×

Status message

Do something on load!

ГУСЯСЬЫСЬ ЕМЕЛЬ


Важӧн олісны-вылісны пӧрысь старик гозъя. Налӧн вӧлі куим пи. Найӧ олісны-олісны и ёна пӧрысьмыны кутісны, а пиян ёнмыны. Бать и кутіс шуны пиянлы:

— Ме пӧрысьми и регыд кула, и тіянлы ставыс кольӧ, и меным тӧдны колӧ, коді кутшӧм уджӧн кутас кынӧмсӧ вердны, и кодлы олӧм позяс кольны.

Бать найӧс нуис вӧрӧ, новлӧдліс-новлӧдліс вӧрӧд. Ыджыд пи ӧтиклаӧ сувтіс, зэв кыддзаинӧ, и шуны кутіс:

— Вот, — шуас, — батьӧ! Этійӧ местаӧ ёна нянь кутас кайны, кор тайӧс кералан да сотан, и сэтчӧ кӧдзан.

Бать сійӧс ёна ошкис и шуис, мый тэ лоан нянь уджалысь. Сэсся мӧдӧдчисны бара водзӧ. Мунісны-мунісны вӧрӧд и воисны зэв мича яг вылӧ, шор дорӧ. Сэтчӧ мӧд пи бара сувтіс и шуны кутіс:

— Вот, — шуас, — батьӧ, таті местаыс вӧравныд кутшӧм лӧсьыд, ур-сьӧлатӧ кыйны, и пӧтка тан, ме чайта, уна эм.

Бать бара сійӧс ошкис и шуис:

— Тэ лоан бур вӧралысь и сы вылын кутан кынӧмтӧ вердны.

Найӧ мӧдӧдчисны бара водзӧ. Мунісны-мунісны найӧ нюрӧд и козъя вӧрӧд, и ягӧд. Ичӧт пи век нем оз аддзы ни шыась, и петісны найӧ сьӧртӧ, и ичӧт пи, Емель нима, мыйкӧ дзоръявны кутіс пуяс йылас. Бать казяліс и юавны кутіс:

— Мый, — шуас, — пиӧ, сэсь аддзин пу йылысь?

— А вот, — шуас, — батьӧ, видзӧд, эсійӧ пуас мый сэні эм?

Бать и вокъяс видзӧдлісны и аддзисны ӧтик пуын зэв ыджыд йӧг. Юавны бать кутіс пиянлысь:

— Мый вылӧ сійӧ бур?

Ыджыд пи шуис:

— Сійӧ дар вылӧ бур.

А мӧд пи шуис:

— Ыджыд бекар вылӧ бур.

Ичӧт пи Емель думайтіс-думайтіс и шуис:

— Некод ті энӧ тӧдӧ, а сійӧ бур лоӧ, вӧчан кӧ, морт начкан нӧш вылӧ.

Бать сьӧлыштіс да шуис:

— Вот, — шуас, — омӧлик мортыд мыйӧн кӧсйӧ кынӧмсӧ вердны.

Найӧ сэсь мунісны и воисны гортӧ. Мыйӧн воисны, бать пиӧс, Емельӧс, пыр и вӧтліс ас нянь вылас:

— Мун, — шуас, — кытчӧ гажыд и ветлы бур киподнад.

Емельлы нем вӧчны, быть лои мунны. Муніс сійӧ, муніс и думайтны кутіс: «Чӧвлы, первой дядь ордӧ ветла, сійӧ оз-ӧ мекӧд мун». Муніс сійӧ дядь дінӧ и дядьлы шуны кутіс:

— Вай мунам мекӧд кынӧм вердны, чем тані тойтны немтор абу вылад.

Дядь юавны кутіс:

— Кытчӧ? И мый вӧчны?

— А вот, — шуас, — кутам мортъясӧс ылӧдлыны да кысь сюрас гусявны.

Дядь серавны кутіс и шуны:

— Эк, — шуас, — тэ вемтӧм юр, тӧрыт на чужин, а талун гусясьны нин мӧдан. Ме, — шуас, — кымын во нин сы вылын ола и то ог лысьт йӧзас петны, сюрӧмысь пола.

Найӧ сідз вензисны-вензисны и мӧдӧдчисны туй вылӧ. Мунісны-мунісны и воисны неыджыд шор дорӧ, и налӧн кынӧмыс сюмавны кутіс. Дядь и шуны кутіс Емельлы:

— Но, мый жӧ кутам сёйны?

— А вот видзӧдлы, дядьӧ, пу йылас, сэні кутшӧмкӧ поз эм. Тэ кайлы сэтчӧ, а ме тэд би песта.

Дядь видзӧдліс и кайны кутіс, а Емель дядьлысь, кайигкостіыс, кӧті пыдӧссӧ резьӧдіс, дядь эз и тӧдлы, кайис пу йылӧ. Сэні квайт кольк эм, сійӧ босьталіс и зептас сюяліс. Сэсь лэччис, и эз тӧдны найӧ, кутшӧм кольк, а Емель шуны кутіс:

— Кӧть, — шуас, — кутшӧм, кынӧм сюмалігӧн, ставыс сёйсяс.

Найӧ сёйисны и бара мӧдӧдчисны водзӧ. Мунісны-мунісны и воисны васӧд дорӧ, и дядьлӧн мыйкӧ кокыс кӧтасьны кутіс:

— Мый тайӧ, кӧть вӧлі дзонь, а кок кӧтасьӧ.

Видліс — кӧті пыдӧсыс абу.

— Кытчӧ лои, мый тайӧ! — шуӧ.

А Емель зэв ёна серавны кутіс:

— Вот, — шуас, — мунігкостіыд кӧті пыдӧсыд воши, а ме аддзи.

И зептысь кыскис и петкӧдлӧ, и шуӧ:

— Тайӧ абу?

Дядь дивуйтчыны кутіс, кыдз сійӧ вермис нетшыштны, и Емель висьталіс: вот, шуас, сідзи и сідзи, тэ эн и тӧдлы, но мед, тайӧ вуран да бара артмас.

И найӧ мӧдӧдчисны водзӧ. Мунісны-мунісны дыр ли регыд и воисны ыджыд туй вылӧ. Сэні думайтны кутісны, кодарӧ мунны. Емель шуны кутіс:

— Вай жӧ, — шуас, — веськыдвыв мунам.

Найӧ мӧдӧдчисны ыджыд туй кузя. Недыр муныштісны, и налы паныдасис кутшӧмкӧ озыр мужик, зэв ыджыд ӧш нуӧ. Найӧ эз и шыасьлыны и мунісны пыр водзӧ. Неуна муныштісны, Емель дядьлы кутіс шуны:

— Ме, — шуас, — талысь ӧшсӧ гусяла, мед тайӧ оз и тӧдлы.

Дядь шуӧ:

— Верман кӧ, гусяв, мем абу жаль.

Найӧ туй бокас кежисны, и дядьӧс тшӧктіс сэні виччысьлыны:

— Тэ, — шуас, — тані виччысьлы, а ме ӧшсӧ сылысь вая.

Сійӧ вӧрӧдыс зэв ӧдйӧ котӧртіс, ордйис ӧш нуысьӧс, ӧдйӧджык сапӧг пӧвсӧ пӧрччис и шыбитіс туй вылас, ачыс дзебсис. Ӧш нуысь воис сапӧг дінӧ и видліс:

— Ак, — шуас, — кутшӧм буртор сюрис, да сӧмын пӧлыс, гоз кӧ эськӧ!

Сійӧ сапӧг пӧвтӧ бӧр пуктіс и мӧдӧдчис бара водзӧ, а ичӧт пи сапӧг пӧв кватитіс, айда бара водзӧ. И бара сійӧс ордйис вӧрӧдыс и мӧд пӧвсӧ пӧрччис, да шыбитіс. Ӧш нуысь воис и бара аддзис сапӧг пӧвтӧ, и думайтны кутіс:

— Эк, — шуас, — кутшӧм добра, да мӧд пӧвсӧ эг босьт, а чӧвлы, бергӧдчыла.

Сійӧ эз дыр думайт, ӧшкӧс домаліс пу бердӧ, сапӧг пӧв пуктіс и бергӧдчис котӧрӧн мӧд пӧв дінӧ. А ичӧт пилы, Емельлы, сійӧ вӧлі и колӧ. Сійӧ регыдджык ӧшкӧс разис, сапӧг пӧв босьтіс, кӧмаліс, ӧдйӧджык ӧшкӧс вӧрӧд нуис. Нуис сійӧ вӧрӧд дядь дінӧдз, воис и дядьлы тшӧктіс ӧдйӧджык горшсӧ вундыны, а мыйӧн вундысис, дядьӧс тшӧктіс кульны, а ачыс юрсӧ босьтіс и дядьлы шуис:

— Чӧвлы, — шувас, — ме ещӧ талысь паськӧмсӧ гусяла.

Мӧдӧдчис бӧрлань. Муніс-муніс и воис неыджыд ты дорӧ, и видзӧдліс, некод некӧн абу. Сійӧ регыдджык босьтіс майӧг и ӧшлысь юрсӧ пыртіс ты шӧрӧ, и сатшкис майӧг йылӧ — быттьӧ ӧш вартчӧ, а ачыс петіс берег дорӧ, турун пиас дзебсис и баксыны кутіс.

Озыр мужик корсис-корсис ӧштӧ, и некысь эз сюр, а баксӧм шы и кыліс:

— Э! — шуас, — ты дорад, тыдалӧ, петӧма, чӧвлы сылы, ветла.

Воис ты дорӧ и видзӧдӧ — ӧш сылӧн ва шӧрас пырӧма, сӧмын юрыс тыдалӧ. Сійӧ видчыны кутіс ӧш вылӧ:

— Эн на, — шуас, — важӧн ю, и бара горштӧ паськӧдін и ты шӧрӧдзыс пырӧмыд.

И ещӧ ачыс шуӧ:

— Видзӧд, — шуас, — кутшӧм госа, абу и жар, а госыс сывны нин кутӧма, чӧвлы, ме тэд, — шуас, — пырала.

Сійӧ берег дорӧ пӧрччысис и пырис ӧш дінӧ, а сэк кості Емель дӧрӧм-гачсӧ кватитіс да айда котӧрӧн. Мужик эз и тӧдлы. Мужик ӧш дінӧ воис, домӧдыс тракнитіс, — ӧшлӧн толькӧ юрыс тоньялӧ; дивуйтчыны кутіс — кӧні тушаыс?

Сылы дум вылад уси, мый сійӧ тысӧ вӧлі важӧн нин шуӧны гажтӧмӧн. И сійӧ друг зэв ёна повзис. Уськӧдчис ваысь петны, да кокыд сылӧн крукасис ӧш дом гезъяд. И сійӧ петныд эз кут вермыны и матайтчис:

— Тайӧ, — шуас, — ӧштӧ менсьым сёйӧмны васаясыд да и менӧ кыскыны кутісны сэтчӧ жӧ.

Сійӧ ӧдӧбтіс ёнджыка, кыдзкӧ кокыд сылӧн мыні гезсьыд. Петіс берегад, и сэні сылӧн и паськӧмыд абу, и сійӧ ещӧ ёнджыка повзис:

— Тайӧ, — шувас, — паськӧмтӧ нин васаясыд нуӧмны.

И сійӧ давай пасьтӧгыд котӧртны, мед нин регыдджык мынӧ. Котӧртіс да котӧртіс сійӧ пасьтӧгыд, и кытчӧ, ачыс оз тӧд, и воис грездӧ. Сэн висьталіс, кыдз-мый лои, и быдӧн веритісны. Мукӧд ещӧ шуисны, мый сэні васаясыд важӧн нин петалӧны тысьыс, ещӧ асьтӧ абу вермӧмны кыскыныс.

Дядь да Емель ӧшкӧс кулисны, кучиксӧ косьтыны ӧшӧдісны. Сэсся найӧ сэтчӧ чом вӧчисны и овны сэні кутісны. Олісны-олісны найӧ сэні, яй налӧн бырны кутіс, и сёйны нем эз кут лоны. Емель и кутіс дядьлы шуны:

— Сэсся тэд радыс, мый-нибудь вай думайт.

Найӧ недыр сэн ещӧ олыштісны и видзӧдӧны, тӧвар доддяяс сэті мунӧны.

— Ак, — шуас Емель дядьлы, — тайӧясӧс кӧ верман кыдзкӧ ылӧдны, вот, — шуас, — и морт!

Дядь эз дыр кӧсйы, муніс да водіс канаваӧ, а мыйӧн орччаасьны кутісны тӧвар доддяяс, сійӧ зэв ёна кутіс лӧвтны. Ӧтик морт и чеччис додьсьыс, и юавны кутіс сылысь, мый сійӧ сэні куйлӧ и мыйысь лӧвтӧ. Сэтчӧ чукӧртчисны унаӧн, и сійӧ налы висьтавны кутіс:

— Вот, — шуас, — таті неважӧн мунісны рӧзбойникъяс, и менӧ грабитісны, ачымӧс нӧйтісны и татчӧ шыбитісны, и вот кӧть кув татчӧ, нем эз кольны.

Сійӧс тӧвар доддяяс жалитісны и босьтісны сьӧрсьыс. А сылы сійӧ вӧлі колӧ. Телега додь вылӧ пуксьӧдісны, и сійӧ сэні кутіс лӧвтны и войӧдзыс пыр сэні лӧвтіс.

Тӧвар доддяяс рытъядорыс воисны шор дорӧ и сэтчӧ сувтісны шойччыны. Биасисны, пусисны, неуна юыштісны и водісны узьны. Дядь додь вылысь эз и лэччыв, быттьӧ оз вермы. А мыйӧн тӧвар доддяяс онмовсисны, сійӧ эз дыр думайт: ӧтик телега помӧ кык вӧв доддяліс, некод эз и тӧдлы, регыдджык сійӧ сэсь муніс бӧрлань. А джын туяс мыйӧн воис, сылы паныд воӧм и виччысьӧ нин сэні сылӧн Емель. Дядь Емельлы тӧвар додь сетіс, ачыс бӧр бергӧдчис тӧвар додьяс дінӧ и, мыйӧн воис, зэв ӧдйӧн горӧдіс:

— Чеччӧ-чеччӧ ӧдйӧджык, рӧзбойникъяс воӧны, ставнытӧ начкасны!

Найӧ онйывсьыд ӧдйӧджык чеччисны и доддясисны, пуксисны и вӧвъясӧс кучкисны, и давай, мый вермӧны, пышйыны, и эз и гӧгӧрволыны, мый налӧн ӧтик додь абу.

Дядь ӧдйӧджык сэсь бергӧдчис и воис Емель дінӧ, телега доддьӧ пуксисны кыкӧн и давай сідз жӧ пышйыны мӧдарлань. Пышйисны-пышйисны найӧ и коркӧ воисны карӧ, и сэтчӧ тӧвар и вӧвъяс вузалісны, а асьныс бара мӧдӧдчисны кысь-мый сюрӧ корсьны и воисны найӧ ӧтик вӧлӧсьтӧ. Сійӧ вӧлӧсьтас кывсьӧ вӧлі, мый вичко казнаыс зэв озыр. Найӧ сэтчӧ сувтісны и думайтны кутісны, кыдзи сійӧс петкӧдны. Найӧ сэні олӧны недель да и мӧдӧс. Быд лун вичкоӧ кайлӧны и зэв ёна юрбитӧны. Йӧзыс шензьӧны, кутшӧм тайӧ йӧз воисны и татшӧма кевмӧны. А найӧ век ёнджыка да ёнджыка вичкоӧ волывлыны кутісны, и быдлаті видлавны, кыті позьӧ пырны и петны. Коркӧ-некоркӧ Емель и аддзис ӧтиклаті ӧшиняс неыджыд розь, кыт позьӧ войнас пыравны. Дядьлы сійӧ нем эз висьтав и ӧтик войӧ гусьӧникӧн пыраліс вичко пытшкӧсӧдз, и сійӧ сэсь сӧмын аддзис кык сизимдас ур. Сійӧ бӧр петіс, дядьлы эз и висьтав.

Найӧ бара овны кутісны. Емель быд вой кутіс пыравны вичкоӧ и петкӧдавны ичӧтикаӧн, мый сюрӧ. Коркӧ дыр мысьт сійӧ тӧлксӧ аддзис и ставнас вичко казна петкӧдіс, некод эз и тӧдлы. Мӧд луннас кывсьыны кутіс, мый вичко казна вошӧма. Кутісны гадайтны, картіавны, ва вылӧ видзӧдны, но казна некысь эз сюр. Кыдз-мый вӧчны?

Чукӧртісны йӧзӧс и кутісны тӧлкуйтны, кыдз вӧрӧс кутны. Тӧлкуйтісны-тӧлкуйтісны, и некод нем эз вермы тӧлк сетны. Старӧста и кутіс шуны:

— Вайӧ жӧ корлӧ Емельӧс, сійӧ морт ветлӧм-мунӧм, и уна тӧдӧ, и морт ёна Ен дума, сійӧ мыйкӧ оз-ӧ вермы тӧлк сетны.

Корсисны Емельӧс и сылы висьталісны казна вошӧм йылысь, и кутісны юавны, оз-ӧ вермы сійӧ кыдз-нибудь тӧдны, коді казна гусяліс. Емель и кутіс налы шуны:

— Вайӧ меным куим лун думайтны, и ме ставсӧ тіянлы висьтала, кыдзи корсьныс, а сідз ме ог вермы тӧдны, код ордын деньга.

Быдӧн радӧсь лоины, и разӧдчисны гортаныс. Емель куим лун чӧж думайтіс, кыдзи мый вӧчны. Думайтіс сідз: «Мыйтӧм эм деньга менам, — шуас, — ковмас юкны дядькӧд, и мем этша воас, чӧвлы жӧ, ме дядьӧс сюя — и деньгаыс ставыс мем кольӧ». Сійӧ сідзи и вӧчис. Муніс старӧста ордӧ и сійӧс тшӧктіс аскӧдыс вичко гӧгӧр гӧгӧртны, и сылы сійӧ розьсӧ и индіс:

— Вот, — шуас, — ме ва вылӧ видзӧдлі, и мем воссис, мый этійӧ розьӧдыс ветлӧ вӧр, коді быд вой пыралӧ, и некод оз аддзыв. Вот тайӧ розь весьтас колӧ пуктыны сир бӧчка, и, кор сійӧ петны кутас и чеччыштас, и веськалӧ тайӧ бӧчкаӧ.

Найӧ сідзи и вӧчисны. Розь дорӧ бӧчка пуктісны вой кежлӧ, и думайтны кутісны, аски коді сэтчӧ шедӧ. Емель муніс дядь дінӧ и сылы кутіс шуны:

— Ме, — шуас, — аддзи тӧлк и позьӧ бара вичкоӧ пыравны, мунам тавой кыкӧн и петкӧдам, мый сюрас, и пышъям.

Рыт сёр воис, и найӧ мунісны вичко дінӧ. Емель дядьӧс тшӧктіс виччысьлыны, ачыс пырис розьӧд, сэсся дядьлы бӧрсьыс тшӧктіс пырны. Найӧ пырисны и босьтісны, мый сюри. Деньгатор дядь босьтіс. Сэсся Емель мыйкӧ уськӧдіс. Ставыс гиль-голь муніс. Дядь садьыс быртӧдз повзис и уськӧдчис регыдджык розьӧдыд, чеччыштіс и сир пельсаӧ — буз, сир пиад. Емель чеччыштіс муас и давай пышйыны. Пышйис сійӧ, кытчӧ некод эз тӧдлы, и ӧні кӧнкӧ ветлӧ. А дядьӧс сир бӧчкаысь лэптісны, ӧдва вӧлі лолыс, и регыд кулі. И вӧлись мыніны гусясьысьысь.


Гижӧд
Гусясьысь Емель
Жанр: 
Гижан кад: 
Гижӧдӧ босьтіс: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1