КОДЗУВ ПИ

3 акта мойд


Ворсысьяс:

Кодзув пи.

Кык крестьянин.

Крестьянин гӧтыр.

Крестьянин ныв.

Куим детина.

Кык страж.

Корысь (король гӧтыр).

Корысь (король).

Кужысь-тӧдысь (тун).

Кык ӧксы.

Кык карса.

Йӧз чукӧр.

Кӧч.

Ур.

Вурдысь.

Пышкай.


I ВОРСӦМ

Медводдза петкӧдчӧм

Тӧвся рыт. Эрд. Пуяс сайын тыдалӧ сикт, бияс югъялӧны ӧшиньясӧд. Ӧти керка матынджык. Локтӧны, петӧны вӧрысь кык крестьянин, гӧлик рос нӧбъяӧсь.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН (шыбитӧ нӧбсӧ). Слабог! Воим жӧ медбӧрти. Ме чайтлі, мися, ог нин волӧй талун гортӧ, кытчӧкӧ туй вылас турдам.

МӦД КРЕСТЬЯНИН (тшӧтш шыбитас нӧбсӧ). Да, татшӧмнад абу ылын.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН (индӧ кинас). Видзӧд, кутшӧм лӧсьыда биясыс югъялӧны, весь сьӧлӧмлы тшӧтш шоныд лои. Нимкодь...

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Буретш нимкодь, шог кындзи да нужда кындзи сэн нинӧм буртор абу. Кулӧма кӧ эськӧ, тайӧ олӧм дорсьыд бурджык да.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. Эн шу сідзи, ёртӧ, шогыд нимкодьтӧг оз овлы. Мый шогсян, век абу шог, коркӧ и нимкодь овлӧ. Видзӧд, со кодзулыс эсійӧ кутшӧма дзирдалӧ енэжас (видзӧдӧ вылӧ), быттьӧ нюмъялӧ. Ак, кутшӧм мича! Э... уси, уси... Видзӧд, видзӧд, быттьӧ дзик талань усьӧ...

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Гашкӧ, тайӧ клад да?

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН (видзӧдӧ усьӧмсӧ). Уси-и-и... зэв матӧ.

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Вай ветлам! Толькӧ мый сюрӧ, шӧриӧн.

Котӧрӧн мунӧны. Сайын кылӧ гӧлӧс.

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Клад и эм! Видзӧд, дзонь тубрас быдсӧн зарниӧн кыӧма.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. А тубрас пиас нӧ мый?

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Оз тыдав, тані пемыд вӧрас.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. Вай петавлам эстчӧ эрд вылас, видзӧдлам.

Петӧны.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. Вай разь кӧртӧдсӧ, толькӧ эн гылӧд пытшкӧссьыс.

МӦД КРЕСТЬЯНИН (тубрассӧ разигмоз). Эн пов, ог гылӧд. Ӧти войт весиг ог уськӧд. (Чуймӧ, шемӧс.) Мый нӧ тайӧ, тані кага!

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. Мыччӧдлы ноко. (Видзӧдӧ.) Забыльысь тай, кутшӧм шань да мича! Дзик кодзув кодь!

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Сідз тай эськӧ, другӧ, да мый кутам керны ми такӧд-а? Кытчӧ воштам?

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. Воштам? Мыйла воштам? Сьӧрысь босьтам. Ог жӧ татчӧ эновтӧй сэсся кынмавны.

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Мый миянлы таысь? Миян асланым татӧг челядьным уна, кутам тай та понда ассьыным челядьнымӧс тшыгйӧдны.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН (лэптӧ мусьыс, босьтӧ киас да тубралӧ). Омӧльӧс тэ сёрнитан, другӧ. Кыдзи нӧ ми татчӧ колям лым вылас тайӧс. Кӧть ме и гӧль морт да уна челядьӧй аслам гортын, но кольны тайӧс татчӧ ме ог вермы. Босьта, гӧтырӧй быдтас тшӧтш ас челядь сорыс.

МӦД КРЕСТЬЯНИН. Босьт, колӧ кӧ, сэтшӧм кӧ, но. Но толькӧ кӧлуйсӧ меным коль. Шӧриӧн ӧд, буракӧ, шулім.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. Тайӧ кӧлуйыс абу менам ни тэнад, а тайӧ кагаыслӧн. Прӧщай, ӧні кежлӧ! (Мунӧ.)

МӦД КРЕСТЬЯНИН (кинас шеныштӧ). Но босьт инӧ, абу зэв колантор. (Мунігтырйи шуӧ). Шудтӧмӧсь ми.

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН (чуксасьӧ, гольӧдчӧ ӧшиняс). Восьты, гӧтырӧй, восьты, ме тэныд зэв бур козин вая.

КРЕСТЬЯНИН ГӦТЫР. Мыйсяма козин?

ӦТИК КРЕСТЬЯНИН. Кага, кага.

ГӦТЫР. Кутшӧм кага, кытысь?

КРЕСТЬЯНИН. Вӧрысь аддзи, вӧрысь!

ГӦТЫР. Коньӧр. Этша на кажитчӧ аслад челядьыд — содтӧд кыськӧ кӧвъялӧмыд. Код нӧ сэсся кутас та мындасӧ вердны?

КРЕСТЬЯНИН. Ен ставсӧ, енмыс оз эновт, сійӧ весиг посни кайяс вӧсна тӧждысьӧ да вердӧ.

ГӦТЫР. А этша ӧмӧй посни кайыс кулӧ тшыгысла да кӧдзыдысла тӧвнад.

КРЕСТЬЯНИН. Кулӧ, гӧтырӧй, эськӧ да, толькӧ чорыд сьӧлӧма йӧзӧс ньӧти сійӧ оз вӧрӧд. (Пуксьӧ пос помас.)

ГӦТЫР. Мый нӧ эськӧ тэ сэсся кутан керны?

КРЕСТЬЯНИН. Ме кута пукавны тані, кытчӧдз ачым тшӧтш ог турды дзикӧдз. Либӧ кытчӧдз бур морт оз сюр да лэдз гортас миянӧс тайӧ дзоляникыскӧд.

Гӧтырыс крапкӧ ӧдзӧссӧ, сэсся пырӧ.

КРЕСТЬЯНИН (ӧтнас сьылӧ).

Ӧввӧ, ӧввӧ, ӧввӧ,

Узь, ичӧтик пиӧй.

КРЕСТЬЯНИН гӧтыр (ӧшиньӧд). Прӧстит менӧ, верӧсӧй, тшыгнад да гӧльлуннад дзикӧдз менам чорзьӧма сьӧлӧмӧй, но ме абу сэтшӧм лёк, кутшӧмӧн тэ чайтан. Лок керкаад пыр. Ме лӧсьӧді нин кагаыдлы вольпась аслам челядь дінӧ. Лок пыр.

КРЕСТЬЯНИН (керкаас пыригмоз). Но ме нинӧм, ме нинӧм ог шу. Ме пыр чайтлі, мый тэнад бур сьӧлӧмыд.

Занавес


Мӧд петкӧдчӧм

Сійӧ жӧ декорация, сӧмын тӧв пыдди гожӧм. Вӧр пуяс мезмӧмаӧсь лымйысь. Пес кералысь ӧшинь улын. Эрд вылын ворсӧны сиктса челядь. Кодзув пи зэв тшапа видзӧ асьсӧ, сулалӧ бокын. Челядьяс гӧгралӧны, ворсӧны, сьылӧны «Кӧч йӧктӧ, йӧктӧ…»

КРЕСТЬЯНИН НЫВ (торйӧдчӧ челядь дінысь, матыстчӧ Кодзув пи дінӧ). Кодзув пи, лок ворсыштам миянкӧд!

КОДЗУВ ПИ. Татшӧм няйт, мисьтӧм челядькӧд ме, Кодзув пи, ог ворс.

ӦТИК ДЕТИНА (котӧрӧн петӧ пуяс сайысь горзігтырйи, киас вурдысь). Вурдысь, вурдысь... Ме вурдысьӧс куті!

КРЕСТЬЯНИН НЫВ. Лэдз, бӧр лэдз, мыйла ӧбӧдитан? Видзӧд, кутшӧма коньӧрӧй полӧ, весь тірӧ.

КОДЗУВ ПИ. Энлы. Вай ме талысь синсӧ перъя. (Мырддьӧ детина киысь вурдысьӧс, пегралӧ киас да шыбитӧ бокӧ.)

МӦД ДЕТИНА (бара локтӧ пу сайысь). Ме пышкайӧс куті. Эстӧн позйыс эм и...

КРЕСТЬЯНИН НЫВ. Мыйла нӧ тэ босьтін пиян дінсьыс? Лэдз, мед бӧр лэбас позъяс.

КОДЗУВ ПИ (мырддьӧ детиналысь кайсӧ). Вайлы татчӧ. Ме талысь бордъяссӧ вундала. Видзӧдлам, кыдз кутас чеччавны. (Перйӧ зепсьыс пурт да бордъяссӧ кайлысь вундалӧ.)

КОЙМӦД ДЕТИНА (локтӧ котӧрӧн). А со ме урӧс кыйи, кыдз тай паличӧн сярйышта, эз тай пу вылад дыр ов.

КРЕСТЬЯНИН НЫВ. Эн вӧрзьӧд сійӧс, коньӧрӧс. Ме ачым аддзывлі талысь позсӧ гыркса пуысь, тшак вотігӧн.

КОДЗУВ ПИ. Час ме талы регыд пом вӧча.

КРЕСТЬЯНИН НЫВ (зэв жугыльтчӧ, кияснас вевттьӧ чужӧмсӧ). Лёк, чорыд сьӧлӧма морт.

ӦТИК ДЕТИНА. Со тонӧ корысь! Татчӧ локтӧ.

КОДЗУВ ПИ. У... полокалӧ, кутшӧм мисьтӧм.

КОРЫСЬ (старука, гӧрбыля, беддя, локтӧ сайсянь). Криста ради милӧстина! Ен ним кузя милӧстинатор сетыштӧй.

КРЕСТЬЯНИН НЫВ. Час, бур аньӧй, виччысьлы, вая. (Котӧрӧн пырӧ керкаӧ.)

КОДЗУВ ПИ (босьтӧ ыджыд из да шыбитӧ корысьӧ). Со тэныд милӧстина пыдди!

Старука вевттьӧ чужӧмсӧ кияснас. Ӧшинь улас петӧ крестьянин.

КРЕСТЬЯНИН. Кутшӧм лёк вӧчис тэныд тайӧ коньӧр корысьыс? Мыйла тэ тадзи омӧльтан тайӧс?

КОДЗУВ ПИ (скӧра джымнитӧ кокнас). Ланьт! А коді тэ ачыд? Ме абу пи тэнад, он лысьт тэ видны менӧ!

КРЕСТЬЯНИН. Сідзнас сідз, тэ абу менам пи, но кор ме тэнӧ аддзи вӧрысь чужсьӧг кагаӧн, жалиті да босьті ас ордӧ и ассьым пиӧс моз быдті та выйӧдз.

Сійӧ кывъяссӧ шуигӧн, старука вӧрзьӧ чужӧм вылас, сэсся матыстчӧ крестьянин дінӧ.

КОДЗУВ ПИ (крестьянинлы). Мен дыш тэкӧд сёрнитныс, урӧдкӧд. Видзӧд, кутшӧм тэнад киясыд, му кодь сьӧдӧсь. (Мунӧ гортланьыс.)

КРЕСТЬЯНИН (бӧрвылас). Сідз, но тайӧ киясыс тэнӧ вердісны, быдтісны.

КОРЫСЬ (крестьянинлы). Висьтав, висьтав, енмогысьӧн, тэ шуин аддзылӧмӧн тайӧ вӧрысь. Эз-ӧ сійӧ вӧв во дас сайын кымын?

КРЕСТЬЯНИН. Да, ме тайӧс аддзывлі вӧрысь. Дас во нин сылы лои.

КОРЫСЬ. А эз-ӧ вӧв сы вылын кутшӧмкӧ пас? Эз-ӧ вӧв сійӧ тӧбӧма шӧвк тубрасӧ, кодзувъясӧн кыӧм тубрасӧ? Эз-ӧ вӧв зарни вӧнь сояс?

КРЕСТЬЯНИН. Сідз, сідз. Кыдз тэ шуан, дзик сідзи и вӧлі.

КОРЫСЬ (нимкодьпырысь). Сідзкӧ тайӧ менам сьӧлӧмшӧр пиӧй, кодӧс ме воштывлі вӧрӧ! Вай, енмогысьӧн, чукӧстлы сійӧс, вайӧдлы татчӧ. Ме тайӧс корсигӧн став мусӧ нин кытшовтлі.

КРЕСТЬЯНИН. Час, ме чукӧста пырысь-пыр. (Мунӧ керка дорӧ да чуксалӧ.) Волы, пиӧ, волы татчӧ. Тані мамыд тэнад.

КОДЗУВ ПИ (зэв ӧдйӧ локтӧ). Кӧн? Кӧн менам мамыс? Кӧні нӧ? Ме тай нӧ ог аддзы. Некод тані абу, этійӧ няйт корысьыс кындзи.

КОРЫСЬ. Ме... тэнад мамыд лоа.

КОДЗУВ ПИ (лёкысь). Тэ йӧймӧмыд. Кыдз тэ лысьтан шуны. Ме абу тэнад пи, и тэ абу менам мам. Менам татшӧм мам абу. Тэ корысь, лёк урӧд старука, мун татысь, мед весиг менам синъясӧй оз аддзыны.

КОРЫСЬ (пидзӧсчань вылас уськӧдчӧ). Эн соссьы, тэ менам пи, ме тэнӧ воштылі вӧрӧд мунігӧн. Рӧзбойяс уськӧдчисны ме вылӧ и тэнӧ мырддисны менсьым, сэсся шыбитісны пу улӧ. Мыйӧн ме ӧні тэнӧ аддзи, пыр и тӧді.

КОДЗУВ ПИ. Мун весась тась кытчӧ гажыд. Ме кодзув пи, енэжысь усьӧм, ме абу татшӧм мисьтӧм мамлӧн пи.

КОРЫСЬ. Пиӧй, дона пиӧй менам! Он мамтӧ и бурӧдыштыв медбӧръясӧ, он окышт кӧть ӧтчыд бара янсавтӧдз — ен ёрас.

КОДЗУВ ПИ. Татшӧм зывӧкӧс, страмӧс дорысь ме лутшӧ окышта лягушаӧс, тэнӧ дорысь. Корысь чеччӧ и шога бӧрдігтырйи мунӧ вӧрӧ. Кодзув пи мунӧ мӧдарӧ.

Занавес


Коймӧд петкӧдчӧм

Челядьяс бара чукӧртчӧмаӧсь пес кералысь ӧшинь улӧ. Локтӧ на дінӧ Кодзув пи, чужӧмыс сылӧн сьӧд, юрсиыс дзуг пратяӧсь.

ӦТИК ДЕТИНА. Видзӧдӧй, видзӧдӧй! Абу-ӧ сійӧ миян Кодзув пиным. Кутшӧм лоӧма мисьтӧм.

МӦД ДЕТИНА. Чужӧмыс сьӧд олысялӧн кодь, а юрсиыс пач чышкан лыс кодь.

ЧЕЛЯДЬЯС (тшӧтш). Мун миян дінысь, мувыв урӧс! Ми ӧні тэкӧд огӧ ворсӧй.

КОДЗУВ ПИ. Ті ылӧдланныд менӧ. Ог верит. Час ме ветла ва дорӧ, видзӧдла, мый ме важкодьыс на мича.

Мунӧ, сэсся недыр мысти горӧдӧ, локтӧ чужӧмсӧ вевттьӧма кинас, уськӧдчӧ и бӧрдӧ, челядьяс пышйӧны. Кольӧ ӧтнас крестьянин ныв.

КРЕСТЬЯНИН НЫВ (кисӧ пуктӧ пельпом вылас). Мый тэ шогсян сэтшӧма? Мый нӧ кӧть и вӧлі тэнад мичлуныд?

КОДЗУВ ПИ. Тайӧ лои менам аслам мыж кузя. Ме соссьыси аслам мамысь и вошті сійӧс. Ме лёка вӧчи сыкӧд, вывті вылӧ ачымӧс пукті, ӧні менам сьӧлӧмӧй оз бурмы, кытчӧдз ог аддзы сійӧс бӧр.

КРЕСТЬЯНИН НЫВ. Эн, эн мун миян дінысь; ме ог кут тэнӧ серавлыны, эн пов.

КОДЗУВ ПИ. Ме муна и ветлӧдлыны кута быдлаті, кытчӧдз оз прӧстит сійӧ менсьым мыжӧс. Прӧщай!

Мунӧ. Крестьянин ныв мӧдарӧ.

КОДЗУВ ПИ (ылын кылӧ пӧв-мӧдысь чукӧстчӧм нораа). Мам, мамӧ! (Бӧр вуджӧ сцена вомӧн да саяс бара кылӧ шуӧм: «Мам, мам!». Ещӧ вуджӧ ӧтчыд да чуксалӧ.) Вурдысь, вурдысь! Тэ ветлан му пытшті, он-ӧ тэ сэтысь аддзы менсьым мамӧс? Корсьлы, енмогысьӧн.

ВУРДЫСЬ (сцена сайысь гӧлӧс). Тэ перйин менсьым синъясӧс, кыдз нӧ ме верма аддзыныс?

КОДЗУВ ПИ (пыр шӧйтӧ сцена вомӧн да чуксасьӧ, юасьӧ). Пышкайӧй, сильӧй! Тэ лэбалан вӧр пу йывті, быдтор тэныд тыдалӧ, висьтав меным, эн-ӧ аддзыв тэ кыськӧ менсьым мамӧс.

ПЫШКАЙ (сцена сайсянь). Тэ чегъялін менсьым бордъясӧс. Кыдз нӧ ме верма лэбавныс?

КОДЗУВ ПИ. Урӧй, урӧй! Кӧть тэ нин висьтав менсьым мамӧс.

УР. Тэ виин менсьым мамӧӧс: тэ, гашкӧ, и ассьыд мамтӧ виян да, код тэнсьыд тӧдас.

КОДЗУВ ПИ (петӧ сцена вылӧ, пидзӧсчань вылас уськӧдчӧ). Прӧститӧй менӧ, пӧткаяс и зверъясӧй, лёкӧс ме вӧчи тіянлы, зэв ёна ме мыжа тіян водзын. Но ӧні ті аддзанныд, кыдзи ме водзӧссӧ накажитӧма лои. Гӧлӧс сцена сайын: «Ой. Ой, ой, ой!»

КОДЗУВ ПИ (чеччӧ пидзӧсчань вылысь). Код сэн?

КӦЧ (кок пӧв йылас чеччалӧ, петӧ сцена вылӧ, кок пӧлас капкан). Ме кӧч. Менам кокӧй капканӧ шеді. Ой, ой, ой, ой!

КОДЗУВ ПИ. Энлы, час ме тэнӧ мезда. (Мездӧ.)

КӦЧ (мунігмоз). Пасибӧ тэныд, бур пиӧй, час ме коркӧ тэныд мынта. Бур вылӧ бур. (Зэв гажаа котӧртӧ).


Нёльӧд петкӧдчӧм

Рыт, веськыда карӧ пыран ӧдзӧс (ворота). Шуйгавылын вӧр. Ӧдзӧс дорын сулалӧ кык стража ӧтар-мӧдар бокас. Вӧрсянь петӧ Кодзув пи, зэв мудзӧм чужӧма, косяссьӧм паськӧма, матыстчӧ ӧдзӧслань.

ӦТИК СТРАЖ. Код локтӧ?

КОДЗУВ ПИ. Ме, коньӧр детина.

ӦТИК СТРАЖ. Мый тэд колӧ?

КОДЗУВ ПИ. Ме корся ассьым мамӧс. Енмогысьӧн, лэдзӧй менӧ, гашкӧ сійӧ тайӧ карас да.

МӦД СТРАЖ. Ме чайта да, оз зэв мамыдлы нимкодь ло татшӧм пиыд. Видзӧдӧмапырысь, абу зэв мича. Лёк нюрвыв жаба кодь. Мун татысь. Абу тэнад мамыд тайӧ карас.

ӦТИК СТРАЖ. А код нӧ эськӧ тэнад мамыд? Мыйла тэ сійӧс сэтшӧма корсян?

КОДЗУВ ПИ. Менам мамӧй ме кодь жӧ корысь. Ме омӧльӧ сійӧс пукті. Ме зэв мыжа сы водзын, ӧні корся ме сійӧс, кӧсъя прӧща корны.

Локтӧ Кужысь-тӧдысь (тун). Сьӧд кузь паськӧма, джуджыд шапкаа, дзор тошка.

КУЖЫСЬ-ТӦДЫСЬ. Мый нӧ ті тані увганныд?

МӦД СТРАЖ. Тайӧ тай со дзоляник урӧсыс вӧзйысьӧ карӧ пырны.

КУЖЫСЬ-ТӦДЫСЬ. Вай вузалӧй меным тайӧс?

МӦД СТРАЖ (мӧдыслы). А мый, вай вузалам тайӧ детинасӧ туныслы?

КУЖЫСЬ-ТӦДЫСЬ. Ме тіянӧс винаӧн юктала.

ӦТИК СТРАЖ. Но босьт инӧ...

Кужысь-тӧдысь кисьтӧ налы вина. Стражаяс восьтӧны ӧдзӧс.

КУЖЫСЬ-ТӦДЫСЬ (кутӧ детинаӧс). А сюрин жӧ, пиӧ, меным тэ.

Занавес


ІІ ВОРСӦМ

Витӧд петкӧдчӧм

Сэтшӧм жӧ декорация. Карӧ пыран ӧдзӧс восьса. Ӧдзӧс дорас пукалӧ корысь. Кодзув пи петӧ кар ӧдзӧсӧд зэв жугыль чужӧма, сэсся пуксьӧ из вылӧ, чужӧмсӧ кияснас вевттьӧ, бӧрдӧ. Чеччалӧ-локтӧ Кӧч.

КӦЧ. Мый нӧ тэ, пиӧ, бӧрдан?

КОДЗУВ ПИ. Туныд менӧ ыстіс еджыд зарни деньга корсьны, но меным некысь эз сюр, ӧні сэсся весиг ог лысьт сы дінӧ мунны. Лёк туныд кӧсйис зэв ёна нӧйтны, куш киӧн кӧ пӧ локтан. Ме ог тӧд, мый ӧні и керны.

КӦЧ. Эн шогсьы, ме тэныд отсала. Еджыд зарни деньгаыд дзебӧма ыджыд гыркса пуын. Виччысьлы, ме вая.

Кӧч котӧртӧ. Кодзув пи пукалӧ зэв укшаль. Недыр мысти Кӧч бӧр локтӧ.

КӦЧ. Со корсянторйыд.

КОДЗУВ ПИ. Вайин?! Кор бара тэныд буртӧ ме вешта-а. Менам дзоляник бур керӧм вылӧ тэ сизим мында нин буртор керин.

КӦЧ. Тэ ӧд ачыд первой меным бур вӧчлін, ме водзӧссӧ эг вунӧд.

Кӧч котӧртӧ, детина мунӧ карӧ.

КОРЫСЬ (кутӧ Кодзув пиӧс бӧж дорӧдыс). Вай мен деньгатӧ, он кӧ меным сет, тшыгла лоӧ кувны. Менӧ вӧтлісны тайӧ карсьыс, некод весиг и жалитысь морт эз ло.

КОДЗУВ ПИ. Ме эськӧ зэв нимкодьпырысь тэныд отсалі да, но менам ӧти деньга сӧмын, ог кӧ ме вай сылы тайӧ деньгасӧ, менӧ сійӧ нӧйтас. Ме сылӧн вер (раб).

КОРЫСЬ. Сет мен тайӧ. Он кӧ сет, тшыглы дзик кула.

КОДЗУВ ПИ. Босьт инӧ, тэнад нуждаыд ыджыдджык менамысь. (Мунӧ карлань.)

Занавес


III ВОРСӦМ

Квайтӧд петкӧдчӧм

Сійӧ жӧ декорация. Сулалӧны стражаяс, кодсюрӧ йӧз, сэн жӧ пукалӧ корысь.

ӦТИК СТРАЖ (торжественнӧя висьталӧ). Важ висьталӧм серти, тайӧ лунӧ колӧ локны миян корольлы. Шуӧны, сійӧ пӧ зэв мича, асъя сӧстӧм кодзув кодь.

Карысь петӧ Кодзув пи, зэв жугыль чужӧма.

МӦД СТРАЖ. Ме чайта да, абу этійӧ урӧдыс кодь.

ӦТИК СТРАЖ. Со и йӧзыс нин чукӧртчӧма, виччысьӧны корольӧс.

Кодзув пи бӧрдӧ, котӧрӧн локтӧ Кӧч.

КӦЧ. Мый нӧ тэ, пиӧ, бӧрдан?

КОДЗУВ ПИ. Тун менӧ нӧйтіс еджыд зарни деньгатӧ вайтӧмысь. Ӧні ыстіс бара, тшӧктіс корсьны гӧрд зарни деньга. Шуис, ваян кӧ пӧ ӧні гӧрд зарни деньга, лэдза вӧля вылӧ, он кӧ пӧ — виа.

КӦЧ. Эн шогсьы, ме тэнӧ доръя. Мунам, ме тэныд инда, кӧні тэнад корсянторйыд. (Мунӧны.)

ӦТИК КАРСА (йӧз чукӧрас). Онӧ некод тӧдӧй, дыр-ӧ оз лок корольыс?

МӦД КАРСА. Регыд, ме чайта. Ме асывсяньыд тані виччыся. Шуӧны, сійӧ пӧ асъя кодзув кодь мича.

ӦТИК КАРСА (стражалысь). Онӧ ті тӧдӧй, мыйла ӧнӧдз миян корольным эз вӧв?

ӦТИК СТРАЖ. Ме кывлі, сійӧс дзолявывсяньыс на гусявлӧмаӧсь рӧзбойяс. Важ висьталӧм серти, талунъя лунӧ колӧ петкӧдчыны миян корольлы.

МӦД КАРСА. А важ король гозъяыс нӧ кытчӧ лоины?

МӦД СТРАЖ. Найӧ мунӧмаӧсь корсьны ассьыныс пинысӧ и ӧнӧдз абу на волӧмаӧсь.

КОДЗУВ ПИ (локтӧ важ мозыс жугыль чужӧма, но зэв мича дона паськӧма, орччӧн сыкӧд Кӧч). Ог куж, кыдз тэныд и мынтысьныд, кыдз тэнӧ ошкыны.

КӦЧ. Тэ ачыд первой бур вӧчин, жалитін менӧ. Прӧщай! (Мунӧ.)

КОРЫСЬ (матыстчӧ Кодзув пи дінӧ, кисӧ чургӧдӧ). Вай мен гӧрд зарни деньгатӧ, он кӧ сет, ме кула.

КОДЗУВ ПИ. Но кутшӧм синмӧн нӧ ме петкӧдча тунӧйлы?

КОРЫСЬ. Вай, он кӧ сет, кула.

КОДЗУВ ПИ. Босьт инӧ. Тэнад нуждаыд ыджыдджык меысь. (Бергӧдчӧ да кӧсйӧ мунны.)

Горзӧны кылӧ йӧзыс: «Видзӧдӧй, видзӧдӧй, король локтӧ! Кутшӧм шань да мича! Асъя кодзув кодь!»

КОДЗУВ ПИ. Мыйла ті, бур йӧзӧй, сераланныд коньӧр ме вылын?

ЙӦЗ. Видзӧдӧй, видзӧдӧй! Сылы корона вайӧны!

Ӧдзӧсӧд петӧны ӧксыяс.

ӦТИК ӦКСЫ. Зэв нимкодь миянлы тэнад локтӧмыд, принц!

КОДЗУВ ПИ. Ті кодӧс чайтанныд? Ме некор эг вӧвлы принцӧн.

МӦД ӦКСЫ. Тэ миян важ корольлӧн пи.

КОДЗУВ ПИ. Ме? Ме абу. Ме коньӧр корысьлӧн пи. Мыйла сэсся ті шуанныд мичаӧн менӧ, кор ме тӧда ачым, мый ме урӧд кодь?

ӦТИК ӦКСЫ. Кыдз тэ верман сійӧ шуны, принц.

МӦД ӦКСЫ. Важ висьталӧм серти, талунъя лунӧ колӧ воны миян корольлы. (Сувтӧ пидзӧсчань вылӧ, став йӧзыс тшӧтш.) Енмогысьӧн кевмам, босьт тайӧ коронасӧ.

КОДЗУВ ПИ. Ме ог сулав сы дон. Ме соссьыси аслам мамысь. Ӧні ме ог вермы бурасьны, кытчӧдз ог аддзы ассьым мамӧс и кытчӧдз сійӧ оз прӧстит менӧ. Эн кутӧй менӧ.

Бергӧдчӧ мӧдарӧ мунны, но друг аддзӧ йӧз пӧвстсьыс старука-корысьӧс, орччӧн сулалӧны старик-корыськӧд. Уськӧдчӧ старука дінӧ и пидзӧсчанясьӧ сы водзын.

КОДЗУВ ПИ. Мамӧ, мамӧ, прӧстит менӧ, мый коркӧ ме соссьысьлі тэысь. Сибӧд менӧ ас дінад.

Корысь (старука) оз шыась.

КОДЗУВ ПИ (корысь стариклы). Бур пӧльӧй, ме кыкысь тэнӧ жалитлі... Тшӧкты менсьым мамӧс, мед бурасяс, шыасяс мекӧд. (Старик нинӧм оз шу.) Мам! Ог вермы сэсся ме терпитны... Прӧстит менӧ, ме сэсся бӧр вӧрӧ муна, аслам быдманінӧ.

КОРЫСЬ (мам) (кисӧ пуктӧ пиыс юр вылас). Чеччы, пиӧ!

КОРЫСЬ (бать) (сідз жӧ пуктӧ кисӧ юр вылас). Чеччы, пиӧ!

Корысьяс кыкнанныс шыбитӧны вылыссьыныс лёк кышӧднысӧ и кольӧны зэв мича паськӧмаӧсь.

КОРЫСЬ (мам). Со тэнад батьыд, король, кодлы тэ кыкысь милӧстина сетін.

КОРЫСЬ (бать). Со тэнад мамыд, кодлы тэ кок вылас юрбитін синваӧн.

МАМ. Мунам, пиӧ.

ЙӦЗ (горзӧ). Ура, ура! Мед нэммас миян король!

СТРАЖЪЯС. Туйсӧ сетӧй корольлы! Ура... Ура... Ура...

Ворота дорын мунігмоз Кодзув пилы пуктӧны корона.

Занавес тупкысьӧ


Гижысь: 
Гижӧд
Кодзув пи
Гижан кад: 
Ӧшмӧс: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1