ТАТШӦМ МИЯН ГРИША


Сиктсянь, кӧні оліс Гриша, вӧрӧдз абу и ылын. Вуджан совхознӧй муяс, пуяс пӧвстӧ дзебсьӧм сёнъяс, и пыр жӧ паныдасяс мича паськыд яг, коді мир туйсянь абу ылын.

Яким дядь да сылӧн Гриша пиыс талун тайӧ ягас асывсянь кытшлалӧны, корсялӧны косьтан да солалан тшакъяс. Батьыслӧн вуж кӧрзинаыс да пестерыс регыд тырӧ. Позьӧ югыдӧн на гортас бергӧдчыны. Гриша здук кежлӧ матыстчылас батьыс дорӧ, сэсся бара вошлӧ понӧльяс сайӧ.

Кор Яким воис эндӧм видз вылӧ, мӧдіс чуксавны писӧ:

— Гриша-а! Э-э-э... Ме тані, тані. Вошӧ трустыд да корсьны ковмас. Недыр мысти кыліс и пиыслӧн гӧлӧсыс:

— Локта нин! Локта! Сулавлы!

Детина мыйыськӧ ёна повзьӧма, чужӧмыс весиг едждӧдӧма.

— Кӧні нӧ уялан? Гортӧ лэччыны кад.

— Батьӧ, мый ме аддзылі? Повзьӧмӧйла тшакӧй весиг киссис.

Батьыс гӧгӧрвотӧма видзӧдліс повзьӧм пиыс вылӧ.

— Эз-ӧ нин ош коклябӧрад тувччы?

— Тэ кӧ аддзылін...

— Мыйсяма дивӧкӧд паныдасьлін?

Гриша разявліс дӧрӧм кизьяссӧ, соснас чышкаліс чужӧмсьыс ньылӧмсӧ.

— Кор ми янсалім тэкӧд...

— Ме тэн шулі эг: мися, эн торйӧдчы? А ылалін кӧ? — ропкис батьыс.

— Вот и эг ылав. Сэні сы мында гӧрд гоб петӧма! Посниӧсь, мичаӧсь.

— Мыйла эськӧ эн вот?

Детина пуктіс кӧрзинасӧ муӧ, гӧгӧр гоннялыштіс, быттьӧ поліс кодыськӧ.

— Вотлі да киссис, мися. Бӧрсӧ чукӧртны весиг эг лысьт. Буретш Варыш пос дорын.

— Мый нин сэтшӧмсӧ аддзылін, пиук? Тӧлкӧн висьтав.

— Вотча вӧлі, а буретш сэк вӧрсьыс петіс тӧдтӧм морт.

— Вотчысь, кӧнкӧ.

Гриша весиг дӧзмис батьыс вылӧ: мыйла сійӧ оз эскы сылы?

— Абу вотчысь. Киас сылӧн вӧлі чемодан.

— Но?!

— Збыль, батьӧ. Дыр кыйкъяліс гӧгӧр, а сэсся пос улас пырис. Менӧ эз аддзыв. Кор сэтысь петіс бӧр, чемоданыс эз нин вӧв. Тӧдмавны эськӧ, мый дзебис!

Батьыс ӧдйӧ чеччис пӧрӧм пу вылысь.

— Ветлам либӧ. Варыш поскыд ӧд тані и эм.

Регыд и воисны индӧм местаӧ. Батьыс мыйлакӧ чӧвтіс пернапас, писӧ тшӧктіс кольччыны да кыйӧдны, оз-ӧ кодкӧ кут талань локны. Ачыс ӧдйӧ воши пос улӧ. Гриша дзебсьӧма пу сайӧ да шензьӧ: «Коді нӧ сэтчӧ чемодансӧ дзебис? Мортыс кӧ миян сиктысь вӧлі, тӧді эськӧ».

Батьыс вель дыр эз петкӧдчы. Киыс и чужӧмыс няйтӧссьӧма, киняулас топӧдӧма неыджыд вушйӧм чемодан.

— Ме тай шуи, дзебис, мися, пос улас. Мый бара пытшкас?

Яким дядь гырыся восьлалігтыр муніс вель ылӧдз. Сэсся лажыньтчис джуджыд вужля бокӧ да кутіс пуртӧн восьтыны чемодан.

— Час, видзӧдлам. Колӧкӧ, весьшӧрӧ и вайим. Немтор кӧ коланаыс сэні абу, бӧр позяс нуны. Мый миянлы чемодан шойсьыд. — Гриша сюся да любӧпырысь видзӧдліс батьыс вылӧ. Кор чемодан воссис, му вылӧ киссис некымын пачка деньга.

— Деньга! Та мында деньга!

— Мый нӧ горзан вӧр пасьталаыс? Мед кодкӧ кывлас да тшӧтш локтас?

— Деньгасӧ, батьӧ, сельсӧветӧ лэччӧдам. Да ӧд?

Батьыс мыйлакӧ дыр чӧв оліс, синъяснас котраліс деньга пачкаяс кузя. То киас найӧс босьтлас, то бӧр пуктылас.

— Да, вӧчин тэ меным, пиук, удж. Ог тӧд сӧмын, бур али дур лоас. Кыськӧ быттьӧ аддзылі нин ме тайӧ чемодансӧ. Абу кӧ сельпоса вузасьысь Анна Герасимовналӧн.

— Висьталам, кыдзи аддзим деньгасӧ. Вот сӧмын дзебысьсӧ эг вермӧй тӧдмавны. Сійӧ абу миян сиктысь, батьӧ. Тӧдтӧм кодкӧ.

— Кӧть мед коді. Миянлы кӧ эськӧ тайӧ ставыс, — радліс олӧма морт.

— Мый тэ, батьӧ? Позьӧ ӧмӧй соссьыны?

— Мыйла соссьыны? Колӧкӧ, некод оз и корсь. Эг тай ми гусялӧй. Сюри!

Кӧть Гриша эз на тӧд, кытчӧ синӧ батьыс, но чӧв овны эз вермы.

— Лэччӧдам сельсӧветӧ да сэні висьталасны, мый вӧчны. Гашкӧ, премия на сетасны. Сэки тэ меным велосипедтӧ ньӧбан?

— Видзӧдтӧ, кутшӧм бур вотӧс миянлы сюри. Тэныд ог велосипед, а мотороллер, кӧсъян кӧ, ньӧба. Кӧсъян?

— Кытысь тэныд сы мында деньгаыс?

— Пуясыс ӧд оз удтыны, йӧй! Оз ӧмӧй ков мотороллерыд?

— Колӧ эськӧ да.

Батьыс чуньяснас сыналыштіс пиыслысь дзугсьӧм да вазьӧм юрсисӧ.

— Но вот... Тайӧ шуд уси миянлы. А шудтӧ кисьыд некор оз ков лэдзны. Гӧгӧрвоин?

— Да-а, гашкӧ, кодкӧ гусяліс да дзебис-а...

— Миянлы кутшӧм мог?!

— Сідзкӧ, некытчӧ огӧ и юӧртӧй?

— Виччысьлам, деньгаыд, пиук, оз бӧрд. Аслыным, гашкӧ, кольӧ.

— Кыдзкӧ абу лӧсьыд.

— Батьыдлысь кывзысь да чӧв ов. Верман чӧв овны?

Детина муртса кывмӧн вочавидзис:

— Верма эськӧ да...

— Вот и бур. Мотороллерӧн кутан сэсся журъявны.

— Ме ог тӧд.

— Ог на ӧтдорт ассьым ӧтка пиӧс. Но, мӧдӧдчам, бласлӧ кристос, Пашӧ Якӧ сісь тош. — Яким пестерсьыс тэчис пиыслы тшаксӧ, сэтчӧ пуктіс сюрӧм деньгасӧ, вевттис пинжакнас, сэсся пуясыслы чӧвтіс пернапас. — Ставыс мед бура помасяс.

Гортас воисны югыдӧн на. Яким пестерсьыс перъяліс деньга пачкаяс да гартыштіс важ пызан дӧра пытшкӧ. Сэсся петкӧдіс сараяс. Тшаксӧ пыртіс гӧбӧчас, медым асывнас ломтыны пач да косьтыны. Сёйыштӧм бӧрын Гриша водіс крӧвать вылас. Кӧть лунтырӧн ёна мудзис, синъясыс некыдз эз куньсьыны. Пыр думайтіс сюрӧмтор йывсьыс, сьӧлӧмсӧ кырлісны батьыслӧн кывъясыс: «Батьыдлысь кывзысь да чӧв ов».

— Мый нӧ он узь? Эн ӧмӧй мудз? Ме, час, лэччыла ва дорӧ да пыжӧс вылӧджык лэпта, а то ваыс зэв ёна туӧ, кылӧдны вермас.. Узь, мися.

— Оз узьсьы да. Пыр на думайта, коді деньгасӧ Варыш пос улас дзебис.

— Вунӧд сы йылысь. Ӧні миян нин ставыс.

— Батьӧ, вот тэ менӧ велӧдан, медым ме лои бур мортӧн.

— Лёк вылӧ ог велӧд.

— И школаын тшӧкыда висьталӧны, медым ставным вӧлім честнӧй йӧзӧн.

Яким пуксис пи крӧвать дорас.

— Бур пиӧй, ме ӧд тэ вӧсна жӧ тӧждыся. Батьыс со пӧрысьмыны куті. А тэнад олӧмыд водзын на... Ме бӧра-водза и лэччыла ю дорас.

Мыйӧн дугдіс кывны батьыслӧн кок шыыс, Гриша ӧдйӧ чеччис, заводитіс пасьтасьны.

«Сергей ордӧ, гашкӧ, ветлыны? Лунтыр эгӧ аддзысьлӧй. Сылы кӧ юӧртны сюрӧмтор йывсьыс?»

Другыс быттьӧ кылӧма Гришалысь думъяссӧ: шутёвтіс гоз-мӧдысь, сэсся матыстчис на керкалань. Гриша ӧдйӧ восьтіс ӧшиньсӧ.

— Гриша, он ӧмӧй петав гуляйтныд?

— Сёр нин, да и батьӧ некытчӧ эз тшӧкты мунны. Пырав, ме ӧтнам.

— Эн тай ветлы миянкӧд вотчынытӧ.

— Батьӧ эз лэдз: дурны пӧ сӧмын челядь чукӧр кутанныд. Аскӧдыс нуӧдіс.

Керкаӧ пырӧмӧн тшӧтш Сергей юӧртіс:

— Кывлін выльторсӧ?

— Мый?

— Став сиктыс тӧдӧ. Сельпоысь, Анна Герасимовналысь, куим тысяча шайт гусялӧмаӧсь. Ещӧ вина некымын доз. Трубасӧ кодкӧ косялӧма да сэті пыравлӧма. Важ чемоданын сдайттӧм деньгаыс вӧлӧма, да ставнас нуӧмаӧсь.

— Код вылӧ шуӧны?

— Тӧдан ӧмӧй? Но, дерт, эз сиктса йӧз пыравны. Милицияысь нин воӧмаӧсь, корсьӧны. Вот тшӧтш кӧ корсьны, Гриша. Газетӧ эськӧ гижасны, пионеръяс пӧ отсалісны кутны вӧрӧс.

— Кутшӧм пионеръяс?

— Тэ да ме. А мый, чайтан, ог вермӧй?

— Виччысьӧ сійӧ миянӧс, гусялысьыс.

— Друг да аддзам. Ме батьӧлысь вӧралан пуртсӧ босьта. Вот эськӧ пищаль кӧ кодлыськӧ корлыны.

Гриша вешйӧ бокӧджык, видзӧдӧ восьса ӧшинь пыр рӧмыд ывлаӧ.

— Ме ог мун-а.

— Повзин?

— Эг эськӧ да.

— Эн тай! Ме Васькаӧс нуӧда. Но, ме муні.

— Сулавлы, Сергей. Ӧтитор юала.

— Мый?

— Шуам, мунан тэ вӧрӧ батьыдкӧд.

— Мыйла батьӧкӧд? Ме Васькакӧд.

— Ме ӧд сідз. Но вот, мунанныд вӧрӧ, и тэныд сюрӧ кутшӧмкӧ пос улысь чемодан, а сэні тырыс деньга...

— Ме эськӧ дзик пыр вайи да сеті Анна Герасимовналы. Весиг ӧти шайт аслым эг босьт.

Гриша видзӧдліс другыслы веськыда синъясас. Эз аддзы кывъяссӧ, кыдзи висьтавны водзӧ.

— А вытьыд кӧ шуас, некод пӧ эз аддзыв, став деньгасӧ позьӧ аслыным кольӧдны? Нӧйтны кӧ кутас?

— Менам бать тадзи вӧчас? Висьталін жӧ...

— Сюрӧм деньга вылас мотороллер кӧ кӧсйысяс ньӧбны?

— Оз мем ков сэтшӧм мотороллерыд,

— Меным ӧд оз жӧ ков сэтшӧмыд. Ме сӧмын сідз юалі.

— Эн и юась. Сідзкӧ, он ветлы миянкӧд шышсӧ кутны?

— Ог на тӧд. Батьӧлысь юала да. Со локтӧ нин. Мед тэнӧ оз аддзыв, ӧшинь пырыс пет.

Сергей кань моз надзӧникӧн муніс керка стен пӧлӧн да петіс туй вылӧ. Гриша кӧсйис пӧрччысьны, но эз удит, пырис батьыс:

— Он-ӧ нин гуляйтны кӧсйы мунны? Ӧні жӧ вод!

— Эн горзы. Вода.

— Аски водз чуксала. Чери кыйны ветлам — Некытчӧ ме ог мун.

— Сідзкӧ, пызан сайӧ эн пуксьы.

— Нуан кӧ деньгасӧ Анна Герасимовналы, сэки муна.

— Сельпоӧ? Ме сэтысь эг босьтлы.

— А деньгаыс сельпоысь. Войнас сэтчӧ вӧръяс пыралӧмаӧсь.

— Кытысь кывлін? — скӧра юаліс батьыс.

— Сергей тай шуӧ.

— Тэ, кӧнкӧ, висьталін другыдлы, мый миянлы сюри.

— Эг на.

— Ылӧдлан кӧ! Кучиктӧ шонта.

— Эг, мися.

— Вот и бур. Да тэ эн жугӧдчы. Некод оз тӧдлы.

— Тадзитӧ ми тшӧтш гусясьысьяс!

Батьыс пӧрччис сапӧг пӧвсӧ да шыбитіс джодж шӧрас.

— Ми али мый сельпоас пыралім?

— Кӧть и эгӧ ми. Ог кӧ висьталӧй, гусясьысьясӧн лоам. А ме ог кӧсйы! Ме ӧд пионер!

— Тэ, пернатӧм морӧс! Висьталан кӧ кодлыкӧ, ки и кок чегъяла.

— Он на лысьт! Асьтӧ ӧд судитасны!

— Мед сэсся судитӧны. Менам овсьӧма нин. О господьӧ, быттьӧ ме ог тэ вӧсна тӧждысь. Но вод, вод, дона пи.

— Ог, батьӧ. Бурджык лоӧ, нуам кӧ деньгасӧ да висьталам,кыдзи да кытысь сюри. И отсалам милициялы шышсӧ кутны. Колӧкӧ, талун войнас сійӧ локтас деньгаысла.

Яким зымнитіс пӧрччытӧм сапӧг пӧвнас джоджӧ, синъясас скӧрлун югнитіс.

— Ланьт, мися! Кымынысь колӧ ӧтиторсӧ висьтавны.

— Он кӧ ну, ме муна да висьтала.

— Сӧмын вӧрзьы.

— Висьтала.

Батьыс лэптіс кулаксӧ, эрыштчис пи вылас, но Гриша эз дрӧгнит.

— Этійӧс эн аддзыв, кулаксӧ менсьым?

— Ог пов. Ог-ог-ог!

— Ланьт! Йӧзыс кыласны!

— Мед кыласны.

Гриша крута бергӧдчис, уськӧдчис ывлаӧ. Батьыс вӧтчис пиыс бӧрся кильчӧ помӧдзыс.

— Сулав! Сулав, мися! Гортысь вӧтла. Муніс, муніс вӧд...

Яким сьӧкыда пуксис кильчӧ пос вылас да кутчысис важӧн нин сынавлытӧм юрас.

— Вузалас батьсӧ кычипиыд. И мыйла ӧтнам эг аддзы деньгасӧ? Ковмас, тыдалӧ, став деньгасӧ нуны да сетны бӧр. Шудыд киын вӧлі да чуньяс костӧд визувтіс. Ок-ок-ок...


Гижӧд
Татшӧм миян Гриша
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1