ВӦРСА ЙӦЛӦГА


Быдса вежон трачкӧдчис кӧдзыд. Весиг посни классъясса велӧдчысьясӧс школаын эз велӧдны. Войяснас кӧдзыдыс ещӧ на вӧрзьыліс, быттьӧ тырвыйӧ кӧсйис петкӧдлыны ассьыс вынсӧ.

Воис субӧта, велӧдчан вежонлӧн медбӧръя лун, и поводдяыс лои виччысьтӧг шоныдджык. Гашкӧ, выныс кӧдзыдыслӧн быри, а гашкӧ, мудзис йӧзыслы дӧзмӧдчыны.

Радлісны челядь. Аски, сідзкӧ, позяс лызясьны, тӧвзьыны тӧдса пармаӧ, медым выльысь паныдасьны вашкӧдчысь ягъяскӧд, мудзтӧдз восьлавны тӧдса и тӧдтӧм ордымъяс кузя.

Мӧд луннас ывлаыс ещӧ на шондӧдіс. Кокньыдик тӧв гуляйтіс сиктса улича кузя, быгльӧдліс лым чиръяссӧ южмӧм туй пӧлӧн, копрӧдліс керкаяс дорын сулалысь пуяслысь вожъяссӧ. Шочиника увтчисны понъяс, тшӧтш радлісны мича поводдя пуксьӧмлы.

Миша Шомысов посводзсьыс петкӧдіс лыжисӧ, пуктіс пельпом вылас да тэрыба мӧдіс восьлавны другыс ордӧ, коді тасянь оліс матын.

Петя Зюзев виччысьӧ нин Мишаӧс, сулалӧ аслас керка дорын, малалӧ Буско понсӧ.

Ывлаыс восьтӧма нин син пӧвсӧ. Кольӧ неуна кад и дзикӧдз югдас.

Зонкаяс вывлань лэптісны лызь бедьяссӧ, чолӧмалісны ӧта-мӧднысӧ, быттьӧ важӧн эз аддзысьлыны, сэсся мӧдісны тӧлкуйтны, кытчӧ веськӧдчыны.

— Герасим дядь вӧралан керка дорӧдз ветлам, — шуис Петя Зюзев, — кытысь тай таво ар ельдӧгтӧ вотлім.

— Ылын ӧд сэтчӧдз. Мудзам и туйсӧ бура огӧ тӧдӧй, — падмис Миша.

— Ордым сэтчӧдз мунӧ. Кык часӧн и воам. Со кутшӧм луныс пуксьӧ, сӧмын ислав да ислав.

Та бӧрын найӧ пыр и лызясисны, лэдзалісны шапка пельяссӧ, кепысясисны. Тушанас зонкаяс вӧліны ӧткодьӧсь. Квайтӧд во нин ӧти классын велӧдчисны, гожӧмнас, каникул дырйи, шоча жӧ торйӧдчылісны. То совхознӧй видзьяс вылын ӧтлаын юръяс кыскалӧны, то походъясӧ ветлӧны. Тӧдтӧм йӧз весиг найӧс чайтлісны кык вокӧн.

Век жӧ оласног сертиыс зонкаяс торъялісны ӧта-мӧдсьыс. Та йылысь тӧдісны и налӧн бать-мамыс, велӧдчысьяс да велӧдысьяс.

Миша Шомысов классын вӧлі медся бур велӧдчысьяс пӧвстысь ӧти. Гашкӧ, та вӧсна и сійӧ воысь воӧ лои тшапджык, тшӧкыда серавліс ёртъяс вылас, кодъяслы сьӧкыдджыка сетчис велӧдчӧмыс. Корасны кӧ вӧлі отсыштны, Мишалӧн вӧлі пыр ӧти воча кыв: «Асланыд юрныд эм. Менам и тіянтӧг уджыс уна».

Таво Петя дыр кад чӧж висис. Гоз-мӧдысь корліс Мишаӧс волыны да отсыштны математикаысь, но Шомысов сідзи эз и пырав висьысь другсӧ видлыны.

Петялы, дерт, вӧлі ӧбиднӧ, но регыд и вунӧдіс. Класса мукӧд велӧдчысьяс эз вунӧдны сійӧс, отсалісны, кыдзи вермисны.

Но та бӧрын Петя мӧд ногджык кутіс видзӧдны аслас друг вылӧ, а ёртасьӧмысь сыкӧд эз дугды. Со и талун найӧ бара ӧтлаынӧсь, шлывгӧны-мунӧны, гӧлчитӧны, шмонитӧны. Миша тӧрыт зонкаяс пиысь унаӧс корис ветлыны вӧрӧ, но на пиысь быдӧн ӧткажитчисны. Эз кӧ мун талун сыкӧд Петя, ӧтнаслы эськӧ ковмис иславны.

Ывлаыс восьтіс нин ассьыс мӧд син пӧвсӧ, пыр и лои югыдджык, гажаджык. Лыжияс кокниа исковтісны чорзьыштӧм лым кузя. Лыжникъяслӧн чужӧмбанъясыс гӧрдӧдісны, зонъяс апалӧны сынӧдсӧ, воськов бӧрся воськов мунӧны веськыд ордым кузя, кодӧс ӧтар-мӧдар бокъяссяньыс топӧдӧмаӧсь лымйӧн вевттьысьӧм пуяс. Мыръяс вылын тыдалӧны еджыд шапкаяс, босьт кӧть на пиысь ӧтиӧс да юрад пукты. Шочиника паныдасьлісны зверъяслӧн да пӧткаяслӧн кок туйяс.

Петя мунӧ водзвылас. Миша — сы бӧрся. Сылы ёна кокньыдджык дась лыжняӧд мунны.

Со ордымсӧ вомӧналӧма йӧра, тыдалӧ, асывнас на мунӧма. Вӧрса звер лым вылас кольӧма джуджыд гуранъяс, сёйӧма том пожӧмлысь некымын вож.

— Эк, аддзыны кӧ эськӧ йӧрасӧ, — шуис Петя, сэсся сувтіс, мӧдіс дзӧръявны гӧгӧр да кывзысьны. Но пармаын вӧлі важ моз лӧнь. Сӧмын неылын кыліс сизьлӧн пуӧ клёнгӧмыс.

— Мойдын кодь талун вӧрас. Ог гӧгӧрво, мыйла миянкӧд некод эз мун иславныс? Вот йӧйясыд, — виччысьтӧг юаліс Шомысов, сэсся ачыс и вочавидзис: — А ме тӧда мыйла. Завидь налы, мый ме на серти велӧдча ёна бурджыка, а найӧ оз вермыны.

— Ме тай нӧ муні тэкӧд.

— Тэ абу на кодь. Другасям, вот и мунін.

Петя водзӧ эз мӧд кывзыны, йӧткыштчис бедьяснас, мӧдіс мунны водзӧ. Регыд воисны кыддза раскӧ. Татчӧс серпасъясыс вӧліны ещӧ на мичаджыкӧсь: лымйыс еджыд и пуясыс еджыдӧсь. Петя тӧдӧ, Герасим дядь вӧралан керкаӧдз тасянь абу нин ылын. Шойччыштасны сэні, сэсся и бӧр позяс бергӧдчыны сиктӧ.

— Гашкӧ, водзӧ сэсся огӧ мунӧй, а то регыд пемдыны кутас? — шыасис Миша.

— Кӧсйим да волам нин местаӧдзыс. Мудзин али мый?

— Эг эськӧ да...

Герасим дядь вӧралан керкаӧдз найӧ эз и воны. Кор воис джуджыд кыр, детинаяс сувтісны, шудаӧсь, радӧсь. Петя горӧдіс друг:

— Э-э-э!.. Гажа пармаӧй, лышкыд ягъясӧй! Тіян дорӧ локтім ми талун. Э-э-э... Кылад онӧ?..

Кысянькӧ зэв ылісянь кыліс вӧрса йӧлӧгалӧн шыыс, быттьӧ кодкӧ кыліс Петялысь горӧдӧмсӧ да мӧдіс сёрнитны сыкӧд.

— Тайӧ вӧрса йӧлӧга шыалӧ, миянӧс чолӧмалӧ, — радліс Миша и тшӧтш мӧдіс горзыны, пальӧдны вугралысь пармасӧ. Сэсся тойыштчис и ӧдйӧ мӧдіс исковтны кыр горув, но кыр помӧдзыс сідзи и эз во. Ӧдйӧ исковтысь лыжи веськалі пӧрӧм пу костӧ, кыліс тратшмунӧм, и зонка тювгысис лым пытшкӧ. Петя котӧртіс другыс дорӧ, лэптіс сійӧс лым пытшкысь.

— Эн доймы? — повзьӧмпырысь видзӧдіс Миша вылӧ Петя.

— Ачым эськӧ немтор эг ло, а вот лыжиӧй чеги, — лым пиысь лэптіс кыклаті чегӧм лыжисӧ да муртса эз бӧрддзы. — И коді туй шӧрас пусӧ пӧрӧдӧма?

— Дерт, кӧнкӧ тӧвлӧн тайӧ уджыс. Колі ӧд виччысьӧмӧн исковтны.

— Мый нӧ сэсся кутам ӧні вӧчны? Кыдзи гортӧ воӧдчам? Тӧді кӧ, мый татшӧмтор лоӧ, эг и лок татчӧ, — шогаліс Миша.

— Энлы няргы. Колӧ мӧвпыштны, мый водзӧ вӧчны. Гашкӧ, мем лэччывны сиктӧ да вайны тэныд выль лыжи? Пемдытӧдзыс удита на бергӧдчыны.

— Мый тэ... лысьта ӧмӧй ӧтнам кольччыны вӧрӧ? — повзис Миша. — Ош либӧ кӧин кӧ уськӧдчасны...

— Ошкыд важӧн гуын вӧтасьӧ чӧскыд вӧтъяс. И кӧин тэ вылӧ оз уськӧдчы, — бурӧдіс другсӧ Петя. — Полан кӧ, сідзкӧ, ачыд лэччыв, а ме тэнӧ тані виччысьла.

Миша тайӧ кывъяс бӧрас ещӧ на ёна повзис.

— Кыдзи нӧ ме ӧтнам лэчча? Туйсӧ кӧ вошта, либӧ бӧрсӧ кӧ бергӧдчыны ог сяммы? Гашкӧ, лыжитӧг тэ бӧрся позьӧ мунны?

— Лымйыс ӧд пидзӧсӧдзыд лоӧ... Кӧмав менсьым лыжиӧс да кыпӧдчы кыр йылас. Сэсянь лыжисӧ бӧр мӧдӧд меным, сӧмын надзӧникӧн, медым лыжнясьыс бокӧ оз кеж.

Татшӧм кывъяссьыс Мишалы лои кокньыдджык сьӧлӧм вылас. Сійӧ ӧдйӧ сюйис гынкӧм вылас Петялысь лыжисӧ да тэрыба кавшасис-кайис кыр йылӧ. Недыр мысти лыжи пара бӧр нин исковтісны кыр горулӧ, кӧні найӧс кутіс Петя. Регыд сійӧ вӧлі нин другыс дінын. Тасянь найӧ мӧдӧдчисны гортланьыс ӧти лыжи вылын. Мунны вӧлі зэв сьӧкыд. Зонкаяс тшӧкыда усьлісны лым пытшкӧ. Кӧть надзӧникӧн, а пыр кыссисны сідз жӧ, кыдзи и Петя. Кор ёна мудзлісны, регыдик кежлӧ сувтлісны шойччыны. Кыкнанныс пӧсялӧмаӧсь, гӧрдӧдӧмаӧсь. Думнас Шомысов асьсӧ видіс, мыйла кывзысис Зюзевлысь да муніс та ылнаӧдз. И лыжиыс жаль.

— Кыдзи ме ӧні татшӧм мича лыжисӧ лӧсьӧда? Да и батьӧ деньгасӧ оз сет.

— Эн шогсьы, мыйкӧ ӧтвылысь думыштам, — вочавидзис Петя. — Мӧдӧдчим, ылын на ӧд сиктӧдзыд.

Дженьыд тай тӧвся луныд. Пуяс костӧд мӧдіс нин писькӧдчыны пемыд ру.

— Мед кӧть огӧ вошӧй туйсьыс, — майшасис Миша. — Сэки вӧрас ковмас узьны. Мамӧ, кӧнкӧ, корсьӧ нин менӧ. И кынӧмӧй сюмалӧ. Тӧді кӧ, мый та дыра ковмас ветлыны, кӧть нянь шӧрӧм зептӧ сюйи.

— Бара зыньгыны мӧдін, — вомаліс сійӧс Петя.

А ывлаыс пемдіс и пемдіс. Омӧля нин тӧдчис ордым кузя нюжӧдчӧм лыжня. Коркӧ тай помасис жӧ тайӧ кузь да сьӧкыд туйыс. Мыччысис турун кыскалан туй. Зонкаяс кокниа ышловзисны да лоины варовджыкӧсь. А регыд тыдовтчисны и сиктса бияс. Петя да Миша ӧні восьлалісны орччӧн. Кӧть кыкнанныс жаявтӧдзыс мудзисны, но кокъясныс пыр на кывзысисны.

Кор воисны Миша керка весьтӧ, Петя кутыштіс другсӧ киӧдыс.

— Менам эм кызь шайт сайӧ деньга, совхозысь сетлісны видз вылын уджалӧмысь. Верма удждыны тэныд лыжитӧ ньӧбӧм вылӧ. Коркӧ мынтан.

Миша эз виччысь татшӧмторсӧ, горш дорас гӧрддзасис, кывсӧ шуны оз вермы. Сӧмын топыда шымыртліс другсӧ.

— Ме чайті, мися, пыр на лӧгалан ме вылӧ... висигад велӧдчыныд эг отсав да. Прӧстит. Тэ вӧлӧмыд збыль вылӧ бур друг.


Гижӧд
Вӧрса йӧлӧга
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1