МАЙЯ


Ичӧтик Лун-Вож станцияын Москва–Вӧркута поездысь чеччис сӧмын ӧти пассажир — лӧз плаща да сэтшӧм жӧ рӧма берета том морт; пельпом вылас сылӧн ӧшаліс гӧрд кучик кышӧда репортёрскӧй магнитофон. Том морт тӧдіс, мый поездыс тані сулалӧ сӧмын некымын здук да, кӧть и пӧльтіс ва руа вой тӧв, эз тэрмась мунны. Сійӧ лэпталіс плащыслысь тшӧтшыд воротниксӧ, пыдӧджык зэвтіс юрас беретсӧ да виччысьыштіс, кор вӧрзяс поездыс.

Сэсся видзӧдліс гӧгӧр. Быттьӧ ставыс на важ ног. Кӧрт туйсянь веськыдвылын — неыджыд посёлок; шуйгавылын, тупикын, — пемыд-гӧрд вагонъяслӧн чукыля визь, код весьтын кыпӧдчӧны вӧсньыдик сьӧд трубаяс. Том морт тӧдӧ: посёлокса керкаясын олӧны асланыс семьяясӧн кӧрт туйвывса уджалысьяс; тупикын жӧ, вагонъясын — том йӧз, найӧ, кодъяс нюжӧдӧны Печорскӧй кӧрт туйлысь мӧд визь.

Миян Войвывным уна пондіс мӧдӧдны страналы быд пӧлӧс озырлунсӧ, и ӧти туяд эз понды тӧрны тайӧ озырлуныс. Орччӧн ковмис мӧд туй. Медым писькӧдны сійӧс, татчӧ комсомольскӧй путёвкаясӧн воисны уна ныв-зон — кызвыннас странаса шӧр районъясысь. Том йӧзлӧн ӧти отряд буретш и олӧ да уджалӧ Лун-Вож станцияын.

Геня — тадзи шуӧны Сыктывкарса репортёрӧс — ӧтчыд вӧлі нин тані: кольӧм тӧлын, дас кымын тӧлысь сайын, кор ставыс вӧлі тубыртчӧма джуджыд лым пиӧ. Сійӧ тӧдмасис сэки зэв бур йӧзкӧд — Элеонора Золотовалӧн бригадакӧд. Бригадаса ныв-зоныс вӧлі воӧмны татчӧ К... обласьтысь средньӧй школа помалӧм бӧрын, дзоньнас класснас. Татшӧмторйыд сэки ёна вӧрзьӧдіс Генялысь сьӧлӧмсӧ. Сійӧ гижліс войтырлысь гӧлӧсъяссӧ магнитофон вылӧ, сэсся вӧчис бур передача. Кор сійӧс сетісны радио пыр, воисны уна письмӧяс.

Генялы долыд казьтывны тайӧс. Редакцияын сійӧ ветлӧдліс сэки вылын юра. Ӧтияс ошкисны, мӧдъяс завидьтісны. «Ок, эськӧ, миян радио кывзысьяс кӧ тӧдісны, мый вермӧны вӧчны налӧн татшӧм письмӧясыс редакцияын, — думайтіс Геня, — частӧджык эськӧ гижисны».

Регыд сійӧ бара аддзысяс тӧдса ныв-зонкӧд, кодъяс первой паныдасьлӧм бӧрын лоины сылы ёна донаджыкӧсь да мусаджыкӧсь — ӧд сы мында лои думайтны на йылысь, налӧн олӧм да удж йылысь.

Кыдзи нин со олӧны-а?

Ӧні ар. Куим сутки чӧж нин букшасьӧ лёк поводдя: то киссьӧ кӧдзыд зэр, то пӧльтӧ чизыр тӧв.

Геня йӧжгыльтчис, ещӧ ӧтчыд видзӧдліс гӧгӧр. Керкаыс кӧ унджык лоӧма-а? Унджык и эм. Ӧд том йӧзыс оз сӧмын кӧрт туй нюжӧдны, найӧ тшӧтш кыпӧдалӧны олан керкаяс, школаяс, больничаяс.

Стрӧительнӧй участокса контораын начальство пиысь некод эз вӧв. Но регыд мысти кыськӧ воис комендант — шӧр арлыда тэрыб морт, кодлӧн лӧзӧдз бритӧм чужӧм вылын медся ёна шыбитчис синмад кузь нырыс.

— Меным эськӧ узьмӧдчыны колӧ, — шуис комендантлы Геня.

Мӧдыс шензьӧмӧн видзӧдліс югъялысь кышӧда магнитофон вылӧ, сэсся дасьпырысь шуис:

— Об чём речь! Та йылысь сёрни абу. Мӧдім!

Дыр зэрӧм бӧрад увтасінын пукалысь посёлоклӧн уличаыс ёнакодь няйтмӧма. Геня водзын мунысь комендант, кузь кокъяснас няйт гӧпъяс вомӧн чеччаліг, вочасӧн пондіс скӧравны. Сійӧ бротӧдчис-видіс енэжсӧ, кытысь киссьӧ и киссьӧ зэрыс, кутшӧмкӧ начальствоӧс, коді оз сет машина шлак вайны, а ӧттшӧтш и ассьыс резинӧвӧй сапӧгсӧ, коді ковтӧм костті потӧма.

Станционнӧй туйяс вылын косджык — тані гӧгӧр киськалӧма вар кодь сьӧд шлак. Неылын сулаліс-чушкис паровоз.

Комендант мӧдӧдчис тупикын кузь визьӧн сулалысь вагонъяслань. Геня сы бӧрся. Кор воисны медводдза вагон дорӧдз, комендант бергӧдчис да серӧктіс:

— Гӧстинича «Москва»... Став номеръясыс — «Люкс».

«Буракӧ, нырбукаыс не сӧмын скӧравны кужӧ. Люкс пӧ... А нинӧм! Не татшӧмъясын узьлім... Гашкӧ, юавны сылысь войтыр йывсьыс? Но ме жӧ тӧда, кӧні найӧ олӧны — ӧтнам муна, тадзи интереснӧджык лоӧ».

Кыпӧдчисны дженьыдик крут поскӧд, пырисны люксӧ. Вагонын вӧлі ывласьыс кӧдзыдджык. «Шойччан тані!» — шогпырысь бара думыштіс Геня и сылы уси тӧд вылас, кыдзи воддза волігас узис начальниклӧн шоныд керкаын. Комендант казяліс репортёрлысь йӧжгылясьӧмсӧ.

— Эн волнуйтчы! Уборщицаӧс ыста, сійӧ пес ваяс да ломтас. Здук мысти пельтӧ кутас сотны.

Комендант мунӧм бӧрын Геня пондіс тӧдмасьны выль оланінӧн.

Стенъяс бердын — кык судта куим койка — квайт морт вылӧ. Зутшкыліс киӧн ӧти вольпасьӧ! — газет подшивка кодь чорыд. Он госсяв, майбыр, тані узьлігад. Вагон шӧрын неыджыд пач, бокынджык ва пельса да мыссян доз.

Ломтывлӧны тайӧ гӧстиничасӧ, тыдалӧ, крепыда: выль пӧвйӧн эжӧм пӧтӧлӧк пасьтала дзирдалісны кынмӧм сир войтъяс.

Татшӧм вагонъясын и олӧны том стрӧитчысьяс, кодъяс вольсалӧны Печорскӧй кӧрт туй вылын мӧд колея. На пиысь быдӧнлӧн — кӧнкӧ Курскын либӧ Чебоксарыын — эм горт, бать-мам... А найӧ со татчӧ воӧмны.

Ӧдзӧсӧ торкнитӧм орӧдіс Генялысь думъяссӧ. Вагонӧ воськовтіс пелькиник тушаа том ныв.

— Комендант шуис, колӧ пӧ пач ломтыны, — яндысигтыр шыасис сійӧ.

— Ме эськӧ ачым ломті... Оз ков... — Генялы яндзим жӧ лои.

— Энӧ тӧждысьӧй. Ме пырысь-пыр.

— Ті нӧ мый, уборщича?

— Абу эськӧ да, — нывлӧн чужӧмыс югдіс гажа нюмысь. — Дарья тьӧтка, уборщичаыс, станцияӧ муніс да рытӧдзыс эз кӧсйы воны. Сы пыдди ме вӧчышта, мый колӧ...

Том кӧзяйка пыртіс пес, ломзьӧдіс кӧрт пач. Сэсся босьтіс ведра пӧв да котӧртліс вала, пуктіс пач вылӧ чайник.

Генялы эз вӧв лӧсьыд, мый татшӧм том ныв идрасьӧ сылы, но эз тӧд, мый вӧчны. Сійӧ сӧмын гусьӧникӧн видзӧдлывліс ныв вылӧ. Нывлӧн вӧлі кагалӧн кодь сӧстӧм чужӧм, сӧмын тай кутшӧмакӧ гожъялыштӧма-а. Сьӧд синкымъяс увсяньыс меліа видзӧдісны гырысь рудовлӧз синъяс. Кудриа веж юрси вылас павгӧма мича шарп.

Ныв регыдӧн ставсӧ эштӧдіс. Но сылы, тыдалӧ, эз на окота вӧв мунны.

— Комендант висьталіс... Ті пӧ Сыктывкарысь, — джӧмдалана гӧлӧсӧн шыасис сійӧ.

— Да, сэтысь.

— Ме Сыктывкарысь жӧ.

— Но?! — чуймыштіс Геня, — А меным висьталісны: тайӧ стрӧительнӧй поездас пӧ уджалӧны Чувашияса да Курскӧй обласьтса том йӧз.

— Быдлаысь эмӧсь...

Налысь сёрнинысӧ торкис паровозлӧн ёсь гӧлӧсыс. Сэсся вагон пондіс сыркакывны, тіравны. Ӧшиньӧд тыдовтчисны сьӧрсьӧн-бӧрсьӧн мунысь паровозъяслӧн ыджыд сьӧд тушаясыс — двӧйниӧн кыскӧны из шомсӧ — и вит метр сайті некымын минут чӧж грымгис-муніс из шом тыра сьӧкыд состав.

— Вӧркутасянь, — ньӧжйӧникӧн шуис ныв.

Найӧ тӧдмасисны. Нылӧс шуӧны Майяӧн. Кӧрт туй стрӧитны сійӧ воӧма кольӧм вося гожӧмын, комсомольскӧй путёвкаӧн жӧ, средньӧй школа помалӧм бӧрын. Сэк жӧ воӧма и сылӧн Надя пӧдругаыс.

Та йылысь Майя висьталіс дженьыда. Ёнджыкасӧ ачыс юасис: кыдзи да мый олӧны карын, мый выльыс сэні. Геня висьтавліс, мый тӧдіс.

— А кутшӧм могӧн, абу кӧ секрет? — юаліс ныв.

— Кӧсъя волыны Элеонора Золотовалӧн бригадаӧ. Кывлінныд сы йылысь?

— Тӧда...

— Но, кыдз найӧ уджалӧны да олӧны? — Генялы быдсӧн лои нимкодь, мый паныдасис татшӧм тӧдысь морткӧд.

— Золотоваыд оз нин миян уджав, — ньӧжмыда шуис Майя.

— Кыдзи оз уджав?!

— Оз. Бригадаыс — ӧти бӧрся мӧд — бӧр нин разӧдчис...

— Мый ті! Оз вермы лоны!..

— Збыль... А ті тӧдлінныд найӧс?

— Ме?.. Да, тӧдлі... Ме кольӧм тӧлын волі тіянӧ. Передача гижлі сэки... Гашкӧ, тшӧтш кывзінныд радио пыр?

— Кывзі! — пӧсь радлунӧн шуис ныв. — Буракӧ, быдӧн кывзісны. Ті зэв бура гижӧмныд, быдӧнлы кажитчис. Менам весиг синваӧй петіс кывзігас...

Генялы вӧлі любӧ кывны нывлысь ошкӧмсӧ, но вермис ӧмӧй тайӧ ошкӧмыс бурӧдны ӧні сійӧс? Некыдз эз! Збыль али мый сійӧ йӧзыс, кодъяс сэтшӧма мусмылісны сылы, кодъяс дінӧ сійӧ нетшкысис сьӧлӧмнас, абуӧсь нин? Эз тай кӧсйыны мунны...

Генялӧн вӧлі сэтшӧм чувство, мый быттьӧ сылысь гусялісны меддонаторсӧ.

Сэсся сійӧ мӧвпыштіс: «Мый ӧні думайтӧ ме йылысь тайӧ нылыс? Ӧд ме аслам передачаын сэтшӧма ошки Золотоваӧс да сылысь ёртъяссӧ. Сы мында мича да гора кыв шуи...» Сідзкӧ, сійӧ, Геня, аслас лӧсьыд передачаӧн ылӧдліс тайӧ нывсӧ, а сыкӧд тшӧтш — уна сюрс мукӧд нылӧс? Сідзкӧ сійӧ нимтіс алмазӧн туй бокын туплясьысь изйӧс?

Генялы лои зэв яндзим. Сійӧ эз лысьт кыпӧдны синъяссӧ ныв вылӧ. Сылы окота лои ӧдйӧджык бӧр усйысьны посёлокысь.

А мый нӧ? Ӧд ывлаӧ петас да, не ӧти татшӧм ныв пондас кӧритны сійӧс аслас видзӧдласӧн: ок тэ пӧ, корреспондент! Вом быгзьытӧдзыд ошкин, а кӧнӧсь ӧні найӧ? Воиг костіыс и бӧр жбыркнитісны-лэбзисны... Миян йылысь пӧ тэ кыв ни джын эм шу, а ми век на туйтӧ стрӧитам.

Пачын ломтысис нин мӧд гор тыр пес. Вагон шоналіс. Пӧтӧлӧкын дзирдалысь кын сир войтъяс небзисны, ыдждісны, кажитчис: найӧ пырысь-пыр войтыштасны джоджӧ. Вевт вылын ӧтмоза шарӧдчис арся зэр.

Геня чӧв оліс.

— Абу кокни стрӧитны кӧрт туйтӧ... — пальӧдіс зонмӧс Майялӧн ышловзьӧмыс. Сійӧ видзӧдліс нывлӧн сӧстӧм чужӧм вылӧ и чуймис: сэтшӧм ыджыд дум вӧлі тайӧ нывкаыслӧн гырысь рудов-лӧз синъясас.

И друг Генялы выльысь лои яндзим. Ӧні нин сыысь, мый водзвыв лӧсьӧдӧм аслас план вӧсна сійӧ ӧнӧдз на, кыдз колӧ, эз думыштлы сыкӧд сёрнитысь ныв йылысь. Быттьӧ нылыс абу ловъя морт, а кын чурка. И мед водзӧ сӧвмӧдны Майялысь мӧвпсӧ, зон шуис:

— Торйӧн нин сьӧкыд стрӧитны кӧрт туй нывъяслы?

— Да, — чукльӧдлытӧг шуис мӧдыс, а сэсся веськӧдыштіс: — Кӧть эськӧ и быдӧнлы дӧнзьылӧ.

— Майя, а кыдзи ті веськалінныд татчӧ? — водзӧ пондіс юасьны Геня.

— Йӧз мозыс жӧ... — серӧктіс ныв. Но ныв гӧлӧсысь Геня кыліс дзебӧм радлун — сыысь, мый корреспондентлы абу веськодь нывлӧн олӧм-вылӧмыс. Радлуныс вӧлі содыштӧ и мӧдторйысь: нывлы лӧсьыд вӧлі пукавны мугов мича чужӧма зонкӧд, коді воӧма рӧднӧй карысь. Но тайӧс Геня, дерт, эз тӧд.

— Йӧз мозыс жӧ, — выльысь шуис ныв.

— Висьталӧй...

— Веськыда кӧ шуны, ме татчӧ случайнӧя веськалі. Сідз тай мем кажитчӧ-а. Кӧть эськӧ и шуӧны, мый свет вылын случайносьтъяс абуӧсь, — шуис ныв. Сійӧ здук кежлӧ чӧв усьліс, тыдалӧ, казьтыліс важсӧ. А гашкӧ и кывзысис сьӧкыд зэр войтъяслӧн ӧшинь стеклӧӧ сяркӧдӧмӧ. Генялы жӧ кажитчис, мый ныв бӧр кӧдзаліс сёрнисьыс, да юаліс:

— Энӧ вермӧй пырны институтӧ? Конкурсыс ыджыд вӧлі? — шуис тадзи и пырысь-пыр жӧ казяліс, мый тайӧн ёна дойдіс нылӧс.

— Гашкӧ и, верми эськӧ, видлі кӧ, — зэлалӧм гӧлӧсӧн шуис Майя. — Пятёркаяс вылӧ школасӧ помалі да...

— Майя, прӧститӧй! — сьӧлӧмсяньыс шуис репортёр. — Ме эг кӧсйы тіянлы лёксӧ!..

— Мыйысь прӧститнысӧ? — бӧр нюммуніс Майя. — Энӧ на мыжмӧй да...

Геня бара на заводитліс правдайтчыны, но ныв торкис сійӧс:

— Сідзкӧ, окота кӧ тӧдны, кывзӧй инӧ... Тӧвся каникулъяс дырйи ме мӧдӧдчи Вӧркутаӧ. Сэні воча вок менам олӧ, шахтаын уджалӧ. Пыр корис: «Волы да волы». Но и петі туйӧ. Ачым сыӧдз некор некытчӧ эг ветлывлы. А кӧдзыдыс — ныртӧ чеплялӧ. Дедушкаӧй некор менӧ ёнасӧ эз лелькуйтлы и то вӧлі полӧ лэдзны: турдан пӧ кытчӧкӧ. Но век жӧ мӧдӧдчи.

Княжпогостын пуксим поездӧ. Меным ставыс дивӧ кодь — синъясӧс паськӧдӧмӧн видзӧда гӧгӧр. Но ӧд мортыд тай быдтор дінӧ велалӧ. Сідзжӧ и ме.

Майя здук кежлӧ ланьтліс, гусьӧникӧн видзӧдліс Геня вылӧ: кывзӧ-ӧ? Мӧдыс казяліс, мый ныв пыр ёнджыка волнуйтчӧ, пыр частӧджык кабралӧ ассьыс сарӧгмыштӧм кияссӧ. Гашкӧ, полӧ, мый корреспондент оз гӧгӧрво сійӧс? Геня жӧ кывзіс зэв сьӧлӧмсянь.

— Ӧти асылӧ миян поезд мунӧ вӧлі неыджыд станция дорті. Ме сӧмын на чеччи да петі мыссьыны. Тамбурын сулалысь тӧдтӧм ныв катовтліс мелань юрсӧ, шуис: «Комсомольскӧй посёлок». Ме уськӧдчи ӧдзӧслань. Да, тайӧ вӧлі посёлок, сӧмын... кӧлесаяс вылын. Ме удиті казявны вагонъяс весьтын тшынасьысь вӧсньыдик трубаяс, посньыдик йизьӧм ӧшиньяс, ватнӧй фуфайкаа да сэтшӧм жӧ гача нывъясӧс. Вагонъяс мышкын зумыша сулаліс вӧр.

Майя бара чӧвтліс Геня вылӧ синсӧ да висьталіс водзӧ:

— И, гашкӧ, нинӧм сэні сэтшӧмыс эз вӧв, но меным... быттьӧ сьӧлӧмӧ чунгисны. Эн сералӧй... Кыдз эськӧ шуны... Ме абу писатель и, гашкӧ, ог куж стӧча восьтыны ассьым чувствоясӧс, но сьӧлӧмӧй менам шызис. Сэтчӧс вагонъясын олысьясыс меным кажитчисны геройясӧн. И сэк жӧ ме жалиті найӧс.

Дерт, ме таӧдз эг этшаысь кывлы, мый миян республикаӧ воӧны том йӧз мукӧд обласьтъясысь, мый найӧ мичмӧдӧны-вежӧны миянлысь Войвывнымӧс. Но мыйлакӧ сьӧлӧмӧдз тайӧ эз йиджлы. Мед эськӧ помӧдз гӧгӧрвоны... Воӧны и воӧны. Бур тайӧ али омӧль? Гашкӧ, сідзи и колӧ да?

Ме сэки, гашкӧ, первойысь пыдісяньджык думыштчи аслам олӧм йылысь... Пыр учительничаӧн кӧсйылі лоны. Унаысь думӧн аддзылі ачымӧс класснӧй дӧска дорысь. И со: син водзын котралӧны муртса на аддзылӧм ватнӧй гача нывъяс. Мыйӧн найӧ омӧльджыкӧсь меысь? Али налы эз вӧв окота велӧдчыны либӧ уджавны кутшӧмкӧ заводын лаборанткаӧн? Ветлыны театръясӧ, овны рӧднӧй семьяясын? Ме ветлігчӧж думайті та йылысь. И меным пондіс лоны яндзим тайӧ нывъяс водзас... Да-да! — ті энӧ сералӧй.. Сьӧлӧмӧй пондіс тшӧктыны: школа помалӧм бӧрын мунны стрӧитны кӧрт туй. И со ме тані, стрӧита, — ныв паськыда нюмъёвтіс да ланьтіс.

— Но, а гортсаясыд? Кыдзи найӧ видзӧдӧны та вылӧ? — юаліс Геня.

— Быдсямаыс вӧлі. Дедӧ сійӧ пыр жӧ гӧгӧрвоис, мый вӧчсьӧ мекӧд... Мамӧ ёна бӧрдіс. Но да ӧд сійӧ миян слабджык характернас... Сы вӧсна и гортысь муніс...

— Кыдзи муніс?

— Папа эз во война вылысь да, мӧдысь верӧс сайӧ петіс... Ме дедӧ ордын олі... Выль батьыскӧд эг лӧсялӧй... Дедыс менам бать пыдди и мам пыдди... Крепыд старик сійӧ миян, быдторсӧ аддзылӧма: революция пыр и война пыр мунлӧма.

Майя матыстчис пач дорӧ, пондіс коколюкаӧн гудравны ымралысь ӧгыръяс. Пач вомӧд петысь жар вӧсна сылӧн сӧстӧм чужӧмыс алӧймис, сэні ёнджыка пондіс тӧдчыны томлунлӧн мичыс. Нывлӧн ичӧтик пельк кияс вылӧ видзӧдігӧн Геня друг думыштіс: «Мый со мӧвпаліс дедыс колльӧдігас-а? Кор кутіс тайӧ кияссӧ аслас кабыръясын?.. Кыдзи нӧ пӧ этатшӧм кияснад сьӧкыд шпалъяссӧ кутан путкылявны?»

— Майя, а ёртъясыд кыдзи видзӧдісны тэнад мунӧм вылӧ? — небыда юаліс зон.

— Надя, пӧдругаӧй, мекӧд воис.

— А мукӧдыс?

— Коді институтӧ, коді техникумӧ... — ныв пыдісянь лолыштіс, сэсся лэдзӧм юрсӧ кыпӧдтӧг содтіс: — Вӧлі менам ӧти бур тӧдса, Глебӧн шуӧны... Ме шуи сылы, мый кӧсъя мунны стройка вылӧ. Сійӧ зэв ёна шензьыны пондіс. Шуӧ, йӧймин пӧ тэ... — Ныв видзӧдліс Геня вылӧ жар вӧснаыс югъялысь сӧдз синъяснас да, пытшкӧсса дойсӧ дзебтӧг, содтіс: — Татшӧмъястӧ он овмӧд вагонад. Мутӧ мудйыны оз пондыны найӧ ни. Нянь тупӧсьтӧ налы пызан вылад кодкӧ эськӧ мед мӧд мыччис.

Ӧшинь увті водзӧ грымӧдісны-мунісны сьӧкыд поездъяс. Вагон вевт вылын да ӧшинь стеклӧясын шарӧдчис зэр. Майя чӧв оліс. Тыдалӧ, важ йылысь казьтылӧмъясыс ойдӧдісны сылысь морӧссӧ. Нормыштіс сьӧлӧмыс и Генялӧн. Нянь йылысь нывлӧн кывъясыс сылы мыйлакӧ уськӧдісны тӧд вылӧ ӧти сикт. Газетъяс да радио, колӧ и оз ков, тӧдчӧдӧны, мый сэтысь петісны уна учёнӧй да гырысь веськӧдлысь, а сиктса муяс вылӧ видзӧдлан да, сьӧлӧмыд пыдзыртчӧ шогысла — найӧ тырӧмаӧсь ёг турунӧн. Сы вӧсна мый некодлы уджавнысӧ... А татысь петӧм учёнӧйяс велӧдӧны, кыдзи колӧ вӧдитны выль культураяс... Коді нӧ кутас вӧдитнысӧ, кор сиктас сы мында керкалысь ӧшиньяссӧ пӧвйӧн тувъялӧма!.. Буракӧ, быдӧн кутісны повны сьӧд уджсьыд. Быдӧн корсьӧ сэтшӧмин, кӧні эськӧ вӧлі шоныд, кӧн эськӧ вӧлі кынӧмыд пӧт и киыд эз варччы.

— Майя, — друг шыасис зон, — Золотоваыс ӧд, сылӧн ёртъясыс абу лёк йӧз? Меным эз сэтшӧмӧн кажитчыны...

— Ме бурасӧ ог тӧд найӧс.

— Мыйлакӧ сэтшӧм регыд олӧмаӧсь найӧ тані? Восӧ весиг абу тыртӧмаӧсь. А сэтшӧм кывъяс висьтавлісны!..

— Эз мича артмы, — ньӧжмыда шуис ныв. — Ме чайта, найӧ шемӧсмисны збыль олӧмсьыс... Школаын ми ставӧн нетшкысям подвиг вылӧ, думайтам, мый олӧмыс — куш сӧмын подвигъяс и эм, мый ми му сюрсӧ бергӧдам. А олӧмад, вӧлӧмкӧ, быдторйыс на овлӧ: и няйтыс, и лёкыс дойдласны тэнӧ не ӧтчыд... Таысь позьӧ шогӧ усьны... Таысь уна том сьӧлӧм дугдӧ ӧзйыны. Ми воклӧн оз тырмы вынным да терпенньӧным...

А ывлаын весиг здук кежлӧ эз лӧньлы станциялӧн пуӧм-пессьӧмыс. Неылын сулалысь столб йывса репродукторысь ярскӧба кыліс:

— Вагонникъяс! Войвывсянь локтӧ тяжеловеснӧй состав! Колӧ обработайтны сійӧс скоростнӧя.

Кӧрт туй вомӧн, сумкаясӧн шенасиг, котӧртісны зонкаяс да нывкаяс. Казяліс найӧс и Майя. Сылӧн югдіс чужӧмыс:

— Олам тай со. Уджалам... Но, энӧ дивитӧй. Аттьӧ выльторъяссьыд!

И котӧрӧн петіс.

Геня чепӧсйис ичӧтик ӧшинь дорӧ, казяліс, кыдзи Майя, чикыш кодь тэрыб, котӧртіс-лэччис поскӧд. Сэсся бергӧдчыштліс, казяліс зонмӧс ӧшиньсьыс да тэрыбмӧдіс воськовъяссӧ.

Геня дыр сулаліс ӧшинь дорын. Сійӧ ачыс эз тӧд, мый вӧчсис ӧні сы пытшкын. Дерт, передачаыс, кодӧс виччысьӧны сысянь, кодӧс ачыс сійӧ сэтшӧма кӧсйис гижны, оз ло. Но зон гӧгӧрвоис, мый ӧні сійӧ оз нин и сэтшӧма майшась сы понда — Майякӧд паныдасьӧмыс не омӧльджыка вӧрзьӧдіс репортёрлысь сьӧлӧмсӧ.

— Тайӧторйӧ тэд, друганӧй, ковмас шойччыштны, — ловъялы моз шуис сійӧ магнитофоныслы. — Гӧгӧрвоан! Нинӧм огӧ кутӧй гижны.

Сылӧн мӧвпъясыс бара на важас шыбӧлитісны. Сійӧ быттьӧ ӧні на аддзӧ Золотовасӧ: со тай, веськыд вӧсньыдик ныра, кузь синлысъяса карӧй синъясыс видзӧдӧны зэв збыльысь. Геня перйис зепсьыс важ блокнотсӧ, листалыштіс. Со тай Золотоваыслӧн кывъясыс:

«Миян том йӧз оз корсьны олӧмсьыс кокни туйяс. Найӧ пыр мунӧны сэтчӧ, кӧні медъёна колӧны Рӧдиналы, народлы. Буретш та понда жӧ и ми воим Войвылӧ. Ми ньӧти огӧ жалитӧй, мый ылысмим гортысь. Ӧд кор тэ тӧдан, мый тэнад уджыд вайӧ ыджыд бур Рӧдиналы, сэки тэ помтӧм шуда».

Ӧні тайӧ кывъяссӧ шуысьыс абу нин тані. Воджын сӧмын и олӧма. Ёртъясыс сылӧн абуӧсь ни... Кор найӧ воисны, грымгис оркестр, налы мыччалісны мича дзоридзьяс. А кыдзи колльӧдісны? Буракӧ, быд мунысь не этша пессис-думайтіс: мый нин сы дыра оз вӧрзьы поездыс!

Гашкӧ, тайӧ ныв-зонмыс первойсянь шуисны вӧчны тадзи? Петкӧдчылам пӧ, и бӧр утьыштам? Но всё ровно шуалісны гора кывъяссӧ? Али, кыдзи чайтӧ Майя, тані нин чегис налӧн вынныс, кусісны мича кӧсйӧмъясыс?

А мыйла нӧ Майя век на уджалӧ? И уна сё сы кодьыс? Кор сійӧ воис стройка вылӧ, музыка эз ворс, некод эз гиж сы йылысь ни. А вот со век на тані.

«Мыйла нӧ тадзи артмӧ? — думайтіс Геня. — Ӧтияс горзыштасны-чирксыштасны дай кусӧны, а мӧдъяс лӧня мырсьӧны-вӧчӧны ассьыныс уджнысӧ и сотчӧны зэв дыр?.. А сы кодь корреспондентъясыс унаысь казялӧны сӧмын чирксысьяссӧ. Казяласны и, дыр думайттӧг, пондасны пӧльтны нинӧм абусьыс геройӧс. Мыйта лёкыс вӧчсьӧ тайӧн!

А мыйла бур йӧзыс оз отсавны ныв-зонмыслы?

Вӧлі пемыд нин, кор Геня мӧдӧдчис ужнайтны. Ывлаын кобӧма, но сынӧдыс вӧлі сэтшӧм уль, мый кажитчис: чуткан кӧ чуньнад юр весьтад, пырысь-пыр и письтас. Пемыд, быттьӧ гӧбӧчын. Станцияланьын дзулъялысь бияс вӧліны кӧнкӧ ылынӧсь-ылынӧсь. Уль руа сынӧдас найӧ тыдалісны треугольник кодьӧсь. Кӧрт туй кузя ӧтарӧ-мӧдарӧ ветлӧдлысь паровозъяс койисны сьӧд енэжӧ зарни кольтаяс, сьӧкыда упкисны.

Столӧвӧйыс ыджыдкодь, но сёйысьыс вӧліны дзик тырыс, кызвыннас — нывъяс. Мукӧдыс воӧмаӧсь веськыда удж вывсянь — фуфайкааӧсь да дзескыд гачаӧсь, мавтчӧмаӧсь известкаӧн. Нывъяслӧн том, шыльыд чужӧмъясныс гажаӧсь, то ӧти, то мӧд пызан сайын ызнитлывлӧ серам. Быттьӧ абу и вӧвлӧма сьӧкыд уджалан луныс.

Генялӧн эз азыма сёйсьы. Сійӧ ёнджыкасӧ видзӧдлывліс нывъяс вылӧ и сэки кыліс, кыдзи сылӧн сьӧлӧмын чукӧрмӧ тайӧ нывъяс дінас пӧсь бур чувство.

Кытысь сӧмын эз аддзывлы сійӧ татшӧм нывъяссӧ, фуфайкаа да дзескыд гача варов бобувъяссӧ! Татшӧм нывъясыс гажа, кыпыд чукӧръясӧн ветлывлӧны карса уличаясӧд, кианыс мастерокъясаӧсь, найӧ кыпӧдчӧны джуджыд керкаяс вылӧ — тэчӧны кирпич бӧрся кирпич; налӧн тэрыб киясыс шыльӧдӧны-мольӧдӧны керка пытшкӧсъяс, мед эськӧ йӧзлы гажаджыка овсис. Найӧ жӧ, тайӧ нывъясыс, нюжӧдӧны со кӧрт туй, коді быттьӧ и сӧвсем нин абу нывбаба удж.

Разнӧй чужӧмъяс, разнӧй характеръяс, страналӧн разнӧй пельӧсъясысь воӧм йӧз. И, дерт, оз ӧткодя овсьы тані быдӧнлы.

Буракӧ, эмӧсь тані и сэтшӧмъяс, кодъяс воисны Войвылӧ дзик ӧти могӧн — бурджыка инасьны олӧмас, аддзыны озырджык верӧс пу, а сэсся кӧть мый лоӧ. Татшӧмъясыс корсьӧны шоныдджыкин — столӧвӧйясысь, контораясысь.

Но татшӧмъясыс абу уна. Унджык нылыс — пӧсь сьӧлӧма йӧз, кодъяс ёнджыка думайтӧны пӧльза сетӧм йылысь и этшаджык — ас йывсьыныс.

Ӧтияслы стройка вылын уджыс мыйтакӧ тӧдса нин. Коркӧ найӧ помавлісны стрӧительнӧй школаяс, босьтісны специальносьт. Найӧ удитісны нин уджыштны гортъясаныс, сэсся кывлісны, мый комсомол чуксалӧ войвывса стройка вылӧ, и локтісны.

Мӧдъяс вежисны профессиянысӧ. Найӧ мыйкӧ вӧсна эз вермыны босьтны ыджыд образованньӧ — уджалісны заводъясын да колхозъясын.

Ӧтиясыслы и мӧдъясыслы абуджык сэтшӧм сьӧкыд тані. Сэтшӧмъяслы жӧ, кыдзи Майя, ёна сьӧкыдджык. Ӧд найӧ локтісны татчӧ средньӧй школа помалӧм бӧрын. Стройкаыс налы лоис быттьӧ институтӧн, сӧмын ручка пыдди лоӧ кутны киад лӧм да мастерок; шоныд лабораторияын пыдди лоӧ уджавны вӧр пытшкын, чизыр тӧв улын.

Кор татшӧм нывъясыс мӧдӧдчалісны стройка вылӧ, найӧ эз ёна думайтны шоныд оланінъяс да небыд вольпасьяс йылысь. Найӧ нетшкысисны, позьӧ шуны, бой вылӧ, кыдзи коркӧ дас кӧкъямыс арӧса салдатъяс; налӧн сӧстӧм сьӧлӧмъясныс пырӧдчисны ӧдйӧджык сунны паськыд олӧмас да сетны ыджыдджык пӧльза Рӧдиналы.

И абу дивӧ, мый татшӧм нывъяс воӧм бӧрын регыдӧн ловзьӧ вӧр и нюр, гӧрддзасьӧ выль олӧм медся шуштӧм пельӧсъясын.

Со мый думайтіс репортёр столӧвӧйын пукалігӧн.

Узис Геня аслас люксын зэв лёка. Унаысь садьмыліс поездъяслӧн йиркӧдӧм шы улӧ. Аддзыліс быд пӧлӧс вӧтъяс. Думайтсис. Асъядорыс кӧдзыд войтӧв дзикӧдз выжис вагонысь рытъя шоныдсӧ, и водза-водз лои чеччыны ломтыны пач.

Мыйӧн сӧмын пондіс югдыштны, Геня пасьтасис да мӧдӧдчис диспетчерскӧйлань. Сэні, неыджыд пу керкаын, йӧзыс вӧлі шӧтӧма. Паныда стенын лозунг: «Помалам Лун-Вож – Веськыд ёль перегон вӧчӧм выль во кежлӧ!» Шум, серам. Пызан сайын пукалысь том морт (тайӧ вӧлӧм участокса выль начальник) тупйӧма ӧти кинас шуйга пельсӧ, а веськыд бердас топӧдӧма телефон трубка да мый вынсьыс горзӧ кыз гӧлӧсӧн. Сыкӧд орччӧн пукалӧ Майя, сійӧ мыйкӧ пӧся висьталӧ зон чукӧрлы. А ещӧ ӧти ныв, быттьӧ нинӧм абу и вӧвлӧма, колскӧдчӧ тшӧтки мольясӧн. Тані со кодъяскӧ вензьӧны, дугдыштлытӧг дзуртӧ-школӧдчӧ ӧдзӧс. А йӧз весьтын ӧшалӧ тшын кымӧр, сэтшӧм кыз, мый кӧть ӧні жӧ вод сы вылӧ медбӧръя вӧттӧ вӧтавны.

Мича том чужӧмъяс, югыд нюмъяс, гора гӧлӧсъяс, растворӧсь фуфайкаяс, быгалӧм чышъянъяс да зэлыд гачьяс... Геня кывзіс да видзӧдіс гӧгӧр и друг кыліс ас пытшсьыс, мый сылы тшӧтш окота лоны тайӧ кыпыд войтырыскӧд, тшӧтш окота зэвтлыны ассьыс мускулъяссӧ. Сійӧ пондіс вӧзйысьны — тшӧтш ветлыны Майя бригадакӧд.

— Абу эськӧ жаль да, — меліа нюмъялӧ ныв. — Сӧмын ми ӧні ылын тасянь уджалам, поездӧн лоӧ мунны. Бӧрсӧ верманныд воӧдчыны сӧмын сёрӧн рытнас — поездӧн жӧ.

Зонлы кажитчис, мый тайӧ — ӧтказ: «Оз кӧсйыны, мед бокӧвӧй син кыйӧдчис на бӧрся». Мырдысьӧн вӧзйысьны эз вӧв лӧсьыд, и Геня кольччис. Сёрнитіс том начальниккӧд — тайӧ вӧлі банйӧм чужӧма том инженер, воӧма татчӧ некымын тӧлысь сайын на. Сійӧ кыв-мӧдӧн висьталіс участокса делӧяс йылысь, сэсся, извинитчис да, тшӧтш кытчӧкӧ муніс. Генялы кажитчис тайӧ. «Воддзаыс кӧ, думайтіс репортёр, нуӧдіс эськӧ контораӧ да, гашкӧ, лун джын висьтавліс. Кымынысь эськӧ Ме-тӧ шуліс. Ок, кыдзи вӧлі сійӧ сёрнитӧ! «Социалистическӧй ордйысьӧмлӧн вына гыыс отсалӧ миянлы шедӧдны...» Со кутшӧм морт киӧ веськавлісны Золотоваясыд... Первойсянь кӧ вӧліс тайӧ том мортыс, гашкӧ и, эськӧ ӧнӧдз на уджалӧны...»

Люксӧ мунігӧн Геня паныдасис тӧдса коменданткӧд.

— Но, кутшӧма узьсис люксад? — горӧдіс сійӧ, мыйӧн сӧмын казяліс репортёрӧс. Ачыс вак-вакӧн серӧктіс.

— Бура, — шуис Геня, кӧть эськӧ лёка узьӧмысла зэв сьӧкыд вӧлі юрыслы.

— Дыр-ӧ нӧ ті кӧсъянныд овны миянын?

— Аски муна.

Комендантлы зэв окота вӧлі сёрнитыштны корреспонденткӧд, тӧдмавны ӧттор-мӧдтор йылысь, а ӧти сайын и асьсӧ петкӧдлыштны — оз-ӧ пӧ тшӧтш казьтыв аслас гижӧдын, та вӧсна сійӧ эз лэдзчысь Геня дінысь: тшӧтш пырис люксӧ.

— И мыйджык ті кӧсъянныд югдӧдны миянлысь, — пондіс юасьны.

Геня веськыда висьталіс, кыдзи да мый. Кӧсйылі пӧ тадзи, а эз артмы.

— Да, йӧз серам артмис миян сійӧ бригаданас! — друг пӧся шуис комендант.

— Мыйла нӧ? — ышӧдыштіс комендантӧс Геня, коді ас кежас век на зілис кыдзкӧ дорйыштны Золотоваяссӧ.

Тэрыб комендант скӧрысь пыркнитіс бӧчка пач вылӧ папирос пӧимсӧ, лэчыда видзӧдліс Геня вылӧ посньыдик кӧсӧй синъяснас.

— Ёнджыкасӧ начальство мыжа таысь! — крапкис вына гӧлӧснас. — Оз пӧ ков торйӧдны найӧс, мед пӧ ӧтлаын... Да, видзӧднысӧ тайӧ быттьӧ и бур: со пӧ кутшӧм дружнӧйӧсь: ӧтлаын велӧдчисны, тані бара жӧ ӧтлаын. Газетад, снимайтан да, лӧсьыд и... А пыдісяньджык кӧ видзӧдлыны, мый артмӧ? Ерунда артмӧ — со мый! Вед на пиысь некод на киас лӧм абу босьтлӧма. Асьныд сэсся думыштлӧй, ёна-ӧ найӧ вермасны уджавны ас кежаныс!

— Да-а...

— Вот тіянлы и «да»... Быдладорсянь налы горзӧны: «Ура-ура! А асьныс найӧ коньӧр кодьӧсь ветлӧны: удждон ичӧт, йӧзыс сэсся пондісны эльтны: ок пӧ ті геройяс... — комендант зумыша ышловзис, горш тырнас апыштіс папирос тшын. — Эськӧ первойсӧ юклыны найӧс бурджык бригадаясӧ, медбур мастеръяс дінӧ индыны да велӧдны. А сэсся вӧлись котыртны торъя бригадаӧ. Но кысь, миянлы вед ура-ура колӧ. Век кӧсъям кодӧскӧ шемӧсмӧдны...

Геня пукаліс юрсӧ ӧшӧдӧмӧн. Дерт, комендантыс сійӧс, Геняӧс, тшӧтш жӧ кутӧ тӧд вылын, кӧнкӧ, кывзіс жӧ передачасӧ. Да, Геня тшӧтш горзіс ура-ура. Делӧсӧ бура тӧдмавтӧг. Тайӧн сійӧ, отсалӧм пыдди, сӧмын ёнджыка дойдіс ныв-зонсӧ. А, гашкӧ, быд волӧм бӧрын сылӧн тадзи артмӧ да? Мый нӧ, локтан лун-мӧд кежлад да, уна-ӧ верман тӧдмавны йӧзлӧн удж йылысь, налӧн ӧта-мӧд костса олӧм йылысь, мортлӧн характер йылысь? Кадыд этша да, он ёнасӧ и пырӧдчы тӧдмавнысӧ: мый вывсяньыс тыдалӧ, да мый мыччас начальство, сійӧс и босьтан. Сэсся сійӧс вӧзъян уна сюрс йӧзлы.

Тайӧ думъясысь Генялӧн чукрасис чужӧмыс пинь висигӧн моз.

— А сэк кості мукӧдъясыс велӧдчисны бур мастеръяс дорын, — водзӧ сёрнитіс комендант. — Босьтам кӧть сійӧ жӧ Майяӧс, коді тай татчӧ идрасьны воліс. Ӧні сійӧ бригадаӧн веськӧдлӧ — буретш керка стрӧитӧны, каменщица и штукатур. А рытъяснас кружок вылӧ ветлӧдлӧ — подъёмнӧй кран велӧдӧ.

— Гашкӧ, Майяыслӧн характерыс мӧдджык?

— Дерт, — небзьыштіс комендант, — татшӧм йӧзыд туй бокын оз туплясьны. Сійӧ пӧ и школасӧ помавлӧма зарни медальӧн. Во!..

— Кыдзи зарни медальӧн?! — чуймис Геня.

— Сідз жӧ! Сійӧ миян ӧтнас татшӧмыс. Эз висьтав?

— Э-эз...

— Оз и висьтав ачыссӧ.

Геня шӧйӧвошис. Сылы тӧд вылас усины аслас кывъясыс, кодъясӧс сійӧ шуис Майялы: «Гашкӧ, эн вермы пырны институтӧ?» Колӧ жӧ тадзи дойдны морттӧ!..

— Но век жӧ Золотоваяс вӧснаыд медся мыжаӧн ме лыддя начальствоӧс, — нуӧдіс ассьыс мӧвпсӧ комендант, — ӧд том йӧз сорыс и сылы вӧлі вичмӧ славаыс... А мӧдъясыс? Найӧ сідзи гусьӧникӧн и муналісны бӧр, коньӧръяс. Ӧні, буракӧ, некод нин оз казьтыв найӧс, быттьӧ эз и вӧвлыны...

— А Майясӧ ті важӧн нин тӧданныд? — первойӧн торкис пуксьылӧм чӧвлунсӧ Геня.

— Ме? — комендант кӧрыштіс ньывкӧс кымӧссӧ гырысь чукыръясӧ. — Выль во водзвылын бурджыкасӧ тӧдмалі. Дерт, сыӧдз не ӧтчыд жӧ нин аддзывлі: олӧ-уджалӧ ныв, но и мед, не этша тай менам сэтшӧмыс... А сэки ми буретш вӧлі плакатъяс гижам контораын. Друг нывка турк-тарк пырис да горӧдіс: «Зонъяс косясьӧны!» Быд дивӧыс на жӧ тай миян овлӧ, кӧть и быдӧнлӧн эм комсомольскӧй путёвка... Да... Ми котӧрӧн сэтчӧ. Видзӧдам, збыль — вирӧдз кокасьӧмаӧсь бордтӧм петукъясыд. Вӧлӧмкӧ, ӧти шпана ырыштчылӧма нин мӧд вылӧ лӧмӧн. Эськӧ, дерт, поткӧдіс юрсӧ. Но сэтчӧ буретш Майя веськалӧма да мышсяньыс кватитӧма лӧмсӧ. А сэсся и ми локтім... Сысянь и тӧдмалі бурджыка.

Рытнас Геня, яндысьӧмыскӧд вермасигтыр, мӧдӧдчис нывъяслӧн оланінӧ. Муніс сійӧ не сӧмын корреспондентлӧн долг вӧсна, но и сы вӧсна, мый сылы окота вӧлі сёрнитыштны, ӧтлаын пукалыштны Майякӧд.

Порог дорсянь на нырас сылы ӧвтыштіс чӧскыд дуки дук. Он нин, майбыр, сорсьы — тані олӧны нывъяс. Вагоныс сылӧн кодь жӧ, сӧмын нёль койка. Занавесъяс, картина-эстамп со ӧшалӧ: еджыд тӧвся лунӧ кыддза вӧрын. Книгаӧн тыр пызан сайысь чеччис пашкыр юрсиа гӧгрӧс чужӧма ныв.

— Чӧлӧм, ті ӧд, буракӧ, Надя! — шыасис Геня.

— Чӧл-ӧ-м, — шӧйӧвошӧмӧн шуис ныв. Сэсся друг сылӧн чужӧмыс югдіс, быттьӧ шонді югӧр веськаліс сэтчӧ, негырысь лӧз синъясыс шоналісны. — Тайӧ ті Сыктывкарсаыс? Да? Майя меным висьталіс...

— Ме.

— Ой... Прӧйдитӧй... Пуксьӧй, тӧранныд кӧ кытчӧкӧ...

— Майяыд нӧ абу? Эз на лок удж вывсьыс?

— Воліс. Кутшӧмкӧ срочнӧй груз вайӧмаӧсь да, ректыны муніс... Да ті пуксьӧй! Регыд локтас сійӧ... Кыдз-мый нин карас миян сэні?..

Карса став выльторъяс Надя пычкис Генялысь пырысь-пыр. Но сы пыдди ачыс эз кут ышнясьны, кор зон пондіс юасьны налӧн олӧм-вылӧм йылысь.

— Первойсӧ сьӧкыд вӧлі, — Надя весиг куньліс синъяссӧ, — ой, сьӧкыд! Кӧрт зырйӧн да лӧмӧн тюкӧдчим: канаваяс кодъям, выемкаяс шыльӧдам. А уна-ӧ миян вын? Рытнас воан да, сёйныд весиг оз ков: дзум шебрас улӧ. Быдлаті висьӧ, юкалӧ. Караул кӧть горзы. Гусьӧникӧн, мед Майя эз аддзыв, ньылала вӧлі синваӧс, казьтыла гортӧс. Да и узьнысӧ первой лючкисӧ ог вӧлі вермы. Вагоныс пыр тіралӧ, тіралӧ. Садьма войнас: пуф-пуф-пуф, пуф-пуф-пуф. Ставыс сыркакылӧ. Эз кӧ эськӧ орччӧн вӧв Майя, дзик пышйи. И мыйла тадзи? Ӧтияс — слабӧсь, мӧдъяс — кӧрт кодьӧсь, ставсӧ вермӧны терпитны. Майкалӧн тайӧ ичӧтсяньыс. Мыйӧн ме помнита, век нин сэтшӧм вӧлі. Шуас кӧ мыйкӧ вӧчны, кӧть сэсся джагалас, а вӧчас. Татшӧмъясыдлы и зарни медальясыд шедӧны. Ті тӧданныд, сійӧ ӧд зарни медальӧн воис татчӧ...

— Висьталіс комендантыд...

— Сэсся и ме тшӧтш велалышті. Ӧні уровеньӧн да подбойкаясӧн кужа вӧдитчыны, рельстӧ шпалъяс бердӧ зэлӧдны... Тӧвнас кирпич керкаяс тэчам, штукатуритчам. Ковмас кӧ, вермам и бетонщикӧн уджавны. Самодеятельносьт котыртім. Ӧні зэв гажа... Но ті пӧжалуйста энӧ думайтӧй, мый ми сӧмын сьӧкыдлунъяс венам тані, — Надялӧн ичӧтик збой нырыс ещӧ на чангыльтчис, гӧгрӧс бандзибъясыс розялісны. — Сэтшӧм радлунсӧ, кутшӧмӧс ме тӧдмалі тані, водзті некор эг тӧдлы. Тані ме гӧгӧрвои, мый радлуныд сӧмын сэк вермӧ лоны ыджыдӧн, кор сійӧ сьӧкыда шедӧ.

Надя нюжӧдчылӧмӧн судзӧдіс джаджйысь сьӧд коркаа альбом, ӧтпырйысьӧн восьтіс буретш кыті колӧ. Геня думыштіс, мый, буракӧ, сійӧ лист боксӧ не ӧтчыдысь нин видзӧдлывлӧмаӧсь, велалӧма кӧ нин ачыс воссьыны.

— Со видзӧдлӧй!

Ӧти лист бокас вӧлі поводнӧй ыджыд фото — тшынасьысь паровоз вылӧ гӧгӧрбоксянь лепитчӧмаӧсь уна-уна йӧз. Тадзи кымын жӧ овлӧ, кор кодзувкот чукӧрӧ шыбитан чагтор. Том чужӧмъяс нюмъялӧны, унаӧн сывъялӧмны ӧта-мӧднысӧ, мукӧдъяс нюжӧдӧмны кинысӧ.

Мӧд лист бокас, буракӧ, тайӧ жӧ паровоз водзвылын, — Майя да Надя. Выліас гижӧд: «Тӧд Сыктывкарсаясӧс!» Геня видзӧдіс нывъяслӧн вильыш чужӧмъяс вылӧ, и сьӧлӧмыс сылӧн дзикӧдз шоналіс. Прӧйдитас уна-уна во, думайтіс зон, сэки, гашкӧ, кӧрт туйсӧ кутасны лясйӧдлыны ӧтпырйысьӧн быдса километръясӧн либӧ сӧвсем оз лоны кӧрт туйясыс... Мед кӧть кыдзи лоӧ, йӧзлы пыр лоӧны любӧӧсь тайӧ нывъясыс, кодъяс вылӧ лэптӧмаӧсь кузь воропа мӧлӧтъяснысӧ.

— Гусьӧникӧн ещӧ ӧтитор петкӧдла, — шуис Надя, коді казяліс репортёрлысь чужӧм вежсьӧмсӧ: — Майкалысь письмӧ дедыслы. Историческӧй письмӧ тайӧ, сы вӧсна весиг копия кольӧдім — мед, мися, коркӧ челядьным лыддясны! — чӧскыда серӧктіс Надя. — Но ті сӧмын немтор энӧ висьталӧй Майкалы. Ӧшӧдас!

«Дона дедушка! — лыддис Геня, — ой, кутшӧм праздник миян талун — дас кык километр кузьта выль кӧрт туйӧд, кодӧс нюжӧдім ми, том йӧз, талун тюрӧдіс поезд. Аддзылін кӧ, дедушка, мыйта шудыс вӧлі! Вом доръяс пыктытӧдз окалім ӧта-мӧднымӧс. Збыль ӧмӧй, мися, ми эта мында уджсӧ вӧчим? А пыдӧстӧм нюр сэні вӧлі — кымыньтан быдса машина лыа — скӧнь вошӧ. А талун со поезд муніс. Поезд! Сісь нюр вомӧныс. Кутшӧм долыд талун миянлы, дедушка!

Талун жӧ, дедушка, воис ӧти мортсянь письмӧ. Юасьӧ: дыр-ӧ пӧ кутан сісьмыны сэні гуас? Кутшӧмӧн вӧлі, сэтшӧмӧн и коли. Бур кӧть ещӧ, мый ас кадӧ пыдісяньджык тӧдмалі сійӧс... Ме чайта, дедушка, позьӧ нэм чӧжыд овны ыджыд карын да сідзи и кувны му шырӧн; но позьӧ и овны миян кодь «гуын» да вӧчны сэтшӧмтор, коді кутас служитны йӧзлы и тэнад кувсьӧм бӧрын. Ме чайта, морт олӧмын главнӧйыс абу сійӧ, кӧні мортыс олӧ, а сійӧ — мый сійӧ вӧчӧ да кыдзи вӧчӧ».

Письмӧсӧ лыддигӧн Генялӧн муртса эз пет синваыс — шуда синва вӧлі кӧнкӧ зэв матын. Вӧлі сылы мыйлакӧ и неуна яндзим: ме пӧ со быдса мужик гоньяла-ветлӧдла, а ичӧт эбӧса нывъяс бергӧдӧны со кутшӧм удж.

Воис Майя. Чужӧмас тӧдчыштӧ мудз, но лӧсьыдіник паръяса ыджыдкодь вомыс нюмъялӧ:

— Артельнад шур-шар вӧчим да, вагоныд быттьӧ эз и вӧвлы.

— А ме со пыри карӧ нуӧдны тіянӧс, — шуткаланьӧ бергӧдіс ассьыс воӧмсӧ Геня.

— Надялы пӧпуттьӧ, бӧр тай лӧсьӧдчӧ.

— Ме жӧ ог кӧсйы пышйыны! — ӧзйыштліс Надя: — Кык во тырас и муна велӧдчыны педучилищеӧ.

— Мыйла нин не институтӧ? — шуис Геня.

— Ог... Ме кӧсъя велӧдны посниясӧс, кодъяс муртса на заводитӧны лоны мортнас... Меным окота вӧчны найӧс бурджык сьӧлӧмаясӧн... Мед эськӧ олӧмас водзӧ чиныштіс лёкыс... Ті сӧмын эн смешитчӧй!..

— Мый ті, Надя... Сӧмын стройка вылӧ волӧмыд тіян, позьӧ шуны, весьшӧрӧ лоис?

— Эз жӧ! Ме буретш тані и бӧрйи водзӧ вылӧ ассьым олӧм визьӧс... Тані и бурджыка гӧгӧрвои ачымӧс. Ӧд водзті ме зэв ёна кӧсйылі лоны инженер-стрӧительӧн. Но тайӧ абу менам туйыс вӧлӧма...

— И Майялы со окота учительӧн лоны? — казьтыштіс Геня нывкӧд воддза сёрнисӧ.

— Хы-хы-хы, — серӧктыштіс Майя: — Ми та кузя вежсим Надякӧд.

— Кыдз сідз? — эг гӧгӧрво Геня.

— Майка кӧсйӧ архитекторӧ велӧдчыны, — пановтіс воча кывнас пӧдругасӧ визув Надя. — Со тай, книгаяс нин весиг судзӧдалӧ.

— Збыль, Майя?

— Сідзи кӧ-а, — чӧв олыштіс, видзӧдліс Геня вылӧ гырысь сӧдз синъяснас — висьтавны-ӧ пӧ помӧдз гусяторсӧ, сэсся лӧня шуис: — Кодкӧ шулӧма, мый быд морт пытшкын пӧ олӧ твореч. Буракӧ, сідзи и эм. Тані ме помӧдз гӧгӧрвои тайӧс... Окота вӧчны мыйкӧ сэтшӧмӧс... Мед эськӧ и йӧзыслы ёна кажитчис, и аслам сьӧлӧмӧй нимкодясис...

— Сэсся ӧд, ставныд муналанныд да, некод оз коль стройка вылын? — друг бергӧдіс сёрнисӧ Геня.

— Тадзи некор оз ло! — ыпнитіс Майя: — Олӧмыс мунӧ водзӧ. Миян местаӧ воасны выльяс, томджыкъяс, — серӧктыштіс сійӧ, — армияын моз... Унаӧн кольччасны и... Быдӧнлы ӧд мыйкӧ да мыйкӧ медъёна кажитчӧ олӧмас. Меным жӧ окота велӧдчыны вӧчны мича-мича керкаяс!


Гижӧд
Майя
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1