ЕЛЕНА ПРЕКРАСНАЯ


Кутшӧмкӧ государствоын, кутшӧмкӧ сарствоын овліс-вывліс озыр купеч. Сылӧн чужис ныв, кодлы пуктісны нимсӧ Елена Прекрасная. Сійӧ ӧзъян сись моз ловзис да дзирдаліс аслас мичлуннас. Сійӧ вӧлі сэтшӧм мича, мый яй пырыс тыдаліс лыыс, лы пырыс вемыс, а вем пырыс став вӧльнӧй светыс. Ещӧ вӧлі сылӧн вок Василей — Василей купеческӧй сын.

Еленалӧн регыдӧн и моньыс кулі. Коркӧ Еленалы лоис дас кӧкъямыс арӧс, а Василейлы кызь арӧс. Сэк Василейӧс батьыс нуис мӧд сарствоӧ вузасьны, а Еленаӧс гортас колисны вузасьны. Елена батьлӧн вӧлі ӧти вок, вот и сылӧн вежыс петіс Елена мичлун вылӧ. Еленаӧс корӧ гортас гӧститны да пукалыштны. Кор Елена локтіс, сразу Еленаӧс кутіс кутлыны да сибӧдчӧ окавны да ӧбӧдитны. Но Елена эз сетчы, чужйис и пышйис. Ещӧ унаысь на и китросьтӧн старайтчыштліс матыстчывлыны, но Еленаӧс век эз удайтчыв ӧбӧдитны. Еленалӧн дядьыс ёна скӧрмис да кӧсйӧ сійӧс изведитны, а то, если кӧ пӧ ог изведит, то Елена вермас батьыслы висьтавны, и бур оз ло. И дядьыд гижис Елена батьыдлы зэв лёк письмӧ, мый сідзи и сідз, Елена гуляйтӧ быд вой, мый став овмӧссӧ пӧ вузавліс да таргайтіс. А збыльысь Елена зэв лӧсьыда оліс, сылӧн моза тӧвар некодлӧн оз сідзи ин, сундукъясыс тырлісны зӧлӧтӧй деньгаясӧн. Но коркӧ воӧма гудрасян письмӧ батьыдлы воксяньыс. Зэв ёна бать скӧрмис Елена вылӧ да Василей пиыслы (Елена воклы) сетіс сабля да тшӧктіс дзик пыригмозыс и керыштны, сідз кӧ пӧ олӧ. Но батьлы жаль, и сы вӧсна Василейлы тшӧктіс вайны Еленалысь сьӧлӧмсӧ.

— Мун да вай, и ме желайта ачым сылысь сьӧлӧмсӧ сёйны.

Коркӧ воис Василей купеческӧй сын Елена ордӧ и зэв лёкысь кутіс чуксасьны.

Еленалӧн слугаыс доложитіс, мый зэв лёкысь кодкӧ чуксасьӧ, и Елена петіс восьтны ачыс. Ӧдзӧссӧ восьтігмоз Еленаӧс кӧсйис керыштны Василей вокыд, но кутшӧмкӧ чассьӧ серти сабляыс крукасис ӧдзӧс куричас.

Елена шуӧ:

— Василей, мыйысь нӧ менӧ кӧсъян керавны, вай пыр, если кӧ ме мыжа, первой сёрнитам да вӧлисти, удитан на керавнытӧ.

Василей ӧтветитӧ, мый менӧ пӧ батьӧ ыстіс тайӧ саблянас вины да сьӧлӧмтӧ корис тэнсьыд. Ачым пӧ сёя, жаль пӧ да.

— Тэ лучшӧ начкы кук да сьӧлӧмсӧ ну, — шуӧ Елена, — мед тэнӧ оз вид, а ме кӧ мыжа лои, кытчӧ син видзӧдас, кытчӧ кок нуас, пышъя.

Петкӧдліс ящиксӧ, а сэтӧн ставыс зӧлӧтӧй деньга, а мӧдын эзысь да ыргӧн деньга.

Мӧд луннас Василей начкис кук, а Елена гортысь пышйис кытчӧ кужис, кытчӧ син видзӧдіс.

Муніс Елена раскӧд, нюрӧд, став платтьӧыс косясьліс, и мӧд рас воис. Пуксис сійӧ шойччыны рытгорулас и видзӧдӧ да аддзӧ, неылын би югӧр тӧдчыштӧ. Сэтчӧ и муніс. Видзӧдіс да, сэні куим пон заборсӧ видзӧны, нёль пон видзӧны керкасӧ. Елена гусьӧникӧн гудйысис забор увтіыс да керка мудӧд увтіыс и пырис керкаӧ. А сійӧ керкаас вӧлі олӧны дас кык рӧзбойник. Сэні пызан вылас дас кык тасьті, дас кык блюд и дас кык порция нянь. Елена босьтіс пань да ӧтчыдӧн ставыслысь паньыштіс, и морт пирӧг джынйӧн сёйис. Рӧзбойникъяс куим во кежлӧ вӧлі мунӧмаӧсь вӧравны. Но сэки вӧлі локтан луныс. Кор кутісны локны, сійӧ пач костас дзебсис.

Рӧзбойникъяс пырӧм бӧрас аддзӧны, мый ставыслӧн сёян вӧрзьӧдӧма и шуӧны:

— Вот тані кутшӧмкӧ прамӧй морт эм, видзӧд, сёйӧма да абу некодӧс удзӧдӧма.

Кутісны корны:

— Пет, коді пӧ кӧ эм керка пытшкын, и лок татчӧ.

Пач костсянь Елена шыасьӧ, мый ме пӧ ветлысь-мунысь и ог лысьт петны, паськӧмъяс косясьлӧмаӧсь. Рӧзбойникъяс сетісны мичаысь-мича платтьӧяс и мыйӧн аддзисны петӧм бӧрас Еленатӧ, ставныслӧн кутіс дульныс войтавны сійӧ мичлун вылӧ. Сэсся кутісны тӧлкуйтны, мый керны Еленакӧд. Ӧти рӧзбойник шуис, мый пӧ сёям ульнас, а ставнымлы оз тырмы гӧтырпу вылӧ, а мӧд сійӧс поддержитіс.

Елена бӧрддзис да и шуӧ:

— Мый вӧчанныд вӧчӧй, ме смертьысь пышйи, а ті кӧсъянныд сёйны.

Медыджыдыс шуӧ:

— Другъяс, тадзи оз позь тӧлкуйтны да вӧчны, вай лучшӧ горт олысь пыдди колям, а то ми ветлам дыр, горт овны некодлы, но если кодкӧ думыштас лёктор, ме сылысь юрсӧ сразу керышта.

Еленалы сетісны став ключьяссӧ, а асьныс мунісны куим во кежлӧ вӧравны. Коли некымын тӧлысь. Елена ӧтнас олӧ да вылӧ.

Коркӧ Елена батьыслӧн вокыс гадайтіс кӧлдуньякӧд, мый Елена ловъя, и ӧпеть кутіс повны, мый Елена кӧ пӧ гижас батьыслы, мен бур виччысьны нинӧм, юрӧс керыштас, колӧ пӧ кыдзкӧ регыдджык изведитны Еленаӧс.

Ёма-кӧлдунья висьталіс, мый сійӧ пӧ олӧ рӧзбойникъяс ордын, и ме кындзи пӧ некод оз вермы изведитны. Ёматӧ медаліс кык тысяча шайтысь Еленаӧс изведитны.

Ёма локтіс рӧзбойникъяс ордӧ да кутіс чуксасьны став мелі кывнас, мый пӧ ме локті батьыд ордсянь да вайи шӧвк сарапан пӧдарок (а сійӧ сарапаныс волшебнӧй, мыйӧн пасьтӧдан, мортыс кынмас места вылас, ставсӧ кылӧ и тӧдӧ, но шыасьны ни вӧрзьӧдчыны оз вермы).

Ёма век продолжайтӧ чуксасьны, кӧть и Елена оз кӧсйы восьтыны рӧзбойникъяс велӧдӧм серти. Дыр мысти Еленаӧс ёма ылӧдіс, и восьтіс, а восьтігмозыс шыбитіс Еленаыдлы сарапантӧ. Сразу жӧ Елена места вылад кынмис.

Ёма босьтіс став ключьяссӧ и кык мешӧк сӧвтіс сундукысь зӧлӧтӧй деньга. Сундукын эз и тӧдчыв. Доддяліс сэсся куим пон да мӧдӧдчис гортас. Сэк ӧти пон увтыштіс, и омӧлика кылыштіс рӧзбойникъясыдлы.

Ыджыдыс шуӧ:

— Вай, другъяс, туйвежад петавлӧй, гашкӧ, Еленаыд пышйӧ.

Сэсся заводитісны петны.

Недыр мысти бара увтыштӧм кыліс. Найӧ ӧддзӧдісны воськовъяссӧ. Кыліс коймӧд увтыштӧм шы, и как раз воисны туйвежас да ёматӧ аддзисны. Уськӧдчисны и давай нӧйтны да нӧшавны и ёмаӧс бӧр бергӧдісны.

— Мый керин Еленакӧд, видзӧдлам.

Мунісны и аддзӧны — Елена кын. Ёмаӧс места вылас керавлісны ныж черӧн, сотісны, тойисны гырйын и пӧимсӧ тӧлӧдісны. А Еленаӧс жалитӧм вӧсна асьныс дас ӧти рӧзбойникыс мӧда-мӧдсӧ виалісны, а медыджыдыс — ӧшинь улас вӧлі зӧлӧтӧй сюръя да зӧлӧтӧй чеп — и вӧчис стекляннӧй горт да лэптіс зӧлӧтӧй сюръя вылас и чепнас кӧртавліс, а ачыс бӧрыннас жальысла пурт вылӧ уськӧдчис.

Коркӧ сэк жӧ олӧ да вылӧ Иван Саревич. Сійӧ век радейтліс кыйсьыны-вӧравны. Коркӧ ӧтчыд веськаліс рӧзбойникъяс керкаад да аддзӧ: дас кык шой куйлӧ. Видзӧдаліс став озырлунсӧ. Мыйыс толькӧ абу, быдлаын тыр зӧлӧта, а керкаыс куим судта. Сэсся сійӧ аддзис зӧлӧтӧй сюръя вывсьыд стекляннӧй гортсӧ, а сэн ныв куйлӧ. Озырлун вылӧ весиг эз видзӧдлы, а толькӧ эз вермы кольны стекляннӧй гортйын куйлысь нывтӧ.

Вӧв вылас вайис гортас да игналіс аслас амбарас и ключьяссӧ ордас босьтіс, а сы дінӧ пукталіс пызя шаньгаяс, преникъяс, кампетъяс. Коркӧ кывсьӧ война. Иван Саревичлы лои куим во кежлӧ мунны война вылӧ, а сэк кості амбарсӧ печатайтіс да чорыда предупредитіс мамъяссӧ:

— Смотри, печать кӧ вӧрзяс!

Коркӧ лои кык во да джын, мамъяс эз вермыны терпитны да заводитісны восьтыны амбарсӧ, печатьыд пӧ артмас на. Сідзи и вӧчисны. Восьтісны, а сэні стекляннӧй гортйын куйлӧ мича красавича. Мам тӧлкуйтӧ, мый вот пӧ Иван вайӧма гӧтырпусӧ, да кӧні видзӧ и дзик пыр жӧ колӧ тайӧ пывсьӧдны да мыссьӧдны и дзебны, мед некод эз казяв, а то казяласны кӧ пӧ покониксӧ амбарад видзӧмтӧ, то пӧ судитасны. Сэсся пывсян ломтісны, лэччӧдісны пывсянӧ мыссьӧдны. Кор пӧрччӧдісны, Елена шыасис, ловзис. Мамъясыс чуть повзьӧмла садьтӧг эз усьны, дыр шемӧс пукалісны. Елена сэсся ставсӧ висьтавліс, мый менӧ пӧ тадзсӧ вӧчис ёма-кӧлдунья.

Сэсся куим пывсянын пывсьӧдісны да мыссьӧдісны, сэсся став зӧлӧтӧй кольчужнӧй платтьӧнас пасьтӧдісны да кутісны виччысьны Иван Саревичӧс.

Медбӧръя локтан лун-вой кежлас бӧр Еленатӧ катӧдісны амбарӧ.

Локтігмоз Иван Саревич уськӧдчис амбарӧ. Первой ӧчередь аддзӧ — печать вӧрзьӧма, ёнакодь скӧрмис, видлӧмаӧсь пӧ. Восьтіс, а аддзӧ: ныв ловзьӧма. Эз верит синъясыслы, мӧдысь видзӧдліс — ловъя. Уськӧдчис Елена дорӧ, и сизимсё пӧв окасисны. Елена ставсӧ висьталіс, кыдзи вӧлі делӧыс, мый мамыд пӧ менӧ мездіс тайӧ сарапансьыс. Сэсся найӧ пируйтісны да столуйтісны да кутісны овны-вывны.

Олісны да вылісны, да Иванлӧн мамыс куліс, недыр мысти батьыс кулі. Иван ачыс кутіс управляйтны. Налӧн чужис пи, недыр олӧм бӧрын — мӧд пи. Некымын во олӧм бӧрын Еленалы окота лоис бать-мамтӧ видзӧдлыны. Вӧзйысис Иван Саревичлысь ветлыны батьыс ордӧ аслас пиянъясыскӧд. Иван Саревич лэдзас. Сетас кык караб, дружина да ӧпичер.

Еленалӧн пиянъяслы вӧлі дас куим арӧс, а мӧдлы дас ӧти. Мӧдӧдчасны туйӧ. Мунігад ӧпичерыдлӧн и вежыд петас Елена мичлун вылӧ да кутас ухаживайтны сы бӧрся. Елена оз сетчы, и челядьяс шуӧны:

— Эн лок, папа оз тшӧкты!

Век кӧсйӧ сибӧдчыны, а челядь век мешайтчӧны, и Елена оз сибӧд ӧпичерӧс.

Ӧтчыд палуба вылас челядьтӧ катӧдіс и шуӧ налы, видзӧдлӧй пӧ, кыдзи гыясыс ворсӧны. Челядьястӧ кыкнансӧ ваас чӧвтас. Сы бӧрын бара кутіс вӧтлысьны Елена бӧрся, ӧні пӧ оз мешайтчыны пиянъясыд. Елена кутіс юасьны: кытчӧ воштін менсьым пиянсӧ. Сійӧ шуӧ:

— Лок кайлам палуба вылас, челядьыс вӧлі ворсӧны да усины ваас, навернӧ, ещӧ тыдовтчыласны.

Елена ёна повзьӧмӧн котӧртіс палуба вылӧ, а видзӧдлігмозыд ӧпичерыд балябӧжад вартіс сылы, и Елена уси ваад. Сэсся сійӧ бергӧдчис карабнад, предупредитіс ставнысӧ, грӧзитіс, мед кыв ни джын та йылысь, а то ставсӧ верма пӧ лыйлыны или керавны. Доложитас, мый воим лючки, Елена гӧститӧ.

Елена плавайтіс, плавайтіс море вылын, да кыдзкӧ сюрис сылы увйӧсь колода, да сэтчӧ и вожасис и кутіс кывтны. Плавайтіс, гашкӧ, сутки, гашкӧ, и унджык, но коркӧ-некоркӧ тӧв петӧм бӧрын сійӧс ляскис кутшӧмкӧ берегӧ. Берег дорас пукалыштіс, бӧрдыштіс, и сэсся понӧльяс костысь сылы сюрис мӧс кок туй, и сэті и муніс.

Кватитчис Елена и аддзӧ, мый веськалӧма батьыс сарствоӧ, кӧні ачыс чужис и быдмис. Воис кутшӧмкӧ керкаӧ узьны-шойччыштны. Старушка шуӧ, радпырысь пӧ эськӧ лэдза, но менам пескӧй абу пачӧс ломтыны ни няньӧй абу верднытӧ. Сэк Елена сетіс ассьыс сарапансӧ вузавны, мед старушка пес босьтас, а мӧд сарапансӧ нянь вылӧ. Старушка ньӧбис вит сажень пес да амбар нянь. Шойччыштӧм бӧрын Елена муніс водзӧ. Ньӧбис ветымын шайтысь корысьлысь паськӧмсӧ. Лёк паськӧмнад пыраліс гортас видлігмоз, кыдзи олӧны.

Вот Иван Саревич думайтӧ: «Мыйла та дыра эз кут воны Елена бӧрсӧ?» Сэсся Елена батьыд ордад ачыс муніс и тӧдмаліс, мый ныв абу волӧма. Тӧлкуйтісны, кытчӧ воши Елена.

Иван Саревич вӧчӧ собранньӧ, гашкӧ, кодкӧ мыйкӧ тӧдӧ Елена йылысь, или кодкӧ кывліс.

Елена пасьталіс лёкиник паськӧм да вӧзйысьӧ тшӧтш собранньӧ вылӧ, ме пӧ, гашкӧ, мыйкӧ верма висьтавны, ветлысь-мунысь морт. Сійӧс лэдзисны. Дыр терпитӧм бӧрын сійӧ корис кыв. Но толькӧ пӧ первой водзвыв договоритчам тіянкӧд, кутшӧм предложенньӧ ме кора. Вот код пӧ менӧ мешайтас висьталігӧн, ӧтиысь сё розга пӧлучитас, коді мӧдысьсӧ торкас — кыксё розга, а коді коймӧдысь — куимсё розга. Сідзи и сӧгласитчисны ставныс.

Елена кутіс висьтавны ассьыс биографиясӧ. Воис сэтчӧдз, мый кор Еленалысь корис сьӧлӧмсӧ батьыс вокыскӧд, сэк бать соссис, шуӧ, а эг жӧ пӧ эськӧ да.

Сэсся Елена дугдіс висьтавны. Тшӧктіс водны, уговор пӧ вӧлі не торкны менӧ. Сэсся батьыдлы ӧкмысдас ӧкмысысь вартіс небыдика, а сёӧдысьсӧ вартіс да вемӧдзыс мӧрччыліс.

Ещӧ на предупредитіс, шыасяс кӧ пӧ — кыксё розга, да бара кутіс висьтавны. Воис сэтчӧдз, кыдзи ёма изйӧ пӧртліс да бӧрдігтырйи висьталіс, кыдзи Иван Саревич гортас нуис, и Иван Саревич шыасис яндзимӧн сорӧн. Сэсся Иван Саревичлы ковмис водны, но сылы кыксёысьсӧ кучкис зэв омӧлика. Йӧз дивуйтчӧны, кыдзи пӧ тӧдӧ ставсӧ. Сэсся воис аслас висьтнас сэтчӧдз, кыдзи ӧпичерыс ваӧ чӧвтіс кык челядьсӧ Еленалысь (висьталігас ырӧстӧмӧн бӧрддзис ачыс), и став йӧз бӧрдӧны. Сэсся Еленаӧс асьсӧ кыдзи уськӧдіс ваад. Ӧпичерыд скӧрмис, кутіс равзыны, мый сійӧ пӧ ставсӧ лӧж висьталӧ, вӧтлӧй пӧ сійӧс. Сэсся тшӧктіс ӧпичерӧс водны. Сэк куимсёысьсӧ вачкаліс сэтшӧм ёна, мый быд вартӧмӧн вир чепӧсйӧ, тасма пасьта воссялӧ яйыс.

Елена висьталӧ водзӧ, мый петіс ваысь, пасьтасис лёкиник паськӧмӧн да вот пӧ ӧні тіян водзын.

Сэсся Иван Саревич уськӧдчис Елена дінӧ, ещӧ на ёна окасисны. Сэн жӧ ӧпичерӧс казнитісны, сы бӧрын вӧлисти кутісны овны да вывны Елена Прекрасная да Иван Саревич.

Гижӧд
Елена Прекрасная
Жанр: 
Гижан кад: 
Гижанін: 
Мойдысь: 
Гижӧдӧ босьтіс: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1