ЁН МОРТ ПЕРА


Коми муын, Пермакланьын, оліс вӧрын, Лупъя Раскын, ён морт Пера, вокыскӧд. Пера вӧлі ёна кыйӧ быдсяма зверӧс. Вокыс дышмис вӧрын олӧмысь да сэсся муніс коммуса князьлы служитны. Пера коли ӧтнас. Коркӧ дыр мысьт коммуса князь вылӧ сувтіс войнаӧн лунвывса сар, да сійӧ ёна пондӧма ӧбӧдитны аслас сюсь йӧзнас, кодъяс кужӧны вӧлӧм ветлыны «кӧлесаӧн» да зэв ёна вермӧны жугӧдны йӧзӧс. Коммуса князьлы вӧлі некытчӧ нин воштысьны. Сэк локтіс сы дінӧ Пералӧн вокыс и шуӧ: менам пӧ эм Пера нима вок, зэв ён, сійӧ кӧ оз вермы тайӧяскӧд водзсасьны, сэсся некод нин оз вермы. Сэк коммуса князь ыстіс сійӧс корны Пера вокӧс.

Пера вӧлі сэтшӧм ён: пывсян кодь изъяс вӧдитӧ мачӧс моз; сэтшӧм сюсь лызьӧн ветлыны: юрас кӧ кӧрталас дас кык сывъя сюмыс, сюмыслӧн помыс муас оз и инмывлы мунігас.

Пералӧн вокыс воис сы дінӧ князь дінсянь да и шуӧ: «Менӧ ыстіс князь тэ дінӧ, корны тэнӧ воюйтны да дорйыны сійӧс лёк йӧзысь».

Жаль вӧлі Пералы кольны ассьыс чужан мусӧ, но вокӧс да князьӧс дорйӧмысь эз ёна пыксьы, и мӧдӧдчисны найӧ князь дінӧ.

Пера муніс быттьӧкӧ ньӧв. Вокыс сійӧс эз и аддзыв. Пера воис воюйтанінӧ, кутіс шензьыны. Коркӧ суис сійӧс вокыс, кутіс висьтавлыны сылы: со пӧ тай кӧлесаыд локтӧ, верман кӧ, кут сійӧс да ви. Пера ӧтик кӧлесаӧс кватитіс да чуш-чашвартіс! Сэсся мӧдӧс! Коймӧдӧс! И сідзи ставсӧ. Кор быри лунвывса сарлӧн став йӧзыс, найӧ бергӧдчисны бӧр.

Пера аддзис ассьыс виалӧм йӧзсӧ, сэсся повзис и кутіс думайтны... Сэсся шуӧ вокыслы: «Вот ме мыйта морт вии! Менӧ татысь судитасны! Лоӧ пышйыны!»

Сэк вокыс шуӧ: «Дугды, Пера вокӧй! Эн думайт, мый тэ лёк вӧчин, миян князьлы тэ вӧчин зэв ыджыд бур, и сійӧ тэнӧ наградитас». Сэк мунісны найӧ князь дінӧ. Пералӧн вокыс висьталӧ князьлы: «Со тай тэнӧ дорйысьыд, ыджыд князьӧй. Не тайӧ кӧ, миянӧс виалісны ставӧс!» Князь шуӧ Пералы: «Бур том молодечӧй! Кор тэ менсьым, мый тэныд колӧ — ставсӧ верма сетны: зарни, кӧть дона звер куяс». Пера шуӧ князьлы: «Меным оз ков зарни, зверсӧ ме ачым кыя!» Князь кывліс, мый сійӧ кыйсьысь морт, и шуӧ сылы: «Кодыр тэ кыйсьысь морт, ме тэныд сета звер кыян шӧвк тыв. Сэсся вӧрсӧ, кӧні тэ кӧсъян кыйсьыны, сета тэныд. И тэнӧ некод оз кут дзескӧдны». Сэк Пера корис аслыс кыйсянін Лупъя Рас и бӧр муніс важ оланінас, Лупъя Раскӧ.

Лупъя Раскын вӧрса вӧлі ёна дӧсадитӧ, и век вӧлі корсьӧ, кыдз эськӧ сійӧ изведитны. Война вылысь локмысьт вӧрса юалӧ Пералысь: «Кодыр тэ и кыдзи узян?» Шуӧ Пера сылы: «Ме узя уль кыдз пу краж моз, весиг ог лолав, шы ни тӧв».

Воис вой. Вӧрса пондіс виччысьны Пералысь узьӧм. Пера вольпасяс пуктіс кыдз пу гыр да шебрӧдіс эшкынӧн, а ачыс босьтіс ньӧв да кайис пӧлать сэрӧгас. Вӧрса локтіс. Видзӧдӧ: джодж шӧрын вольпась, а вольпасяс кодкӧ куйлӧ, шы ни тӧв. И думайтӧ, мый сійӧ узьӧ сэні Пера. Зырӧдіс, бытшкис копйӧӧн кыдз пу гыръяд и шуис: «Коймӧдысь нин ме локті тэ дінӧ, вӧлисти сюрин!» А Пера пӧлатьсянь лыйис ньӧвйӧн вӧрсаӧс и шуис: «Тэ коймӧдысь да эг сюр, а меным тэ ӧтчыдӧн шедін!» Сэк пондіс вӧрса Пераысь пышйыны асывлань, Изйӧ, а Пера вӧтчӧ сы бӧрсянь. Пера суис вӧрсаӧс Бӧлбана Изйӧ. Вӧрса воис гортас, керка порог вылас уси и кулі.


Гижӧд
Ён морт Пера
Жанр: 
Гижанін: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1