КОР ЛОАС МӦД «КОМИ АНЬ»?


Кор радио либӧ телевизор пыр кыла «Коми ань» сьыланкыв, кывза сійӧс пуксьӧмӧн помысь помӧдз. И кывъясыс, и музыкаыс, и Валентина Есевалӧн мыла гӧлӧсыс вӧрзьӧдӧны менсьым сьӧлӧмӧс. Ог тӧд ме таысь вынаджык мӧд коми сьыланкыв. Поэма-сьыланкывйӧн эськӧ шуи «Коми аньсӧ». Кывбур гижысьсӧ тӧда важӧнсянь, бритва кыза сылӧн медводдза книгасянь. Сідзи и шусис книгаыс — «Медводдза сёрни». Авторыслӧн талантыс тувсов Эжва моз ӧтарӧ туис-паськаліс. Аслас лыддьысьысьяслы талунӧдз сійӧ козьналіс уна-уна мича кывбур, сьыланкыв, висьт, а сідзжӧ пьесаяс, повесьтъяс, романъяс, челядьлы гижӧдъяс. Авторыс тайӧ — Геннадий Юшков.

Во-мӧд сайын «Литературная Россия» газетысь лыдди статья, кӧні коми писательяс Г. А. Юшковӧс да И. Г. Тороповӧс вӧлі пыртӧма Россияса медвына гижысьяс лыдӧ. А кутшӧм сьӧлӧмсянь лыддьылім гижӧдъяссӧ Василий Юхнинлысь, Яков Рочевлысь, Геннадий Федоровлысь... Бура тӧдсаӧсь гижӧдъяс Серафим Поповлӧн, Иван Изъюровлӧн, Альберт Ванеевлӧн, Петр Шаховлӧн, Нина Куратовалӧн, Владимир Безносиковлӧн, Юрий Васютовлӧн... Да, озыр миян литератураным! Но сійӧ эськӧ эз вӧв тыр вир-яя, литератураӧ кӧ эз локны выль йӧз. И со, йи улысь мездмӧм визув ю моз, ыльӧбтісны гижӧдъясыс Борис Шаховлӧн. Талунъя «Войвыв кодзулӧс» озырмӧдӧны асланыс висьтъясӧн, повесьтъясӧн, кывбуръясӧн Алексей Попов да Михаил Елькин, Елена Козлова да Александр Лужиков... Ыджыд места эськӧ босьтіс, казьтышті кӧ ме тані литературнӧй таланта став коми войтырсӧ. Лыддьысьысьяс тӧдӧны найӧс республикаса журналъясын да газетъясын йӧзӧдлӧм уджъяс, торъя книгаяс серти.

Том дырйи на Сыктывкарса драмтеатрын мен мойвиис видзӧдны «Льӧм пу дорын аддзысьлӧмъяс» спектакль. Пьесасӧ гижысьыс Александр Ларев. Тӧда сылысь и радио- да телеспектакльяс. Республикаса видзӧдысьяс пӧся примитісны «Анисья» спектакль, кодӧс дасьтӧма Николай Белыхлӧн пьеса серти. Талун пӧшти быд коми школьниклӧн эм мичаа серпасалӧм «Нагай лэбач» книга. Кывбуръяса тайӧ легендасӧ гижис Николай Щукин. Збыльысь, эм миян литератураын ошканаыс! Сӧмын тай ни асьныс гижысьяс, ни литературоведъяс, ни критикъяс оз кӧсйыны тайӧс казявны. А казялӧны кӧ — сӧмын ӧти и сійӧ жӧ гижӧдъяс.

Гашкӧ, буретш та вӧсна и коми гижысьяслӧн союзыс талун кежлӧ ёна пӧрысьмис, лоис бедь вылӧ мыджсьӧм пӧль кодь. Бӧръя кызь воӧн писательяс союзӧ примитӧма... куим коми прозаикӧс! Медбӧръя коми драматургӧс да критикӧс вӧлі примитӧма... 32 во сайын! Сьӧкыд эскыны, но тайӧ збыль. Орччаӧдӧм могысь казьтышта: Удмуртияын сӧмын кольӧм во писательяс союзса выль членъясӧн лоисны кӧкъямыс морт. Ог вермы стӧча шуны, видлавліс-ӧ коркӧ тайӧ вопроссӧ Коми ССР-са писательяс союзлӧн правление аслас заседание вылын. Но ог торксьы, шуа кӧ: ыджыдджык да томджык арлыда гижысьяс костын йитӧдъясыс зэв омӧльӧсь. Ме ог помнит, мед писательяс пиысь кодкӧ юавліс менсьым: Виктор, мый вылын нӧ уджалан? Ог нин сёрнит тані книга лэдзны отсалӧм йылысь. Неважӧн звӧниті ӧти писательлы гортас, кори гижны рекомендация писательяс союзсӧ пырӧм могысь. И мый жӧ? Гижи пӧ эськӧ, да асьтӧ пӧ омӧля кутан. Мортыд ӧнӧдз вӧлӧм оз тӧд, мый ме дасӧд во нин ола «кос закон» серти. Ёна и каитчи сэсся шыӧдчӧмсьыс...

Ми тшӧкыда кывлам: «том автор», «том поэт». Син водзад сэки сувтӧ 18-20 арӧса автор. Но сэтшӧмсӧ асланым республикаысь ме ог тӧд ни ӧтиӧс. Гижны босьтчысьяс пӧвстысь унджыкыслы матӧ комын ар, эмӧсь и ыджыдджык арлыдаяс. Неважӧн Сыктывкарын муніс семинар, кытчӧ корлісны авторъясӧс Кудымкарысь, Нарьян-Марысь, Кулӧмдін районысь да Сыктывкарысь. Видлалӧма уджъяссӧ квайт поэтлысь да прозаиклысь, кодъяс газет-журналын панісны нин ассьыныс «медводдза сёрнисӧ» лыддьысьысьяскӧд. Ме думысь, татшӧм семинаръясыс коланаӧсь, кӧть и тані некод некодӧс оз велӧд, а быдӧн вермӧ висьтавны ассьыс мӧвпъяссӧ сійӧ либӧ мӧд гижӧд йылысь. Да и гижнытӧ велӧдны он вермы. Му шарвывса ни ӧти классик абу помавлӧма некутшӧм литинститут! Кыдзи вӧчны художествоа гижӧд — абу велӧдлӧмаӧсь ни Гоголь, ни Белинскӧй. Медколанторйыс — мортлӧн талант. Ӧтияслӧн сійӧ петкӧдчӧ водз, мӧдъяслӧн сёрӧнджык. Альберт Ванеев ассьыс медводдза кывбурсӧ йӧзӧдіс 16 арӧсӧн, а Владимир Ширяев — 30 арӧсӧн. Менам земляк, Кулӧмдінса поэт Василий Лодыгин, комын вит ар тыртӧдз лоис писательяс союзса членӧн. Мӧд земляк, Борис Шахов, босьтіс билетсӧ 55 ар тыртігӧн.

И сідз, быд гижысьлӧн аслас творческӧй туйвизь. Ӧнія семинар вылӧ вель уна кывбур вайліс Нарьян-Марса радиоын уджалысь Лукерия Валей. Гижӧ сійӧ изьватас ногӧн. Быттьӧкӧ и Эжва вожсалы сьӧкыд гӧгӧрвоны сылысь кывбуръяссӧ. Но кор лыддян найӧс помсянь помӧдз, гӧгӧрвотӧмыс и нинӧм абу. Ме думысь, медводз сы вӧсна, мый Лукериялӧн кывбуръясын эм сюжет. Сідзи кымын жӧ, кыдзи и Н. Доризолӧн сьыланкывъясын. Авторыс гижӧма аслас радейтана тундра йылысь, сэтчӧс йӧз йылысь ас ногыс аддзӧм образъясӧн.

Дзик мӧд ног гижӧ коми-пермяк Аркадий Истомин. Сылӧн кывбуръясыс дженьыдӧсь, но зумыд гӧрӧдаӧсь. Этша кывъясӧн авторыс зільӧ висьтавны ыджыдтор йылысь. Та могысь сійӧ корсьӧ вына образъяс. Аркадий уджалӧ врачӧн, но кывбуръяс гижӧмыс лоӧма сылы быть коланторйӧн. Ӧні поэт дасьтӧ мӧд книга.

Мича строкаяс паныдасьлӧны Кулӧмдінса журналист Александр Шебыревлӧн кывбуръясын. Но сылы колӧ мездысьны кывбуръяслӧн рӧшкыдлунысь, унатор лыддьӧдлӧмъясысь. Статьяын ме ог кӧсйы казьтывны сійӧ тырмытӧмторъяссӧ, кодъяс паныдасьлӧны вылынджык индӧм авторъяслӧн гижӧдъясын. На йылысь лои паськыда сёрнитӧма семинар вылын. Эскыссьӧ, мый тайӧ поэтъясыс гижасны на ассьыныс «Коми ань» кодь жӧ сьӧлӧм вӧрзьӧдана сьыланкывъяс.

Семинар вылын видлалӧма и прозаа гижӧдъяс: Олег Уляшевлысь да Семен Терентьевлысь (Сыктывкар), Иван Тарабукинлысь да Лия Мартюшевалысь (Кулӧмдін район), Александр Ермаковлысь (Кудымкар). Ог тӧд кыдзи мукӧдӧс, а менӧ эз ёна нимкодьӧдны прозаикъяс асланыс висьтъясӧн. Гашкӧ, прӧститанатор: ӧд литератураын найӧ вӧчӧны сӧмын на медводдза воськовъяс. Аслыспӧлӧслуннас ёнджыка вӧрзьӧдісны менӧ Олег Уляшевлӧн висьтъясыс. Паметьӧ найӧ колисны. Авторыс ассьыс геройяссӧ петкӧдлӧ сідз, мый лыддьысьысь на дінӧ оз коль веськодьӧн.

Во-мӧд сайын на, издательствоӧ «Томъяс» книгалысь рукопись дасьтігӧн, ӧти рецензент грӧзитіс меным: сэтшӧмтӧ повесьтӧ пӧ быть колӧ сюйны сиктса партийнӧй да комсомольскӧй организацияяслысь тӧдчанлунсӧ. Тайӧс кӧ пӧ оз ло вӧчӧма, бур рецензия эн виччысь. И ме муні аслам сӧвесьтлы паныд: пиньяс мурч курччӧмӧн вӧчи ыджыд опыта писательлысь индӧдсӧ. Бӧръя семинар вылын идеологическӧй велӧдӧмъяс эз вӧвны. Семинарӧн веськӧдлісны писатель-коммунистъяс Г. Юшков да П. Шахов, демократическӧй партияса член Б. Шахов, компартияысь петӧм прозаик Е. Рочев, беспартийнӧй В. Напалков. Ставныс найӧ ышӧдісны ассьыныс томджык ёртъяссӧ кыпӧдны литературнӧй сямлун. А кутшӧм партияын лоны либӧ кутшӧмлы эскыны — мед бӧрйӧны асьныс гижысьяс. Ме талун ог эскы некутшӧм партиялы. Эска сӧмын Аслым да Енлы.


«Коми му», 1991 вося январ.


Гижӧд
Кор лоас мӧд «Коми ань»?
Йӧзӧдан во: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1