧысь. Муні копейнӧйӧ шойччыны. (Силадияс пуктісны нопйӧ (портфельӧ) калбас да нянь, но сійӧ оз сёйсьы).
Силадилӧн мам пыр юалӧ, мичаӧсь, шуас, нывъясыс сійӧ деревняас, мича, шуас, вӧлі тӧрыт миянын ичмоньыс? с. в... Ме шуа, мися, ме вӧлі вичкоын сӧмын куимысь Будапештын. Шензьӧны... Тадз пӧ весиг пӧрасны безбожникӧ.
Силадилӧн мамыс шуӧ, сійӧ и сійӧ деревняас студентъяс, шуас, бура велӧдчӧ, кӧть, шуас, и крестьянин пи.
Ме висьтала стипендия йылысь да шензьӧ: кытчӧ нӧ, шуас, видзан сы мында деньгасӧ?..
Студентъяслӧн сёрни сӧмын экзаменъяс йылысь да тшыгла олӧм йылысь, кончитӧм йылысь да места йылысь, нывъяс йылысь ещӧ корсюрӧ — некутшӧм идея! Торйӧн олӧм... Тӧд вылӧ усьӧны важ, дас саяс миян студентъяслӧн олӧмыс... Татчӧс студентъяс бура гостеприимнӧй йӧз, но лёкӧй петӧ тыртӧмлун выланыс...
Религиознӧй вопрос вылӧ челядь моз дзик видзӧдӧны. Юрист 4-ӧд курсын вӧскресенньӧӧ вичкоӧ мунӧ. Ыджыд мамыс аддзис керкаас, без 5 минут судьяыс аддзис писӧ: кисӧ вӧчӧма сідзи, кыдзи вӧчӧны юрбитігӧн да, да окыштіс ой-ой-ой, шуам, сё муса, бур пиукӧй...
Ме кор висьталі, мися, мамӧй менам оз куж лыддьысьны, да яндзим быдсӧн ме понда лои налӧн тшӧтш (налӧн батьыс судья вӧлӧма). Сідзикӧн зэв бур гостеприимнӧй йӧз.
5.07.1927. Материалистика Кристос, шуас, прӧстӧй морт вӧлӧма. Кулан да, шуас, нидзувъяс сёясны... А горшӧсь, икӧтаяс, йӧзыд.
Икӧтаыд, вокзалысь петігӧн сетсьӧма прачечнӧй квитанция кӧрт туй билет пыдди.
8.07.1927. Пӧдвалын столӧвӧй. Лӧз синма мича ныв... Мӧд ныв — безработнӧй ныв... Ӧти пэнгӧ уждыны корӧма мӧд нылыслысь да сійӧ абу сетӧма. Меным висьтавны кутіс сы йылысь да ме сеті... Сійӧ, тайкӧ, оз бӧрддзы...
Лӧз синма (Бӧжика)
Английскӧй парк. Лилипут сикт... Гыа кӧрт туй. Пемыдінын пыжӧн гуляйтӧм... Фотографияын... Оз артмы снимок. Косявліс. Аддзис тӧдсаӧс... Оз мун некытчӧ... Мунам, шуас, куимӧн сур юны. Ме, шуас, мынта сы весьт тшӧтш. Ме, мися, муна гортӧ... Сэсся муні... Трамвай дінӧдз колльӧдіс... Корӧ 2 пэнгӧ трамвай вылӧ жӧ, абу пӧ сьӧмӧй... Эг сет... Икӧта пызьыд, настроениеӧн локті. Луннас Мэнеши ут-ӧдз
9.07.1927. Эстонечкӧд ветлім купайтчыны. Билет босьтім. Пырим. Корсим да корсим паритчан жыр. Эз сюр, икӧта пызьыд. Некод оз инды, ни некод оз висьтав ни. Тӧдса тӧдсаыслы сетӧ комнатасӧ. Миян тӧдса абу. Бӧр мунім купайтчыны... Пывсим... Пывсян бӧрын «Диетическӧй ресторанын» сёйим. Сы бӧрын мунім бумага лавкаӧ ичӧтик сьӧд синма нывлысь ньӧбасьны.
Гортӧ локті — став пызан выв и керкаын крӧвать бергӧдӧмаӧсь. Ӧти доктор-ориенталист ышмӧма да ставсӧ карапузитӧма.
Ужын бӧрын поляк студент, эст да ме мунім Английскӧй паркӧ, гыа кӧрт туй вылын гуляйтім... Поляклы абу кажитчӧма... Эстонеч кольччис на. Ми поляккӧд мунім... Локтігӧн зэрмис. Ми трамвайсянь котӧрӧн локтім.
10.07.1927. Вӧскресенньӧ. 11–12 виччысис «Нью-Йоркын»
Кык тӧлысь Будапештын олӧ деревняса ныв. Вӧлім гыа кӧрт туйын. Мӧдысь пӧ сэсся ог мун... Гортас муніс водз.
Сулалӧ качайтчанінын сьӧд синма мичакодь ныв. «Киноӧ он мун?» «Ог».
— Кытчӧ нӧ эськӧ мунан?.. — Пырим копейнӧйӧ. Морт ӧти кружкаӧн сур юим. Пукалім рытывбыд... Лёка мича. Варов. Сералӧ. Мунны кутім гортӧ... Сё икӧта пызь... Чотӧ, муртса вермӧ ветлӧдлыны... Сё икӧта пызь! Крепитчӧ, зільӧ мунны мичаа, но оз вермы. Аддзис, мый ме чотӧмсӧ казялі да быдсӧн чужӧм вывсьыс вежсис, жугыльтчис... Меным тшӧтш жаль лои.
...Трамвайӧ сёрми (вошлі, кутшӧмкӧ переулокын мӧдарӧ мунсьӧма да), лои автоӧн локны (мынті куим пэнгӧ). Локті да ставыс нин узьӧны.
Тӧрыт воис письмӧ Шаховсянь — ыстӧма выписка отсрочка йылысь.
12.07.1927. Ӧбедӧдз ветлі Австрийскӧй посольствоӧ, Венаӧ виза корны. Шуисны, огӧ пӧ сетӧй, колӧ разрешение Венаса посольствосянь...
13.07.1927. Кык эст мунісны кругосветнӧй путешествиеӧ. Будапештын кольччисны 10 лун кежлӧ. Ӧтикыс воши. Мӧдыслысь сьӧрсьыс документсӧ босьтіс. Мӧдыс беспокоитчӧ. Мый лои сыкӧд? Ӧти дай мӧд лун кольӧ. Локтіс полицияӧ. Талун сюрӧма ӧти извозчиклы Асыввыв вокзал дорысь документъясыс. Извозчик оз тӧд, кодлы сетны документсӧ и вайис сійӧ. Мягистекӧд корсьӧма сійӧс... патерасӧ и... Документъяс вайис гортӧ... Но кытчӧ воши мортыс думайтанныд — виисны пӧ нывъяс да шойсӧ пӧ шыбитісны Дунайӧ.
16.07.1927. Колӧ ёна на менӧ велӧдны... Омӧля на велӧдісны. Талун ӧбедайтігӧн кори туроклысь деньга уджйӧзсӧ... да кутшӧм уджйӧз пӧ, ме тэнсьыд эг босьтлы. Первой шуис, ме пӧ мынті нин тэныд, сэсся шуӧ... Татшӧм Европаыд... Финляндияын гусялісны 200 финн марка, татӧн турок грабитіс 80 пэнгӧ... Ог гӧгӧрво Европатӧ.
Тӧрыт вӧлі газетӧ гижӧмаӧсь кык эст йылысь, кык профессор пӧ подӧн локтӧмаӧсь. Войдӧрлун вӧлі гижӧмаӧсь — кык голланеч пӧ.
17.07.1927. Тані поляк студент занимайтчӧ, зэв вылӧ пуктӧ Пилсудскийӧс
Талун асывводз мунісны эстъяс водзӧ, меным колисны сумкасӧ, тшӧктісны ыстыны Печӧ
Томас
Венаын революция...
Тӧрыт йылысь нӧшта на колӧ гижыштны (тӧрыт вӧлі вӧскресенньӧ): муні Английскӧй паркӧ... Зэрмис, кобулын сулалі.
Сэні ичӧтик ныв сулалӧ, Маришка... Тӧдмасим... Ичӧтик дзонь ныв... Рытнас Чӧппи
19.07.1927. А ӧбедӧдз лыддьыси, лыддя Гомбоцлысь «Морфология...» Ӧбед бӧрын кӧсйи шойччыштны да эз лэдзны — доктор пыр мыйкӧ висьтавліс землетрясение йылысь (интересуйтчӧ аэропланъясӧн да арабскӧй кывйӧн!)...
Гижи Машицкийлы
Рытнас Буденц кружокӧ ветлі. Жираи шуӧ, волы пӧ коркӧ бӧрйы книгаяс, Академия наукаын меным сетісны. Дивъя локны... Сэсся юалӧ менсьым Савин «Тшын»-лысь содержание
Ужын бӧрын муні рокӧс вӧчан завод дорӧ, но Маришкаӧс аддзылі сӧмын здук кежлӧ, оз пӧ позь, горӧдіс, некытчӧ мунны.
Гортӧ локті да кӧсйи гижны письмӧ Маришкалы, да доктор господин Катонакӧд зэв ёна сёрнитӧны, да мешайтӧны, эг вермы гижны. Доктор господин (ботаник) вылӧ скӧрмӧма жӧ, меным шуӧ: часӧн-джынйӧн пӧ сёрнитӧдіс менӧ!
Гижи письмӧ Каржалы, мися, субӧтаӧ локта Сентэндраӧ...
20.07.1927. Лыддьыси.
21.07.1927. Ӧбедӧдз лыддьыси. Час-мӧд кежлӧ веж луд вылӧ ветлі.
22.07.1927. Лыддьыси... Ӧти ныв шуӧ меным: тайӧ пӧ, тайӧ пӧ, икӧтаыд, коммунистическӧй газет пӧлучайтӧ, сэтчӧ пӧ гижӧма
22–27.07.1927. Лыддьыси Синнеилӧн «Венгерскӧй кыв орччӧдӧм» серти. Лыддя став литература.
27.07.1927. Локтісны Франция куим студент... Ӧти венгер студент юалӧма: «Кутшӧм вераӧсь нӧ?» Найӧ шуӧмаӧсь: огӧ пӧ тӧдӧ, кутшӧм, кӧть пӧ кутшӧм... Сэсся возмущайтчӧ татшӧм ӧтветнад.
Поляк студент пӧ быд чеччиг-водіг юрбитӧ. Кодсюрӧ сералӧны жӧ.
Талун кутшӧмкӧ ыджыд поп кулӧма (мӧд поп нин кулі) — быдлаӧ ӧшлӧмаӧсь сьӧд флагъяс... Шогсьӧны. Мыйла нӧ, мися, шогсяд, вӧд сійӧ веськыда райӧ воас?
28.07.1927. Лыддьыси лунтыр.
Йӧй кодь ёртӧй лыддьӧ меным: мадьяр крестьянин пӧ Ен нога, тшап, националист... Ме сылы и шуи, мися, 50 во мысти вежсяс, лоас, мися, не Ен нога том, интернационалист. Меным шуӧ: тэ пӧ вӧлӧмыд Мӧскуаад агитаторъяслӧн школаын.
Газетӧ тӧрыт коймӧдысь нин гижи — корся мадьяр кыв велӧдысьӧс...
30.07.1927. Чӧппи. Шуас, мынтыны кӧ кутан 200 пэнгӧ быд тӧлысь, лоа ёрт... Сё пасибӧ, мися...
Французъяс гижисны меным кутшӧмкӧ матькӧм кыв.
Кык письмӧ гижи, кори Лолаӧс да Нушикаӧс. Некодныс эз локны, икӧтаясыд.
1.08.1927. Тӧрыт куим француз, ме, Уйвари
Тӧндзи гижлі газетӧ объявление, мися, корся мортӧс мадьяр кыв велӧдны. Редакцияӧ воис 6 ӧтвет... Кыклы гижи воча, но ӧтветыс эз во.
Выпишиті Берлинысь «Руль» газет
Тӧрыт вӧлі вӧскресенньӧ... Ог лыддьысь. Тӧрыт Чиллагхедьын
Ӧти нывлы висьталі, мися, ме финн. Коді пӧ али коді ме?
Неважӧн воис выль номер «Ордым». Нимкодь зэв — уна коми выль поэтъяс петӧны да... Локтӧй жӧ, локтӧй, милости просим.
Паспортӧс нюжӧдны мӧдӧді Гельсингфорсӧ да век на эз во... Дӧзмыны нин куті виччысьӧмысла...
Тані быд трамвайын гырысь букваясӧн гижӧма: «Эска ӧти енлы, эска ӧти чужан мулы, эска Венгриялӧн ловзьӧмлы». Аминь. Татшӧм настроение тані...
3.08.1927. Муні велӧдысь ань ордӧ мадьяр кыв велӧдны. «Симпатичнӧй» ань, зарни пиньяса, ме пӧ уна кыв велӧда... Висьтаси финнӧн. Деньга водзвыв босьтіс.
Ыджыд выльтор Будапештын... Хорти Миклошлӧн
Велӧдысь аньӧй зэв ёна жалитӧ роч эмигрантъясӧс — коньӧръяс пӧ.
4.08.1927. Паспорт, икӧтаыд, век на эз во Гельсингфорсысь. Талун мӧдӧді письмӧ... Финляндияӧ.
Ныв велӧдысьӧй ордын вӧлі. Яр ныв. Рытнас Буденц кружокын вӧлі. Быдсӧн юавлісны: но инӧ кутшӧма чувствуйтан татшӧм жар поводдя дырйиыс? (Будапештын зэв нин важӧн зэв жар).
Синнеи ошйысьӧ, Емельяновсянь
Рытнас ужнайтігӧн шуӧны: Россияад пӧ оз лэдзны бӧрсӧ, Берлинса газет пӧ выписывайтан да («Руль»).
6.08.1927. Талун ӧбедайтігӧн ӧти профессор матькыштіс Сӧвет Союз вылӧ. Ӧткымын студент видзӧдлісны сы вылӧ да ме вылӧ, быттьӧ шуны кӧсйисны сылы — оз пӧ позь видчыны СССР вылӧ, ме дырйи...
Сёрниӧ воим да шуа, мися, 50 во мысти коми йӧз, мися, ӧнія Венгрия культураысь вылӧ каяс. Оз веритны... Мися, 20 во мысти миян ставыс лоӧ грамотнӧй... Идеализм пӧ, шуӧны. Но, мися, петкӧдлам идеализм! Коми му, мися, Германияысь ыджыдджык. Коми йӧз, мися, Англияысь ёнджык! Кыдзи пӧ ёнджык? Мися, 7 во косясисны да вермисны комиясыд Англиятӧ
7.08.1927. Ӧти буржуй студент (менам учительӧй, синмӧн аддзытӧм морт) юасьӧ: ме пӧ коммунист?.. А, мися, ме коммунист. Мадьяр пӧ вермас ӧмӧй лоны коммунист?..
Буржуй студентӧс кора зыран операӧ. Лок, мися, коми университетӧ английскӧй кыв велӧдысьӧ... Зэв кӧсйӧ локны...
Вӧлім кутшӧмкӧ (Яношхедь)
8.08.1927. Учитель, менӧ велӧдысьӧй, суртталӧ...
Рытнас паныдасим Вирани да Уйварикӧд. Уйвари шуӧ, мунам Вишеградӧ...
Уйвари шуӧ: колӧ пӧ став финн-угор йӧзсӧ ӧти государствоӧ чукӧртны да вӧчны ӧти государство. Локтӧ, мися, ставныд Коми муӧ, тӧрад бара, мися! Локтам пӧ, зэв збыльысь сёрнитӧны.
11.08.1927. Тӧрыт вӧлім Вишеградын — 3 час туй пароходӧн. Гажа туй... Сэні вӧлӧма важ крепость — корольыс олӧма.
Талун велӧдчыны ветлі велӧдысь ныв ордӧ... Петӧфилысь стихотворение лыддим. Настроение быдсӧн кыптыліс (эз Петӧфи стихотворениенас, дерт).
Виллеркӧд
Товаришӧй шуӧ: тані пӧ быд профессор зэв религиознӧй...
Велӧдчыны эг эшты: мадьяр кыв велӧда. Берлиц серти велӧда гимназисткӧд... Мынта 1 пэнгӧ часысь...
14.08.1927. Вӧскресенньӧ — дай приключение. Вӧлі Карса паркын. Тӧдмаси нывкӧд да син пӧла веськалі. Тӧдмаси мӧдкӧд — мунам, мися, киноӧ? Ӧні пӧ вӧлі... Мунам копейнӧйӧ. Ужнайтӧді... Висьталӧ, мамӧ пӧ олӧ пригородын... Мамыслы гижим открытка (ме гижи, сійӧ диктуйтіс). Гижис верӧс сайӧ мунӧмӧн пӧ эгӧ ладмӧ — локта пӧ гортӧ да висьтала подробностьяссӧ. Мунам пӧ Пештӧ сэсся. Мунам. Ме пӧ пырала пальто босьтны гортӧ, ыркыд да, сэсся пӧ мунам кытчӧ-нибудь... Ачыс ичӧтик ныв, еджыд, сэтшӧм невиннӧйӧн притворяйтчӧ — некыдз он вермы тӧдны... Мунім трамвайӧн... Чеччим, шуас... Чеччим... Мунам... Пырим... Кытчӧ пӧ воим?.. Бӧр муні, сьӧвзи да... Нылӧй видчан-ёрччан сэтчӧ коли.
Луннас вӧлі финнъяскӧд ӧтлаын Парламентын...
3.09.1927. Тӧлысь кымын гижа нин диссертацияӧс, венгерскӧйӧн. Лун-мӧд сайын ичӧтик Маришкасянь нем виччысьтӧг воис письмӧ. Лок, шуас, вӧскресенньӧӧ аддзысьлыны... Вӧлім киноын.
Французъяс аски мунӧны. Миянӧс снимайтісны найӧ да кора карточкаяс. Кӧсйысьӧны ыстыны. Вежон кык сайын ветлім эстъяскӧд Седведӧ
Вежалун сайын ветлім Дербеценӧ
Тӧндзи ӧти гимназияса учитель шуӧ: колӧ пӧ став финн-угор йӧзсӧ католик вераӧ пыртны. Тэ пӧ он босьтчы комиястӧ католическӧй вераӧ пӧртны? Мӧд Сент Иштван
Варовӧсь, зон, татшӧм йӧзыд. Локті да сійӧ лунас жӧ ставыс кутісны тӧдны, мый ми вӧчим Дебреценын (фрак, войын пызанӧ зурасьӧм, винаяс. Нывлы шуӧм, войын карӧ мунӧм, ыджыдысь-ыджыд...). Татшӧм ӧдйӧ паськалӧны юӧръясыд. Ме коркӧ ӧтчыд шуи, мися, став литературасӧ финн-угор кыв йывсьыд дорвыв лыддя — ӧні директорным нин тӧдӧ. Талун локтіс да шуӧ — молодец пӧ, зіля пӧ велӧдчан... (Директорным зэв пӧрысь, шань морт). Ёна радейтӧ паприка.
10.09.1927. Тӧрыт и талун локтісны гояяс...
Талун вӧчисны медицинскӧй осмотр... Оз быттьӧ и ков, быдӧнлы
Менсьым бӧрнас юалӧны: татӧн пӧ татшӧм штукаяссӧ вӧчавлӧны оз? Оз, мися. Но большевикъяслы пӧ сӧмын нянь сёйны да сёрнитыштны...
13.09.1927. Диссертацияӧс помалі да талун Синнеилы нулі петкӧдлыны (Буденц кружокӧ). Синнеи шуис первойсӧ, вай пӧ мӧдысь татчӧ, ӧні пӧ портфельӧй тыр. Сэсся корис лыддьыны. Ме сеті, час четверть гӧгӧр лыддис, листаліс да шуис — шогмас пӧ! Со и вӧлі ставыс...
23.09.1927. Гоя экзамен вӧлі. Быдсӧнсӧ шутитісны. Кабаре. Кабаре вылын менӧ тшӧтш казьтыштісны реклама юкӧнас: «Турок-татар йӧзлы пӧ да финн-угор йӧзлы уджалӧ вӧлі Лыткин». Кабаре вылӧ быд гояӧс торйӧн корӧны, да мнимӧй профессоръяс юасьӧны, да кутшӧмсюрӧ количество вопросъяс сеталӧны. Кабаре бӧрын гояясӧс залысь вӧтлісны, би кусӧдісны, колисны сӧмын ӧти гӧрд лампа. Сэсся ӧтикӧн-ӧтикӧн коралісны гояяссӧ да сітанас кучкалӧны — сэксянь сэсся гоя — член коллегиума.
Рытнас мунім сур юны. Час дас кыкӧдз юим. Сэсся копейнӧйысь петім да
24.09.1927. Вӧлі Сентэндреын.
Куим чой: Бӧжика, Катика, Маришка. Каржа велӧдӧ комиӧн. Талун вӧлі коймӧд урок.
26.09.1927. Мудзи, тыдалӧ, бара. Ог вермы занимайтчыны. А колӧ зэв унатор вӧчны. Лыддьысьны, лыддьысьны, лыддьысьны. Необразование лёк.
10.10.1927. Кодкӧ лунӧ вӧлі Сетяля банкет вылын... Гимназия ӧти велӧдыськӧд сёрнитім. Шуӧ: ми уна обязанӧсь роч большевикъяслы. Найӧ пӧ мездісны уна турок йӧзӧс. Сійӧ зэв пӧсь туранист. Шуас, колӧ татчӧ мӧдӧдны комиястӧ католическӧй богословие велӧдны, сэсся коми йӧзтӧ католическӧй вераӧ пыртны. Сэки, шуас, рочьясыдлы вермасны йӧзыс сувтны паныд. Ме мыйкӧ «но» да «да» сёрниті.
14.10.1927. Тӧрыт вӧлі Сентэндреын. Бӧжикалӧн буретш чужан луныс.
14.10.1927. Локтісны кык болгара татчӧ велӧдчыны.
25.10.1927. Кодкӧ лунӧ театр дінын студентъяс да полиция косясьӧмаӧсь. Делӧыс со кыдз вӧлӧма. Национальнӧй театрын ӧти еврейлысь пьесасӧ пуктӧны. Студентъяс протестуйтӧмаӧсь — оз пӧ ков пуктыны шуӧмаӧсь. Налысь абу кывзӧмаӧсь — пуктӧмаӧсь... Студентъяс кымынкӧ рыт дорвыв свистайтӧмаӧсь театрас. Сэсся театр бӧрас горзыны кутӧмаӧсь: «Долой!» (Еврей авторыслысь нимсӧ). Полициякӧд косьӧ воӧмаӧсь. Ӧти студентлы сьыліас сӧтӧмаӧсь. Талун пӧ сэсся кувсьӧма. Сы понда студентъяс еврейяс вылӧ лӧгасьӧмаӧсь да университетысь нӧйтӧмаӧсь еврей студентъясӧс. Коллегиум талун чукӧртчылӧм. Кодсюрӧ горзӧны: колӧ пӧ вӧтлыны став еврей студентъяссӧ университетсьыс.
Талун рыт коллегиум бойскаут организация
Еврей студентъястӧ нӧйтӧм йывсьыд висьталісны да менам зэв ёна серамӧй петӧ. Да кутчыся, ог серав. Абу лӧсьыд. Зэв збыльысь висьталісны да... Ме юала: мыйла нӧ, мися, оз окотитны тайӧ пьесасӧ театрас сувтӧдныс, лёк али мый, мися, пьесаыс? Абу пӧ эськӧ лёк да гижысьыс пӧ еврей. Национальнӧй театр нимӧс пӧ колӧ сідзи видзны — не лэдзны некутшӧм еврей гижысьӧс сэтчӧ сцена вылӧ... Ме гӧстинӧйӧ пыри да горӧдісны шуткаӧн: «Еврей! Коммунист! Нӧйтны!» (Шуткаӧн горӧдісны тӧдӧмысь).
Студентъяс локтісны университетӧ да ме юала кодсюрӧлысь сералігмоз: мися, кымын еврейӧс кучкин?
12.11.1927. Диссертацияӧс лои дженьдӧдны 22 лист бокӧдз.
Талун вӧлі археолог ордын. Ветлӧма кольӧм гожӧм Мӧскуаӧ. Таво гожӧм мӧдӧ Сибирӧ да юасьӧ, ӧпаснӧ абу пӧ Сибирӧ мунны. Оз-ӧ пӧ грабитны, вины? Готика культура да
Немет профессор ордын вӧлі. Сёрнитӧны талун пӧ лунтыр факультетскӧй собрание вылын, сӧмын споруйтӧмаӧсь бабаяссӧ профессорӧ лэдзӧм йылысь. Министерство пӧ тшӧктӧ ӧткодявны, но университет оз ӧткодяв. Италияын пӧ гимназияӧ весиг оз позь (например, философия велӧдысьӧ нывбабаӧс босьтны).
14.11.1927. Йӧй кодь морт мекӧд олӧ. Войнас оз вермы узьны. Лыддьӧ сӧмын сэтшӧм книгаяс, кодӧс разрешитӧ Римскӧй папа. Быд асыв мунӧ вичкоӧ.
15.11.1927. Типографияӧ волі да шензьӧны ме вылӧ, ёна и видзӧдісны служащӧйясыс.
Велӧдча да зэв ньӧжйӧ содӧ велӧдчӧмӧй. Мудзи, тыдалӧ, икӧта пызьыд.
27.11.1927. Велӧда индогерманистика да славистика. Ёртӧй поп вӧлӧма. Волывлӧны видлыны сійӧс да серавны.
6.12.1927. Талун мадьяр ыджыдыслӧн (Управитель) нимлун — занятие абу.
Рытнас Буденц кружокын вӧлі да ыджыд дон — тшӧктісны локтан воторникӧ «Венгерскӧй кыв велӧдан обществоын» доклад вӧчны.
Рытнас ужын столӧвӧйын мыйкӧ финскӧй ичӧтик рӧштво кодь дивӧ вӧлі: маскаа дедушко шутка чачаяс сеталіс. Меным сетіс вексель Фуадсянь — кӧсйысьӧ 1943 воын мынтысьны.
Велӧдча, велӧдча, велӧдча.
14.12.1927. Тӧрыт «Венгерскӧй кыв велӧдан обществоын» вӧчи «С-суффикс» йылысь доклад. Морт 25 кымын вӧлі. Рытнас гортӧ локті да быдсӧн поздравляйтӧны. Талун гижӧмаӧсь газетъяс хроника юкӧнас менам доклад йылысь. Ӧти газет гижӧма «роч» пӧ, мӧд гижӧма «Коми муысь воӧма».
Мелих ордын вӧлі. Висьталіс, мый йылысь кутас юавны государственнӧй экзамен вылын.
Талун ӧти юалӧ: позьӧ Мӧскуасянь ыстыны открытка-письмӧ, разрешитасны оз пӧ? Серьёзнӧя юалӧ!
16.12.1927. Вӧлі государственнӧй экзамен: Синнеи, Мелих, Петц
Гортӧ локті да ёна поздравляйтісны. Столӧвӧйын горзӧны: «Мед олас!»
17.12.1927. Рытнас Жираи семинарийкӧд кафеын («Ичӧт рӧзбойник») поздравитім менӧ — юим. Вӧлі 10 кымын шуточнӧй поздравительнӧй речь! Висьталісны уна кывйӧн: латинскӧйӧн, финскӧйӧн, французскӧйӧн, немецкӧйӧн, английскӧйӧн, турецкӧйӧн, венгерскӧйӧн.
17.12.1927. ...Вӧлі «Галереяын». 18 арӧса Манси.
19.12.1927. Вӧлі докторӧ производство (лун-мӧд сайын волісны войнас производство вӧчны).
Клятва сеті Ен водзын бура кутны ачымӧс, наука быдтыны, с. в.
26.12.1927. Ветлі прӧщайтчыны Фукс ордӧ. Привет, шуас, став коми йӧзыслы, не сӧмын Цемберлы
29.01.1928. Рытын машина, рӧштво. Бара нин ме локта гортӧ. Олан-вылан СССР — паськыд мӧвпа, пӧсь сьӧлӧма ыджыд му!