СЬӦДТЫЛӦН ГУСЯТОРЪЯС


Сійӧ гожӧмсяньыс Ӧльӧксанӧс да Миколӧс и пондісны шуны робинзонъясӧн. А ӧд кыдзи артмис. Гожся каникул водзын нин география велӧдысь Федор Федорович бӧръя урок вылас висьталіс, мый налӧн сиктсянь ылынкодь, буретш парма шӧрас, эм зэв ыджыд ты:

— Збыль, збыль. Сьӧдтыӧн сійӧс важся вӧралысьяс нимтӧмаӧсь. Нюръяс кытшалӧмаӧсь тысӧ, да та вӧсна весьтас туйыс сэтчӧдз абу. Позьӧ веськавны сӧмын тысьыс петысь ичӧтик ю пӧлӧн мунысь ордымӧд. Тайӧ юыс, коді миян ыджыд юӧ сэсся усьӧ, тыыслысь нимсӧ жӧ новлӧ. Миянсянь ёна катчӧсын.

А водзӧ велӧдысь висьталіс, мый Сьӧдтыас ваыс, торф вӧснаыс ли мый ли, сьӧд рӧма, и сэні олысь сиръяс да ёкышъяс, сынъяс да кельчияс сідзжӧ са кодь сьӧдӧсь. Пӧттӧдзыд пӧ позьӧ вуграсьны, сэтшӧм азыма босьтӧны васа ловъясыд. Сӧмын лэптав. Коркӧ пӧ том дырйи на бать менӧ сэтчӧ нуӧдліс да ӧнӧдз пӧ ог вунӧд тайӧ тысӧ. Сы ыджда пӧ, мый мӧдар берегыс муртса тыдалӧ.

Ӧльӧксан да Микол вомнысӧ паськӧдӧмӧн кывзісны велӧдысьнысӧ. Ак эськӧ веськавлыны кӧ тайӧ ты дорас! Мыйта чери позис кыйны да гортӧ вайны. Нэм чӧж кежлӧ эськӧ казьтылӧмъяс колисны.

Рытланьыс нин сиктсайса мыльк вылын ворсігӧн Ӧльӧксан юксис аслас гуся мӧвпӧн Миколкӧд.

— Кывзы, гашкӧ, ваыс ямыштас да, ветлам Сьӧдты дорас, пока номйыс эз пет.

— Оз ӧд лэдзны гортсаясыд, — рама вочавидзис Микол.

— А ми гусьӧн, — ӧзйысь синъяснас гӧгӧрвоӧдіс ёртсӧ Ӧльӧксан. — Водзвыв дасьтысям. Висьталам, мый мӧдлапӧвса вадйӧ вуджалам.

— А огӧ ылалӧй? — повзискодь Микол.

— Йӧй тэ. Ми ӧд огӧ весьтас мунӧй. Нюр вомӧныд он письт. А Сьӧдъю пӧлӧныс и кутам восьлавны, — бара шуис Ӧльӧксан.

— Бӧрас эськӧ сюралас жӧ мам-батьсяньыд да. Тӧдмаласны ӧд.

— Эк тэ, — дивитыштіс ёртсӧ Ӧльӧксан. — Пыр мыйыськӧ полан. Он кӧ, ме ӧтнам ветла.

— Ме, сідзкӧ, тшӧтш тэкӧд, — медбӧрын шыасис Микол.

Шуӧма — вӧчӧма. Мӧд лунсяньыс нин кык ёрт кутісны дасьтысьны ылі туйӧ. Ыджыд ва дырйиыс налӧн шуд вылӧ сюрис кытыськӧ кылалӧм зэв на бур пыж. Ӧльӧксан да Микол кӧнӧпатитыштісны кытсюрӧ да дзижалісны пыжсӧ. Сэсся заптысисны тшай-сакарӧн, кос сукарӧн, кансерӧн. Судзӧдісны карта. Дасьтісны чери кыян угоддьӧяс, чер да пурт. Быттьӧ нинӧм эз вӧв вунӧдӧма. И со ӧти асылӧ петісны туйӧ. А гортсаяслы висьтасисны, быттьӧкӧ збыльысь мӧдлапӧвса вадйӧ вуджаласны войколӧн вуграсьны.

Сӧмын бӧрынджык детинкаяс казялісны, мый ок и кузь вӧлӧма Сьӧдты дорӧдзыд туйыс. Мӧд лун помас нин воисны Сьӧдъю вомӧдз. Кык лун чӧж пыжӧн ва катчӧс сынігӧн киясныс гаддясисны. Ньылӧмыс эз и косьмывлы. Асьныс дзикӧдз ушавняйтчисны.

Медбӧрын ньӧжйӧникӧн чеччисны пыжысь да кутісны ректысьны. Пыр жӧ гӧгӧрвоисны, мый ичӧтик вӧра юӧдыд пыжнад он письт. Сійӧс вомӧнавлӧмаӧсь пӧрӧм коз пуяс да пипуяс. Та вӧсна Сьӧдты дорӧ гежӧдіника ветлысь войтыр и писькӧдӧмаӧсь ю пӧлӧныс муртса-муртса тӧдчыштысь ордымсӧ. Сьӧдтыыс быттьӧ нарошнӧ зілис ӧтдортны ас дінсьыс йӧзсӧ. Мед найӧ эз смелмӧдчыны волывлыны сы дінӧ. А зэв ёна чуклялысь ичӧтик ю пӧлӧн тшем сулаліс козъя-пожӧма вӧр. Миколлы весиг шуштӧм лои тайӧс аддзӧм бӧрын.

— Кывзы, Ӧльӧ, гашкӧ, бӧр косам. Бурджык мӧдлапӧвса вадъяд вуграсьыштны.

— Да эн пов тэ, — дӧзмис сы вылӧ Ӧльӧксан. — Джын туй вылас ӧд оз кослыны. Миян вылын сӧмын серавны кутасны. Кыв выланыд пӧ сӧмын збойӧсь.

Микол водзӧ нинӧм эз шу ёртыслы, тӧдіс, мый сійӧ зэв асныра да чорыд кывъя. Мыйкӧ кӧ босьтчас вӧчны, он нин косӧд, кытчӧдз помӧдз оз вайӧд заводитӧмторсӧ.

Но водзӧ туйыс и збыльысь эз вӧв кокни. Сьӧдтыысь петысь ичӧтик Сьӧдъю ӧд эз весьтас визувт, а дугдывтӧг чукльӧдліс. То ӧтарӧ кежалас, то мӧдарӧ уськӧдчылас. Быттьӧ нарошнӧ сераліс детинкаяс вылын. Сэтчӧ жӧ ю пӧлӧн мунысь ордымыс муртса-муртса тӧдчис. Йӧзыд татчӧ гежӧда волывлӧны. Ковмис восьлавны видзчысьӧмӧн. Та вӧсна вӧрса ордымыс кажитчис дас пӧв кузьджыкӧн. Сідзи и видзӧд кольӧм вося вольсовтчӧм нин турун либӧ небыд нитш вывті восьлалігӧн, мед кокыд эз веськав кутшӧмкӧ гуся гуранӧ, либӧ эн сконъяссьы важ вужляӧ.

Кӧсйисны эськӧ детинкаяс весьтасджык мунны. Но муртса эз ылавны да эз воштыны юсӧ. Бур, мый луныс шондіа вӧлі да бӧр удайтчис петны ю дорас.

Водзынджык Ӧльӧксан восьлаліс. Сы бӧрся Микол вӧтчис да мӧвпаліс ас кежсьыс, кор нин помасьлас помтӧм-дортӧм вӧрыс да найӧ петасны Сьӧдты берег вылӧ. Но велӧдысьныс ӧд висьталіс, мый вӧрса ю пӧлӧн пӧ лун-мӧд колӧ восьлавны, кытчӧдз он пет ты берегӧ. Ӧні Микол весиг каитчыны нин кутіс, мый мӧдӧдчис татшӧм ылі туйӧ Ӧльӧксанкӧд. Но видлы сійӧс бӧр косӧдны. Сӧмын скӧрмас да лёкысь пинялас, а колӧкӧ и кучкас на.

Узьмӧдчисны пӧрысь коз улын. Миколлы велавтӧгыс вӧлі кыдзкӧ шуштӧм тайӧ зумыш вӧрас. Но кор сійӧ видзӧдлывліс асьсӧ сэтшӧм збоя кутысь Ӧльӧксан вылӧ, пыр жӧ личавліс лов вылас. Мый нӧ сійӧ сэтшӧм полысь али мый? Да и кодысь тані повнысӧ? Вӧрса быд ловъя лов ӧд олӧ аслас олӧмӧн. И быдӧн на пиысь полӧ мортысь. Сідзкӧ, ёртыс моз жӧ пондас асьсӧ кутны.

А сэк кості Ӧльӧксан пестіс бипур. Мӧтыр вылӧ ӧшӧдӧм чайникын пузьӧдіс тшай. И детинкаяс ужнайтӧм бӧрын лажыньтчисны бипур гӧгӧр. Кӧть ёнакодь мудзисны, но югыд вой вӧснаыс эз пыр унмовсьны да ньӧжйӧникӧн варовитісны ас костаныс.

Ӧльӧксан такӧдіс Миколӧс:

— Нинӧм, эн пов. Волам на Сьӧдты дорад. Пӧттӧдз вуграсям. И гортад помтӧм чери ваям.

— Кыдзи нӧ та ылнасяньыс сійӧс кутам кыскыны? — полӧмпырысь юаліс Микол.

— Да ӧд бӧр локтігас миян грузыс этшаджык жӧ лоӧ, — шуис Ӧльӧксан. — Сэсся тэрмасьтӧг пондам мунны. Шойччигмоз.

Медбӧрын Микол унмовсис жӧ. Сы бӧрын вугыртіс и Ӧльӧксан. Узьӧны детинкаяс да вӧтасьӧны Сьӧдты дорын вуграсьӧмсӧ. Быттьӧ пес плака кодь сиръясӧс да гӧрба зэв ыджыд ёкышъясӧс ӧта-мӧд бӧрся лэпталӧны берегас.

Шондіыс вӧлі вылын нин, кор Ӧльӧксан да Микол садьмисны, тэрмасьӧмӧн нуръясьыштісны да бара мӧдӧдчисны водзӧ туйӧ. Век жӧ мудзӧм бӧрад налӧн дыр узьсис. Да и туйӧ петӧм бӧрын медводдза здукъясас эз сэтшӧм тэрыба восьлавсьы. Ёнтісны мудзӧм кокъясыс. Но сэсся вочасӧн ӧддзӧдісны воськовъяссӧ. Ӧд водзын найӧс виччысис некор на аддзывлытӧм вӧрса ты. Шуисны аслыныс, мый талун быть нин воӧдчасны Сьӧдты дорӧдзыс.

Но быть ковмыліс пуксьывлыны шойччыштны. Збыльысь, вӧрса ордымыд абу кокни вӧлӧма. Уна пӧсь колӧ кисьтны. Сійӧ помтӧг кыскӧ вын-эбӧстӧ.

И бара Миколлӧн кутіс вошны став эскӧмыс:

— Кывзы, Ӧльӧ, гашкӧ, огӧ мунӧй да? Менам чайтӧм серти, Сьӧдтыыдлы колӧ нин тыдовтчыны, а сійӧ пыр абу.

— Виччысь, сідзи сійӧ тэ водзын мойдын моз и петкӧдчас, — серӧктіс Ӧльӧксан. — Регыд тай кӧсъян. Эн ӧмӧй кывлы, мый висьтавліс Федор Федоровичыд. Бура дыр пӧ колӧ восьлавны. Дзик дӧзмытӧдзыд пӧ лоӧ.

Та бӧрын Микол бара лӧнис. Сійӧ век жӧ эскис Ӧльӧксанлы. Кӧть и ӧттшӧтшъяӧсь. Но Ӧльӧксаныс удалджык да писькӧсджык. Некор оз вош. Век быдлаысь аддзас петан туй.

...И збыльысь, абу ылӧдлӧма детинкаясӧс налӧн велӧдысьыс. Шонді пуксигас нин пуясыс кутісны гежӧдмыны. Кык друглӧн синъяс водзын друг воссис Сьӧдтылӧн шонді югӧръяс улын пӧртмасьысь помтӧм-дортӧм эрдыс.

— Ура-а, ми аддзим тэнӧ, Сьӧдты! — горӧдіс сэки Ӧльӧксан. И кык друг кутісны чеччавны нимкодьысла. Эз ло весьшӧрӧ налӧн та ылнаӧ локтӧмыс. Аддзисны, мый корсисны.

Небыдик лун тӧв улын берегӧ сялькъяліс неыджыд гы. Ты берегъясыс, вӧлӧмкӧ, топыдӧсь. Берегсяньыс пыр жӧ заводитчыліс джумт. А ачыс ваыс сьӧдсьыс-сьӧд. Сы вӧсна и шулӧмаӧсь тысӧ Сьӧдтыӧн. Видзӧдлісны детинкаяс водзӧджык да весиг сьӧлӧмъясыс налӧн топавлісны шензьӧмысла. Сьӧдтылӧн мӧдар берегыс муртса-муртса тыдаліс вӧсньыдик визьӧн.

— Со ӧд мый ыджда сійӧ вӧлӧма, — шензис сэк кості Ӧльӧксан. — Тӧді кӧ эськӧ, водзджык нин татчӧ волі.

A Сьӧдты оліс аслас олӧмӧн. Шонді югӧръяс улын пӧртмасьысь ты веркӧсын ворсӧдчис чери. Пальскӧдчисны сынъяс да кельчияс. Друг кытчӧкӧ сявкмунлісны арпиян. На бӧрся вӧтлысисны сиръяс да ёкышъяс. Ты весьтын лэбалісны уткаяс да каляяс. А сынӧдыс Сьӧдты весьтын вӧлі сэтшӧм сӧстӧм да сӧдз, мый помтӧг позис лолавны сійӧн да эн эськӧ и пӧтлы.

Детинкаяс тыӧн недыр нимкодясьыштӧм бӧрын дасьтісны вугыр шатинъяс, медым вугралыштны рытъя юква вылӧ. А гортӧ нуӧм могысь шуисны кыйны черисӧ аски. Збыльысь, Сьӧдты озыр вӧлӧма. Детинкаяс эз удитны лэптавны черисӧ. Сынъяс, кельчияс, ёкышъяс сідзи и кватлалісны самсӧ. Ӧльӧксан да Микол сӧмын чиктылісны нимкодьысла. Та мындасӧ асланыс гортбердса юсьыс найӧ некор на эз кыйлывлыны. А тані сӧмын лэптав. Медбӧрын умисны жӧ да босьтчисны пестыны бипур. Пескыс орччӧн вӧлі: пӧрӧм кос пожӧмъяс да козъяс.

Ужнайтігӧн нин друг детинкаясӧс повзьӧдісны кодлӧнкӧ воськовъясыс.

— Код нӧ тайӧ, ош али мый, — гусьӧн юаліс Микол. — А друг миян дінӧ локтас?

— Эн сӧр нинӧм абусӧ, — шуис Ӧльӧксан. — Виччысьлам, коді тыдовтчас.

А ачыс сэк кості босьтіс киас чер, медым водзсасьны, уськӧдчас кӧ вӧрса зверыд.

Пуяс сайысь ты берегӧ петіс кузь кокъяса уна вожа сюръяса звер, исыштіс сынӧдсӧ да кутіс горша юны тысьыс васӧ. Сэсся лэптіс юрсӧ, аддзис детинкаясӧс, зэв сюся видзӧдліс на вылӧ, тракнитіс сюръяснас, быттьӧ повзьӧдны кӧсйис, да тэрмасьтӧг саяліс пуяс сайӧ.

— Йӧраясыд нӧ тані жӧ, сідзкӧ, олӧны? — юаліс Микол. — Ак, кутшӧм мичаӧсь найӧ!

— Тані ӧд ставыс тырмӧ, — вочавидзис Ӧльӧксан. — И сёяныд, и ваыд. Сэсся ылі пармаад некодысь сылы повнысӧ.

— Гашкӧ, и ошъяс эмӧсь? — бара юаліс Микол.

— А эн ӧмӧй аддзыв татчӧ локтігӧн сылысь пасъяссӧ, — серӧктіс Ӧльӧксан. — Ылі пармаад став пӧлӧс зверыс эм. Мед олӧны да рӧдмӧны.

Мӧд лунас шонді петігӧн на детинкаясӧс садьмӧдіс каляяслӧн зэв гораа горзӧмыс. Тайӧ варов да наян лэбачьясыс абу велалӧмаӧсь дыр узьны. Лэбалісны ва весьтті да друг сунлывлісны. И пыр жӧ кыпӧдчылісны ныраныс чериӧн нин.

— Со ӧд кыдзи кыйсьӧны, — шензис Ӧльӧксан. — Майбыр налы тані овнытӧ.

Корсюрӧ ты весьтті ӧтарӧ-мӧдарӧ чӧла лэбалісны уткаяс. Найӧ вӧлі нин поздысьӧмаӧсь да кутісны асьнысӧ тайӧ кадас зэв видзчысьӧмӧн. Дерт жӧ, кӧнсюрӧ берег пӧлӧн быдмысь эжӧр пӧвстын вӧліны позъясыс.

Ӧльӧксан да Микол тӧрытъя кольӧм юкваӧн нуръясьыштӧм бӧрын пыр жӧ лӧсьӧдісны шатинъяс да пондісны вуграсьны. Талун чериыс тӧрытъя моз жӧ зэв горша босьтіс. Детинкаяс нимкодясисны, мый помтӧм чери кыясны Сьӧдтыысь. И збыльысь, некымын часӧн унакодь удитісны лэптавны. Весиг дӧзмисны ӧтсяма уджысь. Сӧмын на чӧвтан самтӧ ваӧ, а вугырӧ кӧласьӧма нин то сын, то кельчи, то ёкыш. Киясыс быдӧн мудзисны.

Но сэсся лун шӧр гӧгӧр енэжыс кутіс гудыртчыны. Чериыд пыр жӧ раммис да кытчӧкӧ дзебсис. И ачыс тыыс лӧнис. Быттьӧ куліс.

— Поводдяыс вежсьӧ, — шуис Ӧльӧксан. — Ковмас пестӧ унджык заптыны да со эсійӧ пашкыр коз улас лӧсьӧдчыны узьмӧдчыны. Код тӧдас, дыр-ӧ кутас букшасьны.

Ӧльӧксан вӧлӧма прав. Тӧкӧтьӧӧн кыськӧ кыпӧдчис рытыв тӧв да вайис аскӧдыс зэра кымӧръяс. Сьӧдты вылын пондіс гуляйтны веж гы. И эз нин позь тӧдны тӧрытъя лӧнь тысӧ. Сійӧ быттьӧ скӧрмис детинкаяс вылӧ сыысь, мый найӧ торкисны сылысь рам олӧмсӧ да ӧні зілис петкӧдлыны асьсӧ.

Вочасӧн кутіс буситны. Сэсся зэрыс ӧддзис да пондіс кисьтны ведраысь моз. Сьӧдты вывті валйӧн-валйӧн ветліс веж гы да лёкысь швачкис берегӧ. Вошис кытчӧкӧ да эз кут тыдавны зэв ылыс мӧдар берегыс. Детинкаяслы кутіс нин кажитчыны, мый найӧ абу вӧрса ты дорынӧсь, а кутшӧмкӧ зэв ыджыд, помтӧм-дортӧм саридз берегынӧсь. И код тӧдас, кӧні сылӧн помыс. Таысь шуштӧм быдсӧн лои сьӧлӧмъясын. Весиг збой Ӧльӧксан тайӧ пӧрйӧ зумыштчис. Экма, кыдзи дурмис поводдяыс! А мыйта на эськӧ чери позис кыйны!

А сэки Микол бара раминика шыӧдчис Ӧльӧксан дінӧ:

— Кывзы, Ӧльӧ, аски, гашкӧ, бӧр гортлань мӧдӧдчам. Воштісны ӧд миянӧс.

— Кытчӧ тэ татшӧм зэригас мунан? — дӧзмис ёртыс вылӧ Ӧльӧксан. — Он аддзы, кыдзи шлявгӧ-зэрӧ. Кӧть и кобас, лысванас кӧтасян да нӧшта кузь лоӧ туйыд. Виччысьлам, кор мичаммас.

А Микол сэк кості мӧвпаліс гортсаяс йывсьыс. Дерт жӧ, воштісны нин найӧс да ӧні оз тӧдны, кытысь корсьны. Батьыс, кӧнкӧ, ёрччыштлывлӧ ас кежсьыс. А мамыс гусьӧн бӧрдӧ. Чайтӧны, мый вӧйисны кытчӧкӧ. Ӧд и пыжыс налӧн абу сикт матігӧгӧрас. Да и асьныс код тӧдас кор гортаныс веськаласны. Со ӧд мый дыра лои татчӧ локнысӧ. А мудзӧм бӧрад мӧдарӧ туйыд нӧшта кузьджык лоӧ. Сэсся зэрыд код тӧдас кор дугдас. Ойя жӧ дай ойя!

Аслас тайӧ мӧвпъяснас Микол эз лысьт юксьыны ёртыскӧд. Ӧльӧыс сідзжӧ вӧлі зумыш. Но зумышасис сійӧ мӧдтор вӧсна, мый эз удайтчы кыйны помтӧм черисӧ. И код тӧдас, кор сэсся татчӧ мӧдысьсӧ веськалан.

Тадзи сэсся детинкаяс чӧла лажыньтчисны пашкыр коз пу улын ыпъялысь бипур дорӧ да унмовсисны ӧта-мӧд бердас топӧдчӧмӧн.

Тайӧ пӧрйӧ Микол вӧтасис гортсаяссӧ. Быттьӧ найӧ петӧмаӧсь кильчӧ выланыс да чуксалӧны детинкаӧс пажнайтны. А Микол мыйыськӧ лӧгасьӧма на вылӧ да оз шыась, гусьӧн кыйӧдчӧ пельӧс сайсянь. Виччысьӧ, мыйӧн ставыс помасяс.

Ӧльӧксан вӧтасис, мый сылӧн вугырӧ кӧласис Сьӧдтыын олысь медся ыджыд сирыс да зільӧ кыскыны детинкаӧс ас бӧрсяыс джуджыд йирӧ. Ӧльӧксан оз сетчы, водзсасьӧ, зільӧ вермыны сирсӧ. И вермыны ӧд пондіс. Сэки сирыд быттьӧ бӧрддзис да морт гӧлӧсӧн шыӧдчис Ӧльӧксан дінӧ, медым сійӧ бӧр лэдзас васа олысьӧс ас гортас. Ӧльӧксанлы жаль лои сирыд да и лэдзис сійӧс.

А поводдяыс век жӧ кыліс детинкаяслысь гуся майшасьӧмъяссӧ. Жальӧсь найӧ лоисны сылы. Мӧд лунас асывводзсяньыс мичаммис. Кытыськӧ воӧм збой рытыв-вой тӧв разӧдіс кымӧръяссӧ да енэжын водз асывсяньыс пондіс дзирдавны алӧйгӧрд шонді, коді тӧкӧтьӧӧн косьтіс кӧтасьӧм мусӧ.

Миколлы да Ӧльӧксанлы эз нин узьсьы. Шонді петӧмсяньыс найӧ чеччисны да шуисны вуграсьны лун шӧрӧдз кымын, а сэсся петны туйӧ. Но тайӧ пӧрйӧ налӧн кӧсйӧмыс бара эз збыльмы. Ылісянь кутіс кывны жургӧм шы. А сэсся ты мӧдарладорсяньыс тыдовтчис чирк кодь вертолёт, коді ӧдйӧ матыстчис детинкаяслань да пуксис ты берегӧ. Лётчикысь кындзи сэтысь петіс налӧн велӧдысьыс, Федор Федорович.

— Со кӧнӧсь вӧлӧмаӧсь миян робинзонъясыд, — серӧктіс сійӧ. — Ме сідзи и чайті, мый ті Сьӧдты дорӧ мӧдӧдчинныд. Гортсаясыд воштӧмаӧсь нин. А ме ветлӧдлі-ветлӧдлі да тіян пыжныд сюри Сьӧдты вомсьыс. Ковмис весиг со вертолёт корны тіянӧс корсьӧм могысь.

Мый сэсся вӧчан? Ӧльӧксанлы эськӧ эз вӧв ёна долыд, мый локтісны нала. Сійӧ кӧсйис на вуграсьыштны. Но Миколлӧн нимкодьысла вомыс пельӧдзыс паськавліс. Кӧть и нимкодь вӧлі аддзысьлыны Сьӧдтыкӧд, но сійӧ дӧзмис нин тані олӧмысь. Сэсся полыштіс бӧрсӧ кузь туйысь. Мыйта эськӧ ковмис на восьлавны да нӧшта войков узьны. Да и гортсаяссьыс гажтӧмтчис. Дерт, пиняласны сійӧс пӧттӧдзыс. А батьыс, гашкӧ на, и ньӧръялыштас. Оз видзӧд, мый верстьӧ туйӧ нин пиыс сетчӧ. Но век жӧ гортад бурджык.

Вертолётын лэбигӧн нин Федор Федорович юаліс:

— Но мый, кажитчис Сьӧдтыыд?

Детинкаяс сӧмын нимкодьпырысь довкнитісны юрнаныс. Федор Федорович гӧгӧрвоис налысь мӧвпъяссӧ да содтіс:

— Мый сэсся вӧчан тіянкӧд. Коркӧ гожӧм помланьыс, ном усьӧм бӧрын, татчӧ походӧн волам. Вежон кымын Сьӧдты дорас олам. Пӧттӧдзыд сюрлас вуграсьнытӧ.

Микол да Ӧльӧксан сӧмын нимкодя видзӧдлісны Федор Федорович вылӧ. Сійӧ гӧгӧрвоис детинкаясӧс да эз нин сэтшӧма пиняв, кӧть и мыжаӧсь вӧліны. Сідзкӧ, аддзысьласны на найӧ ылі пармаса Сьӧдтыыскӧд.


Гижысь: 
Гижӧд
Сьӧдтылӧн гусяторъяс
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1