ПОРСЬ ВЕЛӦДЫСЬ


Олісны-вылісны зэв гӧль старик гозъя. Налӧн вӧлі ӧти пи Иван. Ичӧтсяньыс сійӧ эз вӧв прӧсуж, абу зэв тӧлка. Сэсся нинӧм налӧн эз вӧв, нинӧмысь нинӧм, вӧв ни мӧс ни. Зэв гӧля олісны. Керка вылас видзӧдлыны оз позь: ӧти стен ӧтарӧ видзӧдӧ, мӧд мӧдарӧ, а стыныс коймӧдлаӧ, ставыс пӧрны кутӧма, гӧгӧр нин эськӧ пыклӧма да. Иван гӧляпырысь быдмис, дай эз вӧв сюсь, проворнӧй. Дерт, уджавны ни нинӧм сійӧ оз сяммы, абу уджалысь морт.

Сідз быдмис Иван призывайтчытӧдз.

— Но, эськӧ салдатӧ оз босьтны тайӧс, повны сыысь нинӧм, — шуӧны бать-мам. — Салдатӧ йӧйясӧс оз нулыны, бӧрйӧны сюсьджыкъясӧс, комиссияяс да докторъяс эмӧсь сы вылӧ.

Но лэччывны призыв вылӧ колӧ жӧ пӧ, быть, сы вылӧ закон жӧ эм.

Иван лэччис, уна йӧз пиад да, йӧйтӧ эз и казявны, признайтісны здоровӧн.

Гортӧ воис, юалӧны, но мый пӧ, йӧйтӧ пӧ вӧд эз жӧ босьтны, бӧр ыстісны кӧнкӧ. Эз пӧ, шуӧ Иван, менӧ босьтісны, здоровӧн пӧ шуисны.

— Аттӧ дивӧ, но дивӧ, — дивуйтчӧны бать-мам, — кутшӧм бӧб, абу сюсь морт, пес ни ва оз куж пыртны, а салдатӧ босьтӧмаӧсь. Докторъясыд пӧ тай нинӧм жӧ оз тӧдны, военнӧй служба вылӧ кӧ шуӧмаӧсь.

Коркӧ и нуан кад воис. Иванӧс, дерт, тшӧтш нуӧны, босьтӧмаӧсь нин да. Нуисны служба вылӧ. Первойсяньыс, дерт, и казялісны, дивуйтчӧны сӧмын.

— Тэ тай нӧ абу прӧсуж, кыдзи веськалін татчӧ, мыйла босьтісны тэнӧ? — юасьӧны сылысь.

Ньӧти команда оз гӧгӧрво, ставсӧ бӧрӧн вӧчӧ. А ме пӧ мыйӧн тӧда, шуӧ Иван, босьтісны кӧ и босьтісны, мем ӧткодь.

А нинӧм мортыд оз куж, оз велав, ставсӧ путайтӧ. Но, а бӧр ыстыны — кузь делӧ. Стройӧ кӧ оз шогмы, кытчӧкӧ век шогмас — уборнӧй да мый да весавны. Ротнӧй писар шуӧ, мед пӧ олас, аддзысяс пӧ кутшӧмкӧ удж. Но, удж кыдз оз сюр, индісны Иванӧс казарма чышкыны, уборнӧй весавны да мый да.

И пондіс служитны-овны. Во дай мӧд, коймӧд олӧ Иван; Буслан сылӧн нимыс, Иван Буслан. Ӧти удж вылад да велалыштіс, ставсӧ вӧчны кутіс, мый требуйтчӧ. А службаыд сэк вӧлі эз кык да куим во, а кызь вит во, абу этша сійӧ.

Оліс, оліс Иван, коркӧ и дас во прӧйдитіс. Дас во мысти сетлӧны отпуск тӧлысь кежлӧ ветлыны гортӧ. Сылӧн тӧварышъясыс ветлісны нин и воисны бӧр, а Иван век чиститчӧ, весасьӧ: мый сылы, колӧкӧ, оз и гӧгӧрво мортыд, оз вӧзйысь. Закон эськӧ эм да, пӧлагайтчӧ и сылы, да мый йӧйыдлы, оз вӧзйысь ни оз кор.

Кодкӧ сэсся ӧти бур морт пондіс велӧдны сійӧс:

— Мый нӧ тэ, Иван Буслан, дас куим во нин олан, век чиститчан, весасян, а отпускӧ он петав, йӧзыс ӧд со ветлісны нин петалісны и воисны бӧр, а тэ мый он вӧзйысь? Закон эм, тэныд тожӧ пӧлагайтчӧ, долженӧсь лэдзны, вай вӧзйысь, кор, — велӧдӧ сійӧс.

А Иван, мый велӧдісны, сійӧ и вӧчӧ. Муніс, вӧзйысис тшӧтш, вайӧ пӧ менӧ лэдзлӧ, бать-мам пӧрысьӧсь, колӧ видлыны ветлыны. Но, раз пӧлагайтчӧ, сарсянь закон эм быдӧнлы, и сійӧс тшӧтш лэдзисны. Мун, ветлы пӧ, шуасны.

Иван Буслан петіс, пондіс гортӧ мунны. Мукӧд салдатыд бур паськӧм-шынеля ветлӧны, гортсяньыс весиг деньгатор ыстасны туй вылӧ. А сылӧн, уборнӧй весалысьлӧн, зэв омӧлик паськӧм, ставыс киссьӧма да пачкайтчӧма, видзӧдны оз позь. Деньгаыд абу жӧ, сэсся и подӧн мунӧ.

Муніс, муніс, и воис деревня. Вӧзйысис узьны ӧти ордӧ, мӧд ордӧ, некод оз лэдз, аддзасны мыйӧн паськӧмтӧ. Сэсся станция воис. Насмешка туйӧ и лэдзис кӧзяин, весиг вердіс мыйӧнкӧ, прӧстӧй морт вӧлӧма да. Мун пӧ сэсся, кай кытчӧкӧ паччӧр сэрӧгӧ, узь.

Вой шӧр гӧгӧр коркӧ воис сэтчӧ зэв ыджыд чин, генерал; шойччыны сувтіс сэтчӧ, юасьӧ:

— Но, кӧзяин, абу-ӧ меным кодкӧ пукалысь, мунысь-ветлысь морт? Менам, узи да, оз узьсьы, вай кодӧскӧ татчӧ.

Кӧзяин шуӧ: как раз пӧ некод эз лӧсяв. Генераллы, дерт, ас кодьыс жӧ колӧ, омӧликӧс он вӧзйы сылы. Некод пӧ абу, шуӧ кӧзяин, толькӧ пӧ ӧти салдат узьӧ да сы йылысь пӧ он кут сёрнитны, зэв лёк паськӧма кутшӧмкӧ, абу прӧсуж дай. А вай пӧ и сійӧс, тшӧктіс чуксавны генерал. Кӧзяин котӧртіс.

— Вай, чеччы, Иван, генерал тэнӧ корис, требуйтӧ ас дінас, — чуксаліс Иванӧс.

Сійӧ чеччис, лэччис паччӧр сэрӧгысь, мыссьыштіс и давай, генерал дінӧ петіс.

— Мый колӧ, ваше высокопревосходие? — честь сетӧ и быдӧн, уна вонад мыйӧкӧ да велӧдісны, дерт.

Генерал юалӧ:

— Мый забава кужан? Мойдны он куж?

Иван шуӧ:

— Забаваяс ме ог тӧд, мойдны ог куж, мӧдтор ог куж.

— А картіасьны он куж? — бара юалӧ генерал.

Картіасьны пӧ кужа.

— А уна-ӧ деньгаыд?

— Деньгаыд, — шуӧ Иван, — нинӧм и висьтавны, мыйкӧ два рубля ли мый ли эм да, мый сійӧ.

— Но и два рубляӧн кӧть ӧтчыд ворсам, — шуӧ генерал.

Пондісны ворсны. Иван и воис первой сконтӧ. Воӧм два рублясӧ кутіс босьтны, генерал; шуӧ:

— Эн босьт, став вылас ворсам.

Но, ворсісны мӧд скон, четыре рубляӧн. Бара Иван воис. Сэсся коймӧд дай, нёльӧд дай — век содтӧ генерал, и век Иван воӧ. И став деньгатӧ, зонмӧ, генераллысь воис. Нинӧм эз коль сылӧн, уна эськӧ вӧлі да.

Но, кужин кӧ воны, куж и видзны, шуӧ генерал. А давай пӧ ещӧ ӧти скон ворсам став паськӧм вылӧ, тэнад пӧ став деньгаыд, менам пӧ генеральскӧй паськӧм. Став шашка и револьвер пуктіс, став паськӧм пӧрччис. Давай пӧ. А Иван толькӧ и думайтӧ:

«Но, кужа кӧ тайӧ воны ещӧ, сэсся и нинӧм оз ков, сэсся и морт лоа».

Грекыд вылӧ, бара салдатыд воис. Став наган, став шашка, амуниция, ставсӧ сійӧ воис. Мый сэсся керны? Генерал шуӧ:

— Меным тайӧ абу донатор, ог пострадайт, — шуӧ, — менам гортын татшӧмыд уна, на, босьт, — шуӧ Иванлы, — а ассьыд вай меным гортӧдз воны.

Иван шынельшой пӧрччис, сетіс генераллы. Генерал сетіс ассьыс паськӧм.

— Вот ме начальник, прамӧй начальник. Ме тэныд тшӧкта: кужин воны, куж и новлыны.

Сэсся сійӧ шуис и муніс. Дерт, эськӧ абу жӧ любӧ салдат паськӧмнад да, мый керан, ворссьӧма, быть пасьтав.

Мыйӧн генерал муніс, Иван Буслан пасьталіс генеральскӧй паськӧм.

«Но чудеса, — думайтӧ, — вои жӧ чинад».

А мый сэсся керны? Иванӧс пыр велӧдісны, мый начальник тшӧктас, сійӧ и вӧчны, кывзыны. А начальник шуис, кужин пӧ воны, куж и новлыны.

Но, дерт, сійӧ пасьталіс, тшӧктісны да. Пасьталіс, ставыс паськӧмыс югъялӧ, вӧлись мортыд ловзис.

— Эй, кӧзяин, — горӧдіс, — запрегать, кӧзяин, лошадь!

Кӧзяин котӧртіс, тайӧ пӧ мӧд господин кутшӧмкӧ воӧма. Сабляа и мундира, погон блеститӧ.

— Живей, живей! — горзӧ.

Ӧдйӧ тай, небось, доддяліс, сетісны тройка вӧв. Тройка вылӧ пуксис и муніс Иван Буслан, кодарын гортыс, сыланьӧ жӧ и тшӧктіс нуны.

Мунісны, мунісны, и воис кар. Ямщик юалӧ, кытчӧ пӧ, господин генерал, пыран? Господинӧн пондісны шуны Иван Бусланӧс. Сійӧ шуӧ: тан пӧ менам тӧдса некод абу. а эм абу пӧ тані генерал кутшӧмкӧ ли губернатор. Эм пӧ дивизионнӧй генерал, шуӧ ямщик. Но, пырт пӧ менӧ сэтчӧ, тшӧктіс. Генерал ордӧ, дерт, пырӧ, омӧль керкаӧ оз пыр. Мый сэсся, шашка эм, паськӧм эм, мый не пырны Иванлы.

Пырис генерал ордӧ, а сійӧ генералыд ичӧтджык на вӧлӧма, ыджыдджык чинлӧн пыралӧмыд зэв любӧ лои. Сейчас прикажитіс вайны дона винаяс, мый эм медбур закускаяс. Но сідзи, сідзи и сідз, пондісны сёрнитны-юасьны пызан сайын. Иван висьталӧ, вот пӧ инспекторскӧй смотр вылын вӧлі и муна пӧ гортӧ, бать-мам дінӧ. Бать пӧ менам московскӧй командир, ме пӧ сылӧн пи. Ичӧтӧс оз висьтав батьтӧ. Кыдзи-мый вермӧ ылӧдлӧ генералӧс, асланьыс кужӧ сёрнитныд. Толькӧ пӧ ӧні гортӧ ог лысьт локны. Быд мунігӧн пӧ бать-мам тшӧктӧны гӧтрасьны, эн пӧ и лок гӧтыртӧг, шуӧны. И мед пӧ генеральскӧй ныв вӧлі вайӧма, и ме пӧ ёна нин ветлі и некысь пӧ эг аддзы сьӧлӧм серти.

Ачыс видзӧдлӧ да видзӧдлӧ мӧд комнатаӧ, сэні генераллӧн мыччасьӧны куим кымын ныв, кылӧны Иванлысь сёрнисӧ. А Иван сійӧ абу йӧй сэтчӧ, гӧгӧрвоӧ.

— Некысь, — шуас, — эг аддзы аслым кодьсӧ, — нарошнӧ гораа сёрнитӧ.

Ӧтилаӧ пӧ вола да, вывті кыз либӧ вӧсни, мӧдлаын пӧ бубуля кодь сьӧд, коймӧдлаын пӧ синмыс мыйкӧ неладнӧ. Вот пӧ сэсся гортӧ ог лысьт мунны гӧтрасьтӧг.

А нывъяскӧд ачыс мигайтчыны нин пондіс. Найӧ мичаа пасьтасьӧмаӧсь; кутісны сёрнитны генералкӧд. Иван смелмӧдчис да юаліс нывъяслысь: тіянӧс кӧ пӧ коравны, мунанныд онӧ пӧ эськӧ ме сайӧ. Шогмам кӧ пӧ, кыдз он мун тэ сайӧ, сэтшӧм том генерал сайӧ. «Дивъя эськӧ, ваяс кӧ», — думайтӧны. Но, онӧ кӧ пӧ ёна пыксьӧ, ме пӧ бать дораныд ветла. Нывъяскӧд сёрнитчӧма лои, Иван батьыс дорӧ муніс.

— Вот, — шуас, — Иван Иванович, сідз и сідз, менам зэв ыджыд сёрни эм. Тэнад эм куим красавица, ме абу жӧ омӧль рӧдысь; он-ӧ сет ме сайӧ шӧркост нывтӧ, Аннушкатӧ?

Бать шуӧ: зэв пӧ любӧ тэнад кывйыд лои. Кӧсъян кӧ пӧ босьт кӧть кодӧс. «Дивъя, — думайтӧ, — эта ыджда чин сайӧ ныв сетны».

Сёрнитчис Иван Буслан батькӧд и нывкӧд, лун-мӧд мысти и свадьба вӧчисны. Иван Буслан гӧтрасис генерал ныв вылӧ. Зэв гажапырысь и венчайтчис нылыд, бать-мам радлӧны жӧ.

Тӧлысь джын сэн оліс Иван, гӧститіс, красуйтчис. Тӧлысь джын мысти и шуӧ: меным пӧ лоӧ ветлыны инспекторскӧй смотр вылӧ. Дерт, сэтчӧ бабаӧн он мун, гӧтыр лоӧ кольны.

— Мый, — шуӧ тестьлы, — сёяс-юас гӧтыр, ме, локта да, ставсьыс мынта, кыдз пӧлагайтчӧ; верма и ӧні кольны, мыйда колӧ.

Деньгаыд сылӧн эм на, прӧст мортыд да уна нин эськӧ видзӧма пиръяс вылад, но сё-мӧд пӧ верма кольны.

А тесть шуӧ:

— Чӧв, чӧв, ӧти нывтӧ видзам на, гашкӧ.

Но, сэсся лӧсьӧдчӧ мунны. А медбӧръя войтӧ узигӧн гӧтырыс сылысь и юаліс, дыр-ӧ пӧ тэ кӧсъян ветлыны, кор воан.

— Ме, — шуӧ, — ветла тӧлысь ли дырджык.

Но, сідзкӧ, вай коль адрестӧ, гашкӧ, лоас волыны, нинӧм он тӧд. Иваныд и ассьыс адрестӧ висьталіс, эз куж ылӧдлыны, позис жӧ эськӧ да эз тырмы тӧлкыс, йӧйыдлӧн.

Но, сэсся муніс сійӧ, прӧщайтчис зэв бура ставыскӧд и муніс, инспекторскӧй смотр вылӧ пӧ, шуис. Станция мӧд муніс гортланьыс, деньга сылӧн бырны пондіс. Прӧст мортыдлӧн ӧдйӧ петӧ.

«Час, — думайтӧ, — ог-ӧ кодлыськӧ картіӧн во».

Воис станцияӧ, юасьӧ:

— Эм абу кодкӧ ветлысь-мунысь морт, оз-ӧ ворс кодкӧ мекӧд картіӧн?

Кӧзяин шуӧ, ветлысь-мунысь пӧ абу, а ворсны пӧ, пуксьы пӧ, ворсам мекӧд. Но, найӧ пуксисны, Иван ставсӧ ворссис, мый вӧлі, деньга эз коль.

— А господь кӧ сетліс, господь жӧ и нуис, — шуӧ Иван.

Вай пӧ, кӧзяин, кутшӧмкӧ паськӧм, ме пӧ генерал шашка и ставсӧ пукта, став паськӧмӧс.

Кӧзяин вайис зэв лёкиник дукӧс, дӧмаса сапӧг, Иван пӧрччис генеральскӧй шашка и наган, и став амуниция пуктіс. Кутшӧм пӧ вӧлі, сэтшӧм и лоа, вай пӧ, кӧзяин, медбӧръяысь ворсам. Век на думайтӧ мортыд воны, а кысь нин. Ворссис и паськӧмтӧ, дерт. Но, ен сетліс, ен и босьтіс. Лёкиник дукӧс пасьталіс и муніс водзӧ, подӧн, дерт.

Коркӧ и гортӧ воис.

— Ок, ок, ок, — шуӧны бать-мам, — пиыд тай йӧй нисьӧ прӧсуж муніс, йӧй нисьӧ прӧсуж и локтӧ. Мукӧд локтӧны шынеляӧсь и погонаӧсь, а миян йӧй — корысьысь корысь. Ок, ок, ок, — жалитӧны бать-мам.

— Но, ті энӧ шогсьӧ ме понда, — шуӧ Иван, — эн полӧ, меным наросьнӧйӧн на ваясны генерал паськӧм сарсянь, ӧні менӧ ыстісны татчӧ порсьясӧс велӧдны. Вот велӧда дай генерал чин сетасны, генерал паськӧм ваясны. Вот аскисянь и понда велӧдны, — шуӧ Иван.

А бать шуӧ:

— Йӧйыдлӧн йӧй и сёрниыс, мый дыра ветліс-а, нинӧм абу велалӧма. Кыськӧ тай лоас, — дивуйтчӧ.

Но, аски чеччис Иван, зэв кузь плеть вӧчӧма, батьлы шуӧ:

— Но, батьӧ, эн дивит менӧ, ме порсьясӧс чукӧрта да кута велӧдны, дубитны, кыдз менӧ салдатын велӧдісны.

Бать шуӧ:

— Чӧв, йӧй, кысь нӧ порсьясӧс, кывтӧм пемӧсъясӧс, велӧдан?

— Велӧда, — шуӧ пи. — Ме тай нӧ йӧй вӧлі да ум сюйисны. Позьӧ и порсьясӧс велӧдны, велаласны.

— Ум кӧ сюйисны йӧйлы, тадз он сёрнит, — шуӧ бать, — тэнад тай, пиӧ, ӧстаткиыс петӧма, мый вӧлі. Дугды йӧйтавныд, эн янӧд йӧз водзас.

Но Иван сійӧ думыштӧма нин да, дерт, вӧчас, он кут сійӧс. Петіс, вӧлӧстьысь порсьясӧс чукӧртіс, душ куимсё, гашкӧ, чукӧрмис и пондіс гӧняйтны, велӧдны. Порсьяс, мый найӧ гӧгӧрвоасны, пышъялӧны, дерт. Иван вӧтлысьӧ на бӧрся кузь плетьӧн, тшӧктӧ команда серти ветлыны. Дугӧдны некод оз лысьт.

— Порсьясӧс закон воӧма велӧдны, — висьталӧ Иван. — Сарсянь пӧ сэтшӧм закон эм, менӧ пӧ татчӧ ыстісны.

А йӧй крестьянаыд уна-ӧ гӧгӧрвоасны, гашкӧ пӧ и збыль эм.

Лун дай мӧдӧс велӧдӧ. Кодсюрӧ эськӧ ёна нин увгӧны да, гусьӧн сорӧн век велӧдӧ. Порсьяс вылысь быг лэччӧ, а велалӧм абу.

Коркӧ коли вежон и тӧлысь. Сэсся, видзӧдӧны да, велавны пондӧмаӧсь порсьясыд! «Ать-два, ать-два», — шуалӧ Иван, — и мунӧны. «Полк, стой!» — шуас, сувтӧны.

— Но, чудеса! — бать и мам, став вӧлӧстьын дивуйтчӧны. — Тайӧ тай збыль мыйкӧ лоӧма, мыйкӧ вӧчӧма, йӧйыд, порсьясыскӧд.

А кад сійӧ мунӧ, кык ӧдйӧ кольӧ велӧдігад, занимайтчигад.

Коркӧ и Иванлӧн гӧтыр шуӧ батьлы, лоӧ пӧ ветлыны мужик ордӧ, дыр мыйкӧ эз кут локны. Бать юалӧ, а адресыс пӧ эм? Эм пӧ, шуӧ ныв, кутшӧмкӧ деревняын пӧ тай, гижӧма. Но, деревняын кӧ пӧ и деревняын, ветлы пӧ. Тысяча рублей сетіс туй вылӧ и ыстіс нылӧс генерал, окота кӧ ветлыны пӧ, видлы.

Воис ныв станцияӧ, кӧзяин и юалӧ барышнялысь:

— Кытчӧ ті мӧдід, барышня, кутшӧм могъясӧн?

Барышня висьталіс, сідз пӧ и сідз, верӧс пӧ менам, генерал, муніс смотр вылӧ да мыйкӧ дыр эз во. Воан кад нин пӧ, а век абу. Ме пӧ ӧні муна сы ордӧ гортас. Кӧзяин бара юалӧ, а кутшӧм кадӧ пӧ, кор сійӧ мунліс смотр вылӧ. Сэк пӧ и сэк, сійӧтӧ числӧӧ. Кӧзяиныс шуӧ, сійӧтӧ числӧӧ пӧ муніс кутшӧмкӧ генерал да ме пӧ тай жуликӧн думайта-а. Тані пӧ ворссис ставсӧ, став деньгасӧ, весиг паськӧмсӧ тшӧтш. Вай пӧ петкӧдлӧ, корис ныв. Кӧзяин вайис. Ок, ок, ок, тайӧ пӧ тай менам верӧслӧн паськӧмыс, думайтӧ генерал ныв, тайӧ пӧ тай абу ладнӧ лоӧма менам мунӧмыд, быдторсӧ кутіс думайтны, жуликнад шуисны верӧстӧ да. Тайӧ пӧ ті он вузалӧй, корис ньӧбны паськӧмтӧ. Вузалам пӧ, шуас кӧзяин, мый пӧ таысь миянлы. Вузалісны, сундукӧ сюйис ныв и бара водзӧ.

Коркӧ и воис деревняӧ, адрес серти сэтшӧмтӧ, сэтшӧмтӧ сиктӧ. Воис и юасьӧ Иван Бусланлысь керка. Кодкӧ и индіс, зэв омӧлик керка, ставыс вежнясьӧма, ӧти стен ӧтарӧ, мӧд стен мӧдарӧ. Тайӧ пӧ ӧд абу жӧ, оз верит барышня. Тайӧ пӧ, висьталӧны ӧти дай мӧд. Сэк прамӧя шогӧдіс нывтӧ, барышнятӧ. Гӧгӧрвоны кутіс ылӧдлӧмтӧ.

— Мыйлакӧ тай локсис, — шуӧ, — кӧть мед эг нин тӧдлы тайӧ.

А керка ставнас пӧрны кутӧма, видзӧдлыны оз позь, не сӧмын пырны. Но локны локтӧма нин. Вӧляӧн-неволяӧн, синва петӧ и быдтор да, лоӧ пырны. Пырис, сэтшӧм чӧскыд дука, часіяса барыня пырис.

— Шойччыны он лэдзӧ? — юалӧ.

— Лэдзам, шогмас кӧ, — шуӧны пӧрысь гозъя, — толькӧ яндзим и лэдзныс, омӧлик керканым да.

А керка быдсӧн пытшкӧссяньыс пыклӧмаӧсь, мед эз усь пӧтӧлӧкыс, сійӧ и виччысь, коръя шлёпкысяс.

— А тіян нӧ эм Иван нима пи? — юалӧ барыня.

— Эм, — шуӧны бать-мам.

А кутшӧм пӧ ремеслӧӧн занимайтчӧ? — бара юалӧ барыня. Бать-мам быдсӧн мӧдарӧ бергӧдчисны, яндзим пӧ и висьтавныс, эн пӧ юась дажӧ, сійӧ пӧ миян йӧй нисьӧ прӧсуж да бурторйӧн, ремеслӧӧн оз занимайтчы, яндзим пӧ и висьтавныс весиг. Но, овсис пӧ тай менам, думайтӧ генерал ныв, ок, ок, ок, йӧй нисьӧ прӧсуж пӧ ещӧ.

— А сё-таки кутшӧм ремеслӧӧн занимайтчӧ, мый вӧчӧ? — бара юалӧ генерал ныв.

Топӧдіс бать-мамӧс, лои висьтавны.

— Вот, барышня, — шуӧ бать, — дас куим во служитіс пи да порсьӧн вӧд занимайтчӧ, велӧдӧ. Велавны весиг кутісны, «стой» шуас, да сувтасны. Быд лун веж быг локтӧны порсьяс и ачыс веж быг, дасӧс кымын виис нин, но закон пӧ сарсянь петӧма да, век велӧдӧ. Мый сэсся керан, менсьым оз кывзы, йӧйыд йӧй и эм сійӧ.

Та бӧрын барышняӧс дзикӧдз шогӧдіс.

— Ті нӧ асьныд коді лоан? — юалӧны сылысь.

Ме пӧ сідз, шуас синва пырыс, оз лысьт и висьтавныс весиг. Он-ӧ пӧ вермӧ пывсян ломтыны, корис сэсся. Пывсян пӧ эськӧ абу, шуӧны, да кодлыськӧ пӧ вӧдитлам, лэдзласны. Но, сэсся Аннушка петіс мӧдарас да и бӧрдіс жӧ, эштіс жӧ кисьтны синва.

— Вот, — шуӧ, — кытчӧ веськалі, кутшӧм мужик сайӧ.

Но, пывсян ломтісны, коркӧ-й, кылӧ, шумӧн локтӧ команда.

— Ать-два, ать-два! — став улича тырнас горзӧ, зонмӧ, кылас бара, вӧлӧстьыс кузь эськӧ да, ӧтар помсяньыс да мӧдарӧдзыс кылӧ.

Коркӧ и локтісны горт весьтӧ, порсь куимсё, гашкӧ. А шумыс сэн!

— Ать-два, ать-два! — командуйтӧ Иван. — Полк, стой! — горӧдіс, и быттьӧ ӧти, ставыс сувтісны.

Барышня аддзис да нюмыс быдӧн петіс, кӧть и бӧрдіс-а, татшӧм порсьясӧс эз на аддзыв, петіс серамыс. Петтӧг оз ов сэк, сэтшӧм дивӧтӧ аддзан да.

— Разойдись, — горӧдіс да, — аски ӧкмыс час кежлӧ, татчӧ ставӧн, сёрмытӧг!

Порсьяс вылысь ставыс быг шлопкӧ, а ас вывсьыс ещӧ ёна лэччӧ. Клюн-клён пырас керкаӧ.

— Но, мамӧ, вир петӧ кынӧм сюмалӧ, вай сёйны, вай сёйны! — горзӧ.

Мам шуӧ:

— Ньӧжйӧджык, йӧй, туй морт миянӧ сувтіс да эн повзьӧд, эн срамит.

— А коді, кутшӧм туй морт? — горзӧ Иван. — Гашкӧ, менам гӧтыр воис, гашкӧ, барышня да? Но и мед, ачым ме генерал вӧлі, мед кӧть туй морт кӧть коді. Мый меным кӧть барышня!

— Эн шу, мый оз ковсӧ, бокӧвӧй ӧд, бур морт.

А Иван сійӧ эз вунӧд адрес сетлӧмтӧ.

«Мый, — думайтӧ, — тайӧ кӧ менам гӧтырыд воис, мый кута вӧчны?» — жалитны пондіс, эз пӧ ков менам сетны адрестӧ, колі пӧ ылӧдлыны. А бӧрад мый сійӧ, жалит кӧть эн, гӧтырыд воӧма нин да, гортас нин да.

Но, пывсян ломтысьӧма коркӧ, ваймӧма, колӧ лэччыны. Старука и шуӧ барышнялы, петіс мӧдарас да. Желайтад кӧ пӧ, позьӧ пывсьыны мунны, пывсян гӧтов, лок пӧ мунам да ме лэччӧда, инда. А барышня шуӧ, лэччӧдан пӧ эськӧ лэччӧдан, бабушка, да мед пӧ Бусланович лэччӧдас менӧ, мед сійӧ индас. Колӧ ӧд аддзӧдчыны кыдзкӧ, вот барышняыд и тшӧктӧ. Кӧть и омӧлик верӧс, да сы дорӧ локтӧма, колӧ аддзӧдлыны. А мам думайтӧ: «Но, трасича, тайӧяс кӧ тӧдсаӧсь-а».

— Старик, старик, — пондіс чуксавны мужиксӧ, — мый пӧ тайӧ, барыня тай нӧ тшӧктӧ, мед пӧ пиыд пывсянас лэччӧдас. Мый нӧ тайӧ?

А Иван буретш тшак ва панялӧ, дерт, эськӧ велӧдӧ порсьясӧс да, бур сёяныд кысь гӧльыдлы. Мам пырис, висьталӧ:

— Сёй нин регыдджык, — шуӧ, — барыня корӧ тэнӧ индыны пывсян, ломтім да.

Но, Иван сійӧ гӧгӧрвоис нин, тайӧ пӧ тай збыль менам гӧтыр воӧма. Шуӧ мамлы:

— Но, мамӧ, тшӧктӧ кӧ менӧ лэччӧдны, ме лэччӧда дай пывся, сійӧ менам гӧтыр, сідзкӧ.

Мам эськӧ пондыліс жӧ мыйкӧ видчыны, эн пӧ сӧр, йӧй, шуалӧ да, пи эз кывзы.

— Пывся, мамӧ, пывся, эн серав менӧ, лэчча дай пывся сыкӧд, сійӧ менам гӧтыр.

Но, сэсся лэччисны пывсянӧ. Лэччисны пывсянӧ гозъя, мыйӧн саялісны кӧдж саяс, гӧтырыд и бӧрддзис. Но вот пӧ, другӧй, вот пӧ и воштін жӧ ловъя юрӧн. Лоӧ пӧ нэм сісьмыны меным. Да ӧд ещӧ лыыд пӧ оз сісьмы и яйыд оз косьмы ӧні. Сэтшӧм, зонмӧ, дӧсаднӧ лоӧма сылы. Лыыд пӧ оз сісьмы и яйыд оз косьмы, шуӧ.

А Иван шуӧ:

— Важ шогыд кӧ мыйкӧ абу, мый шогсян! Вай пырам да пывсям.

Толькӧ и кыскӧ гӧтырсӧ пывсянӧ. Да ещӧ пӧ ӧд паськӧмтӧ босьтсяс ас юр вылад, грекыд вылӧ, шуӧ гӧтырыс, йӧйталан жӧ пӧ мортыд.

— Неужели босьтін?

— Да босьті, ворссьылӧмыд тай вӧлі, да ме ньӧби.

— Вай, гӧтыр, ӧдйӧджык меным, вай, гӧтыр, генерал паськӧмтӧ, ме пасьтала, сійӧ менам.

— Чӧв, йӧй лов, тэ тай збыль йӧй вӧлӧмыд, кытчӧ нӧ генеральскӧй паськӧм пасьталан, тэнӧ и менӧ арестуйтасны, — шуӧ сылы генерал ныв. — Кутшӧм пӧ тэ генерал.

А Иван толькӧ вай и вай, нинӧм оз признайт. Силком корис, кыдзкӧ мырддис генерал паськӧмтӧ гӧтырыслысь. Мый лоан лоӧ, а ме пӧ пасьтала, шуӧ. Сэтшӧма, зонмӧ, сылы кажитчӧма.

Коркӧ-й мамыд, сійӧ видзӧдлӧ ӧшиняд, дай аддзӧма.

— Старик, старик, — шуӧ мужикыслы, — кутшӧмкӧ со югыд паськӧма локтӧма, тайӧ, тыдалӧ, барыняыдлӧн мужикыс воӧма.

Найӧ, дерт, оз думайтны, мый тайӧ налӧн асланыс пиыс. Оз и кужны думайтны весиг.

Но коркӧ и воисны пывсянінысь, пуксисны пызан сайӧ, гозъя пукалӧны. Старука пыртіс самӧвар, видзӧдліс да пызан сайын нин югыд кизяыд. Тайкӧ самӧвартӧ уськӧдас, сэтшӧма повзис, видзӧдлыны эськӧ эз нин лысьт да.

— Но, мый нӧ, мамӧ, ме вылӧ он видзӧдлы, — шуӧ Иван, — мый он лэпты юртӧ? Аддзан, со кутшӧм паськӧм наросьнӧ вайисны сарсянь. Ме тіянлы шулі волӧм мысти, мися, ваясны, вот и вайисны. А ті век грекӧвӧйтад менӧ.

Бара, зонмӧ, лыбзьыны пондіс мортыд, генерал паськӧмнад оз, буракӧ, омӧля чувствуйт. Гӧтырыс сэн жӧ дінас дай. Бать-мамлы зэв нимкодь лои. Тайӧ пӧ миян пиыд абу на сэтшӧм йӧй, тыдалӧ, вайисны кӧ сэтшӧм паськӧм, сэтшӧм гӧтыр воис да.

Но кад кольӧ ӧдйӧ. Иванлӧн отпуск кутіс помасьны. Колӧ мунны, явитчыны частьӧ. Кымын во на колӧ ещӧ служитны. Олыштіс сутки ли мӧд и шуӧ бать-мамлы:

— Но, батьӧ, мамӧ, менам отпуск помасис, колӧ бӧр мунны. Менам порсьӧс велӧдӧма, паськӧм вайисны, менӧ сар-батьыд корӧма бӧр. Аски ме муна, — шуӧ.

— Но, мунан кӧ, мун, — шуӧны, — сарыд кӧ корӧма, быть мун.

Мунісны сэсся гозъя, дерт, подӧн эз нин мунны, гӧтырлӧн деньга уна. Ӧти станция мунісны, воисны мӧдӧ. Коркӧ-й тесть ордӧ кутісны воны, матын нин. Гӧтырыслы шуӧ Иван:

— Но, гӧтыр, шонді вылӧ пасъясь, кодзув вылӧ пасъясь, он кӧ — смерть. Клянитчы висьтавны, кыдз ме велӧда. Вот пӧ, шу, ӧкмыс судта керкаын олӧ, каменнӧй керкаын, служанкаыс тырыс, лыддьыны он вермы. А керкаас — мый кужан думыштны — сійӧ и эм. Зэв бура, шу, олӧны. Тадз кӧ висьталан — ловйӧн колян, а он кӧ тадз висьтав, тані жӧ юртӧ керышта, здолой. Пасъясь, колӧкӧ, небесалы и шонділы.

Шашка кыскӧма, керыштны и лӧсьӧдчӧ. Но, гӧтыр уси пидзӧсчань вылас. Он, буракӧ, сэн дыр кут думайтны. Пасъясис шонділы и кодзувлы, висьтала пӧ, висьтала, кыдз тшӧктан, толькӧ ловйӧн коль. Лоӧ ӧд висьтавны, олӧмыд жаль.

Коркӧ и воисны тесть ордӧ. Зэв бура встретитіс сійӧ. Иван сёйис-юис и кытчӧкӧ петыштліс, саялі, а бать юалӧ нывлысь, оз ӧд терпитсьы:

— Но мый, кутшӧма олӧ мужикыд?

— Аминь, бура, — шуӧ ныв, — ӧкмыс суда каменнӧй керка, служанкасӧ лыддьыны он вермы, мый колӧ сійӧ и эм. Аминь, бура олӧны.

— Но, слава тебе господи, но, слава тебе господи, — шуалӧ бать, — абу жӧ вошӧма нылыд, бур морт сайӧ жӧ веськалӧма.

А тесть ещӧ на ёна радейтны пондіс зятьӧс, дона винаясӧн юкталӧ, бура и вердіс-удіс сэні.

Но, мыйкӧ дыра мысти Иван шуӧ тестьлы, меным пӧ ковмас мунны инспекторскӧй смотр вылӧ, и ог пӧ тӧд, кор воа. Дерт, оз регыд во сійӧ, службалӧн джынйыс на и прӧйдитіс толькӧ да. Ме пӧ муна, шуӧ, а гӧтыр пӧ кольӧ татчӧ и, мый пӧ сійӧ сёяс-юас, ставсӧ пӧ ме мынта, локта да. А колӧкӧ пӧ, и ӧні коля, менам пӧ ӧд эм, шуӧ. Пятьсот рублей вӧлі гӧтырыслысь босьтӧма да быд здукӧ кыскылӧ, коля пӧ, колӧкӧ, абу жаль. А тесть шуӧ, эн пӧ, эн, ассьым нывтӧ верда жӧ пӧ кыдзкӧ.

Но, Иванлӧн артмӧдчӧма лои. Сійӧ и муніс сэсся бӧр аслас частьӧ. Куим лун мысти карӧ воис, служитан местаӧ. Дерт, сійӧ генерал паськӧмтӧ эз пӧрччы, муніс веськыда казармаӧ. Видзӧдӧны — генерал локтӧ. Генерал бурысь тайӧ оз лок. Ставыс повзисны, гызисны, ставыс кок йылӧ сувтісны, зонмӧ. Генералыд тай сійӧ оз частӧ волыв, во пиад кыкысь либӧ ӧтчыд, гашкӧ. Но, кодыс сійӧ чышкыштӧ, кодыс весыштӧ, ставыс уськӧдчисны пӧрадок лӧсьӧдны. Гырысьджык чинаяс котӧртісны паныд, ӧдзӧсъяс восьтӧны водзвыв. Но, генерал пырӧ.

— Стать, смирно! — командуйтісны.

Ставныс нюжӧдчӧмӧн сулалӧны, оз вӧрзьыны, зонмӧ. Прапорщик сэк чеччыштіс, честь сетіс, рапортуйтӧ:

— Так-то и так, никаких происшествий не случилось.

А генерал сулалӧ, нинӧм ӧтвет оз видз. Мый кужас шуны йӧй нисьӧ прӧсужыд, Иваныд, ачыс шемӧс уси да. Ставыс шай-паймунісны, зонмӧ, мый пӧ тайӧ, думайтӧны, «вольно» оз командуйт, ачыс сулалӧ мыр моз. И ставыс мыр моз сулалӧны, он, буракӧ, вӧрзьӧдчы сэн, генерал водзад. Гашкӧ, кык час сулалісны сідз. Иван думайтӧ: «Мый тайӧ лоӧмаӧсь? Тайӧ йӧймӧмаӧсь ставныс. Кӧть кыдз, а явитчыны колӧ».

Муніс прапорщик дінӧ:

— Господин прапорщик, имею честь явиться, Иван Буслан отпускысь локті.

А прапорщик думайтӧ:

«Нет, тайӧ подведитны кӧсйӧ генералыд, испытайтӧ». Честь сетӧма да век сулалӧ нюжӧдчӧмӧн. Ки и кок эськӧ тіралӧ, мудзӧма да, вӧрзьӧдчыны оз лысьт, полӧ. Генералыд сійӧ абу горӧдӧвӧй.

Иван мӧдысь дай коймӧдысь ветліс, висьталіс, прапорщик век оз верит. Сэсся фельдфебель дорӧ муніс, сійӧ пӧ, гашкӧ, тӧдас. Он ӧмӧй пӧ тӧд Иван Буслантӧ, уборнӧй весалысьтӧ, шуӧ сійӧ, муніс да. Ме пӧ и эм Иван Бусланыд, явитчи отпускысь. Вӧлисти сэк кияс лэдзисны, ставыс кок йывсьыс усисны, фельдфебель юалӧ:

— Кыдз мый тэ, йӧй вӧлін, а генерал паськӧма? Кыдз лысьтін пасьтавны тайӧ паськӧм?

А ме пӧ генерал чин имеита, ӧтвечайтӧ Иван. И ме пӧ ог пӧрччы тайӧ паськӧм, кӧть сар дінӧдз муна. Меным пӧ тайӧ начальство сетіс и тшӧктіс новлыны, мем пӧ начальстволысь колӧ кывзыны, кыдз велӧдлісны менӧ.

Мый эз тільсьыны, пессьыны, эз вермыны пӧрччӧдны генерал паськӧмтӧ. Ротнӧйяс и быдсяма чинъяс волісны да, Иван эз сетчы, менам пӧ тайӧ абу дарӧм и ме пӧ ог пӧрччы, кӧть сар дінӧдз воа.

Лои сэк и сар дорӧдз шыӧдчыны. Сарлы телеграмма точкасны, кыдз вӧчны татшӧм случайын.

Пыр жӧ воис приказ сарсянь:

«Срочным порядком вайны татчӧ».

Став станцияын водзвыв доддялӧны вӧв, ӧти станцияысь петӧ, мӧдын виччысьӧны нин. Толькӧ пуксьы да водзӧ. Сідзи и нуисны Иванӧс.

Но, сэсся сар корас допрос вылӧ.

— Тэ нижньӧй чин вӧлін?

— Да, нижньӧй.

— Мыйла генерал паськӧм эз вермыны пӧрччӧдны?

Иван шуӧ, вот пӧ, сар-батюшко, ме тэн висьтала ставсӧ, кыдз-мый вӧлі. Вот пӧ ме картіӧн вои ӧти генераллысь, генерал шуис: кужин пӧ воны, куж и новлыны. Вот ме пӧ и новла, шуӧ Иван. Мый тшӧктӧ начальство, мем колӧ кывзыны, исполняйтны.

— Вернӧ, — шуӧ сар.

А Иван шуӧ:

— Но ме тайӧ паськӧм ог дарӧм новлы, ме тайӧ заслужиті ещӧ. Кыдз ме вӧлі генерал паськӧма, ме думышті порсьясӧс велӧдны. Тані ті кызь вит во велӧданныд салдатъясӧс, менӧ ачымӧс дас куим во велӧдісны, менам син эм, вом эм, пель эм, а велӧдны оз вермыны, весиг кызь вит воӧн оз вермыны. А ме куим тӧлысьӧн кывтӧм пемӧсъясӧс, порсьясӧс, велӧді, став командасӧ велӧді, и вӧчӧны ставсӧ. Вот, сар-батюшко, сэсся пӧ и судит колӧкӧ, верма ог ме новлыны генерал паськӧм.

А сар шуӧ, ежели кӧ пӧ сідзи порсьясӧс велӧдін, кывтӧм пемӧсъясӧс, то ме пӧ не сӧмын тайӧ погон сета, а ас бӧрын мӧд мортӧн пӧ лоан, став вылас главнокомандующӧйӧн. Сідзи и шуис, став вылас пӧ, а толькӧ пӧ петкӧдлы, вайӧдлы татчӧ порсьястӧ. Корис сійӧ вӧчлыны порсь парад, став мусьыс пӧ, став иностраннӧй государствосьыс коралам йӧзӧс, мед пӧ видзӧдласны.

Иван шуӧ, петкӧдлыны пӧ позьӧ, толькӧ пӧ вай меным власть, настӧящӧй документ пӧ вай аслад кырымӧн, мед пӧ эз кутны порсьясӧс, сетісны туй да мукӧдтор. И деньга вай, рӧскодыс пӧ, вердны да мый да, ыджыд лоӧ. Куим тӧлысь мысти пӧ ме локта, и тані пӧ мед ставыс нин вӧлі гӧтов, мед пӧ музыка вӧлі, бура мед встречайтісны и быдтор.

Но, найӧ вӧчисны договор, сар сӧгласитчис сетны ставсӧ. Вӧчисны договор: Иванлы локны порсьясӧн сэтшӧм лунӧ, а сарлы встречайтны сідзтӧ и сідзтӧ. Сар сетіс документ, некод пӧ оз вермы кутны порсьӧс, куліс кӧ, шуам, велӧдігӧн ли вайигӧн, Иван оз ӧтвечайт. Сетіс сылы сар деньга мыйта колӧ, босьт пӧ мый верман нуны. Эз бара жалит Иван мунігад деньгатӧ. Сьӧлӧмыс пуӧмӧн пуӧ.

Воис сиктӧ, петкӧдлӧ сарскӧй документ:

— Коді ӧні лысьтас кутны, задержитны?

Кык вежон велӧдіс на порсьясӧс. «Ать-два, ать-два» командуйтӧ.

Но, некод, дерт, морт кыв оз шу. Тӧлысьӧн-джынйӧн на ещӧ велӧдіс, порсьяс веж быг ветлӧны, быд лун кык да куим кулӧ, а норасьны некод оз лысьт. Кытчӧ ещӧ норасян, ачыс сарыс тшӧктӧма да.

А сар лӧсьӧдчӧ встречайтны, кыв сетӧма, колӧ ӧд и вӧчны. Быд муысь, быд государствоысь кораліс йӧзӧс, купечьясӧс, господаӧс. Став публикасӧ чукӧртіс аслас сарствоысь. Генералъяс и, офицеръяс и, ставыслы приказ локны парад видзӧдны. Карын ӧшлӧма флагъяс, ставыс праздник кодь. Коркӧ и локтан лун воис. Сар ыстыліс нарошнӧйӧс да, доложитісны, матын пӧ нин, локтӧ пӧ, ставыс пӧ команда.

— Полнӧй музыка! — прикажитіс сар.

А Иван сійӧ «ать-два, ать-два!» толькӧ и командуйтӧ. Быд кар, быд сикт дивуйтчӧ. Уна и нянь сотчис пачьясын. Став вӧлӧстьнас петалісны видзӧдны. Дивӧ ӧд, генерал мунӧ, порсьясӧн командуйтӧ, сэтшӧмтӧ он быд лун аддзыв, буракӧ.

Коркӧ и столица карӧ воисны, Иван сійӧ кыліс нин музыкатӧ, аддзӧ — встречайтӧны, керкаяс вылӧ быдсӧн кайӧмаӧсь прӧстӧй йӧзыд. Но «ать-два, ать-два» командуйтӧ гора гӧлӧсӧн. Сар дорад мыйӧн воис — сійӧ пос вылӧ кайӧма вӧлі — «смирно, равнение налево!» — горӧдіс. Порсьяс, зонмӧй, лэптісны ныръяс, быттьӧ ӧти, видзӧдӧны сарлань. А сэні став иностраннӧйыс, став генералыс синъяс паськӧдӧмаӧсь. И сарыд, другӧ, эз терпит, видзӧдіс, видзӧдіс да, ха-ха-ха серӧктіс, клопнитіс кинас, вот пӧ мортыс, вот пӧ тайӧ и морт. Видзӧдтӧ пӧ, порсьясӧс велӧдӧма кыдз! Но, Иван видзӧдӧ, позьӧ пӧ помавны.

— Полк, стой! — горӧдіс, и ставыс бара, кыдз ӧти, сувтісны, оз вӧрзьӧдчыны.

Сар сэн дивуйтчыны оз вермы. Йӧз «ура» горзӧны ставыс, генералъяс честь сетӧны Иванлы. Сійӧ локтіс, доложитіс сарлы, сар сійӧс, гашкӧ, кутліс и окаліс. Сэтшӧм сэк рад лои сійӧ, первой мортӧн пӧ ас бердын лоан, шуӧ.

Иван шуӧ, меным пӧ колӧ бӧр нуны, деревняын пӧ ӧти порсь эз коль, ставсӧ вайи. Тэтӧг пӧ нуасны, сӧмын и шуис сар, нуӧдіс сэсся Иванӧс дворецӧ. Да, вот кыдз артмис! А порсьястӧ сетісны кутшӧмкӧ офицерлы нуны, ёна и мучитчис, коньӧр, уна и пӧсь лэдзис. Ылын ӧд, витсё порсьтӧ абу кокни нуны.

Сар сетіс сэсся Иванлы главнокомандующӧй чин, первой министр лои, сар бӧрын первой морт. Коркӧ тесть воис, честь сетӧ да тіралӧ быдсӧн. Кӧть и ачыс генерал, а сы дорын ичӧт на. Сар шуӧ, коді пӧ тэнӧ ӧбидитліс, накажитліс салдатад, ӧні пӧ полевӧй судӧн и судит, лыйлы кӧть, ви кӧть, ставыс пӧ тэ ног лоӧ. А ме пӧ ачым сэки йӧй нисьӧ прӧсуж вӧлі, шуӧ Иван, бур мортыд да, некодӧс эз накажит, прӧститіс ставсӧ. Аддзысис гӧтырыдкӧд, и гӧтырлы зэв нимкодь, петкӧдлін жӧ пӧ, шуӧ. Сэсся бать-мамлы кывсьӧма дай найӧ радлӧны, пӧрысьӧ-нэмӧ пӧ радость лои, кӧть и йӧй пиыд вӧлі. Но, гашкӧ, ӧні на сэсся олӧ, ветлӧдлӧ командующӧйӧн.


Гижӧд
Порсь велӧдысь
Жанр: 

lkejrlkelkrgner klrjnelknfrkl ekjnrjkenfrej

1