СУЛТАН ДА СЫЛӦН ДРУГЪЯС


Порог дорсяньыс на Афанасий шыасис Сергей дорӧ, ачыс муртса оз бӧрд.

— Мый нӧ лои, Опонька? — чуймис другыс.

— Ой, висьтавнысӧ ог лысьт, — ещӧ на ёнджыка нормис детинка. — Миянлысь Султантӧ таляліс машина.

— Таляліс машина? Кувтӧдзыс? — стрӧга видзӧдліс Сергей ёртыс вылӧ, быттьӧ сійӧ вӧлі мыжа пон талялӧмысь, кодӧс быдса во нин ӧтвылысь быдтісны, вердісны-юкталісны. — Сідзкӧ, Султан абу нин ловъя?

— Ловъя на, горзӧ, коньӧр, инас оз ӧшйы. Бӧр коксӧ муӧдыс кыскӧ. Синъясыс сэтшӧм шогӧсь. Силос гу дорын куйлӧ. Ме гортӧ кӧсйи нуны, да ӧтнамӧн ог вермы. Ачыс сійӧ куим кок вылын чеччалыштас да бӧр водӧ: ёна, буракӧ, висьӧ ранаыс.

Сергей тэрыба пасьтасис, кокас сюйис гынкӧм, и Афанасийкӧд котӧртісны сикт помӧ. Ылысянь на кылісны Султанлысь омлялӧмсӧ. Детинкаяс сьӧрсьыныс вайисны ыджыд дадь.

Султан лэптыліс юрсӧ, нюліс детинкаяслысь кияссӧ, синъясыс лоины ещӧ на гажтӧмӧсь.

— Эк тэ, Султанушко. Мыйла нӧ эн куж видзчысьны машинасьыс? Колі ӧд ылӧджык кежны, — малаліс сійӧс Сергей.

Сэсся надзӧникӧн водтӧдісны Султанӧс даддьӧ да нуисны Афанасий ордӧ.

Быдса во коли сійӧ кадсяньыс, кор тшак вотігӧн Сергей да Афанасий аддзисны вӧрысь ичӧтик кычанӧс. Кодкӧ, тыдалӧ, шыбитӧма сійӧс татчӧ.

Понпиӧс, кодлӧн муртса на воссьӧмаӧсь синъясыс, Афанасий пуктіс кӧрзинаас да лэччӧдіс гортас. Сергейлы эськӧ ёна жӧ колӧ вӧлі понпиыс, но эз мӧд вензьыны другыскӧд. Тӧдіс, мамыс оз лэдз овны аслас сӧстӧм керкаын няйт да тшыг кычансӧ.

— Ӧтвылысь кутам быдтыны сійӧс. Ме гортысь сылы быд лун понда вайны сёян, — сӧмын и шуыштіс Сергей. — Тэнад мамыд бур, оз мӧд видчыны.

Детинаяс дыр вензисны, кутшӧм ним сетны понпилы. Медбӧрын воисны ӧти кывйӧ: «Нимтам сійӧс Султанӧн».

Вӧрса найдыш ӧдйӧ быдмис. Эз коль ӧти лун, медым сійӧ эз пакӧститчы: то пызан кок йирӧ, то занавес нетшкӧ, либӧ кутшӧмкӧ кӧмкота пырас да водас. Афанасийлӧн мамыс корсюрӧ эськӧ дӧзмывліс пакӧститчысьысь, но некор эз нӧйтлы сійӧс. А пиыс сэтшӧма радейтіс ассьыс нёль кока другсӧ, синъяссӧ сы вылысь эз вештыв.

Машинаӧн дойдӧм Султан некымын лун эз видлы сёян, сӧмын юис да ымзіс. Афанасий да Сергей быд ногыс бурдӧдісны сійӧс. Вермисны кӧ, джын висьӧмсӧ босьтісны.

Сійӧ рытнас, кор воис Афанасийлӧн мамыс скӧт видзан фермаысь юӧртіс пиыслы:

— Аски миян фермаӧ совхозысь локтас ветеринарнӧй врач Августа Николаевна, кутас видлавны лысьтан мӧсъясӧс. Ті верманныд сылы петкӧдлыны ассьыныд быдтастӧ. Нывбаба сійӧ тӧлка, чайта, видзӧдлас Султанӧс да отсӧг сетас.

Ветеринар локтӧм йылысь Афанасий висьталіс и аслас друглы. Кыкнанныс эскисны, мый Августа Николаевна лечитас Султанӧс. И детинаяслы важ моз лоӧ гажа понкӧд ветлыны вӧрӧ вотны тшак да вотӧс, шоныдджык лунъясӧ купайтчыны гӧптын.

— Гашкӧ, аски школаӧ ветлытӧм лоӧ, а то Августа Николаевнатӧ огӧ аддзылӧй, — юӧртіс другыслы Афанасий.

— Мый тэ, Опонька! Аски ӧд миян письменнӧй удж. Мый висьталам учительничаыдлы?

— Да-а... Школаӧ быть ковмас мунны, — шогӧ уси Афанасий.

Детинаяс локтісны Султан дорӧ да юксисны асланыс радлунӧн понкӧд.

— Аски тэнӧ ми врачлы петкӧдлам. Сійӧ тэнӧ лечитас.

Детинаяс аскинас биа ӧгыр вылын моз пукалӧны школаын, урокъясыс кажитчӧны кузьӧсь, некыдз оз помасьны. Кымыныськӧ видзӧдлісны ывлаӧ школаса ыджыд ӧшинь пыр, зілисны тӧдмавны, воис эз Августа Николаевна. Сійӧ кӧ оз лок, некоді сэсся оз вермы отсавны Султанлы.

Урокъяс помасьӧм бӧрын кык друг котӧрӧн мӧдӧдчисны гортас. Афанасий весиг пальтосӧ абу кизялӧма, тӧлыс нетшкӧ пӧлаяссӧ, пеля шапкасӧ юрсьыс кӧсйӧ нетшыштны. Пырисны Афанасий ордӧ. А сэні пызан сайын пукалісны Афанасийлӧн мамыс да ӧчкиа тӧдтӧм нывбаба. Детинаяс сюся видзӧдлісны сы вылӧ да здоровайтчисны.

— Но вот, молодеч-удалечьяс. Поннытӧ ме тіянлысь видлалі. Кокыс абу чегӧма, сӧмын ёна пыктӧма. Дас лун мысти важсьыс тэрыбджыка кутас котравны. Ме коксӧ бинтуйті, вежон кымын энӧ разьӧй.

— Ура-а! — радысла горӧдіс Сергей.

— Аттьӧ тэныд, доктор, — копыртчыліс ветеринарлы Афанасий.

Кыдзи висьталіс врач, сідзи и лоис. Дас лун мысти Султан вӧлі вермӧ нин котравны.

Ӧні сійӧ быд асыв ассьыс другъяссӧ, Афанасийӧс да Сергейӧс, колльӧдӧ школа дорӧдзыс, а урокъяс помасьӧм бӧрын бара локтӧ налы паныд.


Гижӧд
Султан да сылӧн другъяс
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1