МӦДЫСЬ АЧЫМ КЫЯ, ДЕРТ!
И. Г. Цивунинлы
Лэбач дзользьӧм лунтыр кылӧ,
Эз вӧв гажтӧм меным мед.
Орччӧн ёртӧй чери кыйӧ,
А мен ньӧти на эз шед.
Вугыр йылысь эстшӧм мыніс —
Со и абу сэсся нем.
Ёртӧй лэптіс весиг сынӧс,
Ёкыш, йӧрш да-й кельчи эм.
Табйӧй вӧрзьылас — и сьӧлӧм
Вӧрзьывтӧгыс оз жӧ ов.
Ёртлы ачыс быттьӧ сӧлӧ
Нидзув помас сьӧмъя лов.
Ёртӧй лэпталӧ, а меным
Быттьӧ кодкӧ пуктіс тас.
«Абу мӧй нӧ яндзим тэныд?
Нӧшта шусян изьватас!» —
Вида ачымӧс нин весиг.
Но да мый нӧ, вид кӧть эн.
Ёртлӧн бара йӧршпи пессьӧ, —
Сылысь босьтӧ тан и сэн.
Ёрт, кор кыйис быдса чукӧр,
Горзӧ меным — чайтад, мый?
«Муса другӧ, юква пу кӧть.
Он жӧ, видзӧда да, кый!»
Ёрт кӧ корӧ — дыр-ӧ пуны?
Пескыс дась и чери дась.
Эз на помась гожся луныс —
Ог на тыртӧг шалсйы тась.
Но сэк енэж быттьӧ потіс —
Гымсьыс вӧрзис кок ув му.
Зэрыс вувзьысис кыдз — вот и
Юква пу ли юртӧ ну!
Зэрыс мыськӧ, кульӧ, швичкӧ!
Коз ув — зэрсьыс дзебан рӧд,
Со и рӧмдӧ.
Кад нин, сідзкӧ,
Гортлань тэрыбмӧдны ӧд.
Ёртӧй шуӧ:
«Лов эз инась.
Юкся, эз кӧть вывті шед,
Мед нин гӧтырыд оз пинясь —
Пумӧн мен и пумӧн тэд».
Мый нӧ сэсся татчӧ шуа?
Бӧр кӧ сета — оз босьт, оз.
Ёртӧн кыйӧм пайсӧ нуа
Брезент нопйын ассьым моз.
Муна дошлӧй, вылын ныра,
Кытчӧдз туй помӧй оз берд.
Карӧ надеяӧн пыра:
Мӧдысь ачым кыя, дерт!