ВӦЙӦМ МОРТ ВӦЙӦМ МОРТ
Котӧртісны челядь гортас, Котӧртісны пиян гортас,
Кашмӧмаӧсь, дзугсьӧ кыв: «Батьӧ, батьӧ, — горзӧны, —
«Батьӧ, батьӧ! Кулӧм мортӧс Тывйӧ вайӧм кулӧм мортӧс,
Тывйыштӧма миян тыв». Кытчӧ-я и вошсьыны!»
— «Сӧрӧй, сӧрӧй, лешак пиян!» — — Чӧлӧ, чӧлӧ ті, кульпиян! —
Броткӧ челядь вылӧ ай: — На вылӧ бать ырӧстас:
«Аттӧ, кутшӧм йывмӧс миян — Со тай урӧсъясыд миян!
Босьт да сэтшӧм юӧр вай! Кулӧм морт ме сетла час!
Мед тэ сэсся судӧ сюран, Сьӧкыдвисьӧм тайӧ олӧм!
Медым кыскаласны нэм, Корсьысьӧмъяс лоасны;
Сэсся нуасны мед юрӧн... Баба! Вай тэ дукӧс, колӧ
Аттӧ, челядь кутшӧм эм! Код пеж чужӧм видлыны.
Мый нин сэсся керан! Пӧрысь, Кӧні сійӧ? — «Батьӧ, тонӧ!»
Кӧні дукӧс? Ветла, вай... — Сир пинь паськыд горшаныд!
Индӧй, моръяс! Полӧй ньӧрйысь!» Быдтор, пон чукӧр, ті ёна
Видчӧ челядьясӧс ай. Тӧданныд да аддзанныд! —
«Видзӧд, видзӧд, батьӧ! Аддзан?»
— Аддза но, да шы ни тӧв,
Мед оз пышйы! Локтӧ надзӧн!
Меся, гуныд мед эз вӧв! —
«Кӧні шойныд?» — «Со тай, батьӧ!» Ньӧжйӧн визывтӧ ю. Дінас,
Збыльысь, эз на саяв горт, Кӧні кузя вольсалӧм
Кӧні ӧшлӧма тыв баддьӧ, Кӧтасьӧм тыв лыаинас,
Лыа вылын кулӧм морт. Куш шой мортлӧн нюжӧдчӧм.
Ой-ёй мисьтӧм, зывӧк, шуштӧм, Лӧзӧдӧма мисьтӧм яйыс,
Дзоньнас пыктӧма, дзик лӧз... Быдсӧ кер кодь пыктӧма,
Гашкӧ, коньӧр вӧйтчис шудтӧм, Кутшӧм лёк со суӧм тайӧс,
Эз куж овны, кыдзи йӧз; Мыжа ловсӧ виӧма!
Чери кыйысь, гашкӧ, пӧді, Коді бара, чери кыйысь,
Гашкӧ, гажа юра морт, Коддзӧм зон-я горттӧм морт
Гашкӧ, вой улӧ йӧй мӧдіс Сідзи аддзӧма-ӧ гыысь,
Лёк йӧз шӧрӧ купеч морт, — Корсьӧма-ӧ ассьыс горт?
Сэтчӧдз мужиклы мый могыс? Пӧльӧлы мый! Куль кӧть ло сэн!
Гусьӧникӧн, быттьӧ вӧр, Сійӧ юӧдз котӧртіс
Кулӧм мортӧс (абу шогыс!) И кыдз-сюрас мортӧс косӧн
Кокӧд кыскӧ ваӧ бӧр. Ваӧ кыскӧ кокӧдыс.
Сэсся шӧрлань лыа дорысь Пелыснас пӧль кулӧм мортсӧ
Йӧткис шойтӧ наян морт... Йӧткыштас, и бара шой
Пӧдӧм мӧдіс кодкӧ морысь Мӧдлаысь сэк крестсӧ-гортсӧ
Корсьны аслыс гу да горт. Мӧдас корсьны лун и вой.
Кыптӧ-вӧйлӧ гыяс вывті — Кулӧм морт дыр гыяс шӧрын
Видзӧдны кӧ ловъя дзик. Ловъя ногӧн дзибрасис,
Дыр сідз кулӧм мортыд кывтіс... Сійӧс синнас колльӧм бӧрын
Мужик гортас ӧдйӧджык. Пӧльӧ гортас мӧдӧдчис.
«Локтӧй, моръяс, бӧрсянь гортӧ, — Порсьпиян, ті ме бӧр локтӧ,
Морт кӧлачӧн лоӧ сэн. Морт пренникӧн сетала,
Да эн сӧрӧй аддзӧмтортӧ... Да эн сёрнитӧ нем, боктӧ
Сӧранныд кӧ, сюрад мем!» Мӧдногӧн кӧ пӧвсала!
Войшӧр кадсянь лёкмис ывла: Мисьтӧммис зэв вой шӧр вомысь,
Кыптіс кылӧ ыджыд тӧв, Пуӧкодь ю гыяснас;
Юсянь гыяс ызгӧм кылӧ, Кусаліс нин сартас помыс
Керка вылын швачкӧ пӧв... Пӧльӧлӧн тшын керкаас.
Сартас кусі. Керка битӧм. Пиян важӧн лабич кузя
Узялӧны сы ни садь. Кыдзи-сюрӧм водӧмны,
Джоджын мам да челядь витӧн, Мамыс печкан дорас узьӧ,
Пӧлать шӧрын куйлӧ бать. Батьыс кӧсйӧ ойбыртны.
Ӧнтаяыс юрас сылӧн... Лёк тӧв увгӧ, льӧмзӧ, сьылӧ,
Ывла вылын веськыд ар. Ывла ставыс гудрасьӧ…
Шувгӧ тӧв... Друг сэсся кылӧ — Ӧшинь улас — пӧльӧ кылӧ —
Кодкӧ ӧшиньӧ тар-тар!.. Кодкӧ ёна йиркӧдчӧ.
«Код сэн?» — «Лэдз вай узьны менӧ!» — — Коді сэні? — «Лэдз тэ менӧ».
«Кутшӧм суис войнас мог? — Кутшӧм войдур ветлӧдлӧ?
Кульыс новлӧдлӧ со тэнӧ, Кутшӧм дявӧл, кыргыз тэнӧ
Шыш моз ветлан, абу шог! Вой шӧр войын новлӧдлӧ?
Сэсся войын тэкӧд ноксьы, Кӧн мем тэкӧд новлӧдчыны?
Сідз нин миян керка тыр... Керка пемыд — сутшкы син!
Коркӧ ӧшинь надзӧн воссис, Дзескыд — некӧн бергӧдчыны!
Ӧшинь костӧд мыччис ныр. Мый ме дінӧ сибӧдчин?
Тӧлысь петіс кымӧр сайысь — Пӧльӧ гыжъясигӧн надзӧ
Ӧшинь водзын пасьтӧм шой. Чеччӧ сэк, мед ӧшиньсӧ
Муртса петӧма на ваысь, Лэптыны, — и мый нӧ аддзӧ?
Восьса синма, дувгӧ — ой! Пасьтӧм морт сэн виччысьӧ!
Дзоньнас лӧзӧдӧма сійӧ, Повзьӧдчысь кодь вӧлі тайӧ,
Пыктӧм яяс лёльӧ тыр, Бугыльясыс сувтӧмны,
Бедь моз ӧшйӧмаӧсь кияс... Тошсьыс войтва и сы яйӧ
Ой-ёй гажтӧм — оз вун дыр! Сирсьӧд гагъяс пырӧмны.
Кыдз тай мужик ӧшинь крапкас — Пӧльӧ киысь ӧшинь усис,
Тӧдіс, коді пасьтӧм гӧсьт... Тӧдса вӧліс пасьтӧм гӧсь!
Мед пӧ кульыс тэнӧ тшапкас! — Пӧльлӧн пинь пырсьыс тай шусис:
Асьсӧ босьтіс кӧдзыд пӧсь. «Эз и виччысь корӧмӧс!»
Мортыд нымӧн эз пӧр весьӧ, Войбыд пӧльӧлы эз югдыв
Войбыд тірзис, пиньяс зёль... Асылӧдз кӧн инасьны;
Асывводзӧдз кыліс сэсся Вой-вой кулӧм морт эз дугдыв
Ӧшинь тарк да ӧдзӧс голь. Ӧшинь улас вӧзйысьны.
Йӧзлӧн гажтӧм сёрни лолӧ: Омӧль юӧр ветлӧ: гортас
Кор пӧ воас сійӧ вой, Пӧльӧ пӧ тай виччысьӧ
Коньӧр морт ордӧ пӧ волӧ Быдся воӧ кулӧм мортӧс
Быд во пасьтӧм вӧйӧм шой. Тайӧ кадӧ войясӧ.
Рытсяньыс пӧ лёкмас ывла, Пондас ывла мисьтӧммыны,
Войнас кыптас ыджыд тӧв, Асывсянь тӧв шутьлясьны,
Сэсся войбыд зӧркакылӧ Бара пӧльӧ керка дінӧ
Ӧшинь тас да ӧдзӧс пӧв. Кулӧм воас вӧзйысьны!
Комиӧн гижис
Жан Морӧс
Комиӧн гижис
Ӧльӧш Иван